ЖИЦЕНЬ

Related posts:

1. ХРЕСТОПОКЛОННИЙ ТИЖДЕНЬ Господині цього дня печуть ритуальний хліб у вигляді хреста – хрестопоклонний хліб. Половину цього хліба родина їсть, а другу половину слід зарити в те зерно, що в коморі лежить. І так ця половина зарита мусить лежати аж до посіву. Одну частину хрестопоклонного хлібу треба було за старих часів прямо в полі під час сівби з’їсти, […]...
2. Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на […]...
3. Твір на тему: Щоб велося од хліба до хліба Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який на Спаса […]...
4. Щоб велося од хліба до хліба Щоб велося од хліба до хліба. Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили […]...
5. ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ подружньої вірності). (За П. Трощиним). ЛАДА – велика давньоукраїнська богиня весни. Свято Л. наставало тоді, коли починав танути сніг, і […]...
6. Міркування: По народному досвіді В одного чоловіка було три сини. Як прийшов час йому вмирати, покликав він дітей, та й говорять: “Сини мої дорогі! Пора мені вже вмирати. Як умру, кожний нехай візьме собі по будинку, по городу й по полю. От вам житнє зерно: бережіть його. Як прийде час – нехай кожний зоре свою ниву й посіє це […]...
7. Народна творчість Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музичних вокально-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрозмаїтіших різновидах малярської, декоративно-ужиткової творчості – вишивання, різьблення, художнє ткання, писанкарство, кераміка, витинання, тощо. Поняття “Н. т.” має термінологічний відповідник – слово англійського походження “фольклор” (букв.: […]...
8. Біблія – видатна пам’ятка світового письменства – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Не кожна людина може похвалитися тим, що прочитала Біблію повністю. У нашій країні це, напевне, зумовлене тим, що довгий час тут панував атеїзм, і досі ще залишилися деякі упередження щодо релігії та Святого Письма, але в усі часи і у всіх народів освічена людина повинна була знати […]...
9. Глібов Леонід Іванович “Не все нам бігать по горішки…” Не все нам бігать по горішки, Жартуючи, у тихий гай, Не все нам вигадки і смішки,- Ще треба, діти, хліба край. Моторна воля десь ходила У долі ласки добула, Мене, старого, звеселила, Розумну загадку дала. Була весна у мене, діти, Мого життя далекий рай; Тоді втішали пташки, квіти, Мене манив зелений гай. Цвіла весна… прийшли […]...
10. Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях […]...
11. Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані, У звичайній скіфській могилі, З того часу, як скіф-хлібороб Не почувся на силі. Поховали його у простій одежині, Поруч меч-оборонець поклали І вуздечку з коня, А у головах поставили Повне […]...
12. Притча про сіяча скорочено – Народна творчість Ось вийшов сіяч, щоб посіяти своє зерно. І як сіяв, упало одне край дороги. Там воно було витоптане, а птахи небесні його повидзьобували. Інше ж упало на грунт кам’янистий і, зійшовши, засохло без вологи. Ще інше упало під терен, який виріс і заглушив паросток. Одне ж упало на добру землю, а зійшовши, вродило стократно. Це […]...
13. Притча про сіяча “Притча про сіяча” “Притча про сіяча” була звернена до тих, хто не дбає про спасіння своєї душі, і тих, хто нетвердий у вірі. Слово Боже створило небо і землю, сонце, дерева, тварин, людину і все суще на землі. Слово наповнило розум людини добром та любов’ю до Бога і до всього, створеного ним. Але Адам і […]...
14. Маринізм Маринізм (лат. marinus – морський) – морська тематика в художній літературі, позначена не тільки естетичним переживанням морських краєвидів та життя моряків, а й часто поривом у незвіданий простір, жагою відкриття нового. Представниками поетичної мариністики в українській літературі можна вважати Т. Шевченка (“Гамалія”), Лесю Українку (цикл “Кримські спогади”, “З подорожньої книжки”), П. Карманського (вірші із збірки […]...
15. СТРІТЕННЯ 15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву – дві горлиці та два Голубенятка. Коли мати Ісуса Христа прийшла до храму разом […]...
16. Симплока Симплока (грецьк. symphloke – сплетіння), або Сплетіння – складна синтаксична конструкція, в якій граційно поєднується анафора з епіфорою. Широко вживається у фольклорі: Чи не ті ж мене саблі турецькі порубали, що і вас? Чи не ті ж мене стрілки яничарки постріляли, що і вас? Властива С. і поезії: Я сьогодні не прийду додому – Де […]...
17. Твір на тему: Хліб, як сонце, – кажуть люди, Хліб, як сонце, – з нами всюди Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих, хто приймав участь у її […]...
18. БЕСМЯНОЧКА-ПАНЯНОЧКА – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ У кожного з нас є своя улюблена пора року, але одна з них навіює особливу радість. Це – весна, час, коли все навкруги оживає, прокидається. Недаремно наші далекі пращури саме весну вважали початком нового року. Її виглядали, закликали, припрошали. Саме навесні дбайливий господар прокладав першу […]...
19. Хліб, як сонце, – кажуть люди, хліб, як сонце, – з нами всюди 9 клас Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих хто брав участь […]...
20. Ідеал Ідеал (фр. ideal, від грецьк. idea – першообраз) – взірець досконалості будь-чого у будь-якій сфері, що виробляється мисленням людини у відповідних суспільних умовах. І. узагальнює наявний досвід, пізнані тенденції розвитку явищ і включає завбачуваний, бажаний результат розвитку. Розрізняють суспільно-політичний, морально-етичний та естетичний І. Всі різновиди І. виконують спонукальну, мотиваційну та оцінну функції. У художній літературі […]...
21. Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
22. Календарно-обрядові пісні Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки). Зимовий цикл Колядки виконують під час обряду […]...
23. Плеоназм Плеоназм (грецьк. pleonаsmos – надмірність, надлишок) – стилістична фігура, де повторюються однорідні слова та. звороти, подеколи немовби зайві за змістом, але необхідні за вимогами художньої композиції. П., як один з проявів ретардації, широко вживається у фольклорі, приміром, у “думі про козака Голоту”: “Поле килиїмське хвалить-вихваляє”. У поезії П. зумовлюється ритмо-інтонаційними, градаційними, смисловими та іншими чинниками: […]...
24. ЖНИВА Жнива – це етап господарської діяльності людини. В Україні зі жнивами пов’язаний величезний пласт обрядової культури. Ці обряди не прив’язуються до конкретних календарних дат, але від того не є менш важливими. Напевно, уважний читач звернув увагу, що більшість народних прикмет мала на меті попередити людину про погодні умови наступного року, а відповідно, урожай, у першу […]...
25. ПРИТЧА ПРО СІЯЧА – НОВИЙ ЗАПОВІТ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ПРИТЧА ПРО СІЯЧА 5 “Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, – і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували. 6 Друге ж упало на грунт кам’янйстий, – і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости. 7 А інше упало між терен, – […]...
26. І ДОСІ СНИТЬСЯ – ПІД ГОРОЮ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Тарас Шевченко І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ… І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда […]...
27. Римарій, або Римівник Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой), у Франції (Ф. Мартінон) тощо. В Україні над Р. працював С. Караванський, у діаспорі – Лідія Далека. В 1979 у видавництві “Наукова думка” (Київ) з’явився “Словник українських рим”, упорядкований А. […]...
28. Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
29. Космізм Космізм (грецьк. kosmos – всесвіт) – художнє відображення в літературі тем, мотивів, безпосередньо пов’язаних із уявленнями людини про космічну сферу. В українському фольклорі побутують твори про походження землі, неба і появу людини. Це вже помітно у києво-руських піснях, легендах і переказах. Пізніше, у XIX ст., в українській поезії космічна тематика втілилась у циклі “У космічному […]...
30. РУКИ ЧЕЛОВЕКА – Дело мастера боится Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Дело мастера боится РУКИ ЧЕЛОВЕКА Склонила тяжелую голову рожь. “Спасибо вам, солнце и ласковый дождь! Спасибо земле, Что была моим домом, И сильным рукам, Моим старым знакомым. Я помню, как руки трудились упорно, Чтоб в землю посеять янтарные1 зерна, А нынче они урожай уберут. Спасибо […]...
31. Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
32. Антропонім Антропонім (грецьк. antropos – людина, опута – ім’я) – категорія стилістики, яка характеризує ім’я (прізвище) людини. А. бувають нейтральні та промовисті, що особливо спостерігається при доборі псевдоніма певним письменником (Лариса Косач – Леся Українка, Микола Фітільов – Микола Хвильовий, Павло Губенко – Остап Вишня, Іван Ковтун – Юрій Вухналь та ін.). А. властиві бароковій літературі, […]...
33. Есхатологія Есхатологія (грецьк. eschatos – останній, кінцевий і logos – слово, вчення) – складова частина будь-якої релігії, що сягає корінням глибокої давнини. Есхатологічна література – літературні твори, написані під впливом вчення про кінець світу і потойбічне життя людини. Цікавим і характерним для давнього українського письменства є есхатологічний апокриф “Ходіння Богородиці по муках”. Уже з XII ст. […]...
34. Контраст Контраст (фр. contraste – протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. В основі має антитетичний принцип світосприйняття (див.: ). Цей прийом був здавна відомий народній свідомості, зафіксований, зокрема, у фольклорі (казка “Правда і Кривда”), у мистецтві та художній літературі, подеколи набуваючи концептуального оформлення, як у романтизмі, зорієнтованому на напружене […]...
35. Інтонація Інтонація (лат. intono – голосно вимовляю) – основні виражальні засоби мовлення, які, виконуючи комунікативну, структурну та аксіологічну функції, дають можливість відтворити ставлення (найчастіше емоційне) мовця до певного предмета чи співбесідника. Фонічні чинники І., передовсім мелодика, акцентний лад і т. п., що на письмі передаються відповідними графічними та пунктуаційними знаками, відіграють велику роль у художньому, зокрема […]...
36. БИЛИНА Билина – героїчна, інколи соціально-побутова, епічна пісня, поширена в IX-XIII століттях. В народі подібні пісні називали “старинами” або “старинками”. Термін “билина”, як гадають, був введений у 30-ті-40-ві роки XIX століття І. Сахаровим, який взяв його з вислову “Слова о полку Ігоревім”: “по былинам сего времени” (до того часу подібні твори називали “богатирськими казками”). Основний зміст […]...
37. Верлібр Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). У художній літературі В. поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та ін. Особливого значення В. надавав В. Уїтмен, […]...
38. Величання в народних піснях (щедрівках “За сіньми, сіньми та новими”, “Ой у нашого господарика” та ін.) селянської родини, селянина-трудівника Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе, буйне, кучеряве. Наші предки вірили, […]...
39. Не кидайсь хлібом – він святий Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть. Урожай того року був щедрий, і селяни сподівалися на добру зиму й непогану сівбу. Але з далекої Москви прийшов наказ: забрати врожай до зернини. І кати зі сталінської охранки, мов ті круки, […]...
40. Шарж Шарж (фр. charge) – різновид карикатури, в якій зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Ш. має свою жанрову специфіку і в поезії: це переважно чотиривірш, в якому наявний легкий жарт, як у ряді дружніх ПІ. П. Осадчука: ДМИТРО ПАВЛИЧКО Від книжок вгинається поличка. Струмом б’є із кожного рядка. Недарма […]...