Жіноче начало й чоловіче у творі “Дім на горі”
Хлопець та козопас Іван Шевчук, син Галиної прабаби, він же колишній урядовець, з якого ненароком з’явилася зрілість до ясновидіння. Уміння проникати в глибину явищ людей вигнало його з бюро в природу, спонукало читати Сковороду й тримати журнал своїх спостережень. Опис його першого прозріння, переходу до якісно нових, упривілейованих форм бачення, належить до традицій романтичних зображень митця-ясновидця в дусі Нова – ліса й Шлегеля, Вордстворта чи Кітса.
Хлопець, як і козопас Іван,- носії творчого начала.
Іван не залишається
Отже, результат Іванового довголітнього вивчення світу людей – його образна наука тим людям. Не набридати людям нею, а залишити їм у спадок – так розуміє свою життєву місію козопас і виконує її цілком.
Хлопцеві уготовано таку ж долю – правнуку Івана: оселяється в дідовому домі, з дружиною кохається на тій же галявині, повній квітів та бджіл, де свого часу побував з Марією Іван.
Галя – другий центральний персонаж повісті – одна з властительок дому. Об’єднує всіх – бабуню, Володимира, сина свого і дочку, багато
Характеризація Галі як мрійниці й молодої ще жінки з неприспаними пристрастями відбувається за нормальними правилами творення психологічної вірогідності. “Часом на Галю находило: хотілось убратися у найкращу одежу, взяти сина за руку и податися в кіно чи просто пройтися по вулицях; накидала гачок на двері й годину крутилася біля дзеркала, видивляючись на себе. Розбирала сукні, хай і довоєнні, одягала кожну й припасовувала. Хотілося муркотіти й крутитися, хотілося, щоб синьо світилося від доброї погоди вікно и щоб падало в її кімнату сонце”.
Галина баба – третій головний персонаж роману, вона належить до твердих жінок, житейськи мудра. Стара воює за лад і спокій в домі, прагне утримати Галю и захистити її.
В Оксані, її правнучці, творче начало начебто відсутнє. “Алло, Оксано,- спитав якось у сестри хлопець,- скажи, ти прочитала книжки з нашої бібліотеки?” – “Я? – повернулася Оксана.- До вашого відома я взагалі не читаю книжок! А що ж ти читаєш? – Я?.. Я не читаю,- сказала вона, гордо зносячи підборіддя,- я живу!”.
Related posts:
- Твір на тему: “Дійсний і уявний світ у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Дійсний і уявний світ у романі-баладі Валерія Шевчука “Ді М на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають […]...
- Твір на тему: “Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у […]...
- Образи демонологічних істот у творі “Дім на горі” Використання містично-міфологічних ремінісценцій у творчості українських та зарубіжних письменників відбувається вже не одне століття. Демонологічна образність роману-балади ” Дім на горі ” зумовлена впливами бароко. Ірреальні мотиви з’являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетворюється на циклічно повторюваний магічний […]...
- Твір на тему: “Образи демонологічних істот у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Образи демонологічних істот у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Використання містично-міфологічних ремінісценцій у творчості українських та зарубіжних письменників відбувається вже не одне століття. Демонологічна образність роману-балади “Дім на горі” зумовлена впливами бароко. Раїса Мовчан розглядає цей твір в контексті бароко, наводячи ряд доказів на підтвердження цієї точку зору. Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули […]...
- Філософське світобачення в романі “Дім на горі” Сучасний світ все більше звертає свою увагу на ірраціональне, не підвладне людському розуму. Людство знов приходить до висновку, що життя – це арена постійної боротьби сил добра і зла, боротьби, яка триває насамперед у людських душах. Цим і можна пояснити інтерес сучасних письменників до міфологічного. В українській літературі таким майстром є Валерій Шевчук. Незвичайним і […]...
- Жіноче питання в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Жіноче питання – одне з найцікавіших в історії будь-якого суспільства. Власне, жіноче питання – один із критеріїв, за яким визначають ступінь розвиненості суспільства. Історично склалося у творах XIX ст., що жінка – найуразливіша ланка суспільства: її права більш обмежені, їй майже кожну мить нагадують про другорядну роль у житті, а на її слабкі плечі покладено […]...
- Сила духу – конструктивне начало в житті (за поезією І. Франка “Каменярі”) Сила духу… Її не можна побачити, бо зовні вона нічим не проявляється. Людина може бути фізично кволою, але мати надзвичайну внутрішню силу. Цю силу ми чітко відчуваємо, майже фізично. У чому вона проявляється? У твердості характеру. Людина ніколи не зупиниться на півшляху до своєї мети. Вона не зрадить ні товариша, ні ідею, ні країну, якщо […]...
- Характеристика твору “Дім на горі” Валерій Шевчук модернізував літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Логіка такого перенесення цілком зрозуміла, виправдана, бо перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно-фантастичним елементом. Роман-балада ” Дім на горі ” написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій. Герой естетики бароко загадковий, дивакуватий. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до […]...
- Скорочено “Дім на горі” Шевчука У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла висока худа вчителька Олександра Панасівна, […]...
- Скорочено ДІМ НА ГОРІ – ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК (Стислий виклад) У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Він йшов по вулиці, роздивляючись навкруги. У вікні однієї хати побачив жінку. У нього аж у голові запаморочилося: жінка мала великі темні очі, і від неї самої ніби стримували золоті хвилі. Коли він зайшов на шкільне подвір’я, то зустрів замерзлі та насторожені очі сторожа, які […]...
- Дійсний і уявний світу романі-баладі В. Шевчука “Дій на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають побачити і зрозуміти найістотніші проблеми сучасності. В оповіданнях і повістях В. Шевчук […]...
- Повість-преамбула до роману-балади “Дім на горі” – ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК Скорочено У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла висока худа вчителька Олександра Панасівна, […]...
- Повість-преамбула до роману-балади “дім на горі” (скорочено) – Шевчук Валерій У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла висока худа вчителька Олександра Панасівна, […]...
- “Що Валерій Шевчук хотів донести читачеві своїм твором “Дім на горі” За словами українського письменника В. Шевчука, він – “типовий зразок автора для вузького кола читачів і обмеженої аудиторії”. І це дійсно так, адже більшість його творів – це розмова з самим собою, роздуми про людей і оточуючий світ. Ознакою серйозності для письменника є готика, а химери, притчі і містика допомагають йому зрозуміти і побачити найбільш […]...
- Сочинение на тему “Начало весны” Конец зимы плавно переходит в первые весенние дни. Сначала наступает пасмурная, тихая и теплая погода. Снег подтаивает. Природа как будто замирает в ожидании чего-то. Потом одним прекрасным утром просыпаешься, а на улице ярко светит солнышко. Выходишь из дома, и хочется снять шапку, хотя еще нельзя этого делать. Еще холодно, дует пронизывающий ветер. Но настроение уже […]...
- Твір на тему: “Душевна роздвоєність людини у романі “Дім на горі” Душевна роздвоєність людини у романі “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє […]...
- Твір на тему – “Жіноче щастя” в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Особливий потяг до щастя – у жінки, їй хочеться створити свій дім, родину, кохати й бути коханою. Та не судилося стати щасливими жінкам у романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Найтрагічніше склалася доля Мотрі, матері Чіпки. Нестерпно тяжко жилось їй: одне – […]...
- Аналіз твору “Дім на горі” Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 […]...
- Народное начало в “Книге про бойца” А. Т. Твардовского “Василий Теркин” И читатель вероятный Скажет с книжкою в руке: – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. А. Т. Твардовский Еще бы не была понятна эта “Книга…”, если она связана с народной жизнью так, что иногда кажется, что нет никакой возможности отделить ее от народного творчества. А народ всегда говорит правду о своей жизни, […]...
- Жіноча доля в романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у цьому домі, що жили спокійно й вміли чекати. Чекати, […]...
- “Душевна роздвоєність людини у романі-притчі Валерія Шевчука “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє істинне обличчя, але й внутрішню свободу, створивши “власний […]...
- Мої міркування над сторінками комедії Горі від розуму Прочитавши комедію “Горі від розуму”, я була в захваті від головного героя, його свободословия, поводження. Цей добуток оповідає про дворянське суспільство. Їхні вчинки все на особу, і вже ніхто не зможе заперечувати, що ці люди роблять із себе тих, ким вони не є. Життя – річ важка, воно завжди із труднощами й перешкодами Головний герой […]...
- “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) Наприкінці зими 1824 р. по Москві поширився слух, начебто з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище суспільство, зображене зло й карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник не випадково обирає місцем дії своєї […]...
- Зміст назви комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” ЗМІСТ НАЗВИ КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” Олександр Сергійович Грибоєдов – творець геніальної комедії “Горі від розуму”, разлетевшейся на сотні “крилатих” фраз і внражений, що стала як би збірником афоризмів. Автор спочатку назвав комедію “Горі розуму”, позначивши головну причину неблагополуччя людини в сучасному йому °бществе. Це страшно, коли дурень слывет образом для під-але […]...
- Внесценические персонажі в комедії “Горі від розуму” “Горі від розуму” – реалістичний добуток, де автор дає узагальнену картину життя дворянської Москви 20-х років XIX століття. Велика кількість діючих осіб, що представляють московське дворянське суспільство, доповнюється внесценическими персонажами, тобто такими персонажами, які не з’являються на сцені, але про які ми довідаємося по оповіданнях головних героїв. Для того щоб розширити рамки добутку, підсилити узагальнення […]...
- Зміст і сюжет комедії “Горі від розуму” Зміст комедії “Горі від розуму”, я думаю, у показі духу Москви того часу, її вдач. У комедії розвертається протиборство двох сил: старого миру аристократів, що не бажає залишати сцену життя, і нового покоління прогресивно настроєних людей Росії Зіткнення Чацкого з Фамусовим неминуче, тому що старі аристократи не люблять змін, вони звикли жити й доживати так, […]...
- Фамусов і інші… (комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”) Грибоєдов, був автором декількох добутків, але тільки одна комедія “Горі від розуму” принесла йому знаменитість. Ця п’єса була написана в на-! XIX століття, коли в Росії зароджувалися перші таємні політичні організації. Передові люди Росії, усвідомивши несправедливість положення російського народу, почали поєднуватися в таємні революційні організації. Ці люди розуміли, що росіянин народ, що переміг у війні […]...
- Давньоруська література: Сюжет повести “Горі – Злощастя” Створена в середині XVII століття Проблематика тісно пов’язана з тими змінами, які відбулися в російському житті XVII століття: із загальним підйомом культури, тягою до освіти, протестом проти відсталого домостроївського побуту, інтересом до людської особистості На початку цього тлінного століття людського створив Бог небо й зем – лю, створив Адама й Еву, повелів їм жити у […]...
- Твір аналіз добутків “Горі від розуму” і “Євгеній Онєгін” У власній, особистій її фізіономії ховається щось гаряче, ніжне, навіть мрійливе”. Образ Тетяни більше простий і, відповідно, більше зрозумілий. Взагалі, Тетяна Ларіна є жіночим ідеалом для Пушкіна: “Простите мені, я так люблю Тетяну милу мою!” – так говорив про свого персонажа великий поет. Тетяна своєю простотою й щиросердністю, близькістю до народу, симпатична всім читачам. Їй […]...
- Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”) Якщо Олександр Андрійович Чацкий у комедії Грибоєдова є самої реальної, зрозумілої нам фігурою, який ми співчуваємо, то образ Софії Павлівни – найбільш складний і суперечливий із всіх, і до нього куди як сутужніше виразити своє відношення. Поки ти не знаком ні з якими рецензіями, відгуками на комедію й статтями багатьох російських письменників про п’єсу, то […]...
- Ідейна спрямованість комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Серед величезних багатств російської класичної літератури комедія “Горі від розуму” Грибоєдова займає особливе місце. Живі образи цієї комедії, розповідаючи про далекий Алл С о ч. Р У минулому, хвилюють і сучасного читача. Основний конфлікт комедії – боротьба “століття минулого” з “століттям нинішнім” – близький нам дотепер. У центрі зображення – панська Москва, але в репліках, […]...
- Минулого життя подлейшие риси – Комедія “Горі від розуму” Зміст п’єси тісно пов’язане з історичними подіями. У цей час у російському суспільстві були захисники феодалізму й кріпосництва. У комедії зштовхнулися два століття – “вік нинішній” з “століттям минулому”. Яскравий представник “століття минулого” – так зване фамусовское суспільство. Це знайомі й родичі Павла Опанасовича Фамусова – богатого, знатного пана, у будинку якого відбувається дія комедії. […]...
- Ідейне й художнє багатство комедії “Горі від розуму” Комедія “Горі від розуму” з’явилася напередодні повстання декабристів. Вона відбила громадське життя країни й ті зміни, які відбулися в Росії після Вітчизняної війни 1812 року. П’єса мала величезний успіх, була захоплено зустрінута всіма передовими людьми Росії. За словами Пушкіна, комедія “зробила неописану дію й раптом поставила Грибоєдова поряд з нашими першими поетами”. “Горі від розуму” […]...
- Фольклорна основа твору “Дім на горі” Фольклорна основа твору “Дім на горі” Чому й заради яких ідейно-естетичних та морально-філософських проблем так активно й щедро використовуються в романі-баладі фольклорні мотиви, фольклорна образність? Слід насамперед урахувати, що В. Шевчук – відомий дослідник давньої української поезії. Він добре знає епоху українського Відродження, той період в історії національної культури, коли здійснювався активний обмін філософськими и […]...
- Комічне й трагічне в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова була написана в 1824 році. Автор викриває в ній такі пороки сучасності, як кріпосне право, патріархальність, застійність суспільства, неуцтво, чиношанування, догідництво перед вищестоящими, преклоніння перед іноземним. Незважаючи на те що п’єса була заборонена цензурою, вона швидко розійшлася в списках серед сучасників, що свідчить про те, що комедія була дуже актуальної й […]...
- Історія написання твору “Дім на горі” Історія написання твору “Дім на горі” Створювався він у 1966-1980 рр., а вийшов у світ 1983 р. Цікавою є історія написання. Ось як розповідає про це сам В. Шевчук: “Книжку ” Дім на горі ” я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини “Голос трави”. Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре […]...
- “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова – комедія на століття Олександр Сергійович Грибоєдов говорив, що готово “голову покласти за співвітчизників”, і із чудовою енергією служив на цьому поприщі, мужньо відстоюючи інтереси Росії. “Повага до Росії – от що мені потрібно”, – сказав він напередодні своєї загибелі в Персії. Поваги до свого народу, його мові, історії, традиціям бажає й домагається й Чацкий – герой безсмертної грибоедовской […]...
- “Мильон роздирань” Софії Фамусовой (По комедії Грибоєдова “Горі від розуму”) Єдиний персонаж, задуманий і виконаний у комедії “Горі від розуму”, як близький Чацкому, це Софія Павлівна Фамусова. Грибоєдов писав про неї: “Дівчина сам не дурна віддає перевагу дурневі розумній людині:” У цьому персонажі втілений характер складний, автор пішов тут від сатири й фарсу. Він представив жіночий характер великої чинності й глибини. Софії досить довго “не […]...
- СВОЄРІДНІСТЬ ЖАНРУ КОМЕДІЇ ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” “Драматичного письменника повинне судити за законами, їм самим над собою визнаним.” (А. С. Пушкін ) Границі жанру повинні визначатися завданням або метою, що у своєму добутку ставив перед собою автор. Відзначаючи жанрову своєрідність комедії Грибоєдова, критики підходили до важливому питанню чи є особливості її (комедії) результатом недостатньої майстерності Грибоєдова-Драматурга (непродуманості плану, млявості інтриги), або ж […]...
- Роль третьої дії в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні. Грибоєдов […]...