Жіночий образ у новелі “Сентиментальна історія”
ЖІНКА В ПОРЕВОЛЮЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову.
Що відбувалося? Руйнація моральних канонів, і, як наслідок,- деградація людських душ. І кому, як не жінкам, слід зупинити цей хаотичний абсурд? М. Хвильовий упевнений, що жінки морально
Головна героїня оповідання “Сентиментальна історія” намагається знайти своє місце в буремному новому суспільстві. Б’янка не бажає бути “зайвою”, як товаришка Уляна, художник Чаргар. Вона не хоче пливти за течією шаленої ріки під назвою радянське суспільство, бо Б’янка – сильна особистість. Дівчина привчилася самотужки знаходити вихід із скрутного становища.
Але в той же час вона ніколи не дозволить собі піти на компроміс із власним сумлінням. Героїня відчуває
Б’янка називає ці суспільні процеси “світовим бардачком”. Омріяне майбутнє для своєї країни дівчина вважає “сентиментальною даллю”, адже сміливим та красномовними лозунгами життя не покращити. То що ж робити? Як перетворити “сентиментальну даль” на реальність? Ламати – не будувати: душа не болить.
Але може бути щасливим суспільство на руїнах моральних цінностей? Героїня жахається, що її земляків не цікавлять одвічні людські чесноти. Країна котиться в прірву… І лише істинні морально-етичні закони здатні врятувати суспільство від деградації, пролити світло на затуманене майбутнє. Але найбільше дівчину дивує те, що люди навіть не намагаються замислюватися над сенсом свого буття. Зачинившись у своїх нірках, вони живуть під тягарем страху.
Б’янка страждає “темною ніччю нашої дійсності”, але змінити щось – не в її силах. Останній вчинок дівчини – відчайдушна спроба налагодити зв’язок між мрією та реальністю Але чи можливо це? Віддавши себе, Б’янка загубила найдорожче, найсвятіше й найчистіше, що було в її душі.
Б’янка – збірний жіночий образ пореволюційної доби. М. Хвильовий переконує нас, що роль жінки в суспільстві виняткова за будь-яких історичних часів, адже вона – втілення одвічних чеснот, Берегиня людських душ.





Related posts:
- Жінка у пореволюційному суспільстві (За оповіданням “Сентиментальна історія”) У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ Жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів і, як наслідок,- […]...
- За оповіданням М. Хвильового “сентиментальна історія” Проаналізуйте жіночий образ у новелі “Сентиментальна історія”. Жінка в пореволюційному суспільстві У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з […]...
- Релігійність часів атеїзму: “Сентиментальна історія” Миколи Хвильового Одним з живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує доказу всебічної деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина залишається на місці”. Варто оглядітися небагато назад, щоб переконатися в сталості людських потреб, у […]...
- Чи є Б’янка втіленням образу сильної української жінки? (Твір-роздум за повістю М. Хвильового “Сентиментальна історія”) Нова доба вимагає нових героїв, нових персонажів. Революційні перетворення 1917 року породили ціле покоління людей, захоплених ідеєю, відданих їй, фанатично вірних. Такі нові герої могли піднімати маси на боротьбу, їм вірили, та вони й самі беззастережно вірили в користь того, що відбувається. Звичайно, вони знайшли своє відображення в літературних творах різних авторів. Особливо цікаво спостерігати, […]...
- ЖІНОЧИЙ ОБРАЗ У ПОЕМІ НА. НЕКРАСОВА “КОМУ НА РУСІ ЖИТИ ДОБРЕ” Той серця в груди не носив, Хто зліз над тобою не лив. Н. А. Некрасов Н. А. Некрасов справедливо вважається першим співаком російської селянки, що изобразили трагізм її положення й воспевали боротьбу за її звільнення. Голосно і ясно говорив він про те, що рішення “жіночого питання” повинне зв’язуватися “не із приватними реформами, не зі свідомістю […]...
- Чарівний жіночий образ у романі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ні красою сестри своєї, Ні свіжістю її рум’яної Не залучила вона очей. Але наприкінці роману Тетяна з’являється перед нами знатною дамою Петербурга й, сидячи за столом поруч із красунею того часу Ніною Воронской, нічим не уступає їй, “безтурботною принадністю мила”. Її принадність – чиста душа, простота, розум. Все це й багатство щиросердечних якостей наша героїня […]...
- Скорочено “Сентиментальна історія” Хвильового …Вікно було чорне, як агат, але по темних садках уже брів тихий провінціальний світанок. “Ну, пора”, – подумала я й вийшла з кімнати. Біля ганку стояла підвода, і ледве чутно іржав кінь. Мама плакала й казала, що я зовсім неможливо поводжуся з нею. Ну, навіщо, мовляв, їхати кудись у невідомий край? Ну, навіщо? Мама прожила […]...
- Релігійність доби атеїзму: “Сентиментальна історія” Хвильового, “Людина і зброя” Гончара Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина лишається на місці”. Варто озирнутися трохи назад, аби переконатися в сталості людських потреб, у тому […]...
- “Особливості гротеску в повістях М. Хвильового “Санаторійна зона” та “Сентиментальна історія” Елементи гротеску можна зустріти в сатиричних творах Остапа Вишні і Т. Шевченка. До цього списку доречно включити і ім’я Миколи Хвильового, а особливу увагу при цьому треба звернути на дві повісті письменника – “Сентиментальна історія” і “Санаторійна зона”. Треба визначити, що більшість дослідників розглядають творчість Миколи Хвильового як роботи лірика і імпресіоніста. Існують дослідження, в […]...
- Наташа Ростова – самий чарівний жіночий образ у романі “Війна мир” …Що є краса И чому неї обожнюють люди? Посудина вона, у якому порожнеча, Або вогонь, що мерехтить у посудині? Н. Заболоцький …И шепотить щастя нам: “Постій, Я не за зовнішньою красою, Я за щиросердечною чистотою…” Читаючи “Війну й мир”, ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, […]...
- “Польові дослідження з українського сексу” про жіночий погляд на образ “нового українця” Роман Оксани Забужко “Польові дослідження з українського сексу” став етапним явищем у сучасній українській літературі. Відкритість і щирість оповідачки створюють особливий сповідальний настрій, що поєднується: з глибоким критичним аналізом процесів в українській літературі, культурі та суспільному житті. Намагання поглянути на українське життя збоку дозволило авторці зробити широкі філософські узагальнення та прогноз щодо майбутніх шляхів розвитку […]...
- Наташа Ростова – найчарівніший жіночий образ в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” ЛЕВ ТОЛСТОЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕВ ТОЛСТОЙ Наташа Ростова – найчарівніший жіночий образ в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” …И шепчеш счастье нам: “Постой, Я не за внешней красотой, Я за душевной чистотой…” Читаючи “Війну і мир”, ми завжди відчуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у тому, як […]...
- Наташа Ростова – найчарівніший жіночий образ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі Толстого “Війна і мир” зображено безліч людських доль, для кожної автор намагається знайти єдині критерії оцінки характеру. Головне для письменника-це ті моральні закони, за якими живе людина. В центрі оповіді – одна з головних героїнь Наташа Ростова. Зовнішній вигляд Наташі – відображення різноманітного світу її відчуттів. Завжди в русі, змінлива, вона бурно відгукується […]...
- Образ Половчихи в новелі “Шаланда в морі” “Шаланда в морі” – чи не найяскравіша і найколоритніша новела в романі Юрія Яновського “Вершники”. Починається вона, як дума, – в суворому, врочистому тоні. Це немовби увертюра до героїчної драми. Читача одразу ж охоплює напруженість: там, далеко в морі, зі стихією бореться чоловік Половчихи. Вона “виглядала його шаланду, ладна була полетіти до свого Мусієчка, допомогти […]...
- Жінка у пореволюційному суспільстві У Творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ Жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів і, як наслідок,- […]...
- “Образ Олі Мещерської у новелі Івана Буніна “Легке дихання” Мене надзвичайно вразила ця особлива, дивовижна героїня новели Буніна “Легке дихання”. Головна сутність чарівності Оленьки Мещерської була схована не в її зовнішності. Всім, певно, доводилось бачити дуже красиві обличчя, порожні оболонки без змісту, дивитись на які набридає вже за кілька хвилин. Оля, перш за все, була веселою, щасливою, “живою” людиною. Дівчина випромінювала енергію та сонячну […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (1 варіант) Мати… Ця людина для кожного з нас є особливою. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів, із тривогою та любов’ю вдивляються вони у своїх дітей, сподіваючись на їхнє щасливе майбутнє. І страждає, мучиться материнська душа, коли бачить, що не на праведний шлях стала її дитина. Не один український письменник показав у своїх творах […]...
- Сентиментальна школа в Україні Сентименталізм (фр. sentimentalisme, вiд sentiment – почуття, чуттєвiсть, чутливiсть) – напрям у європейськiй лiтературi другої половини XVIII – початку XIX ст., що розвивався як утвердження чуттєвої, iррацiональної стихiї в художнiй творчостi на противагу жорстким, рацiоналiстичним нормативам класицизму та властивому добi Просвiтництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталiзм отримав свою назву за твором англiйського письменника Л. Стерна “Сентиментальна […]...
- Жіночий подвиг заради любові Чомусь, коли мовлення в Росії заходить про жіночий подвиг заради любові, відразу ж згадують дружин декабристів, що пішли за своїми чоловіками на каторгу в Сибір. Але декабристкам було з кого брати приклад. Відомо, що за два роки до грудневого повстання, немов передчуваючи випробування, які випадуть на частку його товаришів, Рилєєв пише історичну думу про Наталю […]...
- Міркування на тему: Жіночий подвиг заради любові Чомусь, коли мовлення в Росії заходить про жіночий подвиг заради любові, відразу ж згадують дружин декабристів, що пішли за своїми чоловіками на каторгу в Сибір. Але декабристкам було з кого брати приклад. Відомо, що за два роки до грудневого повстання, немов передчуваючи випробування, які випадуть на частку його товаришів, Рилєєв пише історичну думу про Наталю […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (2 варіант) Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ […]...
- Особа автора у новелі “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- Історія нашого народу – це не тільки історія слова Не можна не погодитися з думкою видатного педагога К. Ушинского про ролі мови, рідного слова в житті людини. Справді, у кожному слові, як у дзеркалі, відображається цілий всесвіт, конденсується минуле, сучасне й Майбутнє народу – творця мови й разом з тим її носія. Тому справедливо, напевно, говорити про генетичний зв’язок мови й людини, про їх […]...
- Патрік Зюскінд “Запахи. Історія одного вбивці”. Образ Гренуя та його літературні прототипи УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 61 Тема. Патрік Зюскінд “Запахи. Історія одного вбивці”. Образ Гренуя та його літературні прототипи Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст, особливості твору письменника; розвивати навички сприйняття, аналізу постмодерністського твору, “розшифрування” його, прочитання підтексту, висловлення своєї думки […]...
- Ідеальний жіночий характер в уявленні І. О. Гончарова (за романом “Обломов”) Вона миттю зважила свою владу Над ним, і їй подобалася ця Роль дороговказної зірки, Променя світла. І. Гончаров Роман І. О. Гончарова “Обломов” вийшов у світ в 1859 p., у той момент, коли в країні надзвичайно гостро постало питання скасування кріпосного права, коли російське суспільство вже повною мірою усвідомило згубність існуючих порядків. “Розбирати жіночі образи, […]...
- Протистояння Добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі Твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій […]...
- Росіянин жіночий національний характер У розвитку російської художньої прози основне значення Пушкіна особливо велико, адже в нього майже не було попередників. На набагато більше низькому рівні, у порівнянні з віршами, перебувала літературна Мова прози. Тому перед Пушкіним – прозаїком устало винятково важке завдання обробки самого матеріалу даної області словесного мистецтва. Прозаїчні жанри залучали своєю більшою дохідливістю. Не зрячи в […]...
- “Образ Маріо в новелі “Маріо і Чарівник” Т. Манна” Новела ” Маріо і Чарівник” була написана в 1930 році, напередодні розповсюдження у Європі фашизму. І, починаючи з цієї новели, тема фашизму, жорстокості та знущань завжди була присутня в творах талановитого письменника Томаса Манна. Цей твір написано під час бурхливого розвитку нелюдських фашистських ідей, на час появи молодої нацистської ідеології. Кожен герой цього твору щось […]...
- Жіночий ідеал Кобилянської (за повістями “Людина” і “Царівна”) Кожен твір письменниці вражає поетичністю і глибиною зображення характерів, зокрема жіночих. Недарма їх називають енциклопедією жіночої душі. Ідеал О. Кобилянської – жінка освічена, інтелігентна, з високими духовними запитами і прогресивними поглядами. Зачаровує її серце: воно у героїнь Кобилянської – любляче і ніжне, здатне на великі почуття. Саме таких, відважних і прекрасних жінок, які борються за […]...
- Новітній французький жіночий роман Новітня французька проза була різноманітна за іменами письменників та жанрами, серед яких провідними залишалися роман і новела. Головною темою сучасної французької прози стало зображення людини, яка намагалася протистояти суспільству, вирішити найважливіші проблеми буття. Останнім часом набув популярності жанр автобіографічної прози, який надав можливість розвиватися в так званій “жіночій” прозі, представниками якої були А. Нотомб, К. […]...
- Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” (Романтика) Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я (Романтика)”. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня […]...
- Образ і характеристика Тетяни в романі у віршах “Євгеній Онєгін” Кращі риси Тетяни виховані в ній нянькою, що передала їй основи народного світовідчування, народного подання про моральний борг. Тетяна, милий ідеал Пушкіна, повна щирості, чистоти, безпосередності. Пушкіна не випадково дав контрастне зіставлення двох сестер, щоб показати корінна відмінність Тетяни від вітряної Ольги, її самітність, у якому вона зі зворушливою довірливістю зізналася Онєгіну: * “Уяви, я […]...
- Жіночий ідеал Ольги Кобилянської (за повістями “Людина” і “Царівна”) Жіночий ідеал Ольги Кобилянської (за повістями “Людина” і “Царівна”) Ольга Юліанівна Кобилянська називала себе просто і скромно – “робітницею свого народу”, але для української літератури вона стала окрасою, бо твори її, пройняті глибоким ліризмом, драматизмом та життєвою правдою, є справжнім літературним скарбом. Кожен такий твір письменниці вражає поетичністю і глибиною зображення характерів, зокрема жіночих. Недарма […]...
- Протистояння Добра й Зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра й зла не нова в літературі. Але всі добутки тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильової починає свій Твір з ліричного зачину, у якому виникає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест те йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Індивідуальний жіночий характер у вигляді Рити Устинович Принципово важливі художні рішення Н. Островського не відразу у всій повноті були оцінені сучасниками. Із цим зштовхнувся письменник, коли підготовлялася п’єса по його романі. Не зумівши, мабуть, зрозуміти його художніх відкриттів, автор цієї роботи легко повторив у п’єсі загальноприйнятий літературний хід. Але Н. Островський активно протестував проти цього. Письменник доводив, що він не протиставляв почуттів […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- Тема розвінчення романтики більшовистської революції в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – короткий, лаконічний, і, як я вважаю, найстрашніший твір у всій українській літературі. Є багато печальних, сповнених людського горя творів, написаних українськими письменниками – наприклад, “Жовтий князь” Івана Багряного або “Марія” Уласа Самчука. Але твору, який своїм нелюдським сюжетом так голосно кричав би про людяність, гуманізм – мабуть, другого такого […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- Творча історія – РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Творча історія Роман “Анна Кареніна” створювався протягом 1873-1877 pp. За цей час суттєво змінився його план, ускладнилися сюжет і композиція, змінилися герої й навіть їхні імена. Так, в остаточній редакції Анна Кареніна мало нагадує свою попередницю. У різних варіантах Л. Толстой послідовно духовно збагачував […]...