Головна ⇒ 📌Українські твори ⇒ Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу”
Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу”
Повість “Вогник далеко в степу” – не художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця і відданий одноліткам, усім повоєнним ремісничатам, моральний борг.
Перед нами постають в усіх труднощах і непоказному героїзмі правдиві картини нашої повоєнної дійсності. Автор хоче, щоб усі знали про наших ровесників, про їхнє життя, що було хоч і важким, проте сповненим чуйності, доброти і тепла.
Оповідь дуже повчальна, бо важко уявити, що чотирнадцятирічні підлітки можуть заробляти не тільки на себе, а н на сім’ю,
Герої повісті – діти війни, своїми очима бачили, як в ім’я визволення Батьківщини і їхнього майбутнього б’ються і вмирають солдати. Їм відома ціна хліба, розкидатися ним чи зневажливо ставитися до того, хто його вирощує, вони вже ніколи не будуть. А яке щастя приносять їм нечасті обнови!
Щасливі, збуджені Василі повертаються додому з містечка, бо прийняли їх у ремісниче училище. На хлопцях “новенькі хакові пілотки,
Згодом Павлика таки прийняли, і тепер щасливі товариші щодня, чи в дощ, чи в холод, вирушають на світанку до містечка, щоб встигнути на лінійку і на сніданок.
Павлика доля обділила. Батька вбито на війні, матері немає. Тітка Ялосовета йому, сказати б, чужа, та навіть подумати про це було б і неправильно, і жорстоко. Хоч ніяк не спроможеться хлопець назвати її матір’ю, однак ми віримо, що згодом він її так назве. Незрадливим дитячим серцем він відчуває щиру тітчину любов до себе.
Не раз усю ніч тітка не спить.
Виглядаючи хлопця з міста, завжди підбадьорює його, клопочеться, віддає йому все тепло своєї душі. Павлик платить їй тим самим, росте працьовитим, справедливим, чуйним. Навіть у перший день навчання приносить додому шматочок доброго ремісницького хліба, хоч самому так хотілося його з’їсти.
Безрадісними, голодними і часто дуже сумними були для підлітків післявоєнні роки, проте вони знаходили щастя у справжній дружбі, були щирими і людяними. У години тяжких випробувань люди стають добрішими, справедливішими, більш чуйними. Саме це так переконливо показав у повісті Пригір Тютюнник.
“Найдорожчою темою… ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі”, – писав автор.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. […]...
- Аналіз повісті “Вогник далеко в степу” Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: “А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану”. (Доречно запитати: “А держава – це не її голодні люди?”). І Павлентій […]...
- Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
- Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання […]...
- Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків […]...
- Вогник далеко в степу скорочено Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в […]...
- Скорочено “Вогник далеко в степу” Тютюнника Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в […]...
- ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в […]...
- Вогник далеко в степу (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Для кожного хлопчика у важкі повоєнні роки справжнім щастям було вступити до ремісничого училища, де учнів годували, де їм видавали форму. Прийшли до такого училища й друзі з одного села – троє Василів та Павло. Василів прийняли одразу, одягли в нову форму, а Павлові сказали, що малий ще. І ось вони разом повертаються додому. Старші […]...
- Вогник далеко в степу (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років […]...
- Втілення в образі Павла щирості, працьовитості (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до цього доброго, чуйного і працьовитого […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (за повістю “Вогник далеко в степу”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, […]...
- Українська література повоєнних років Література повоєнних років представлена творчістю Ю. Смолича, І. Ле, І. Багмута, Л. Смілянського, О. Донченка, Ю. Збанацького. Найвидатнішим явищем української прози в перші повоєнні роки став роман-трилогія Олеся Гончара “Прапороносці”. У другій половині 1940-х рр. українська проза широко відображає героїку відбудови й прагне правдивіше окреслити головну постать напруженої доби – людину-сучасника, що самовіддано працює в […]...
- Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana” М. Коцюбинського та міфі про Антея Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея. “Яка ж ти прекрасна, земле… “ М. Коцюбинський Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому […]...
- Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах […]...
- Життя і творчість О. Кобилянськоі 1914-1940 років Імперіалістична війна 1914 року допомогла виявити вповні політичну орієнтацію українських письменників і культурних діячів, що жили на західноукраїнських землях. О. Кобилянська не стала в ряди тих, хто орієнтувався па царську Росію. Не по дорозі їй було і з тими літераторами, які з перших днів війни підтримували загарбницькі цілі “благодатної” Австрії, хоч деякі симптоми проавстрій-ських настроїв […]...
- Лірика останніх років життя – ПОЕТИЧНА СПАДЩИНА М. ЛЕРМОНТОВА ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 5. ПОЕТИЧНА СПАДЩИНА М. ЛЕРМОНТОВА Лірика останніх років життя Своєрідною межею у розвитку поетичного генія Лєрмонтова став 1837 рік: смерть Пушкіна й заслання на Кавказ ніби примусили поета відмовитися від зайвої зосередженості на власному “я”. “Суб’єктивний елемент”, за висловом В. Бєлінського, почав виявлятися в образах, які мали інші риси й […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. […]...
- Сирітське життя малого Тараса (за уривками з повісті “У бур’янах”) Великі поети – вічні супутники свого народу і цілого людства. Таким вірним, благородним супутником на дорогах століть став для українців Тарас Шевченко – гордість і слава України. Описуючи дитинство Шевченка в повісті “У бур’янах”, Степан Васильченко розповідає про родину, про виховання та подальшу долю великого українського Кобзаря. Змалечку доглядала Тарасика сестра Катерина, бо батьки відробляли […]...
- Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домівкою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. […]...
- Зображення народного життя українців у повісті “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. I саме за […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і […]...
- Вогник – АНДРІЙ МАЛИШКО – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено В вечірню годину, де в зорях долина. Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина. Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока. Любили в житті над усе, Шумить […]...
- Те, що далеко, хоча й близько А зараз послухайте висловлення автора “Шкільного словотворчого словника російської мови” А. Н. Тихонова: “Велика кількість слів, крім кореня, включає у свою структуру закінчення й суфікс або префікс… Префіксів і суфіксів у слові може бути трохи… У таких словах звичайно Корінь так “обростають” префіксами й суфіксами, що їх часом важко побачити… Це реальні слова. У мові […]...
- Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” – за твором Габріеля Гарсіа Маркеса “Сто років самотності” ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” (за твором Габріеля Гарсіа Маркеса “Сто років самотності”) На той час, коли роман “Сто років самотності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок років, важких, неспокійних, часом болісних. У книзі показана не вся історія країни, а […]...
- Життя наших далеких предків з “Повісті временних літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги і поразки, вдалий вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна і треба. Кілька дивують світ Софія Київська, ми, так і успіхами у мирному, кул століть виблискують своїми банями і Києво-Печерська Лавра та […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Диктант з української мови “Могила в степу” Диктант узято з навчального посібника “Українська пунктуація” О. П. Глазової Без курганів-могил важко уявити наші українські степи, їхні образи не раз зустрічаємо в народних піснях думах, в поезії Тараса Шевченка. Ось вона, знаменита могила Солоха! Машини, залишеної край шляху, вже не видно, дерева смуги, віддаляючись, наче входять у землю, тепер тільки вершечки маслин срібляться над […]...
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика […]...
- Життя наших далеких предків з “Повісті минулих літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги й поразки, удала вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна й потрібно. Трохи приводить у подив мир Софії Київської й інші храми й церкви які ми можемо лицезреть у наші дні. Вони […]...
- У степу Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, можіе, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал; весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою; росте на них подорожник, біленькі невісточки, чіпкий […]...
- Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XIX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким […]...
- Глібов Леонід Іванович У степу Ол. Ам. Тищинському Хоч доля привела у город суєтливий, Добра і зла прикрашений вертеп, Я все-таки люблю сіножаті і ниви, Люблю широкий, тихий, рідний степ. Там ясная зоря, як радість, привітала; Літала на коні там молодість моя; Про щастя, про любов надія там шептала, І любо слухалось, і щиро вірив я. Даль степова кругом, як […]...
- Олесь Гончар – Людина в степу Олесь Гончар Людина в степу Оповідання з циклу “Південь” Морозом скувало степ, а потім враз розгасло – ні проїхати, ні пройти. Грейдери лежать розвернуті, колії по пояс. Тут – чорнозем. Важкий чорнозем. Середина зими, а так, наче осінь. Снігу ніде нема. Земля в полинялих барвах, небо – в холодній розтривоженості хмар; по голих посадках б’є […]...
- “Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”” Повість “Тіні забутих предків”, серед інших прочитаних творів Михайла Коцюбинського, мені сподобалася найбільше. У ній автор майстерно змальовує життя та побут народу Гуцульщини. Дуже вміло тут поєднуються українська міфологія з реальним життям мешканців цього краю. Герої твору все своє життя здійснювали боротьбу зі злими духами. Вони вважали, що кожний предмет має свою душу. Іван та […]...
- Твір по романі Серафімовича “Місто в степу” Найбільше глибоко і яскраво життя Россі того часу показані в найбільшому творі Серафімовича дожовтневого періоду – романі “Місто в степу” (1912). Письменник розповідає про виникнення в Донськой області, серед голого степу, нового міста, про проникнення сюди капіталізму, зображує й те, що супроводжує цьому процесу капіталізації Росії, який людина, утягнена в цей потужний і страшний вир. […]...
- Аналіз вірша Рубцова “Росіянин вогник” Я була зовсім як сніжна людина, Входячи в хату (остання надія!), И почув, обтрушуючи сніг: – От пекти для вас і теплий одяг… – У цих рядках автор показує чуйність і гостинність російського народу. Це ж він виражає в назві вірша – “Російський вогник” – як втілення доброти серед темного лісу. Оскільки він, також як […]...
- Андрій Малишко – Вогник ВОГНИК Вечірню годину, де в зорях долина, Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина, Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока, Любили в житті над усе, Шумить […]...