Зіткнення, або Анадиплозис


Зіткнення, або Анадиплозис (грецьк. anadiplosis – подвоєння) – стилістична фігура, що полягає у звуковому чи словесному повторенні кінця віршованого рядка та початку наступного:

Згасає день за синіми лісами,

За синіми лісами лягла імла;

Пливуть рожеві хмари небесами,

І тихо з небесами злилась земля.

Стоять квітки, окроплені росою,

Окроплена росою, тремтить трава.

Мої думки захоплені красою,

Захоплені красою мої слова (Д. Загул).

3. представляє сполуку епіфори з анафорою, “конкатенацією (лат. catena – ланцюг), тобто “ланцюговою сув’яззю”. Існують й інші назви цього лексико-композиційного прийому, зокрема, О. Квятковський запропонував термін “акромонограма” (грецьк. akros – зверхній, зовнішній; mono – один; gramma – риска, знак, напис). Подеколи у значенні терміна “3.” вживається “епістрофа”.



Зіткнення, або Анадиплозис