Зів’яле листя, або Як написати твір за лірикою І. Франка

Ви знаєте, що таке інтимна лірика? Так, це вірші про кохання. Про його радощі та про його муки. Бо відколи існує людина, існує кохання – чисте, благородне почуття. Проте кохання у Франка було не дуже вдалим.

Як приклад тому – збірка “Зів’яле листя”. Але не варто ототожнювати ліричного героя із самим автором. Збірка “Зів’яле листя” – це не тільки інтимна лірика І. Франка. Тут ми знайдемо і чудові приклади лірики пейзажної. Природа ніби виступає живою, дихає, Кохає разом з автором.

Разом з тим пейзажні етюди тІсно переплітаються

з роздумами ліричного героя: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Побачили, скільки думок в одній строфі, і одночасно яка простота?

Зараз давайте згадаємо композицію збірки “Зів’яле листя”. Вона складається з трьох “жмутків”. Що вам це слово нагадує? Так, слово “смутки”.

У “Першому жмутку” ми бачимо перші сумніви у конанні, перші смутки. А коли читаємо третього, останнього “жмутку”, то ніби чуємо зломлений невдалим коханням голос поета, який промовляє: Годі ридати і плакати тяжко.

Час нам зо сцени зійти.

Кохана, а це, як відомо, була Ольга Рошкевич, “надірвала” серце ліричному герою, і з нього Ллється не кров, а пісні, тужливі і сумні. Для поета це справжня трагедія, трагедія закоханого серця. В уста ліричного героя Франко вклав чудові вірші. Хоча в них і відчувається безнадія:

Як почуєш вночі край свойого вікна, Що шось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не убавляй собі сна, Не дивися в той бік, моя пташко!

У ліриці Франка переплітаються не тільки інтимні, не тільки пейзажві, а ще й фольклорні мотиви. Пам’ятаєте?

Ой ти, дівчино з горіха зерня, Чом в тебе серденько – колюче терня? Або “Червона калино, чого в лузі гнешся”?

Це відомі народні пісні, але написані на вірші Франка. Якщо ви пам’ятаєте з його біографії, Франко дуже захоплювався народною творчістю, збирав фольклор. Причому цим він займався ще з юнацьких років. Але давайте повернемося до нашого твору, який буде називатися “Трагедія закоханого серця в ліричній драмі 1. Франка “Зів’яле листя”. У вступі бажано було б висловити своє враження від поезій Франка.

Це вірші, тим більш про кохання, яке вже до вас прийшло або ще чекає слушного моменту, щоб “напасти” зненацька. Тому думки про це у вас, я гадаю, будуть. В основній частині треба проаналізувати кілька віршів.

Тільки кілька, а не кільканадцять: у нас не поетичний щоденник, а твір – Разом з цим це повинен бути не сухий аналіз. Не бійтеся висловлювати свої думки, почуття, враження. Один вірш – це біль ліричного героя, другий – слова невимовного, безнадійного кохання.

Не забувайте, що ми пишемо про трагедію, і не просто про трагедію, а трагедію кохання. Можете як приклад використати такий вірш:

Я понесу тебе в душі на дні, Облиту чаром свіжості й любові, Твою красу я переллю в пісні, Огонь очей в дзвінкії хвилі мови. Коралі уст у ритми голосні…

Не забудьте про шедевр лірики Франка – “Чого являєшся мені у сні?”. Деякі вчителі пропонують писати і про пейзажну лірику, і про фольклорні мотиви. Згадайте і про це.

Спробуємо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зів’яле листя, або Як написати твір за лірикою І. Франка