ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ
ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ (р. нар. невід., с. Тустань, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл. або с. Потелич, тепер Жовківського р-ну Львівської обл. – не раніше лютого 1634 р., м. Корець, тепер Рівненської обл.) – письменник, перекладач, мовознавець, педагог – просвітник, церковний діяч.
Брат Стефана Зизанія. Походив із простого роду. Справжнім прізвищем могло бути Кукіль, що означає грецькою мовою Зизаній (це досить переконливо заперечує В. Німчук).
Лаврентій Зизаній був високоосвіченою людиною, зокрема, крім української,
У Вільні Лаврентій Зизаній розгорнув активну видавничо-просвітянську діяльність.
Уперше вичленовується орудний відмінок. “Грамматіка…” закінчується описом правил віршування й роз’яснення господньої молитви. Для заохочення читачів Лаврентій Зизаній залучив до “Грамматіки…” власні вірші: “Епіграма на грамматіку”, “Стіхи к младенцем, вводящім их на дело”, “Типограф Младенцем”. У них дохідливо говориться про користь граматики, яка навчає “добре писати и добре читати”.
1596 р. Лаврентій Зизаній видав буквар “Наука кучитаню и розуменю писма словенскаго…”, основну частину якого займає “Лексись, сиречь реченія вькратце сбранны и из словенскаго языка на простий рускій діялект истолкованы”. Один із перших церковнослов’янсько-українських словників містить 1061 слово. Майже над усіма словами проставлено наголос, інколи подано цитати з Біблії, творів отців церкви (наприклад, Іоанна Златоуста), згадано праці Аристотеля.
Протягом 1597 – 1600 рр. Лаврентій Зизаній – домашній наставник князя Бог дана Соломирсцького в білоруському містечку Баркулябов, наступні два роки навчав синів князя О. Острозького в місті Ярославі. 1612 р. князем Іоакимом Корецьким його запрошено священиком у м. Корець (тепер Рівненська обл.). На початку 20-х років архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисєй Плетепецький залучив Л. Зизанія до друкарської й перекладацької роботи в Києві. Мав причетність до віщання “Беседи на 14 посланій…” Іоанна Златоуста (К, 1623), переклав із грецької твір “…Андреа архієпископа Кесаріа Каппадокійскіа.
Тлькованіе на Апокаліпсій… Іоанна Богослова…” (1625), написав “Катехизис”. У травні 1626 – лютому 1627 рр. побував у Москві, де мав бесіди з царем і патріархом Філаретом. Тут і було надруковано “Катехізис” (1627), проте за “єресі” (Л. Зизаній говорив про людську природу Христа, здатність людини до самовдосконалення) московський патріархат книгу заборонив. Твір мав значний вплив на старообрядців, які в Гродно у 80-х роках XVIII ст. його тричі перевидали.
Після повернення до Києва виступав у серпні 1628 р. на церковному соборі проти “Апології” Мелетія Смотрицького, підписавшись корецьким протопопом. Востаннє свідчення про живого Лаврентія Зизанія маємо з лютого 1634 р.
Твори Лаврентія Зизанія справили помітний вплив на подальший розвиток філологічної думки в Україні. Його “Грамматіку” використовував Мелетій Смотрицький, “Лексис” – Памво Беринда.
Літ.: Перетц В. II. Историко-литературные исследования и материалы. СПб., 1900. Т. 1. Ч. 1; Возняк М. С. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зизанія // ЗНТШ. 1908.
Т. 83; Возняк М. С. Історія української літератури: У 3 т. Л., 1921. Т. 2; Анічєнка У. В. “Граматика” Л. Зізанія // Весці АН БССР. Сер. грамад. наук, 1957, № 4; Ковтун Л. С. Русская лексикография зпохи средневековья. М.; Л., 1963; Німчук В. В. “Лексис” Лаврентія Зизанія – перший український друкований словник // Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросская.
К., 1964; Ботвинник М. Б. Лаврентий Зизаній. Минск, 1973; Німчук В. В. Систематичний підручник церковнослов’янської мови “Грамматіка словенска” Лаврентія Зизанія // Зизаній Л. Грамматіка словенска. К., 1980; Німчук В. В. Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською. К., 1980; Философская мысль в Киеве.
К., 1982; Німчук В. В. Мовознавство на Україні в XIV – XVII ст. К., 1985; Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Отечествешше мислителі нозднего средневековья. Конец XIV – первая треп, XVII вв.
К., 1990.
С. Лучканин
Related posts:
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН (р. нар. невід., вірогідно, с. Потелич, тепер Львівської обл. – 1600, Молдова) – український і білоруський освітній і культурно-релігійний діяч, письменник – полеміст, учений – філософ, проповідник, педагог. Старший брат Лаврентія Зизанія. Походив із простолюду або незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. До 1577 р. став ректором Львівської міської української школи. Брав […]...
- ГОРКА ЛАВРЕНТІЙ ГОРКА ЛАВРЕНТІЙ (1671 р., м. Львів – 21.04.1737, м. Вятка, Росія) – драматург, теоретик поезії, церковний діяч. Народився в сім’ї козака. По закінченні Київської академії працював у ній викладачем. З 1713 р. – ігумен Видубицького монастиря в Києві. З 1721 р. проживав за межами України. Л. Горка – автор курсу поетики “Idea artis poeseos” (“Образ […]...
- КРЩОНОВИЧ ЛАВРЕНТІЙ КРЩОНОВИЧ ЛАВРЕНТІЙ (р. нар. невід. – 1704, м. Чернігів) – друкар, поет, художник, церковно-релігійний діяч. Тісно пов’язаний з поетами кола Лазаря Барановича. Був ігуменом та архімандритом чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. Автор багатьох присвят, передмов, малюнків до різних видань, творів релігійного характеру. Його перу належить також підручник з риторики. З віршованих творів зберігся тільки панегірик Лазарю Барановичу […]...
- Граматики і словники української книжної мови 16-17 ст. та їх значення Граматики: 1586 – перша цсл. граматика “Кграматика словеньска языка” (передрук праці “О осми частЂхъ слова”- з XV ст. Іоанна Дамаскина). Цікава термінологія, потім використовується в інших працях.1574 – буквар І. Федорова1591 – “Граматика доброглаголиваго елинословенскаго языка” (греко-слов’янська граматика). Склали учні Львівської братської школи під керівництвом митрополита Арсенія 1596 – Зизанія “Лексис” і “Грамматіка словенска” – […]...
- Азбуковники Азбуковники (від азбука) – своєрідні словники-довідники, в яких статті з різних галузей знання розміщувалися за алфавітним принципом. Спочатку в них подавалися слова іншомовного походження з докладним розкриттям значення, біблійно-церковна символіка (XIII-XIV ст.), а далі – світська інформація із зазначенням, по можливості, джерел (XVI-XVII ст). А. складали діячі братських шкіл (Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та ін.). […]...
- Атеней “Атеней” (від грецьк. Athenaion – храм Афіни, богині мудрості, мистецтва та ремесел) – науково-літературний гурток, заснований Єлисеєм Плетенецьким на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. До складу “А.” входили перекладачі, поети, гравери, друкарі (Захарія Копистенський, Іов Борецький, Памво Беринда, Тарасій Земка, Олександр Митура, Касіян Сакович, Лаврентій Зизаній та ін.). В межах “А.” видано “Часослов” та […]...
- БЕРИНДА ПАМВО БЕРИНДА ПАМВО (світське ім’я – Павло; бл. 1560, Львівщина, ймовірно, с. Чайковичі, тепер Самбірського р-ну Львівської обл. -23.07.1632, Київ) – мовознавець – лексикограф, поет, перекладач, педагог, редактор, друкар, гравер. За національністю був, можливо, українцем, хоча румунський учений Г. Крецу вважав Памва Беринду вихідцем із Румунії. Походив, очевидно, з незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. Міг […]...
- Мова давньої української літератури Розгортання національно-культурного руху позначилося на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шляхетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов’яноруська і так звана “проста” мова. Проста мова утворилася шляхом зближення церковнослов’янської та тогочасної […]...
- Гаватович Якуб – Біографія (1598 – 1679) Якуб Гаватович (Гават) – польсько-український письменник. Походив з бідної родини львівських міщан; вчився у львівських школах і Краківській академії; був учителем в Кам’янці Струмиловій, ксьонзом у Бережанах і Вижнянах; у 1655 р. під час облоги Львова козаками, брав участь у переговорах з Богданом Хмельницьким; з 1669 р. жив у Львові; автор багатьох […]...
- ЯКУБ ГАВАТОВИЧ (Гават) Якуб Гаватович (Гават) – польсько-український письменник. Походив з бідної родини львівських міщан; вчився у львівських школах і Краківській академії; був учителем в Кам’янці Струмиловій, ксьонзом у Бережанах і Вижнянах; у 1655 р. під час облоги Львова козаками, брав участь у переговорах з Богданом Хмельницьким; з 1669 р. жив у Львові; автор багатьох польськомовних творів. Дві […]...
- ПОЕТИКИ ПОЕТИКИ (від грецького – майстерність творення). “Словник іншомовних слів” подає три значення слова поетика: 1) наука про художню літературу, теорія літератури; 2) теорія поезії (композиція, образність мови, ритміка, римування тощо); 3) система художніх принципів того чи іншого літературного напряму або окремого поета. Поява поетик в Україні пов’язана з виникненням шкільної освіти. Спершу елементи поетики включалися […]...
- ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО (р. нар. невід. – після 1624) – давньоукраїнський поет, перекладач, освітній діяч. Освіту здобув у Константинополі та Острозькій академії. Належав до членів Ставропігійського братства у Львові, але 1601 р. був тимчасово виключений з нього, оскільки в конфлікті Ставропігії з Львівським єпископом Гедеоном Балабаном став на його бік; наприкінці цього самого року знову прийнятий […]...
- ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ (бл. 1554, с. Плетеничі, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл. – 29.10.1624, м. Київ) – церковний і культурний діяч, письменник. У 1595 р. став архімандритом Пінського Лещинського монастиря. З вересня 1599 р. – архімандрит у Києво-Печерській лаврі. Літературна спадщина Єлисея Плетенецького – це передмови до “Часослова” (1616), “Анфологіона” (1619), “Божественної літургії” (1620), до книги […]...
- Давня українська література (XIV – XVIII ст.) 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література (XIV – XVIII ст.) Література XIV – XV ст. Період переписування давніх творів та укладання книг-зводів (“Літопис руський”, “Києво-Печерський патерик”, “Литовський літопис”, “Короткий київський літопис”, “Хождєнія Данила Паломника” тощо). Оригінальна література: послання, повчання митрополита Фотія, Григорія Цяблака, Перекладна література з грецької, сербської, болгарської мов, наприклад, сербська […]...
- Розвиток української культури у XVІ-XVІІI ст У першій половині XV століття на західноукраїнських землях починають з’являтися братства – церковно-освітні товариства міщан, які потім поширилися на всю Україну. Найактивнішими були братства, засновані у Львові, Луцьку, Острозі та Києві. Діяльність братств включала організацію освітніх закладів, народних книгозбірень, книгодрукування. Також братства розшукували старі літописи і займалися зберіганням пам’яток історії та культури, викупом українських бранців […]...
- ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА. Випадкові елементи віршування спостерігаються в багатьох зразках паремій – прислів’ях, приказках, загадках, скоромовках, замовляннях, а також у “словах” та “плачах”; віршованими були ритуальні співи календарного циклу, співи до танців і трудових процесів, також і обрядові, епічні віршо-твори, зокрема поезія дружинна й корпоративна, яка з розвитком ставала професійною. Із прийняттям християнства елементи віршованої мови […]...
- ЛЕВАНДА ІОАНН ЛЕВАНДА ІОАНН (спр. ім’я – Іван Сікачка; березень 1734, Київ – 06.07.1814, Київ) – церковний діяч і проповідник. Народився в сім’ї шевця. 1748 р. вступив до Київської академії за рахунок священика Воскресенської церкви у Києві Іоанна Леванди, на честь якого й прийняв нове прізвище. По закінченні навчання (1759) два роки вчителював у Переяславській колегії, викладаючи […]...
- АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент по святобливо вмерлім… Іоанну Василевичу, презвитерю…”, який призначався для декламації під час похорону Іоанна Василевича. Твір є типовою пам’яткою українського […]...
- Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії, Київської Русі. У писемності Київської Русі прижилися три перекладні візантійські X.: хроніки Іоанна Малали (VI ст.), Георгія Синкелна (VIII-IX ст.), Георгія Амартола (IX ст.). Вони […]...
- ТИМЧАСОВА КОМІСІЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДАВНІХ АКТІВ ТИМЧАСОВА КОМІСІЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДАВНІХ АКТІВ у Києві (Археографічна Київська комісія) – наукова установа, створена 1843 р. при Київському військовому, Подільському і Волинському генерал-губернаторі для збирання й видання історичних документальних матеріалів. Містилася в будинку Київського університету. З ліквідацією в 1845 р. Тимчасового комітету для дослідження старожитностей у Києві (існував з 1835 р.) на комісію було […]...
- Твір на тему “Що для мене рідна мова” Для мене рідна мова – це мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це українська. Вона співуча, багата, поетична. Це мова також моїх предків, але не всіх, бо серед них були також поляки та росіяни. Вони розмовляли іншими мовами. Рідною мовою я сказав своє перше слово: “Мама”. Цією мовою мати та бабуся співали мені колискові […]...
- “Необхідність додержання мовного режиму в школі” Впродовж величезного відрізку часу український народ боровся за свою незалежність і самостійність. Зрештою, отримати ці блага народ зміг, для цього довелося заплатити досить високу ціну. Проте, сьогодні можна спостерігати за тим, що незалежність і самостійність нашої країни знову знаходиться під великим питанням. Якщо аналізувати причини, чому так сталося, не можна виключати і фактор мови. Для […]...
- Титульна сторінка НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2007 Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – […]...
- ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ (17.03.1598, Львів – 17.06.1679, там само) – польсько-український письменник і культурно – освітній діяч. Народився в незаможній сім’ї польських міщан. Навчався у різних львівських школах, закінчив Ятеллонський університет (1615) і одержав ступінь бакалавра. Викладав у м. Кам’янці-Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька Львівської обл.). Згодом висвятився на ксьондза, жив у містечках Вишняки й Бережани. Був учасником оборони Львова […]...
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в […]...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- Твір на тему: Несподівана зустріч (твір-оповідання) Ми переїхали в новий будинок, я пішов до нової школи. На превеликий жаль мої друзі залишилися в старій школі. На початку шкільного навчального року тато записав мене до секції легкої атлетики. Три рази на тиждень треба їздити до спортивної школи на тренування. Сьогодні я вперше прийшов до секції. Незнайомі хлопчаки перевдягаються у спортивну форму, розмовляють, […]...
- Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві (мова – основа духовної культури, знаряддя, за допомогою якого здійснюється зв’язок часів, поколінь; за допомогою мови люди обмінюються думками, висловлюють свої почуття, створюють духовні цінності). 2. Рідкісна краса української мови (милозвучність […]...
- Твір на тему: Мово моя українська! I. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. II. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві (мова – основа духовної культури, знаряддя, за допомогою якого здійснюється зв’язок часів, поколінь; за допомогою мови люди обмінюються думками, висловлюють свої почуття, створюють духовні цінності). 2. Рідкісна краса української мови (милозвучність […]...
- ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ (спр. – Довганич; березень 1783, с. Золотареве, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл. – 13.12.1849, Хуст) – письменник, філософ, фольклорист, чл.-кор. Угорської АН (з 1831). Народився в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув в елементарній школі Хуста та латинській школі в Сигеті. Продовжував навчання у богословських семінаріях Великого Варадина (нині Арад у Румунії), Трнави (Словаччина) […]...
- Читати казки Пушкіна в оригіналі п’ятикласники не вміють Я сільська вчителька, викладаю російську мову і зарубіжну літературу. Як і кожний свідомий українець, звичайно ж, переймаюсь проблемами патріотичного виховання нашої молоді. Сама в міру моїх сил і можливостей працюю над розв’язанням цієї проблеми, підтримую зусилля колег у згаданому напрямку. Але чи все, що робиться в ім’я патріотизму, таким є? У нашій школі кілька років […]...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми – 22 твердих і 10 м’яких: /в/, /й/, /л/, /м/, /н/, /р/; /б/, /п/, /д/, /т/, /дз/, /ц/, /дж/, /ч/, […]...
- Мелетій Смотрицький Мелетій Смотрицький (світське ім’я – Максим Герасимович; бл. 1577 – 17(27) грудня 1633) – український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов’янських мов; письменник, церковний і освітній діяч. Смотрицький є автором унікальної “Граматики слов’янської” (1619), що систематизувала церковнослов’янську мову. Мелетій Смортрицький народився у сім’ї українського письменника-полеміста Герасима Смотрицького, або у містечку Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького […]...
- Олександр Олесь – Рідна мова в рідній школі! ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, […]...
- Біблія – унікальна пам’ятка світової культури і літератури Біблія – це унікальна пам’ятка світової культури і літератури. Назва “Біблія” в перекладі з грецької означає книга. Тривалий час Біблія сприймалася лише як сукупність релігійно-повчальних текстів, але насправді вона є унікальним збірником творів, написаних упродовж XII ст. до н. є. – II ст. н. є. у країнах Близького Сходу та Середземномор’я. У біблійних творах відтворені […]...
- Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, […]...
- Дякувати за чистоту? (замітка в газету) Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, […]...
- Твір на тему: Дякувати за чистоту? (замітка в газету) Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? […]...