Значення Гоголя для театру
Мотузочку… Давай сюди й мотузочку. І мотузочка придасться… Я. Гоголь
“Ревізор” Гоголь і театр у моєму поданні – поняття нероздільні. Чарівна сила майстерності вкладена в п’єси великим письменником. Наприклад, знаменита п’єса “Ревізор” так зрозумілий і прекрасна для російського глядача, як, скажемо, класична грецька скульптура для стародавнього грека
Вона виточена з такою же майстерністю! І так само, як Софокл, що втілив для людства грецький тип людини й грецький тип життя у своїх Эдипах, Антигонах і Креонах,
Після пушкінського “Бориса Годунова” або “Скупого лицаря” розвиток російського театру випробувало на собі вплив насамперед Гоголя. Класичний репертуар сучасного театру не може обійтися без “Ревізора”. Успіх Гоголя на сцені не тільки в його соціальності, але й у тім, що ніхто не запропонував до Гоголя акторові такі могутні зразки російського слова.
Ніхто так не знав російське слово, не почував його відтінків, як Гоголь. Гоголь, мені здається,
Напевно, він спеціально ходив по вулицях, щоб слухати розмови людей, одиночн і шумні, і, запам’ятовуючи особи й характери, учився бачити слово. Коли слухаєш гоголівське мовлення, що звучить із вуст акторів, дивуєшся тому, як же точно й безпомилково вона, це мовлення, малює образ героя з усіма його характерними рисами! Гоголь в “Ревізорі” створив на сцені ще одна унікальна театральна якість: у його п’єсі фабула, інтрига хоча й чудові, але не першорядні.
Першорядні самі персонажі, що відбивають середовище, що вони представляють: Хлестаков, городничий, Осип, Земляника. Сцена заповнена статуями, але тільки матеріал у Гоголя не мармур, а слово
Ці недоладні фігури своїми мовленнями себе ж і викривають, що й створює перед глядачем саме видовище. Гоголь направив вітчизняний театр по шляху побутового зображення життя. Підкреслю слово “зображення” потім, щоб привести наочний, як говориться, приклад: згадаємо, чи багато говорить Осип в “Ревізорі”?
Усього один монолог: “Мотузочку… Давай сюди й мотузочку. І мотузочка придасться…” Так сказав цей голодний слуга, крутясь біля настільки ж голодного пана, і глядачі на все життя запам’ятали й ці слова, і героя, їх произнесшего. Більше того: ми запам’ятали Осипа ще і як психологічний тип, тобто як людини певного соціального середовища й характеру
А хто нам про його характер розповідав? От таке чарівництво зображення! Виходить, в одній, нічого не значущої, здавалося б, фразі Гоголь виразив тип
Related posts:
- Виклад статті Гоголя “Значення хвороб” В 1846 році Гоголь написав статтю “Значення хвороб”. У ній багато автобіографічного. У початки 1840-х років Гоголь постійно болів, про що неодноразово писав у листах до різних осіб. 20 лютого 1046 року Гоголь писав П. А. Плетньову з Рима: “Тяжкі, тяжкі мені були останні часи, і весь минулий рік так був важкий, що н дивуюся […]...
- Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури Грудень 1828 року видався морозним, холодним. Пасажири диліжанса, який уже наближався до столиці, тепліше куталися в одяг, нетерпляче постукували підборами черевиків. Тільки двоє юнаків, здавалося, не звертали на холод уваги. Вони з нетерпінням чекали […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. […]...
- Значення “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Місце, що “Повість…” займає в поемі. 2. Соціальної проблеми 3. Мотиви народних переказів. “Повість про капітана Копейкине” при поверхневому погляді може здатися в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” чужорідним елементом. Справді яке відношення вона має до долі головного героя? Чому автор відводить “Повісті…” настільки значне місце? Поштмейстер ні з того ні із сього […]...
- Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію […]...
- ЦИВІЛЬНИЙ ПАФОС ТВОРЧОСТІ ГОГОЛЯ ЦИВІЛЬНИЙ ПАФОС ТВОРЧОСТІ ГОГОЛЯ Висока гражданственность творчості великого російського писа-теля Миколу Васильовича Гоголя виявилася насамперед у разо-блачении всього, що зневажає волю людської особистості, не дає людині созидательно трудитися й жити. З обуренням гово-рит Гоголь про нелюдського вельможу з (). Цей холодний байдужий міністр у відповідь на прохання інваліда Вітчизняної війни 1812 року про ви-дачі йому […]...
- Хрестоматія: Російсько-українські літературні зв’язки у творчості Гоголя Особливе місце займає творчість Гоголя в російсько-українських літературних зв’язках. М. Ф. Рильськ назвав Гоголя “золотим мостом” між духовними цінностями, створеними в росіянці й української літературах. О. Т. Гончар, виступаючи на міжнародному симпозіумі у Венеції в 1976 р., розвив цей удалий поетичний образ: “Своєю творчістю Гоголь звела воістину золотий міст, що з’єднує культури двох братніх народів […]...
- Значення Котляревського у творчому розвитку раннього Гоголя З бесіди з сим єдиним малоросійським поетом, можна здобути багато цікавих подробиць щодо духу й характеру його земляків, яких збагнув він досконало і які, на перевагу над багатьма іншими народами, що населяють Росію, зберегли оригінальність у вдачі, звичаях, у самому наріччі та в усьому, чим тільки можуть різнитися одне покоління від іншого”. Відвідавши пансіон для […]...
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної […]...
- Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в “українських” повістях Гоголя Проаналізуйте як цикл романтичну збірку повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Визначте, як розкривається романтика українських легенд та казок в “українських” повістях Гоголя. Жодна тогочасна книга на українську тематику не мала такого успіху, як “Вечори”, і жодна не була так талановито зробленою, як “Вечори”. Гоголь свідомо йшов на створення літературного бестселера, вивчивши запити […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому […]...
- Образ Андрія в повісті Гоголя “Тарас Бульба” Деякі важливі зміни перетерплює й образ Андрия. Він здобуває відчутно більшу психологічну визначеність. Гоголеві вдається перебороти колись властивому образу Андрия відому схематичність і однолінійність. Внутрішній мир його переживань стає більше ємним, складним. Його любов до полячки тепер не тільки глибше мотивується, але й одержує більше яскраве емоційне, ліричне фарбування. Словом, у другій редакції повість перетворюється […]...
- Сатиричні мотиви у творчості Н. В. Гоголя Великий сатирик почав свій творчий шлях з опису побуту, вдач і звичаїв України, постатечно переходячи до опису всієї величезної Русі. Ніщо не вислизнуло від уважного ока художника: ні вульгарність і дармоїдство помещиков, ні підлість і незначність обивателий. “Миргород”, “Арабески”, “Ревізор”, “Женитьба”, “Ніс”, “Мертві душі” – їдка сатира на дійсність. Гоголь став першим з русявийских письменників, […]...
- Зображення помісного дворянства в “Євгенію Онєгіні” А. С. Пушкіна й в “Мертвих душах” Н. В. Гоголя Відтворену картину російського суспільства… у тім виді, у якому воно перебувало у вибрану їм епоху, тобто в Двадцятих роках поточного сторіччя”. Як “Онєгін” Пушкіна, так і ” Мертві душі ” Гоголя, дозволяють виявитися як би усередині того життя. Ми маємо можливість Відчути себе учасниками тих подій і життя помісного дворянства часу Пушкіна й Гоголя. Відношення […]...
- “Як виставити чорта дурнем” свідчення Гоголя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської […]...
- Роль ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Поема Н. В. Гоголя ” Мертві душі ” своєрідна по своєму жанрі: це не роман, не життєпис одного або навіть декількох героїв, а широка панорама життя Росії того часу. Тут не є головними пригоди героя, його удачі й поразки. Сам Гоголь писав В. А. Жуковському про сюжет поеми: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
- Новаторство Гоголя-Комедіографа (по комедії “Ревізор”) В “Петербурзьких записках 1836 року” Гоголь скаржився на вбогість репертуару сучасного йому російського театру, на засилля мелодрами й водевілю на сцені, називав ці жанри “заїжджими гістьми” і ремствував на відсутність сьогодення російського комедійного репертуару. Його комедія “Ревізор” і покликаний була хоч почасти заповнити цей вакуум. Уперше про намір написати комедію ми довідаємося з листа Гоголя […]...
- Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” – МИКОЛА ГОГОЛЬ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас МИКОЛА ГОГОЛЬ Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на фоні російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені […]...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” […]...
- Героїчний образ народу в повісті Гоголя “Тарас Бульба” У центрі “Тараса Бульби” – героїчний образ народу, що бореться за свою волю й незалежність. Ніколи ще в російській літературі так яскраво й глибоко не зображувалися розмах і роздолля народного життя. Кожний з героїв повести, як би він не був індивідуальний і своєрідний, почуває себе складовою частиною народного життя. У безмежної слиянности особистих інтересів людини […]...
- Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму […]...
- Міркування над поемою Н. В. Гоголя “Мертві душі” Міркуючи над творчістю Н. В. Гоголя, я вирішила присвятити свій Твір поемі ” Мертві душі “. Як творець добутків, присвячених, по образному вислові митрополита Київського й Галицкого Філарета, “душі людської”, як письменник, ” народ, щопоказав, у його внутрішній красі, найбагатших творчих можливостях”, Гоголь великий і невичерпний. Великий у своїй любові до людей, людині, Батьківщині. “Немає […]...
- Образ автора в поэме Н. В. Гоголя Особенностью поэмы Гоголя является то, что наряду с помещиками, чиновниками, Чичиковым в ней действует еще один персонаж – автор (его даже хочется написать с прописной буквы – Автор). Рассказчик, от лица которого ведется повествование, вовсе не тождествен Гоголю. С помощью Автора Гоголь показывает нам процесс творчества и при этом прячется за рассказчика. В чем было […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть […]...
- “Мертві душі”? Безмовні образи поеми Гоголя ” Мертві душі “? Поему Гоголя пронизує безмовність, і натовпи Німа наповнюють її: немає епізоду, де ні були б присутні скуповуються Чичикова мужики-кріпаки, що згадуються числом, скопом або перераховуються поіменно, гак, як буде перераховувати покійних людина-ведмідь Собакевич. Вони беруть участь у цих заходах, але вони ж безмовні. Безмовність в “Мертвих душах буде сягати і далі. […]...
- Тема твору: Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. […]...
- ПЕТЕРБУРЗЬКІ ПОВІСТІ ГОГОЛЯ – НОВИЙ ПОГЛЯД НА МІСТО ПЕТЕРБУРЗЬКІ ПОВІСТІ ГОГОЛЯ НОВИЙ ПОГЛЯД НА МІСТО Сьогоднішнє письменницьке мистецтво визнає Н. В. Гоголя своїм наставником. Він був один з видатних діячів російської прози. Сміх у його Творчості з’єднаний із трагічними потрясіннями. Хоча його добутки відрізняються барвистістю мови й простотою сюжету, сам Гоголь був людиною, що постійно дивує й небагато таємничим. Його “Петербурзькі повісті” вплинули […]...
- Сатиричне зображення поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник Пушкіна, Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдачі першого революційного виступу виступу декабристів в 1825 г Нова суспільно-політична обстановка поставили перед діячами російської суспільної думки й літератури нові завдання, які знайшли глибоке відбиття у Творчості Гоголя. Звернувшись до найважливіших суспільних проблем свого часу, письменник пішов далі по […]...
- Значення творчості А. С. Пушкіна Пушкіна не стало в розквіті його поетичних можливостей, а можливості ці були надзвичайно великі. Але Пушкін встиг зробити дуже багато. Це найбільший народний поет, що втілив у собі досягнення попередньої вітчизняної й світової літератури, що позначив своєю творчістю більше високий етап її подальшого розвитку. Його творчість відбила своєрідність всіх основних станів країни – дворянства, селянства, […]...
- Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору – Тараса Бульби та його синів Остапа і Андрія – відкрилась прекрасна картина, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі […]...
- Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне […]...
- Коротка характеристика твору “Мертві душі” Гоголя Н. В Гоголь назвав “Мертві душі” поемою, підкресливши рівноправ’я епічного і ліричного почав. Завдання епічної частини – показати “хоча з одного боку усю Русь”; мова проста, розмовна. Завдання ліричної – показати позитивний ідеал; у цій частині високий стиль мови, поетичні засоби. “Мертві душі” можна віднести до жанру крутійського роману : головний герой – пройдисвіт, негідник; він намагається […]...
- Вплив творчості Гоголя на світову літературу “Книги Гоголя були для мене хлібом і зіллю в той час, коли цих необхідних для мого існування благ у мене зовсім не було”,- згадував відомий румунський письменник, Михайло Садовяну, У наш час із особливою гостротою сприймаються “Тарас Бульба” і “Ревізор” у країнах, що розвиваються, Азії, Африки й Латинської Америки, які ведуть боротьбу за незалежність, проти […]...
- Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького […]...