Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем.
“Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом Володимиром Гнатюком, ретельно вивчав життя і побут гуцулів. Мабуть, тому письменник і назвав свій твір “Тіні забутих
Гуцульський побут у повісті зображений не просто як спосіб повсякденного існування людини, а як цілий світ опоетизованої природи, в якому людина знаходить для себе місце і може існувати гармонійно. Уже з перших рядків перед читачем відкривається глибина міфологічного сприйняття світу людиною, зануреною у природне середовище: “Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських
Кожен момент гуцульського побуту в повісті опоетизований. Згадаймо, наприклад, як ходив Іван коло своєї худібки, з якою теплотою описано це автором: “Тепер мав коло чого ходити. Не був жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі, – саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами – такою була для нього худібка. Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці, щоб не заслабла, щоб хто не зурочив, щоб вівці щасливо котились, а корови уположались”.
Такі звичайні турботи навколо худоби зображені тут з такою лагідністю, що розумієш: худоба для гуцула є сенсом його буденності, є його турботою.
А ось як змальовані переживання Святого вечора: “На Святий вечір Іван був завжди в дивнім настрої. Наче переповнений чимсь таємничим і священним, він все робив поважно, неначе службу Божу служив. Клав Палагні живий вогонь для вечері, стелив сіно на стіл та під столом і з повною вірою рикав при тім, як корова, блеяв вівцею та ржав конем, аби велася худоба.
Обкурював ладаном хату й кошару, щоб одігнати звіра і відьом, а коли червона од метушні Палагна серед курива того ознаймляла нарешті, що готові усі дванадцять страв, він, перше ніж сісти за стіл, ніс тайну вечерю худобі.
Вона першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб та логазу, які так старанно готувала для нього Палагна. Але се було не все. Ще годилось закликать на тайну вечерю усі ворожі сили, перед якими берігся через ціле життя… ” Цей поетичний малюнок найважливішого для християнина вечора серед року являє собою дивну суміш язичницьких та християнських вірувань, показуючи нам, що в реальному житті гуцула так само змішалися християнська віра і традиційні вірування предків у різноманітних міфологічних істот.
Так, вшановуючи народження Ісуса Христа, Іван звертається до злих сил, запрошуючи їх на вечерю, кличучи “всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків лісових та ведмедів”, кличучи бурю. І це зовсім не відповідає духові християнського свята, але відображує поєднання в свідомості звичайного українця язичницьких вірувань з християнськими.
Але таким поєднанням позначене не тільки Різдво. У будь-яке свято ніби разом панують у світі Бог та різні духи, оживлені представники природи. Та й сам Бог для гуцула – це ніби добрий знайомий, який турбується про його життя: “На Маланки до маржини у загороду приходив сам Бог.
На високому небі ясно горіли зорі, люто тріщав мороз, а сивий Бог йшов босоніж по пухкому снігу і тихо одхиляв двері кошари”.
Усе життя гуцула – це вшанування сил природи і Бога, які живуть поряд, не виключаючи один одного. Тому життя це органічне, й душа людини не роздирається протиріччями, не спотворюється боротьбою із самою собою. Людина вірить не тільки у природу, але й у себе саму, у свій вплив на цей світ, свою роль у ньому.
Так, слід тільки сповнити певні обряди, і життя буде таким, якого ти прагнеш. А якщо захочеш, то чаклунством можна подолати все, як, наприклад, Юра, який затримує хмари. Життя стає для людини безкінечним колом, що не має ні початку, ні кінця.
Це життя не має своїм завершенням смерть, бо це тільки перехід на інший рівень, в інший вимір. І у зв’язку з цим дуже показовим є обряд похорону, яким завершується повість: “Чи не багато вже суму мала бідна душа? Така думка, видимо, таїлась під вагою гнітючого смутку, бо од порога починався вже рух Ще несміливо тупали ноги, пхалися лікті, гуркотів часом ослін, голоси рвались та мішались в глухому гомоні юрми. І ось раптом високий жіночий сміх гостро розтяв важкі покрови суму, і стриманий голос, наче поломінь, бухнув з-під шапки чорного диму.” Життя завжди триває, і в цьому наскрізь міфологічному світі немає уявлення про його перервність.
Related posts:
- Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й […]...
- Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” є яскравим зразком майстерного використання М. Коцюбинським багатющої скарбниці народної творчості. У цій повісті письменник з надзвичайною проникливістю відтворив своєрідність народного світогляду саме так, як він виявився у фольклорі. М. Коцюбинського полонив чарівний куточок Карпат. Його захоплювала казковість краю, величність природи, життя гуцулів з їх багатою фантазією і незвичайною психікою, їх глибоко […]...
- Твір на тему: “Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський уперше потрапив у Карпати 1911 р. І був вражений не знаним раніше світом – людиноприродою Гуцульщини. Уявімо собі того гуцула, який ніяк не зв’язаний з близькими й далекими краями, а всю інформацію отримує зі спілкування з природою, вірним сином якої він залишався з поганських часів. Звідси міфопоетичний світ його уявлень про розмаїття властивостей […]...
- Фольклорні джерела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Людську любов і радість, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, […]...
- Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” I. Повість “Тіні забутих предків” – гімн великому людському коханню. II. Кохання, радість, туга і нещастя у житті Івана та Марічки. 1. Перше знайомство. Іван та Марічка вперше зустрілися, коли два ворогуючі роди Палійчуків та Гутенюків зіткнулися на вузькій дорозі. Хлопець […]...
- Фольклорна історія народу як джерело повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не полишало М. Коцюбинського. Із захопленням […]...
- Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів (новелі “Сон”) М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності […]...
- Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання (ненадумана, природна, чиста, щира, прекрасна; поєднання української міфології з реальним життям). II. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук (потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, вважав, що в світі панує нечиста сила, править злий дух, в лісах блукає веселий чугайстер, але в […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Твір “Тіні забутих предків” захопив мене надзвичайною красою зображення гуцульського побуту, органічністю злиття світу міфологічно-казкового і світу реального, нарешті, красою кохання Івана та Марічки. Казкового характеру твору надають легенди та оповіді, якими він наповнений, трохи незвичайний місцевий колорит, діалектна мова, загалом світобачення, притаманне героям, міфологічний характер сприйняття світу. З самого початку твору вимальовується перед нами […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (3 варіант) “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Мені дуже сподобалась повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Я вважаю, що цей твір є перлиною не тільки української, а й світової літератури. З перших же рядків він повністю захоплює увагу читача. Починаючи читати, ти забуваєш, де знаходишся, вже не помічаєш нічого поряд, тебе повністю поглинає цей талановитий, майстерно написаний твір. Михайло Коцюбинський не був […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського Проблемптика повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, […]...
- Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в […]...
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (3 варіант) Серед творів українських письменників XIX століття повість М, Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце. На відміну від багатьох інших, у яких на першому плані стосунки між поміщиками і кріпаками або селянами і куркулями, тут панує саме кохання, Зворушлива історія Марічки та Івана давно вийшла за межі тієї далекої від нас епохи і сприймається як […]...
- Образи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх. Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. […]...
- Аналіз повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Стильова своєрідність У “Тінях забутих предків” М. Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики, яка на той час стала вельми популярною. У цьому ключі були написані справжні шедеври: відомі вже вам “Мойсей”, “Украдене щастя” І. Франка, а також “В неділю рано зілля копала” О. Кобилянської, “Бояриня” й “Лісова пісня” Лесі Українки, вірші О. Олеся, ще багато прекрасних […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Для написання твору Коцюбинський вивчав фольклорно-етнографічні матеріали, їздив до Криворівні, спостерігав життя гуцулів. Він прагнув відтворити їхнє своєрідне міфологічне світосприйняття і світовідчуття, показати життя людей в атмосфері казки, міфу, повір’їв і забобонів. Він сам говорив про свою підготовку до написання повісті: “Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (ІІ варіант) У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава […]...
- Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...
- “Сила почуттів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” є одним з найзворушливіших творів про щире почуття двох закоханих. Українські Ромео та Джульєтта, головні герої повісті Михайла Коцюбинського, пережили чимало випробувань, але пронести гідно своє віддане та щире кохання один до одного. Зобразивши історію кохання Марічки та Івана, яка врешті мала трагічний фінал, автор оспівує їх духовну красу, змальовує чисте […]...
- Утвердження любові як джерела духовності в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Утвердження любові як джерела духовності в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, – […]...
- Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Повість “Тіні забутих предків”, написана у 1911 році, посідає у творчому доробку митця особливе місце. Вона з’явилася з-під пера видатного майстра внаслідок його глибокого захоплення Гуцульщиною, на основі його безпосередніх вражень від перебування в Карпатах, уважного вивчення життя, побуту, звичаїв, фольклору гуцулів. “Гуцули – оригінальніший народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник-гуцул все […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Піснею, думою, легендою, чарівною казкою називають цю повість, бо джерела її – із гуцульського життя, з глибин народної пісні, легенди, казки. Із перших сторінок ми поринаємо у світ народних переказів і вірувань. Малий Іванко живе серед таємничих розповідей про лісовиків і нявок. В скелях є […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) У повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами (історією щирого кохання, мальовничими карпатськими пейзажами) прочитується глибинний філософський зміст. Трагедійна нота раз по раз зринає в тексті. […]...
- Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Протягом 1902-1911 pp. M. Коцюбинський збирає матеріал про Гуцульщину і працює над повістю, що стала окрасою його творчості, – “Тіні забутих предків”. Він писав: “Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю й учусь. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. Не знаю, чи вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Кохання… Велике, світле, щире, самовіддане, сповнене краси, чару… але із самого початку приречене… Мало хто з письменників-чоловіків зміг змалювати це найпотаємніше почуття з такою силою. Доля Івана і Марічки – головних персонажів повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” – їхнє велике, світле почуття, що розквітає в органічному зв’язку з неповторною карпатською природою,, оповитою самобутніми гуцульськими […]...
- Твердження любові в повісті Г. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Філософська думка трактує Людини як носія історичної інформації всіх часів. Письменник у своїй повісті міркує: що наше життя? як блиск на небі, як черешневі кольори? Дисгармонія У людському суспільстві, розірваність із мікрокосмосом душі завжди турбувала М. Коцюбинського. Сонцепоклонник не прославляє свій час, а знаходить у ньому пороки, які коштують на перешкоді вічного зоряного плину, прагне […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною […]...
- Характеристика образів повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з сюжетом трагедії Шекспіра “Ромео і Джульетта”. Діти ворогуючих родів покохали одне одного. Як і шекспірівські персонажі обоє вони гинуть, але смерть Марічки відбувається випадково. А Іван не може пережити смерті свого кохання, тому й помирає ще за життя. Кохання породжує в його душі фантастичні образи, які призводять його […]...
- “Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”” Повість “Тіні забутих предків”, серед інших прочитаних творів Михайла Коцюбинського, мені сподобалася найбільше. У ній автор майстерно змальовує життя та побут народу Гуцульщини. Дуже вміло тут поєднуються українська міфологія з реальним життям мешканців цього краю. Герої твору все своє життя здійснювали боротьбу зі злими духами. Вони вважали, що кожний предмет має свою душу. Іван та […]...
- “Символи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є яскравим зразком використання символічних образів і легенд з багатющої скарбниці української народної творчості. У цьому творі письменнику вдалося з надзвичайною проникливістю відтворити своєрідність і неповторність народного світогляду. М. Коцюбинського на все життя полонили Карпати. Його захопила казковість цього краю, величність його природи і цікаве життя гуцулів з їх […]...
- Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє […]...
- Твір на тему – Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті існує два протиріччя – між духовним і матеріальним, високими поривами людини та прозою життя. “Тіні забутих предків” – це свого роду “Лісова пісня” М. Коцюбинського: письменник показав у творі велику силу свого таланту, що перевтілюється в духовне життя персонажів, змушує хвилюватися за долі героїв. Повість написана в романтичному стилі, її образи, овіяні казковістю, […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” є одним з найкращих, найбільш вражаючих творів української літератури. Вона занурює нас у чарівний світ гуцульського життя, звичаїв та обрядів, знайомить із міфологією, усіма дивовижними казковими істотами, які за уявленнями верховинців населяли цю частину Карпат. Михайло Коцюбинський захопився гуцульським фольклором, способом життя, світоглядом цього дивовижного народу, коли зупинився на […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Таїнство гір – то цілий світ, зі своїми законами, зі своєю магією. Відвідавши Карпатські гори, Михайло Коцюбинський був зачарований їх величною красою. Його враження лягли в основу повісті “Тіні забутих предків”. Уважне ознайомлення з культурним надбання цього краю, тонке відчуття його духу дозволило письменникові створити казкове царство, де живуть і працюють люди, які вміють любити […]...
- Міфологізм та демонтологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...