Зображення колективізації в романі М. Шолохова “Піднята цілина”

Роман Шолохова “Піднята цілина” розглядався увесь час як вихваляння радянського ладу. Мені здається, що якщо читати його непредвзято, те можна побачити неоднозначне відношення автора до тих методам, якими проводилася колективізація, до зарахування багатьох людей у розряд “ворогів”, та й до самої колективізації і її наслідків. Починається колективізація в хуторі Гримлячи-Чий Балка не стільки тому, що для цього створені хоч які-небудь умови в даному місці тепер, скільки від романтично-героїчного революційного пориву уповноваженого

Давидова, присланого з міста, від верстата, незнайомого з місцевими умовами, чужинця, що не знає, а виходить, що не жалує людей, з якими йому доведеться працювати. Романтично-героїчний порив цей спровокований розпорядженням “із самого верху” про стовідсоткову колективізацію й ліквідацію куркульства як класу.

Треба помітити, що Давидов приїжджає в хутір не один. Разом з ним, хоча й таємно від нього, приїжджає туди осавул Половців, і – теж у зв’язку з постановою про суцільну колективізацію

Осавул розуміє, що якщо в мужика, у козака всерйоз почнуть віднімати нажите їм своїм горбом добро, то не винесе

цього хазяйська душа, піде козак на всі, щоб відстояти те, що має, у чому все життя його полягає, і підняти його на повстання буде легше, усього. Отже, у хутір одночасно прибувають чужі селу люди, щоб втрутитися в її життя, мало про це життя знаючи, мало її цінуючи й мало поважаючи її закони. Характерно, що папір,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зображення колективізації в романі М. Шолохова “Піднята цілина”