Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна
Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість”.
На майже безлюдному Селливановом острові,
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. “не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення”.
Related posts:
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна […]...
- Гімн людському інтелектові (за новелами Едгара По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг”) І. Моє ставлення до детективних оповідань (читаю із захопленням, цікаво стежити за вчинками героїв, спостерігати за логікою розкриття таємниць, вражають можливості людського розуму). ІІ. Засновник детективного жанру – Едгар По (майстер захоплюючої фантастичної новели, сміливі гіпотези і припущення; відчуття напряму розвитку наукової думки майбутнього, не відступаючи від логічних законів дійсності; сприймались як опис реальних подій). […]...
- Характеристика образа Кочубей Сюжет відводить К. (прототип – генеральний суддя Малороссии петровских часів Василь Леонтійович Кочубей) “службову” роль батька, що перешкоджає “беззаконної” любові дочки. Але автор ускладнює “малюнок” ролі, постійно підкреслює силу, міць, пристрасність характеру К. Разом з підручним Іскрою той доносить на Мазепу не з вірності “боргу” (його “орлиний погляд” давно вже проникнув у серцевину “зрадницьких” помислів […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший […]...
- Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена, істота злісному, підпорядкованому інстинкту голоду й невдячне. Вічно голодний В., “евши, ніколи костей не розбирає”. У байці”Вовк і Журавель” В. дозволяє Журавлеві витягтися в себе з горла застряглу там кістку, але у відповідь на прохання про нагороду повідомляє, що такий для Журавля є вже те, що він залишився цілий. […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
- Страшна помста характеристика образа Чаклун (батько, брат Копрян, Антихрист) СТРАШНА ПОМСТА Повість (1832) Чаклун (батько, брат Копрян, Антихрист) – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків (алхімік в “Келиху” Л. Тику, дітовбивець у його ж “Чарах любові”) і їхніх російських епігонів (образ […]...
- Божественна комедія характеристика образа Данте Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про всім побаченому від першої особи. Д. у поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсиса”: “Іди й дивися!” Абсолютно довірившись Вергілію, Д. може лише слухняно випливати за ним, дивитися на картини жахливих мучень і раз у раз просити Вергілія, щоб той витлумачив […]...
- Роб Рій характеристика образа Роб Риючи Роб Рій – Роберт Кемпбел із клану Мак-Грегоров, одержав прізвисько Рій (Червоний) за колір волось – шотландський горець; вище всього ставить волю й справедливість. Р. Р. – реальна історична особа, глава загону бойових молодців-сподвижників. Він займався набігами, грабежом і стягненням данини, був оголошений державним злочинцем і перебувала із шотландськими, як і з англійською владою в […]...
- Характеристика образа Фігаро в комедіях Бомарше П Фігаро – за словами автора, “найбільш тямуща людина своїх націй”, протягом дії раз за разом справами доказивающий улюблену думку Бомарше, що доля особистості визначається не силою обставин, що заважають її повноцінному здійсненню, а виходить, щастю, але силою її опору кепським обставинам, становим обмеженням і владі забобону. Представник третього стану, до якого Бомарше й на вершині […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не […]...
- Замокла характеристика образа К. (К.) К. (К.) – позначений одним ініціалом герой роману, землемір, що прибув пізно ввечері в Село для виконання земельних робіт і снискания милості Замка. Одержавши повідомлення про заборони, приписання й свою непотрібність, він спочатку рішучий, цілеспрямований, не бажає примирятися із зовнішніми вимогами й умовностями. “Я приїхав сюди не для того, щоб жити в пошані й спокої”, […]...
- Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Характеристика образа Троекуров Кирила Петрович Прототип Т. – поміщик Козловского повіту гвардії підполковник Семен Гаків, в 1832 р. неправедно отсудивший маєток у підпоручика Івана Муратова. Сварка Т. з його колишнім другом, батьком головного героя, приведшая до руйнування Дубровских, божевіллю, а потім і смерті старого поміщика, служить зав’язкою трагічного сюжету про дворянина, що змушений стати розбійником і при цьому без пам’яті […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу (сюжет, використаний в одній з “казок” Лафонтена). Французький король […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену […]...
- Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, […]...
- Гораций характеристика образа Горация Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста є найперша умова його власного благополуччя. Випробуваний у боях воїн, що здобув своїми подвигами всенародну славу, Г. бачить єдине виправдання своєму […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит (інакше Ферсит) – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми (вірші), де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з […]...
- Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл(Ахіллес) – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою […]...
- Ніч перед Різдвом характеристика образа Вакула-Коваль НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ Повість(1831) Вакула-Коваль – головний герой повести, що відкриває другу частину “Вечорів”. В. закоханий у примхливу дочку багатого козака Корния Чуба, черноокую сімнадцятилітню Оксану. Та на сміх вимагає добути для неї черевички (туфельки), які носить сама цариця, – інакше не вийде заміж за В.; коваль біжить із села з наміром ніколи в нього […]...
- Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості […]...
- Будденброки характеристика образа Иоганна Иоганн мл. (Жан) – син Иоганна Б., консул. У порівнянні зі своїм батьком людин зовсім іншої епохи. Ж. набожний і в той же час прихильний “практичним ідеалам” помірного конституціоналізму й волі торгівлі На відміну від прямолінійної, не знаючих сумнівів особистості старого Иоганна особистість консула як би роздвоєна. Його моральна уразливість змушує міркувати й бачити більше, […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі […]...
- Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав (“республіки або керовані єдиновладно”, гл. І), давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився […]...