Зоря галицькая яко альбум на год 1860

Related posts:

1. Русалка Дністровая “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий 1837 у Будапешті учасниками літературного гуртка “Руська трійця” М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах. Фольклористична відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича “Передговор к народним руским пісням”, за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та лірично-епічних пісень, записаних у […]...
2. Вінок русинам на обжинки “Вінок русинам на обжинки” – літературно-фольклорно-науковий альманах, укладений І. Головацьким і виданий у Відні двома книжками (1846-47) у друкарні ченців-мехитаристів. Дохід від першої книжки планувався на допомогу селянам Галичини, які постраждали від повені. Друга була присвячена єпископу Й. Раячичу – “благороднійшому чоловіколюбцю, ревнительнішому защитителю благочестя, великодушному покровителю просвіщенія народного”. У доборі матеріалу І. Головацькому допомагав […]...
3. ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
4. Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии” М. Маркевича, статті М. Костомарова та ряду польських і німецьких авторів. Вважаючи, що видання призначене “для высшой классы русинов”, видавець […]...
5. Антон Чехов(1860-1904) ДО ОДВІЧНИХ ЧЕСНОТ Чи замислювались ви, чому люди люблять читати? Що їх приваблює у художній літературі? Мабуть, розповіді про яскраві, незабутні події, зустрічі з цікавими літературними героями, опис природи, традицій і звичаїв різних народів… Однак магічна сила слова не обмежується лише тим, що викликає в нашій уяві певні картини. Розмірковуючи над ситуаціями, описаними у книгах, […]...
6. ХАМЕЛЕОН1 – Антон Чехов(1860-1904) ДО ОДВІЧНИХ ЧЕСНОТ Антон Чехов(1860-1904) ХАМЕЛЕОН1 Через базарну площу йде поліцейський наглядач Очумєлов у новій шинелі і з клуночком у руці. Услід за ним ступає рудий городовик2 з решетом, вщерть повним конфіскованого3 агрусу. Навкруги тиша… На площі ні душі… Повідчинювані двері крамниць і шинків позирають на світ божий похмуро, як голодні пащі, коло них нема […]...
7. Академічне братство “Академічне братство” – українське студентське товариство, яке діяло у Львові (1882-96), виникло на основі “Академічної бесіди” та “Дружного лихваря”. Попри те що його учасники займалися політичними проблемами, зокрема соціалістичної спрямованості, вони виявляли інтерес до літературно-історичних та етнографічно-статистичних питань, організовували вечори, присвячені Т. Шевченку, М. Шашкевичу, Ю. Федьковичу та ін., займалися видавничою діяльністю (твори М. Шашкевича, […]...
8. Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
9. Хамелеон1 (1884) – Антон ЧЕХОВ 1860-1904 ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ Антон ЧЕХОВ 1860-1904 Хамелеон1 (1884) Які більшість ранніх оповідань А. Чехова, “Хамелеон” побудовано довкола однієї незначної події – золотаря Хрюкіна вкусив за палець собака. Від комічного епізоду автор непомітно переходить до аналізу суспільних обставин і впливу соціального середовища на долю людини. Героями твору є нічим не видатні особистості – пересічні обивателі, але в […]...
10. Товстий і тонкий (1883) – Антон ЧЕХОВ 1860-1904 ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ Антон ЧЕХОВ 1860-1904 Товстий і тонкий (1883) В оповіданні “Товстий і тонкий” ідеться про двох приятелів, які знали одне одного з дитинства. Однак, як виявляється у творі, час і суспільне середовище внутрішньо змінили їх обох. У маленькому оповіданні А. Чехов зумів розкрити велику проблему – як морально перетворюється людина під впливом зовнішніх обставин. […]...
11. ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ – Антон Чехов(1860-1904) ДО ОДВІЧНИХ ЧЕСНОТ Антон Чехов(1860-1904) ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, другий тонкий. Товстий щойно пообідав на вокзалі, і його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом1 і флер-доранжем2. А тонкий щойно зійшов з вагона і був нав’ючений чемоданами, клунками та коробками. Пахло від нього […]...
12. Непогасна зоря Симоненка Так писав Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою: Дядька я вбити зневагою мушу, Тільки у грудях клекоче гроза! Хто обікрав, обскуб його душу, Хто його совісті […]...
13. Бароха-І-Несси П. Е. Червона зоря Твір на тему : Бароха-І-Несси П. Е. Добуток “Червона зоря” Дія роману відбувається у двадцяті роки На окраїнній вулиці Мадрида, до якої примикають кілька міських цвинтарів, живуть Мануэль Алькасар з овдовілою сестрою Игнасией і, що оселилася в них Сальвадору з малолітнім братиком Энрике. Мануэль працює складачем у друкарні, Сальвадору з ранку трудиться в майстерні готового […]...
14. Критика “Різдво” Антонич У справжньому шедеврі лірики – поезії “Різдво” – Б.-І. Антонич християнську місію проектує на Лемківіцину, з її язичницькими повір’ями й поклоніннями. В українському середовищі розігрується біблійне дійство, бо лемки уподібнюються до волхвів: “Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий”, тобто подарували хліб. У поезії “Різдво” бачимо не нове потрактування Біблії, за якою “народився Бог […]...
15. Киевлянин “Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх міст, їх історичним, культурним, писемним пам’яткам; статті В. Домбровського з історії Волині, а також вірші В. Жуковського, В. Бенедиктова та […]...
16. Зміст вірша А. Фета “Зоря прощається із землею” Панас Опанасович Фет – видатний росіянин лірик, що зумів у своїх віршах передати всю красу природи. Мені здається, у творчості А. Фета можна виділити два типи пейзажних віршів. У добутках “Ще травнева ніч”, “Вечір”, “Ліс”, “Степ увечері” він звертається безпосередньо до зображення природи, використовуючи при цьому безліч яскравих деталей, соковитих фарб. Але, на мій погляд, […]...
17. Василь Стус – Мені зоря сіяла нині вранці Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я збагнув блаженно: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, хреста і долі – ніби вічна мати, вивищена до неба (від землі на відстань справедливості) […]...
18. НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА СОСТОИТ ИЗ МУЖА И ЧИНА – Антон Чехов (1860-1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 25 “НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА СОСТОИТ ИЗ МУЖА И ЧИНА” Тема: Антон Чехов (1860-1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі. …выдавить из себя по каплям раба… А. П. Чехов Мета: розповісти про письменника в контексті історії створення перших оповідань, з’ясувати ідейний зміст оповідання “Товстий […]...
19. Скорочено “Червона зоря” Бароха-І-Несси по главах – Частина 1 На окраїнній вулиці Мадрида, до якої примикають кілька міських цвинтарів, живуть Мануэль Алькасар з овдовілою сестрою Игнасией і, що оселилася в них Сальвадору з малолітнім братиком Энрике. Мануэль працює складачем у друкарні, Сальвадору з ранку трудиться в майстерні готового дитячого плаття, а ввечері дає уроки рукоділля, Игнасия господарює й куховарить. На першому поверсі будинку міститься […]...
20. Аналіз твору “Мені зоря сіяла нині вранці” Усе життя В. Стус прагнув стати тим, ким він є. Ця позиція поета чітко окреслена у вірші ” Мені зоря сіяла нині вранці… “: … Жити – то не є долання меж, а навикання і самособоюнаповнення. У “самособоюнаповненні” – суть Стусового світовідчуття. Саме це було метою поета, до здійснення якої він увесь час поривався й […]...
21. Альманах Альманах (араб, час, міра; букв.: “там, де схиляють коліна”, тобто зупинка каравану на перепочинок в оазисі серед пустелі) – неперіодичний збірник досить широкого змісту, упорядкований часто за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою. Так спочатку називався календар. Хоч перші літературні А. з’явилися у Франції (XVI ст.), вони вже використовували попередній історичний досвід. Попередниками українських А., […]...
22. Мені зоря сіяла нині вранці – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу сумирену, що я збагнув нарешті: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, хреста і долі, ніби вічна мати, Вивищена до неба (од землі на відстань справедливості), прощає […]...
23. Украинский альманах “Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка […]...
24. Поздравление русинов “Поздравление русинов…” – літературно-художній альманах, який видавав О. Духнович від імені “Литературного заведения Пряшовского” в 1850-52 (три випуски вийшли відповідно в Перемишлі, Відні. Будапешті). Задуманий як традиційний новорічний альманах, перший випуск мав календарну і літературно-публіцистичну частину. Наступні два складалися виключно з художньо-публіцистичного матеріалу. Навколо альманаху об’єдналися відомі крайові культурні діячі та початківці – члени “Литературного […]...
25. О ЗОРЯ 48-ГО РОКУ! ТИ ВРАНТШНЯ ЗІРКА НАРОДІВ – Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у поезіях Шандора Петефі Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 51 О ЗОРЯ 48-ГО РОКУ! ТИ ВРАНТШНЯ ЗІРКА НАРОДІВ Тема: Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у поезіях Шандора Петефі. Мета: розкрити уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі на прикладі вивчення поезії “Коли ти муж, […]...
26. Історична тема у творчості Шашкевича Визначна постать Маркіяна Шашкевича з’явилася в той час, коли його рідна Галичина була східною провінцією Австрії і уряд цієї країни провадив політику нещадної експлуатації і денаціоналізації українського народу. Маркіян Шашкевич, як ніхто інший, відчув дух і вимоги доби. Він розумів, що не можна мовчати і чекати. Настав час, коли народ повинен заявити про себе. І […]...
27. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
28. Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії (“Хмарно, темно…”, “Любіте наш народ”, “Добре тому багатому”), етнографічні нариси про життя, побут і звичаї закарпатських горян, у тому числі лемків (“Дорожні враження на Верховині”, “Руський народ”, “Народне весілля у […]...
29. Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
30. Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться […]...
31. РІЗДВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх. Коментар Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися “в лемківськім містечку […]...
32. Провідні теми поезій Маркіяна Шашкевича Провідні теми поезій Маркіяна Шашкевича I. Маркіян Шашкевич – “людина наскрізь симпатична, щира, проста… “ II. Лірична творчість М, Шашкевича. 1. Розповідь про національно-визвольну боротьбу українців у поезії “О Наливайку”. 2. Зв’язок поезії з фольклорними піснями. 3. Змалювання реальних фактів у поезії “Хмельницького обступлення Львова”. (У поезії розповідається про облогу м. Львова у 1648 р. […]...
33. Різдво – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН скорочено БОГДАН-ІГОР АНТОНИН Різдво Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у […]...
34. Степ “Степ” – літературно-науковий, громадсько-культурний альманах, виданий в Одесі 1916. Був продовженням журналу “Основа” (три номери вийшли також у Одесі 1915), що, в свою чергу, замінив заборонений у Києві 1914 місячник “Літературно-науковий вісник”. Відкривався портретом щойно померлого (1915) діяча культури, відомого цукрозаводчика В. Симиренка. Альманах містив статтю А. Ніковського про В. Симиренка, вірші, поезії в прозі, […]...
35. Кралицький Анатолій Кралицький Анатолій – літератор-прозаїк, громадський діяч. Навчався в Ужгородській духовній семінарії, працював (з 1858 р.) учителем, а з 1869 р. і до кінця життя – ігуменом Мукачівського монастиря. Зібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому український учений М. Драгоманов. Пересилав він Драгоманову етнографічні та фольклорні матеріали для збірників “Малоруські народні пісні”, “Малоруські народні перекази”. Листувався […]...
36. ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та Віденському університетах (1850, 1858- 1859). Був одним із ідеологів “москвофільства”, писав твори суржиковим “язичієм”, за що його критикував І. Франко. […]...
37. Короткий життєпис Маркіяна Шашкевича МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811 – 1843) Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори […]...
38. Календар-альманах “Календар-альманах” – громадсько-культурний щорічник, виходив заходом “Українського видавництва” у Кракові 1942-44. Віньєтка і заставки художника М. Білинського, малюнки В. Матвіїва, Ю. Міськевича. Мав традиційну календарну частину (релігійні свята, історичні дати, адреси українських установ у різних містах світу тощо) та літературну (поезія, проза, публіцистика, літературна критика). З літературними творами виступили Р. Купчинський (вірші “Рік за роком […]...
39. Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
40. Руська хата “Руська хата” – український літературний альманах, виданий на громадських засадах у Чернівцях 1877 заходами С. Воробкевича (літературний псевдонім Данило Млака). Репрезентував насамперед твори українських письменників Буковини: Ю. Федьковича (написані в народнопісенному ключі вірші “Явір”, “Де доля?”, “О чом Дунай!”, “Волошин”, романтична, з елементами містики драма-трагедія “Довбуш”), С. Воробкевича (“Для мене однаково”, “У степу”, романтично-історична поема […]...