Зустрічі

Related posts:

1. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
2. Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
3. Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних рецензій, передових статей та ін. Серед найдіяльніших авторів були П. Куліш (поезія, проза, наукові розвідки), О. Кониський (поезія, статті, нариси, […]...
4. ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
5. Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
6. Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
7. Десять років української літератури “Десять років української літератури” (1917-1927) – енциклопедично-довідкове видання у двох томах (Харків, 1928), випу-щене за постановою Науково-дослідного інституту ім. Т. Шевченка за редакцією С. Пилипенка. Автори видання – А. Лейтес та М. Яшек. Перший том містить бібліографічний словник, грунтовну передмову В. Коряка. Репрезентовано тут 1486 письменників “незалежно від їх ідеологічного напряму чи участі у певному […]...
8. Березіль “Березіль” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ. Заснований на базі альманаху “Харків”, під назвою “Прапор” виходив у Харкові з січня 1956, з 1991 – “Березіль”. Головними редакторами журналу були: Б. Котляров (1956), Ю. Шовкопляс (1956-61), Ю. Барабані (1961-65), Ю. Махненко (1965-73), Н. Черненко (1973-81), І. Маслов (1981-90). З 1990 журнал очолює Ю. Стадниченко. […]...
9. Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
10. Дві зустрічі Тетяни й Онєгіна Вільний у своєму виборі й щасливий цим, але тільки не в цьому романі. Хоча Тетяна й любила Онєгіна, але вона Не була з ним щаслива, вона навіть не одержала відповідної любові. Простежити тему любові можна по двох Зустрічам Тетяни і Євгенія. В особі Тетяни Пушкін відтворив тип російської жінки в реалістичному добутку. Поет наділяє свою […]...
11. Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
12. Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
13. Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
14. Внутрішньо стан ліричної героїні у вірші А. А. Ахматовій “Пісня останньої зустрічі” 1. Образи сходів і рукавички. 2. Шепіт осіннього клена. 3. Прощальна пісня зустрічі Страждання тільки сильного робить сильніше, слабкого ж воно робить ще слабкіше. Л. Фейхтвангер Творчість А. А. Ахматовій має особливу магію, що змушує забути про те, хто писав ці рядки. При цьому будь-яке почуття, описане їй, облачається в поетичні одяги й у такому […]...
15. ДВІ ЗУСТРІЧІ ПЕЧОРИНА З МАКСИМ МАКСИМЫЧЕМ ДВІ ЗУСТРІЧІ ПЕЧОРИНА З МАКСИМ МАКСИМЫЧЕМ (по романі М. Ю. Лермонтова “Герой на Шего часу”). Читаючи роман Лермонтова “Герой нашого часу”, не почуваєш, що написано він у минулому столітті. Відразу поринаєш в. мир, де живуть різні й цікаві люди. Максим Максимыч один з них. За словами В. Бєлінського в нього “чудесна душа, золоте серце”. Два […]...
16. Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
17. Діяльність Руської трійці УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її організаторами – Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким. На початку 30-х років XIX ст. львівський семінарист М. Шашкевич став натхненником, […]...
18. Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
19. Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми громадсько-культурного життя. Виник у березні 1917 на хвилі революційного піднесення в Україні, коли вже хитався царат, коли, як наголошувалося у […]...
20. “НЕОКЛАСИКИ” – Літературне угруповання “НЕОКЛАСИКИ” На відміну від інших груп, “неокласики” не дбали про своє організаційне оформлення і не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була доволі вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925-1928 рр. Неокласицизм – течія в літературі та мистецтві, що з’явилась значно пізніше занепаду […]...
21. Літературознавство і критика Літературознавство і критика У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка […]...
22. Центон Центон (від лат. cento – клаптевий одяг) – стилістичний прийом, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Такими видаються поезії Юрія Клена, засвідчуючи культурологічну основу та глибоку інтелектуальну пристрасть в естетичному переосмисленні мистецьких явищ, духовного багатства української та світової літератури. Так, в епопеї “Попіл […]...
23. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
24. Степ “Степ” – літературно-науковий, громадсько-культурний альманах, виданий в Одесі 1916. Був продовженням журналу “Основа” (три номери вийшли також у Одесі 1915), що, в свою чергу, замінив заборонений у Києві 1914 місячник “Літературно-науковий вісник”. Відкривався портретом щойно померлого (1915) діяча культури, відомого цукрозаводчика В. Симиренка. Альманах містив статтю А. Ніковського про В. Симиренка, вірші, поезії в прозі, […]...
25. Три зустрічі з коханням (за ліричними творами Пушкіна, Тютчева, Блока) Ми знову звертаємось до вічної теми. Теми, що не має кордонів, не визнає часової обмеженості. Що спалахує, мов вибух вулкана, вривається до земної атмосфери яскравою кометою. Що шукає саме поета, бо хто ще так зможе висловити шалену силу почуттів… 182S рік. Псковські ліси. Самотність маленького родового маєтку. Бентежна душа двадцятишестирічного поета. Бурхливий роман із світською […]...
26. Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
27. Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
28. “Основні мотиви лірики м. Зерова” Сучасникам в історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів, справжніх патріо­тів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття й переходять у без­смертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. Творча спадщина Зерова значна й багатогранна: він залишив нам вірші, написані в різних жанрах, поетичні переклади, анто­логії, літературно-критичні […]...
29. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами” Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами” Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? З одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин, чи просто ситуації, що не вкладаються у звичні рамки, а з іншого – […]...
30. Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
31. Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
32. Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
33. Сенс зустрічі Старигана з людьми (в оповіданні Г. Марнеса ” Стариган з крилами ) Габріель Гарсіа Маркес – колумбійський письменник і публіцист, Нобелівський лауреат (1982), один з найяскравіших представників “магічного реалізму”. У своїй творчості виразив дух культури Південної Америки, розкрив самобутні уявлення про світ її мешканців, відтворив “поезію буднів”, якою вона поставала в свідомості латиноамериканців. Найвищу літературну премію письменнику присудили “за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні […]...
34. Символічний сенс зустрічі людей із янголом (за оповіданням Г. Маркеса “Стариган з крилами”) Гарсіа Маркес відомий своїми творами в стилі “магічного реалізму”. Реалізм письменника у внутрішній правдивості. А щодо магії, то вона проявляється у символіці та міфологізації творів. Яскравим прикладом “магічного реалізму” є Оповідання “Стариган з крилами”. Твір починається нібито зовсім прозаїчно. Внаслідок довготривалого дощу краби підповзають до будинків. В родині Пелайо хворіє дитина. Та раптом голова сім’ї […]...
35. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми (за новелою Г. Маркеса “Стариган із крилами”) Новела Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами” – це тонкий сплав міфологічного і реального. Жителі невеликого села Пелайо й Елісенда заклопотані своїми справами. Чоловік збирає на своєму подвір’ї крабів, які, рятуючись від води, повзуть у їхній будинок, а дружина сидить біля ліжка хворого сина. Дощ не вщухає уже третю добу, вода затопила все навкруги, небо […]...
36. Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
37. ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН (1772 – 1860, с. Бережниця, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл.) – західноукраїнський громадський діяч, просвітитель, збирач народної творчості, автор драматичних творів українською і польською мовами. Точної інформації про життєдіяльність С. Петрушевича немає. Відомо, що народився в сім’ї галицького пароха 1772 р. Упродовж 54 років теж був священиком у с. Добрянах Стрийського повіту, а […]...
38. Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
39. Дзвони “Дзвони” – літературно-науковий часопис католицького спрямування, виходив у Львові (1931-39), фінансований митрополії том А. Шептицьким. Редакційну колегію “Д.”, до складу якої входили М. Конрад, Г. Костельник, М. Чубатий, очолював Й. Сліпий, обов’язки редактора виконував П. Ісаїв. На сторін ках журналу друкувалися твори Наталени Королевої, У. Сам чука, Ю. Липи, О. Печеніг (Оксани Лятурницької), Уляни Кравченко, […]...
40. Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...