Звита Воланда
Їх усього четверо. “Я ворог таких більших компаній!” – як говорив Мефистофель. Три демони-чоловіки й служниця, відьма Гелла. Тут черговий перевертиш: ці слуги прийшли в роман знов-таки з “Фауста”: “троє сильних”, силачі-найманці Рауфебольд, Габебальд і Гальтефест, і при них маркітантка Айлебойта служать Мефистофелю за гроші – частку військового або піратського видобутку
Трійка “сильних” у Булгакова змістилася черговий раз, перетворилася в трьох лукавих, – але одержала зате назад свою біблійну якість: безмежну
Адже Мефистофель буквально в поті чола звільняє Фауста з в’язниці старіючого тіла, в’язниці забобонів, нарешті, оковів простору й часу – коли зводить
Отже, перший з “трьох сильних” – Азазелло, він користується не шпагою, як диявол XVI століття, а “чорним автоматичним пістолетом”, але володіє своєю зброєю не менш віртуозно, чим Мефистофель шпагою (“Я б’юся як з дияволом самим!” – викликнув Валентин перед смертю). Мефистофелева шпага залишена самому владиці як знак суддівського достоїнства, але знак амбівалентний – Воланд шарить нею під диваном, виганяючи блазня, і нею же подає сигнал до страти – а катом служить той же Азазелло…
Цей герой у своєму роді ще більше химеричен, чим Воланд; у всякому разі, елементи, його що створюють, здаються на перший погляд несумісними: спадкоємець Мефистофеля і його ж найманий слуга. Він характеризує себе майже тими ж словами, що й перший з “трьох сильних”: “Надавати адміністраторові по морді, або виставити дядька з будинку, або підстрелити кого-небудь… це моя пряма спеціальність”.
Але – от яка чудність – камзол Мефисто тісний Азазелло. На цього чорта-служника не замахнешся хрестом – він гаркне: “Відрізаю руку!” – та й був такий. Потім, його ім’я; про важливість імен для розуміння символічних систем “Майстри” ми тільки що говорили. Отож, “Азазелло” – ім’я по звучанню італійське; на ділі ж йому додане італійське закінчення, а ім’я давньоєврейське: Азазел або Азазель. Воно позначає, що в химерному єстві цього героя фаустианские елементи не є головними деталями.
Основу химери, гідної прикрасити фронтон Нотр-Дам, становить “демон безводної пустелі, з” – так рекомендує Азазелло сам Булгаков. Настільки прямі вказівки в “Майстру” даються вкрай рідко, і завжди неспроста.
В “Брокгаузе-Ефроне” , енциклопедії, шанованої Булгаковим, є стаття “Азазел”. Там повідомляється, що Азазелу приносили в жертву козла, і при цьому ще одного козла відпускали в пустелю (звідси “козел відпущення”) . Від цієї подвійної жертви пішла, по “Брокгаузу”, жертва тіла Христова. Далі повідомляється, що по єврейському переказі Азазел суть ангел, скинутий з неба; що в древніх християн його ім’я було ім’ям сатани, а в арабів – злого духу
Виходить, що на службі у Воланда складається найдавніший з дияволів, сам, що претендував на трон сатани. Це – граничне звеличання Воланда.
Про інші химерні елементи Азазелло трохи пізніше. Зупинимося колись на шостій фігурі булгаковського пандемониума, фігурі дивної, тому що вона до певної міри емансипована від Воланда, і в деякому ж роді їй підпорядкований Азазелло.
От сцена страти барона Майгеля: “Барон став блідіше, ніж Абадонна, що був винятково блідий по своїй природі, а потім відбулося щось дивне. Абадонна виявився перед бароном і на секунду зняв свої окуляри. У той же момент щось блиснуло в руках Азазелло, щось неголосно ляснуло як у ладоши, барон став падати горілиць, червона кров бризнула в нього із грудей…”.
Азазелло виконав вирок Воланда, вимовлений декількома секундами раніше, але зверніть увагу – лише після того, як Абадонна зняв окуляри. Дійсно – “щось дивне”: слуга й особистий кат самого мессира, сам по собі могутній диявол, діє по сигналі третьої особи
Абадонна вже був представлений читачеві. Спочатку – заочно. На глобусі Воланда злітає клуб чорного диму, і Маргарита бачить “маленьку жіночу фігурку, що лежить на землі, а біля її в калюжі крові маленької дитини, що розметала руки
– От і всі, – посміхаючись, сказав Воланд, – він не встиг нагрешить. Робота Абадонни безукоризнена”.
Це дивно й пугающе. Воланд рідко віддає накази про страту, і те по найсуворішому відборі й після суду (або, принаймні, вироку). А отут – убивство свідомо безневинної істоти, убивство дитини! Може бути, це відповідь на питання Івана Карамазова – страждання дітей ідуть від лиходія-сатани? Адже мессир посміхається – радується…
Але вчитаємося уважніше: “робота бездоганна” – убитий відразу; не страждаючи, знайшов смерть. А смерті адже немає – як учив Иешуа Га-Ноцри… Не дитя, що грішило, без страждань потрапить у рай, і мати з ним у смерті не розлучена.
Швидка смерть – милосердя; Майстра й Маргариту теж рятують смертю. Вдумаємося – який жахливий порятунок!
У цьому чується болісне протиріччя: світле “смерті ні” Иешуа, весняне, радісне слово – і дитина в калюжі крові
Це – єдина крапка в книзі, де Воланд показує себе теперішнім дияволом. Крапка, у якій уперше з’являється грізний, німий, мраморно-белий – по Лермонтову – демон-кат, стократ більше страшний, чим Азазелло.
Боюся, що ми нічого не зрозуміємо в “Майстру”, якщо не знайдемо етичного обгрунтування формули Воланда: “Він не встиг нагрешить”. Суддівська справедливість, будь-які міркування про подвійність понять зла й добра валять, тому що серцем ми знаємо твердо: смерті дитини не можна радуватися
Трійка страчених – літературний бос, шпигун і безсоромний брехун конферансьє – є “уклонившиеся від шляху” і, зрозуміло, “ненавидящие викриття” своєї скверни – такі вуж у них професії. Але “зле покарання” – через Аваддона – іде не від Бога, а від сатани. І йому відкриті “серця синів людських”…
Найтоншими деталями Булгаков показує подібну подвійність Абадонни: він не присутній у свиті, але з’являється за викликом або заради особливо врочистих випадків; він ініціює війну сам – Воланд спостерігає його діяння з боку, як все життя людей
Подвійність відчувається й у сцені, де мессир представляє Абадонну королеві балу; продовжую цитату: “Абадонна, – неголосно покликав Воланд, і отут зі стіни з’явилася фігура якоїсь худої людини в темних окулярах. Ці окуляри чомусь зробили на Маргариту таке сильне враження, що вона, тихенько скрикнувши, уткнулась особою в ногу Воланда.
– Так перестаньте, – крикнув Воланд… – Адже бачите ж, що він в окулярах. Крім того, ніколи не було випадку, та й не буде, щоб Абадонна з’явився перед ким-небудь передчасно. Та й, нарешті, я тут.
Ви в мене в гостях! Я просто хотів вам показати
Абадонна стояв нерухомо.
– А можна, щоб він зняв окуляри на секунду? – запитала Маргарита…
– А от цього не можна, – серйозно відповів Воланд і махнув рукою Абадонне й того не стало…” .
Дивно! Він начебто надто ретельно переконує Маргариту, як би заспокоюючи себе: “Та й, нарешті, я тут”. Воланд боїться – і знає чого: Абадонна ніколи не з’являється “передчасно”. Може бути, він і Маргариті з’явився не передчасно?
Може бути, події вирвалися з рук самого владики, і він догадується тепер, що небагато годин через йому доведеться послати Азазелло вбити Маргариту й Майстра?..
Тут таємничий вузол, дозволити який нам ще має бути. Адже Абадонна пов’язаний з мессиром знаком Страшного суду, що позначається перед самим явищем демона. Ми вперше бачимо ліве око Воланда як “вузьке голкове вухо, як вихід у бездонний колодязь усякої тьми й тіней”. Символ навіть подвійної: “голкове вухо” – натяк на притчу Ісуса про богатих на Страшному суді; “бездонний колодязь” – з нього й вийшло військо Аваддона. “Вона відчинила кладязь безодні, і вийшов дим із кладязя… і помрачилось сонце й повітря від диму із кладязя” . Страхаючий образ, що не зм’якшується навіть тим, що портрет Абадонни у всіх деталях списаний з портрета героя фривольної поеми Лермонтова “Сашка” (див. епіграф до цієї глави).
Портрета іронічного – який “Аббадона” з розпусного підлітка?
Порівнюємо: Абадонна грізний, “винятково блідий”, юношески худий, коштує нерухомо, і погляд його, ясно ж, нерухомий – оскільки він у темних окулярах… І ім’я читається не по Біблії, а по “Сашке”. Це повсякчасний булгаковський сміх – пронизуючий всі, і що піднімає, і принижує все. Абадонна “пролитературен”, як всі демони в “Майстру й Маргариті”; це нічого не міняє – ми поставлені перед двома новими етичними загадками. Ми не знаємо, чому Воланд посміхається над мертвою дитиною й чому його зв’язок з демоном смерті позначена символом Страшного суду по самій похмурій книзі Нового Завіту
Related posts:
- Образи Воланда та його почту (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Твір “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав більше десяти років, декілька разів змінював задум, але відомо, що в першому варіанті в центрі роману був Воланд – уособлення містичного шару твору. Волана – повелитель тіней, злий дух, йому і його почту належить фантастичний світ, чистилище, де спокутує свій гріх Понтій Пілат. Сучасність, у яку увірвалися Воланд […]...
- Азазелло – один з підручних Воланда Азазелло – один з підручних Воланда; маленький, широкоплечий чоловік з вогненно-рудим волоссям, який стирчить з рота іклів, пазурами на руках і гугнявим голосом. Ім’я персонажа нагадує про демона іудейської міфології Азезеле, що живе в пустелі; це одне із традиційних іменувань біса; в романі Булгакова вжито в італьянізірованной формі. А. виконує в основному доручення, пов’язані з […]...
- Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Воланд, герой роману Булгакова, – представник сил зла, очолює світ потойбічних злих сил. Автор називає його “князем темряви”, “духом зла”, “повелителем тіней”. У героя є багато чого від Мефістофеля – […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Воланда Воланд – персонаж, що утілює нескінченний і незбагненний універсум в єдності нерозривних протилежностей, перебуває “по той бік добра і зла” і віддає перевагу справедливості над милосердям. Ср. монументальний істинний “вигляд” В., що приймається їм у фіналі : “Маргарита не могла б сказати, з чого зроблений привід його коня, і думала, що можливо, що це місячні […]...
- Азазелло “страшна помста” Воланда Абадонна персоніфікує смерть, Воланд – суд. Азазелло служить двом дияволам, що персоніфікують суд і смерть. Він – кат, що не цікавиться добром і злом, правом і насильством – був би вирок… У сплетенні фаустианских алюзій він не тільки одна з іпостасей Мефистофеля; він ще відповідає катові, що стратив Гретхен, – але ж вона тому й […]...
- Порівняння образів Воланда й Мефистофеля Дивовижна трансформація! Іграшка демонів нижчого рангу перетворилася в головний інструмент владики всіх демонів… Символічна зміна функцій і значень речей – постійний прийом Булгакова в “Майстру”. Примус, побутовий прилад, що ревів у кожній московській кухні 30-х років, стає іграшкою Бегемота, демона, кота – а кішка є символ будинку. Скромний домашній роботяга обертається іграшкою – але демонічної, […]...
- Образ Воланда в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Булгаковський образ Воланда і його місце в літературі. 2. Життя Москви 30-х років, обивателі в романі. 3. Ідейно-художня роль сил зла в романі “Майстер і Маргарита”. Він ледь самого мене не звів з розуму, доводячи мені, що мене немає! Але ви-те вірите, що це дійсно я? М. А. Булгаков Воланд – сама загадкова фігура […]...
- Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда (зовнішня подібність до Мефістофеля; ім’я “Воланд” – одне з імен диявола у “Фаусті”; всемогутність героя в покаранні одних і заохоченні інших персонажів роману). 2. Чому Воланд виконує […]...
- Образи Воланда і його свити Михайло Опанасович Булгаков – видатний російський письменник-сатирик, автор відомих романів “Белая гвардия”, “Жизнь господина де Мольера”, містичної меніппеї “Мастер и Маргарита”, сатиричних повістей “Собачье сердце”, “Роковые яйца”. Він автор п’єс, що не сходять з підмостків сцен провідних театрів світу, – “Дни Турбиних”, “Зойкина квартира”, “Бег”. У його численних оповіданнях, фейлетонах, нарисах відбилася драматична епоха російської […]...
- Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Прояви сил зла в романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогому костюмі, у закордонних, в колір костюма, туфлях. Навіть обличчя в нього було дуже дивне: “Праве око чорний, лівий зелений. Брови чорні, але одна вища за другу “. В образі Понтія Пілата втілено внутрішня боротьба […]...
- Тільки людина відповідає за добро і зло (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) І. “Майстер і Маргарита” – визначний твір М. Булгакова (сплавлення в прозі Булгакова воєдино міфу, реальності, сатиричного змалювання побуту, романтичного сюжету, правдивого зображення, іронії та сарказму). ІІ. Відповідальність людини за добро і зло, яке відбувається на землі. 1. Дві головні сили роману (сили зла і сили добра, Воланд та Ієшуа Га-Ноцрі). 2. Хто такий Воланд? […]...
- Михайло Булгаков Майстер і Маргарита&;amp;;amp 1.Яке місто Михайло Булгаков у багатьох своїх творах визнавав улюбленим, вартим найвищих почуттів? Відповідь: Київ. 2.Чому Твір М. Булгакова ” Майстер і Маргарита ” називають “романом у романі” ? Відповідь: У творі є два романи – роман майстра про Понтія Пілата та роман про самого майстра. 3.Назвіть образи роману “Майстер і Маргарита”, що входять до […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Бегемота Бегемот – один з підручних Воланда, що з’являється в образі величезного чорного кота. У Біблії бегемот наводиться як приклад незбагненності божественного творіння; в той же час Бегемот – одно з традиційних найменувань демона, прибічника сатани. Б. у романі Булгакова комічно поєднує схильність до філософствування і “інтелігентні” звички з шахраюватістю і агресивністю. Уперше він виникає в […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Маргарити Маргарита(Маргарита Миколаївна) – головна героїня роману. Безперечний прототипическая зв’язок з Е. С. Булгаковой – третьою дружиною письменника. Асоціації з гетевской Гретхен мають, швидше, поверхневий характер: істотним виявляється лише момент бездітності М. і проявлене нею милосердя по відношенню до дітовбивця Фріди. Героїні 30 років. Вийшовши заміж в 19 років, вона є дружиною “дуже великого фахівця”; проте, […]...
- Тема добра і зла в романі “Майстер і Маргарита” Боротьба добра і зла – центральна тема у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. У творі дні далекого минулого дуже тісно пов’язані з днями тогочасної Москви. Прояви сил зла у романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях”. Навіть обличчя у нього було дуже дивне: “Правий глаз черный, […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Гели Гелла – служниця Воланда, відьма-вампір. Шрам на її шиї нагадує про гетевской Гретхен, страченою за дітовбивство, яку Фауст бачить під час Вальпургієвої ночі. Ім’я героїні викликає ряд асоціацій. У грецькій міфології Г. і Фрикс – діти богині хмар Нефелы; рятуючись від загибелі, вони летять в Колхіду на златорунном баранові; Г. гине, впавши у води протоки, […]...
- Фантастичні образи в романі М. А. Булгакова. “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею: основна частина його літературної спадщини стала відома читаючому миру тільки чверть століття через послу його смерті. При цьому останній його роман – “Майстер і Маргарита” – приніс авторові світову славу. На мій погляд, своєрідність роману “Майстер і Маргарита” полягає в тім, що він жадає від читача виходу за […]...
- Тема добра і зла в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Основою творчості Михайла Панасовича Булгакова був гуманізм. Письменник не сприймав ту літературу, яка підносила страждання абстрактних, нереальних героїв, проходячи повз правду життя. Тому в своєму останньому романі “Майстер і Маргарита” він завуальовано показав віддалену надію на те, що зло буде покаране, а добро переможе. Тема боротьби добра і зла – вічна тема усіх часів і […]...
- Тема добра і зла у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Тема добра і зла у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Боротьба добра і зла – це центральна тема у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. Ця боротьба пронизує не лише головну тему роману, але й тему “роману у романі”. Взагалі в цьому романі дні далекого минулого дуже тісно пов’язані з днями тогочасної Москви. Появи […]...
- Одвічна боротьба добра зі злом в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (1 варіант) “Я – частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно творить благо”, – ця цитата з “Фауста” Гете є епіграфом до відомого роману “Майстер і Маргарита” російського письменника Михайла Булгакова. Такий “вступ” є невипадковим, адже в романі автор з’ясовує питання меж добра і зла, їх одвічного протиставлення. Де закінчується добро й починається зло? Чи […]...
- Три світи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” I. Михайло Булгаков – “містичний письменник”. (М. Булгаков – відомий російський письменник, публіцист, критик. Іронічно він називав себе “містичним письменником”. Його твори незвичайні і багатопланові. Тут можна знайти і викриття вади державної системи, і протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства. Комічне і фантастичне у Булгакова слугують для руйнації міфу про начебто щасливе суспільство. Письменник […]...
- Чі схожий і несхожий булгаковський диявол на своїх літературних попередників? М. А. Булгаков – видатний письменник росіянці й світовій літературі. Найбільшим його добутком є роман “Майстер і Маргарита”. Це особливий добуток, у якому письменникові вдалося сплавити воєдино міф і реальність, сатиричне побутописання й романтичний сюжет, правдиве зображення й іронію, сарказм. Письменник працював над своїм романом близько 12 років, з 1928 по 1940 рік. Б процесі […]...
- Що нам удалося довідатися про Воланде? Блазенство поки виноситься за дужки: буфонада пронизує все поводження компанії Воланда, і із цим прийде розбиратися окремо. Зараз підкреслимо те серйозне, що Булгаков ховав під балаганним сміхом: Воланд є суддя человеков. Суддівська якість протиставляє його Мефистофелю, що завжди діє протиправно. В аспекті філософських-філософській-філософський^-філософськім-етико^-філосАПському виділяється надзвичайно своєрідна побудова. І в теологічному, і в традиційному змісті європейська […]...
- Фантастичні образи у романі М. А. Булгакова Майстер і Маргарита МИХАЙЛО БУЛГАКОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Фантастичні образи у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков – письменник із незвичайною долею: основна частина його літературної спадщини стала відома світу тільки через чверть століття після його смерті. При цьому останній його роман – “Майстер і Маргарита” – приніс автору світову славу. На […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Левия Матвія Левий Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана й роману Майстри. Героєві біля сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя й записує його висловлення, істотно спотворюючи їхній зміст. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежений і фанатичний. Обвинувачуючи […]...
- Одвічна боротьба добра зі злом у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Тема одвічної боротьби добра зі злом є наскрізною у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”. Слід зазначити, що трактування цієї теми сформувалося в письменника під впливом видатних філософів і письменників, іноді протиставляється традиційним християнським уявленням щодо цієї проблеми. Враховуючи спостереження літературознавця Б. Гаспарова, який переконливо довів, що головним прийомом побудови смислової структури роману є принцип […]...
- Тема бессмертия и воскресения души в романе М. А. Булгакова “Мастер и Маргарита” Михаил Булгаков – величайший мастер, умеющий показать человеческую душу с самых разных сторон. Видимо, он, как и Гоголь, не верит в то, что душа человеческая не способна воскреснуть, возродиться, и это ясно на примере романа “Мастер и Маргарита”, где главные герои обретают бессмертие, воскреснув из мертвых, только Берлиоз уходит в небытие. У Булгакова главный воскреситель […]...
- Фантастические образы в романе М. А. Булгакова “Мастер и Маргарита” Михаил Булгаков – писатель с необычной судьбой: основная часть его литературного наследия стала известна читающему миру только четверть века спустя после его смерти. При этом последний его роман – “Мастер и Маргарита” – принес автору мировую славу. На мой взгляд, своеобразие романа “Мастер и Маргарита” заключается в том, что он требует от читателя выхода за […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. Головне питання людства в романі. (Роман починається розповіддю про зустріч Невідомого з Берліозом та Бездомним і їхню суперечку про існування Бога. Саме це і є головне етичне питання, яке розкривається у романі. Бог тут мислиться як категорія етична – це міра людської моралі у кожному. Не […]...
- Твір на тему Але в цьому світі випадків немає, і не мені шкодувати про долю Кілька слів епіграфа бувають, як правило, покликані натякнути читачеві на щось особливо важливе для автора. Це може бути й історичне значення зображуваного, і специфіка художнього втілення, і глобальна філософська проблема, розв’язувана в добутку. Епіграф роману ” Майстер і Маргарита “, по суті справи, є коротким формулюванням основної ідеї подальшого оповідання, укладеної в констатації безсилля людини […]...
- Выбор Мастера и Маргариты в романе М. А. Булгакова “Мастер и Маргарита” Судьба – загадка, решение которой человечество пытается найти с давних времен. В жизни каждого человека может наступить момент, когда он захочет узнать или даже предопределить свою судьбу. Иногда у человека может появиться выбор: либо изменить свою жизнь, рискуя заплатить за это высокую цену и приблизиться к счастью, либо оставаться несчастным. В романе “Мастер и Маргарита” […]...
- Диявольська спокуса розуму (Михайло Булгаков “Майстер і Маргарита”) Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник – Диявол – ходить, ричачи, як лев, що шукає, кого пожерти. 2-ге послання Петра 5:8 Михайло Булгаков своїм романом “Майстер і Маргарита” дав читачеві нове Євангеліє, мовби відкривши свою власну філософію життя. Але яку ж роль відіграє в цій системі світу сатана? В Біблії чітко сказано, що він – ворог […]...
- Твір оповідання про Понтийском Пілата Воланд знову демонструє свої надприродні здатності, зауважуючи, “що рівно нічого з того, що написано в євангеліях, не відбувалося”, і: “Берліоз осікся, тому що буквально те ж саме він говорив Бездомному”. Однак його броня кована з першокласної сталі – він “осікається”, але продовжує гнути своє: “…Але боюся, що ніхто не може підтвердити, що й те, що […]...
- Морально філософське й художнє багатство роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Свій останній роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков почав писати взимку 1929/30 готак. У цілому робота над ним продолжалася більше десяти років Автор, немов заздалегідь почуваючи, що це його останній добуток, хотів вкласти в нього без залишку всю силу свого багатогранного таланта: гострий сатиричний погляд, безудержность фантазії, психологическая спостережливість відрізняють цей роман. Булгаков розсунув границі […]...
- Чим схожий і несхожий булгаківський диявол на своїх літературних попередників МИХАЙЛО БУЛГАКОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Чим схожий і несхожий булгаківський диявол на своїх літературних попередників? … Так кто ж ты, наконец? – Я часть той сили, Что вечно хочет зла И вечно совершает благо. Й. В. Гете. Фауст М. А. Булгаков – видатний письменник російської і світової літератури. Визначним його твором є […]...
- Осмислення природи добра й зла у романі “Майстер і Маргарита” Булгаков же поступово, непевно відходить саме від такого тлумачення образа Сатани убік дуалістичних єресей, що визнавали рівність добра й зла у світі, що здавна існували в історії християнства й таких, що знайшли відбиття в “Божественній комедії” Данте Алигьери. Причина такого відступу полягає в тім, що Булгаков віддаляє Воланда від Мефистофеля (Сатани) у пошуках більше точного […]...
- Тільки людина відповідальна за добро й зло М. А. Булгаков – один із чудових письменників післяреволюційної епохи. Доля Булгакову дісталася важка, у ній було багато конфліктів, перемог і поразок. Роман “Майстер і Маргарита” став одкровенням великого письменника. Учнівський твір По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”. …Так хто ж ти, нарешті? Я частина тієї сили, що вічно хоче зла й вічно […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Азазелло Азазелло – один з підручних Воланда; маленька широкоплеча людина з вогняно-рудим волоссям, іклом, що стирчить з рота, кігтями на руках і гугнявим голосом. Ім’я персонажа нагадує про демона іудейської міфології Азезеле, що мешкає в пустелі; це одно з традиційних іменувань біса; у романі Булгакова спожите в итальянизированной формі. Образ А. відмічений відомою брутальністю – він […]...
- Парадокси роману “Майстер і Маргарита” Згадаємо про будову сцени на Патріарші. Вона вся перекладена відвертою іронією, вона перебивчата – що задається поводженням Воланда, часто балаганним. Він те валяє дурня, то повідомляє себе професором чорної магії, то причиняється божевільним. Коли він говорить про щось серйозному, суть замаскована або блазенством, або гаданою безглуздістю його слів – наприклад, радою Бездомному запитати, що таке […]...