Звукова організація вірша. Як вона здійснюється?

Related posts:

1. Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс), а й інші форми: звуковий паралелізм, анафора, епіфора, зіткнення, рима, кільце тощо. Неабияке значення мають у З. п. звуконаслідування та інші форми звукопису. З. п. […]...
2. Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого […]...
3. Аналіз вірша Тютчева “Весь день вона лежала в забутті” Прочитаємо текст, розставляючи значеннєві акценти. У вступі головною метою є створення якогось настрою й виклад ситуації на момент початку подій. Для цього ми вибираємо неспішний ритм оповідання “від третьої особи”, позначаємо трохи логічних наголосів У зав’язці картина дії міняється, ритм стає усе чіткіше, отривистее, потім поступово наростає, прискорюється з кожним новим рядком, створюючи необхідну напругу. […]...
4. Орієнтовний план аналізу ліричного вірша I. Дата написання. II. Реально-біографічний і фактичний коментар. III. Жанрова своєрідність. IV. Ідейний зміст: 1. Провідна тема. 2. Основна думка. 3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці. 4. Зовнішнє враження і внутрішня реакція на нього. 5. Переважання суспільних або особистих інтонацій. V. Структура вірша: 1. Зіставлення і розвиток основних словесних […]...
5. Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
6. Як здійснюється інтерпретація музики мовою поезії у циклі М. Бажана “Нічні концерти”? Унікальність художнього хисту М. Бажана визначається зокрема тим, що музика, живопис, архітектурні форми органічно входять у його поезію, митець робить спробу передати їх словом. Ще в ранній творчості він звертається до поетичного осягнення архітектурних форм у триптиху “Будівлі”, з пластичною виразністю й експресією змальовуючи високі готичні вежі, барокову браму й сучасну будівлю. Щодо змістового наповнення […]...
7. Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те […]...
8. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. КОСТЕЦЬКОГО “БУДЕ ДЕНЬ ВЕСЕЛИЙ” Мета: узагальнити знання учнів; вдосконалювати навички читання; виховувати шанобливе ставлення до оточуючих. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. – У ставку гуськом стоять Гусенята й гуска, Гусенята плюскотять, Гуска носом плюска. Г. Бойко 2) Робота над чистомовкою. Ра-ра-ра – розпочалася гра. Ру-ру-ру – […]...
9. АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Сів Сень на пень. Просидів цілий день. 2) Звукова зарядка. […]...
10. ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
11. Алітерація Алітерація (лат. ad – до та litter а – літера) – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку (П. Тичина: “Рокотання-ридання бандур”). Особливий художній ефект поетичного мовлення досягається при сполученні А. з асонансами (Т. Шевченко: “Гармидер, гамір, гам у гаї”). Подеколи поети, звертаючись […]...
12. Звукопис Звукопис – у літературному, передовсім поетичному, мовленні – система звукового інструментування (алітерація, асонанс і т. п.), спрямована на створення звукового образу: “Над бором хмари муром” або “Тінь там тоне, тінь там десь” у П. Тичини. Проблемою створення звукового образу цікавилися символісти, намагаючись виповнити свою лірику музичними елементами (див.: “Блакитна Панна” М. Вороного), з певними звуками […]...
13. Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми – 22 твердих і 10 м’яких: /в/, /й/, /л/, /м/, /н/, /р/; /б/, /п/, /д/, /т/, /дз/, /ц/, /дж/, /ч/, […]...
14. Голосні звуки української мови та їх вимова Голосні звуки утворюються за допомогою голосу: голосові зв’язки дрижать, а струмінь видихуваного повітря не зустрічає перешкод і не утворює шумів. В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Залежно від того, в якій частині ротової порожнини утворюється звук, їх поділяють на звуки переднього [е], [и], [і], заднього [а], [о], [у] та […]...
15. Аналіз вірша “Слабка голос мій ” А. Ахматової Це вірш, як і багато інших, про кохання. Любов у Ахматової майже ніколи не з’являється в спокійному перебування. Почуття, саме по собі гостре і надзвичайне, отримує додаткову гостроту і незвичність, проявляючись у граничному кризовому вираженні – зльоту або падіння, першою будить зустрічі або зробити розриву, смертельної небезпеки або смертельної туги. Дане вірш розкриває душевний стан […]...
16. Внутрішня організація сюжету РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 5.2. Сюжет художнього твору 5.2.3. Внутрішня організація сюжету В основі внутрішньої організації сюжету як певної послідовності перебігу та розгортання дії лежить конфлікт (від лат. conflictus – зіткнення), тобто певна суперечність у стосунках між героями, проблема, що окреслюється темою твору і, потребуючи свого вирішення, […]...
17. Асонанс Асонанс (фр. assonanse від лат. assono – звучу до ладу) – 1) концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке витворює ефект милозвуччя (Оксана Лятуринська: “Було червоне поле бою”), що набуває особливого змісту у поєднанні з алітерацією (П. Тичина: “О панно Інно” панно Інно”); 2) у віршознавстві – неточна рима, побудована на суголоссі […]...
18. Аналіз вірша О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” “Тебе, як першу любов, Росії серце не забуде!..” – написав про О. С. Пушкіна Тютчев. І ці слова виявилися пророчими. Перший російський національний поет, родоначальник всієї наступної російської літератури – таке визнане місце й значення О. С. Пушкіна в її розвитку. Читачі люблять його поезію не тільки за ніжний ліризм і красу складу. Крім цього, […]...
19. Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості Пушкіна. У цьому добутку досить відчутні елегійні мотиви. Причому, як відзначає В. А. Грехнев, в елегійному розчаруванні в Пушкіна з’єднуються […]...
20. ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні. Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків […]...
21. Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) […]...
22. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Осінь” Пушкін не раз і в прозі, і у віршах повторював, що осінь – його улюблене година року, тому поет описувала “сумовиту пору, очей очарованье” з надзвичайною переконливістю й емоційністю. Він розповідав про своє замилування: “Люблю…у багрець і золото одягнені ліси”. Поет оспівує “прощальну вроду”, незважаючи на швидке її завершення. Він показує, як народжується в його […]...
23. Аналіз вірша “Так тихо серце плаче” Верлена Тема: Поль Верлен. “Так тихо серце плаче” Мета: провести аналіз вірша П. Верлена “Так тихо серце плаче”, виявити у ньому риси імпресіонізму, порівняти переклади вірша різними авторами; поглибити навички аналізу поетичного твору, виразного читання; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, уміння висловлювати власну думку, творчі здібності школярів, уміння працювати з додатковою літературою; виховувати почуття прекрасного, уважність […]...
24. “Поезія до душі” Серед прочитаних мною творів є багато поезій. Найбільше мені до вподоби творчість Ліни Костенко. Будучи духовним нащадком таких геніїв українського слова як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, вона є поетом у найповнішому, справжньому розумінні цього слова. Поетів такого рівня народжується дуже мало – один-два на століття. Кожний поет має свої теми і проблеми, які […]...
25. Твір на тему: “Поезія до душі” Серед прочитаних мною творів є багато поезій. Найбільше мені до вподоби творчість Ліни Костенко. Будучи духовним нащадком таких геніїв українського слова як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, вона є поетом у найповнішому, справжньому розумінні цього слова. Поетів такого рівня народжується дуже мало – один-два на століття. Кожний поет має свої теми і проблеми, які […]...
26. Склад Склад – найкоротший відрізок усного мовлення, що утворюється одним поштовхом видихуваного повітря; фрагмент звучання, в якому один звук (фонема) характеризується найсильнішим звучанням порівняно з іншими – попереднім і наступним. С. як елемент фонетичного словоподілу утворюється як з одного, так і з кількох звуків: складотворчого, що становить вершину звучності, та залежних від нього. До складотворчих належать, […]...
27. Художня організація роману “Улісс” Джеймса Джойса Художня організація роману “Улісс” Джеймса Джойса І. “Улісс” – філософський епос епохи модернізму. (“Улісс” належить до жанру філософського роману, точніше, це роман-травестія, який пропонує узагальнену концепцію кінця героїчних ідеалів у житті та героїчного пафосу в мистецтві. Він створює епічно повну й історично вірогідну картину світу, що розпадався, та зробив він це через зображення численної кількості […]...
28. Аналіз вірша Жуковського “Листок” Вірш був написаний в 1818 році. У цей час поет перебував у Петербурзі і перебував на службі у государя – імператора як вчителі російської мови у великої княгині Олександри Федорівни. Пережив заміжжя М. Протасової в 1817 році. Для 24 – річного Жуковського це розквіт творчості. Особиста драма поета і пов’язане з нею розчарування в усьому […]...
29. Абстракціонізм Абстракціонізм – одна з течій авангардистського мистецтва. Виникнувши на початку XX ст, (В. Кандинський, Наталія Гончарова, П. Пікассо, П. Мондріан, О. Архипенко, П. Клее та ін.), А. сягнув свого апогею у 50-ті. Філософсько-естетична основа А. – неміметичний принцип художнього мислення, ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого вираження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, […]...
30. Аналіз вірша Тютчева “Не те, що мнете ви, природа…” Аналіз вірша Тютчева “Не те, що мнете ви, Природа…” Для Тютчева характерне подання про загальну натхненність природи, про тотожність явищ зовнішнього миру й станів людської душі. Це подання багато в чому визначило не тільки філософський зміст, але й художні особливості тютчевской лірики. “Не те, що мнете ви, природа…” написано не пізніше 1836 року в Мюнхені. […]...
31. Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти” В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти” Особливу сторінку творчої спадщини Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких поет висміює негативні риси земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про “високі матерії”. До такої тематичної групи належить і його вірш “Патріоти” (1899). Сюжет його […]...
32. Переказ – ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ООН) Міжнародна організація, яка об’єднує на добровільній основі держави з метою підтримання і зміцнення миру і безпеки, розвитку співробітництва між державами. Утворена з ініціативи провідних країн антигітлерівської коаліції – СРСР, СІЛА, Великобританії (Статут вступив у силу 24 жовтня 1945р.). У статуті закріплені принципи міжнародного співробітництва: суверенна рівність усіх членів ООН, вирішення міжнародних конфліктів мирним шляхом; відмова […]...
33. “Організація одноразової допомоги сирітському будинкові” Багато людей на нашій планеті викликають жалість. Але навряд чи хтось стане сперечатися з тим, що найбільш шкода дітей, яких залишили батьки – сиріт. Найбільш потрібними людьми для кожної дитини її є батьки. Мама і тато не просто забезпечують свою дитину всім необхідним матеріально, вони ще дають їй величезну кількість уваги і турботи. Пов’язано це […]...
34. Пісня про Роланда – сюжетно-фабульна організація системи образів Реферат на тему: “Пісня про Роланда” сюжетно-фабульна організація системи образів “Пісня про Роланда” є першим воістину національним шедевром французького мистецтва. Вона височить… серед пам’яток нашої літератури подібно до високої й могутньої арки, можливо, трохи й вузької, але грандіозної, під якою ми не можемо пройти без здивування, пошани й гордості. “Пісня про Роланда” – одна з […]...
35. Сюжетно-композицнонная організація оповідання (“котлован” Платонов) Сюжетно-композицнонная організація оповідання (“котлован” Платонов) У самому загальному виді події, що відбуваються в “Котловані”, можна представити як реалізацію грандіозного плану соціалістичного будівництва. У місті будівництво “майбутнього нерухливого щастя” пов’язане зі зведенням єдиного загальпролетарського будинку, “куди ввійде на поселення весь місцевий клас пролетаріату”. У селі будівництво соціалізму складається в створенні колгоспів і “ліквідації куркульства як класу”. […]...
36. Аналіз вірша Володимира Самийленко “Людяність” Широку популярність придбало добуток “На печі” (Українська патріотична дума), написане в 1898 році. Це гостра сатира на панів-“патріотів”, які видають себе за захисників прав українського народу. У вірші зображений образ пана-“патріота”, що, не злазити з печі, захищає рідний край. Він уважає себе теперішнім патріотом, тому що лежить не на чужий, а на українській печі, звідки […]...
37. Вінграновський Микола Степанович “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була урочиста, як ніч. Вона була одненька, ніби ніч. Вона була в червоному, мов ніч. Вона була, мов ніч і мов не ніч. Вона була, що наче й не була. Але […]...
38. Організація роботи медичного пункту батальйону в сучасному бої При підготовці настання командир мед взводу батальйону одержує від командира батальйону, від начальника медичної служби полку вказівки про місце розташування медичного взводу полку до початку настання й про передбачуване переміщення його в ході бою, про шляхи евакуації, про організацію збору поранених при висуванні на рубіж атаки й у ході бою, про засоби збору й евакуації […]...
39. Аналіз вірша Бальмонта “Фантазія” “Фантазія”, як і більшість інших віршів Бальмонта, пронизана райдужної свето-повітряною грою. Створювані Образи втрачають речовинність, здобувають летучу невагомість, начебто розчиняються в “світлому дощі”, в “місячному сяйві”. Цьому сприяє пристрасть поета до нанизування численних епітетів, у ланцюжку яких тоне обумовлене ними Іменник. Інша помітна у вірші особливість бальмонтовской поетики – інтенсивна, часом гіпертрофована Музикальність. Звуковий^-звуковий-словесно-звуковий потік […]...
40. Сюжетна організація роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Завершився попередній розділ з життя москвичів 30-х років. Відчувається таємничий зв’язок між подіями в сучасній Москві та Єршалаїмі за багато років до того. Події роману, що розділені в часі майже двома тисячоліттями, гармоніюють між собою, їх пов’язує боротьба зі злом, пошук істини, творчість. Таким чином, художнє ціле булгаковського роману – це своєрідне перехрестя двох світів, […]...