Аналіз “Блакитна Панна” Вороний


” Блакитна Панна ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури “Блакитна Панна”: пейзажна лірика.

Жанр “Блакитна Панна”: Вірш.

Мотиви “Блакитна Панна”: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.

Віршовий розмір “Блакитна Панна”: хорей.

Художні особливості: “Блакитна Панна” рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас зі співом птахів і струмків. Поряд зі звичними, традиційними

у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (Осанна!), метафори (в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторного інтелектуально-мистецького естетичного забарвлення. Щоб створити об’ємну, різногранну картину, М. Вороний поєднує у вірші кілька видів образів: зорові, слухові, запахові.

Зорові образи: прозорі шати; лине в серпанках і блаватах; попелясті, пелехаті хмари; майорить крізь блакить; в’ються хмелем арабески. Слухові

образи: земля виспівує; сміючись на пелюстках; гомонять-бринять пісні. Запахові образи: весна запашна. Специфічним є розміщення рядків у строфах “Блакитної Панни”: вони ніби сходинки, якими збігає навесні талий сніг під грою сонячного проміння.

Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Для символістів форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати.

Художній напрям, стиль: модернізм: символізм. У поезії, попри символічні образи, звучить неоромантичне звеличення краси природи.

Примітки: Микола Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню.

Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. “Я писав не так од образу, як од звуку”, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе.

Образ Блакитної Панни не подібний до традиційного образу української дівчини; у вірші специфічна лексика, не характерний для української літератури початку XX ст. оптимізм.

Поезія перегукується з віршем П. Тичини “Арфами, арфами… “.

Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна…

Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна,

Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись на пелюстках,

На квітках Променистою росою. І уже в душі моїй В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні

Голосні І сплітаються в гротески. 1912


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз “Блакитна Панна” Вороний