Аналіз “Гайдамаки”
“Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умовами. Польські поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких районах панщина складала 5-6 днів на тиждень, до того ж селянин мав сплачувати податки.
Українці терпіли не лише соціальне
У травні 1768 р. 70 гайдамаків на чолі із запорожцем Максимом Залізняком виступили з Мотронинського монастиря в густозаселені райони Правобережжя, підбурюючи селян на повстання. За лічені тижні повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля. На початку червня 1768 р. повстанці оточили місто Умань – один із найкрупніших центрів польського панства в Україні.
На бік повсталого люду перейшов уманський сотник Іван Гонта. Наляканий розмахом Коліївщини (“колій” – повстанець), російський уряд послав військо на допомогу польській армії (військо
Гонту і 800 його козаків росіяни передали в руки польського уряду. Після тривалих катувань повстанців знищили (Гонту катували три дні, знімаючи клаптями шкіру, а потім четвертували). Залізняка та інших його прихильників було тавровано і заслано до Сибіру.
У поемі Шевченка надана розгорнута картина гайдамацького руху 1768 року на Правобережній Україні, до того ж тема визвольного руху має подвійну перспективу: перша – священна дія, яка може служити прикладом національної свідомості; друга – неконтрольована сліпа руйнівна сила повсталого народу. З одного боку, автор позитивно ставиться до Коліївщини як каральної сили за злодійства конфедератів, з другого боку засуджує криваву розправу гайдамаків, порівнюючи її з пеклом (Залізняк і Гонта “люльки закурили”, але від них запалали “і хатина, і будинок”). Поет стоїть на позиції єднання слов’янських народів, але з болем сприймає забуття онуками історичного минулого України.
Композиційно поема “Гайдамаки” складається з лірично-філософського вступу-присвяти, історичного вступу (“Інтродукція”) та десяти розділів та епілогу. Важливе значення мають такі складові частини твору, як “Передмова” (насправді – післямова), жартівливе звернення до передплатників поеми (“Панове субскрибенти!”) та “Примітки”, складені самим Шевченком.
Лірично-філософський вступ до поеми являє собою авторські роздуми над швидкоплинністю життя, над нескінченними змінами в природі і людському житті. Поет вважає, що “все йде, все минає…”, але вічними залишаються тільки волелюбні прагнення народу. Також він висловив своє ставлення і до можливих нападок реакційної критики на його “Гайдамаків”.
Таким чином, у вступі до поеми автор визначив власні ідейно-естетичні позиції як співець цілого народу та його представник.
Основна частина поеми починається “Інтродукцією”, де автор дає оцінку національному, релігійному та класовому стану тогочасної Польської держави. “Інтродукція” є своєрідною експозицією сюжету поеми. У творі простежуються дві сюжетні лінії: перша, основна, – змалювання підготовки та ходу повстання “Коліївщина”; друга – історія кохання Яреми та Оксани. Кульмінаційним моментом першої сюжетної лінії є розділ “Гонта в Умані”, другої – “Червоний бенкет”.
Головний герой поеми “Гайдамаки” – повсталий народ. Спираючись на історичну правду, поет показує не лише масовість гайдамацького руху, а й соціальну та національну неоднорідність повстанців, адже до боротьби стали не тільки багаті та бідні українці (просте козацтво, старшина), а й люди інших національностей (молдавани та волохи). Недаремно в пісні Волоха міститься заклик до єднання народів:
Ой волохи, волохи,
Вас осталося трохи;
І ви, молдавани,
Тепер ви не пани;
Ваші господарі –
Наймити татарам,
Турецьким султанам.
В кайданах, в кайданах
Годі ж, не журіться;
Гарно помоліться,
Братайтеся з нами,
З нами, козаками…
Гайдамаки готувались до повстання як до свята. Розділ, у якому розповідалося про освячення повстанцями ножів, так і називається “Свято в Чигирині”. Але сам Шевченко зображує Коліївщину не бенкетом (всупереч назві розділів “Червоний бенкет”, “Бенкет у Лисянці”), а лихом:
Отаке-то було лихо
По всій Україні
Гірше пекла…
А за віщо,
За що люде гинуть?
Важливу роль у гайдамацькому повстанні відігравали кобзарі, образи яких поет вводить у твір. Так, кобзар Волох не тільки прославляє козацького ватажка Залізняка, а й збуджує маси, закликаючи до боротьби.
Яскраво змальовано образи ватажків повстання. І якщо характеристику Залізняку влучно дає той же Волох, Називаючи його козацьким батьком, орлом сизокрилим, найбільшим багатством якого є “степ і море; скрізь битий шлях…”, бо немає я нього “ні оселі, ні саду, ні ставу…”, то образ Гонти найповніше відбито в розділі” Гонта в Умані”, де розповідається про вбивство Гонтою рідних дітей. У цьому епізоді автор відтворив народні погляди на вірність присязі:
Мої діти – католики…
Щоб ве було зради,
Щоб не було поговору.
Панове громадо!
Я присягав, брав свячений
Різать католика.
Глибоко психологічний епізод вбивства Гонтою дітей розкриває безмежне батьківське горе. Драматизм твору загострюється і в епізоді поховання дітей. Виривши могилу ножем, Гонта ховає дітей так, як ховали козаків, накривши очі червоною китайкою.
Отже, і Залізняк, і Гонта – мужні й рішучі народні ватажки, які завжди разом з народом.
Типовим представником повсталої маси виступає Ярема, образ якого подано в розвитку його особистості. Від жидівського попихача, сироти-безбатченка, що навіть не має прізвища, Ярема зростає до народного месника:
Не знав сіромаха, що виросли крила,
Що неба дістане, коли полетить…
Образ цей доцільніше характеризувати за допомогою “Епілогу”, із якого стає відомо про смерть Гонти й Залізняка. Лише доля Яреми залишається незрозумілою. По-перше, після розгрому повстання він єдиний з героїв твору залишається живим, по-друге, поема закінчується такими рядками:
А в нашого Галайди хата на помості.
Грай, море! добре, море!
Добре буде, Галайда.
“Заключний монолог Яреми містить мотив-тему, що посідає важливе місце в поемі, тему пам’яті, нетлінності національної історії. “Хто-небудь згадає”, – мовить герой. Автор-оповідач, який охоплює всі часові площини, стверджує протилежне: “Ніхто не згадає”, “Кат панує, їх не згадають”. Байдужості онуків гайдамаків протиставляється вірність їхній пам’яті самого автора”. У творі діють дві символічні постаті: Яреми, що єдиний залишився живим, і єдиного нащадка, автора-оповідача, який про козацьку славу розповість своїм нащадкам, бо “тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив та… плакав”.
Шевченкознавець С. Валей навіть стверджував: “Ярема се поет сам, а що любов Яреми до Оксани се проекція у поетичний світ його власних любовних бажань і настроїв, се річ, що насувається безпосередньо при читанні поеми…”.
Образ Яреми тісно пов’язаний з образом автора-оповідача, оскільки в. ліричних відступах є ряд висловів, які в однаковій мірі можуть належати як Яремі, так і оповідачеві: “О Боже мій милий! Тяжко жить на світі, а хочеться жить…”, “Молодеє лихо! Якби ти вернулось, проміняв би долю, що маю тепер”, “Серце мліє, як згадаю…”.
Зростання особистості Яреми автор показує в динаміці. Спочатку перед нами бідняк, який хоче збагатитися для того, “щоб зрівнятися з багатою коханою дівчиною. Через деякий час перед нами зовсім інший Ярема, здатний на помсту: “А Ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе”.
Визволивши Оксану від конфедератів, Ярема відразу повертається до повстанців, так само він чинить і після вінчання, бо інтереси повсталого народу для нього над усе. ‘
Коліївщина набула загальнонародного характеру, бо участь у повстанні взяли навіть жінки та підлітки. Слід зазначити, що “Гайдамаки” – це ліро-епічна поема, у ЇЇ композиції важливу роль відіграють численні ліричні відступи, у яких поет стає співучасником зображуваних подій.
В “Епілозі” образ поля, засіяного житом, є символічним натяком на те, що надалі слов’янські народи брататимуться. При цьому слід враховувати, що на Шевченка великий вплив мала християнська мораль:
З того часу в Україні
Жито зеленіє;
Не чуть плачу, ні гармати…
Все замовкло.
Нехай мовчить;
Така Божа воля.
Літературна критика прийняла появу поеми “Гайдамаки” неоднозначно. Прихильною рецензією відгукнулась 12 квітня 1842 р. “Литературная газета”. У ній відзначено прекрасний поетичний талант Тараса Шевченка.
Негативну оцінку поемі дав В. Бєлінський, та ця оцінка грунтувалася не на майстерності Шевченка, а на власних переконаннях російського критика, який вважав, що українська література не має перспектив розвитку. Але великий Кобзар усією своєю поетичною спадщиною заперечив таке судження.
Related posts:
- Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) I. Захоплення Т. Шевченка героїчними подвигами повстанців. II. Образ Яреми Галайди, яскравого представника повсталих. 1. Соціальне становище героя. (Наймит, сирота, у якого нема рідні. Ярема – безбатченко, він не має навіть прізвища. Щоб записати в реєстр, Залізняк пропонує назвати його то Голим, то Бідою, а потім зупиняється на […]...
- Аналіз “Гайдамаки” Шевченко ” Гайдамаки ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Гайдамаки” : Ліро-епос. Жанр “Гайдамаки” : Героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея. Тема “Гайдамаки” : зображення Коліївщини – боротьби українського народу проти польської шляхти. Ідея “Гайдамаки” : звеличення національно-визвольного руху України та його героїв – […]...
- Охарактеризуйте образ повсталого народу в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Поема Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” (1838) – найвизначніший Твір ранньої Творчості поета, в основі якого лежить героїчна боротьба українського народу проти польсько-шляхетського гніту в XVIII столітті. Центральний образ поеми Шевченка “Гайдамаки” – повсталий народ, а його найяскравішим представником виступає Ярема – сирота безрідний, який з бідного попихача виріс в народного месника, хороброго воїна. Коли Ярема […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Тарас Шевченко народився і виріс у тій місцевості, де найактивніше діяли учасники гайдамацького руху, де прокотилася хвиля Коліївщини. У дитинстві малий Тарас не раз слухав спогади про Коліївщину свого рідного діда Івана, який підлітком був свідком, а може, й учасником повстання. Він став живим уособленням народного месника […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки ви Сокою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається у поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання в […]...
- Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки високою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається в поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання на Україні […]...
- Складність історичної долі українського народу, боротьба за визволення (поема “Гайдамаки”) У ранній період творчості поета важливе місце посідає тема історичного минулого України. Шевченко вибирає в минулому ті події, які могли б пробудити приспану національну свідомість сучасників, нагадати їм про славні традиції предків. Цій темі присвячені поеми “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Тарасова ніч” та інші твори. Особливо цікавила Тараса Шевченка Гайдамаччина. Він виріс у тій місцевості, по якій […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки ви Сокою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається у поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету […]...
- Героїчний характер образів поеми “Гайдамаки” Найбільшим і найвизначнішим твором у ранній творчості Тараса Шевченка є історична поема “Гайдамаки”. Її історична основа – селянське повстання на Правобережній Україні 1768 року – Коліївщина, одне з найбільших повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення. Головний герой твору – повсталий народ. “Гайдамаки” – поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною і національною кривдою: …Замучені руки […]...
- Аналіз історичної поеми “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умот вами. Польські поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких […]...
- Героїчний характер образів поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Найбільшим і найвизначнішим твором у ранній творчості Тараса Шевченка є історична поема “Гайдамаки”. її історична основа – селянське повстання на Правобережній Україні 1768 року – Коліївщина, одне з найбільших повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення. Головний герой твору – повсталий народ. “Гайдамаки” – поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною і національною кривдою: …Замучені руки […]...
- Твір на тему Повсталий народ як герой поеми “Гайдамаки” Тараса Шевченка Поема Тараса Григоровича Шевченка “Гайдамаки” яскраво змальовує картину великого селянського повстання, яке відбулося у 1768 році і сколихнуло усю Україну. Це повстання отримало назву Коліївщина, а приводом до нього стало знущання польських конфедератів над населенням Правобережної частини країни. Воно розгорілося у Чигирині і швидко поширилося на всю Київщину і частину Поділля, а з рештою докотилося […]...
- “Погуляли гайдамаки, добре погуляли… ” (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) Найбільшою історичною поемою Т. Шевченка є поема “Гайдамаки”, яка побачила світ 1841 року. В її основу покладено криваві події гайдамаччини 1768 року. Про них поетові багато розповідав дід Іван і це історичне минуле часто відгукувалося болем у його серці: Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля – Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі. Розпочинає Шевченко поему ліричним […]...
- Визначте основні сюжетні лінії поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” У поемі Шевченка “Гайдамаки” подано розгорнуту картину гайдамацького повстання 1768 року в Правобережній Україні. Своєрідною експозицією сюжету поеми є “Інтродукція”. У творі простежуються дві сюжетні лінії. Перша, основна, пов’язана зі змалюванням підготовки та ходу повстання Коліївщини, друга зображує історію Кохання Яреми й Оксани. Кульмінаційним моментом першої сюжетної лінії є розділ “Гонта в Умані”, другої – […]...
- “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) Т. ШЕВЧЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ Т. ШЕВЧЕНКО “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) Події 1768 року знайшли палкий відгук у серці Кобзаря. Сміливі гайдамаки, їхнє жадання волі і палка любов до поневоленої бідноти – все цебуло близьким Шевченкові, саме тому в його поетичній душі народилася найбільша за […]...
- Гайдамаччина – потяг до волі (За поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) Поема “Гайдамаки” вважається найбільш визначним твором у ранній творчості Кобзаря. Цей твір великий за обсягом і ще більший за змістом. Справжнім героєм поеми є український народ, і тому “Гайдамаки” справляють на читача таке виключне враження. У кінці XVIII століття на Правобережній Україні спалахнуло селянське повстання, яке одержало назву Коліївщини. Широкі маси українського народу, звані гайдамаками, […]...
- Незабутні сторінки поеми “Гайдамаки” Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка – незвичайне й важливе явище в українській літературі. В ній знайшло своє відображення багатовікове прагнення українського народу до незалежності. Та разом з тим вона зовсім не схожа на інші поеми героїчного жанру. Поряд зі сторінками, що відтворюють боротьбу українського народу 3 польською шляхтою, оживають ліричні світлі картини прекрасного кохання Яреми […]...
- Поема “Гайдамаки” Історична основа поеми “Гайдамаки” – найбільша з поем Т. Шевченка. У її основі – історичні події 1768 р. – повстання на Правобережній Україні, відоме під назвою Коліївщина. На той час українці на територіях, що належали Польщі, перебували під потрійним гнітом: національним, релігійним, соціальним. Безпосереднім поштовхом до повстання були нечувані розбої та знущання конфедератів, що під гаслом оборони батьківщини […]...
- Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Складна і трагічна доля українського народу. Багато нещасть випало йому, та ніколи українці не втрачали надії на свободу й незалежність своєї країни. У ХVIII столітті в Україні ширився гайдамацький рух. Українці воювали з польською шляхтою за соціальну й національну незалежність Правобережної […]...
- Коротко про “Гайдамаки” (1841) Літературний рід : ліро-епос. Жанр : поема (революційно-романтична, історико-героїчна, соціальна; перший український історичний роман у віршах). Тема : боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою. Головні ідеї твору : необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному […]...
- “Образ Івана Гонти та Максима Залізняка” за поемою Т. Шевченко “Гайдамаки” Поема “Гайдамаки” Т. Г Шевченка змальовує події селянського повстання, яке відбулося на українських землях у 1678 році. Це повстання більше відоме в історії України як Коліївщина, а приводом для нього стали жорстокі знущання конфедератів над населенням Правобережної України. Повстання почалося неподалік від міста Чигирина, але воно дуже швидко поширилося на усю Коліївщину, зачепило частину Поділля […]...
- “Сини мої, гайдамаки… ” (бачення молодим Шевченком трагічних подій в Україні 1768 року) Т. Г. Шевченко був гнівним голосом українського поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж, а бурхлива епоха щемливим болем одлунювала в розлогих душах сліпих бандуристів – Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. У 1768 році селянське повстання охопило всю Правобережну Україну. Коліївщина (коліями називали учасників цього руху, бо вони […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Увагу Тараса Шевченка завжди привертала історія українського народу. В його героїчному минулому Великого Кобзаря приваблювала безмежна відвага, сміливість, готовність у будь-яку хвилину піти на самопожертву заради щастя України. Найкращі риси нашого народу доніс до нас митець у поемі “Гайдамаки”, історичною основою якої є одне з найбільших повстань […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Автор у поемі “Гайдамаки” описує повстання 1768 року, що охопило всю Україну. У гайдамацькому русі брали участь переважно селяни, яким набридло коритися пригноблювачам. До селян приєдналися і козаки. Основним, таким чином, у творі є образ народу, про що свідчить і назва – “Гайдамаки”, а не, скажімо, “Гонта […]...
- “Лист до улюбленого герою з поеми “Гайдамаки” Поема видатного українського поета Т. Шевченко під назвою “Гайдамаки” змальовує події селянського повстання, яке відбулося у 1768 році, більше відомого під назвою Коліївщина. До цього повстання привели жорстокі знущання польських конфедератів з населення Правобережної України. Це повстання почалося в районі козацького міста Чигирина, швидко поширилося на всю Київщину і через Поділля докотилося до Умані. Це […]...
- “Який Ярема постає у бою”. Поема Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Над поемою гайдамаки Великий Кобзар Т. Г. Шевченко працював понад два роки і присвячував цій роботі весь вільний від занять в Академії мистецтв час. Поема була надрукована у 1842 році за власні кошти автора і досить швидко стала значною подією не тільки в українській, а й в світовій літературі. Головним джерелом цього видатного твору стали […]...
- Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками… Спробую і […]...
- Образи поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Реферат на тему: Образи поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” 0таке-то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо, За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли… Т. Шевченко Постать Шевченка – це постать пророка, співця народного. Він був гнівним словом цілого поневоленого […]...
- Скорочено ГАЙДАМАКИ Поема Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. […]...
- Ярема – народний герой з поеми Т. Шевченко “Гайдамаки” Нашу історію неможливо забути, тому що запеклася вона кров’ю в пам’яті народної. Особливо страшним був рік 1768, коли відбувалося повстання, відоме за назвою “Колиевщина”. Наш славний Кобзар не зміг обійти мовчанням такий історичний епізод і написав чудову поему – “Гайдамаки”. Це не просто поема, це ціла епопея героїзму й любові до рідної землі, перед якою […]...
- Скорочено – ГАЙДАМАКИ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Поема Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. […]...
- Гайдамаки (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. Ніхто […]...
- “Сини мої, гайдамаки… ” (бачення молодим Шевченком трагічних подій на Україні 1768 року) В основу найбільшого історичного твору Шевченка – поеми “Гайдамаки” лягли події 1768 року, відомі в історії під назвою Коліївщини. Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гноблення на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. Створені конфедерації виступили проти всіх, хто не визнавав Унії. А конфедерати знущалися з народу, грабували його, руйнували […]...
- “Сучасні уроки. Поема Т. Шевченко “Гайдамаки” Поряд з багатьма не менш цінними творами Т. Г. Шевченко створив прекрасний твір, який присвятив історичній тематиці, а саме темі повстання гайдамаків, які відбулося у 1768 році. Майже три століття минуло після цих подій, але навколо них і зараз точаться дискусії пересічних громадян і науковців, яких цікавить історія України. Відомо, що під час свого повстання […]...
- Образ Яреми Галайди в поемі Шевченка “Гайдамаки” Ярема Галайда, хоч не історична особа, але існував насправді. Це засвідчують записані народні перекази та пісні. Сам Шевченко в “Передмові” до поеми пише: “Галайда уполовину видуманий”. Що значить “уполовину”? Шевченкознавці пояснюють це ось як: “Це треба розуміти так, що “видумана” поетом любовна сюжетна лінія Яреми-Оксани, а не самий герой поеми”. Вперше зустрічаємось з Яремою в […]...
- Переказ сюжета поеми Тараса Шевченко “Гайдамаки” ДО славного історичного минулого України Тарас Шевченко у творчості звертався не раз. Документів про гайдамацький рух не було. Тому поему “Гайдамаки” поет написав на основі Народних переказів та розповідей живих свідків тих подій. Багато він чув від свого діда Івана, учасника Коліївщини. У передмові до поеми Шевченко писав: “Про те, що діялось на Україні 1768 […]...
- Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка Оксана – героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама – донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття. “Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана. Забув; […]...
- Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів (конфедерація – військово-політичне об’єднання, яке ставило […]...
- “Лист до Оксани з поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Т. Г. Шевченку вдалося створити прекрасний історичний твір – поему “Гайдамаки”, яку поет присвятив гайдамацькому повстанню 1768 року, яке біль відоме бід назвою Коліївщина. Ще й досі ведуться суперечки щодо жорстокості повстанців, але достатньо один раз прочитати поему, і стає зрозумілим усе, що відбувалися у ті часи. Ще й зараз одні називають гайдамаків розбійниками, інші […]...
- Образ Яреми Галайди в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті, – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, […]...