Аналіз “Intermezzo” Коцюбинський
” Intermezzo ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури “Intermezzo”: епос (з ознаками драми).
Жанр “Intermezzo”: Психологічна новела з жанровими ознаками поезії у прозі, має яскраво виражений ліричний характер.
Тема “Intermezzo”: Роль митця і призначення мистецтва в суспільстві.
Ідея “Intermezzo”: Погляди на митця і його ставлення до народу, моральне обличчя митця, на мистецтво і його суспільну роль; заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною
Дійові особи “Intermezzo”: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Композиція “Intermezzo”: За імпресіоністичною логікою композиція новели мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкриваються химерна гра настроїв героя.
Основні композиційні вузли новели:
- вихідний момент – утома ліричного героя і виїзд за місто; розвиток почуття – відпочинок на природі; кульмінація – зустріч із селянином; резюме – приплив нових
В основі твору зіставлення двох протилежних світів – людського, дисгармонійного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого світу природи. Сюжет у творі особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя.
Певні події теж передані через роздуми й переживання ліричного героя. Усі одинадцять частин пов’язані між собою образом митця – учасника й оповідача зображуваного. Дія твору відбувається в душі ліричного героя і є однією з рис імпресіонізму. На першому плані твору – пейзаж у багатоманітних його виявах. У Коцюбинського дійові особи – це не люди, а почуття, точніше, символи суперечливих почуттів, які постійно борються в душі героя.
Природа в новелі бере безпосередню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками. Конфлікт твору своєрідний. Він пролягає у філософсько-психологічній площині.
Ліричний герой цілком відданий людям, художник чесний і дуже сумлінний.
Кульмінаційний момент – зустріч митця із селянином.
Твір написано у монологічній манері, розповідь ведеться від першої особи. Зміст новели – своєрідний поетичний знімок внутрішнього стану митця.
Проблематика “Intermezzo”:
- душевної рівноваги; повноцінного життя; специфіки творчого процесу; митця і суспільства; гармонії людини і природи.
Художній напрям, стиль: Новелу вважають вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського.
Примітки: “Intermezzo” – це синтез різних видів мистецтв – музики, живопису, театру. Від музики – назва, звукові образи, багата палітра метафор, що викликають музичні асоціації, поетизують красу природи. Описи природи вражають своєю мальовничістю; часто письменник малює словами, і виразна яскрава картина постає перед читачем.
Від театру – дійові особи, окремі драматичні сцени.
“Intermezzo” – твір імпресіоністський. Тут не стільки зображуються події, як описуються враження від них; автор більше орієнтується на почуття. Новела мовби зіткана з яскравих фарб, звуків, думок, настроїв.
У творі переважають називні та безособові речення, внутрішні монологи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)