Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В
1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а має реалістичну основу…” “Герцен відразу вловив поетичну ідею Гоголя: дійсності, зображеної в рисах різко негативні, вульгарної життя, моральній і розумовій темряві протипоставлене “молодецтво” російської
В образах Новосибірських, Плюшкиних, Манилових, Собакевичей представлене “моральне перекручування натури російської людини”. Достоїнства, до яких ці люди прагнули, стали карикатурними й, будучи багаторазово перебільшені й перекручені, перетворилися в недоліки: Манилов, що бажає бути приємним, сприймається всіма як слащавий і вкрай неприємна людина, Ноздрев, що спілкується з усіма на-рівних, перестає кого-небудь поважати й сприймається просто як грубіян і дебошир і т. д. Поміщики, зображені в другій частині книги, представлені нам зовсім інакше:
Тому, що ці люди утворені, “не далекі розумових інтересів”. “У дорогу, у дорогу!” – такий живе гасло Гоголя… Тут протягає стихій-; ное потяг – “у дорогу, у дорогу”. Тут ясно видний психологічний мотив,; який можна назвати потребою бігти від свого суспільного середовища, зануритися в іншу, чужу, де можна бути самотнім, самим собою, де не буде суспільних зв’язків і зобов’язань.
” Якщо уважно вчитатися в гоголівські рядки, стає зрозуміло, що серйозне спілкування з Маниловими й Собакевичами навряд чи можливо. Із цього миру можна лише втекти, виїхати, як це робить Чичиков. Але Чичиков їде не зі своєї волі, а під тиском обставин.
Не посадили б Чичикова у в’язницю (звідки він, втім, утік), він би довго мандрував по Росії 2. Інші критики (загальний огляд) “Мертві душі” – це добуток про наше життя, про безнадійну тугу російської людини по щастю. Головний герой Чичиков комічний, смішний, але в ньому ми бачимо знамення часу, що вимагає від людини не сили духу й волі, не мудрості й любові, а кмітливості, хитрості, послужливості. Чичиков не знав, як інакше він може пробитися в житті, крім як обманом.
Кому він зробив зло, пропонуючи купити по паперах давно померлих кріпаків? Нікому. Якщо судити із цього погляду, то Чичиков лише собі приніс нещастя, лише на свою голову накликав лихо, прагнучи пустити пил в очі навколишньої й стати богатим у них очах Поміщики, з якими зустрічається Чичиков, зображені карикатурно.
Гоголь шукає й не знаходить нехай не ідеального, але гарного поміщика, поміщика-хазяїна, який би не вважав мертві душі, а був зайнятий справою. Що її ми бачимо під час поїздок головного героя?
Манилов слащав до відрази, Ноздрев грубий і неосвічений, Плюшкин втратив людський вигляд від прагнення до накопичення, забувши, що гроші він заробляє не для грошей, а для себе самого, Коробочка намагається не продешевити, продаючи вже померлих селян, Собакевич позбавлений усякого почуття не те що прекрасного, але навіть будь-якого натяку на красу, у нього все рационально, все удобно й все одинаково огидно. Що це? Невже це наша країна, невже люди в ній так погані.
Гоголь шукає відповідь на це питання.
Ні, він не ненавидить своїх героїв уже тому, що в кожного з них є душу. Ми випробовуємо жалість до Плюшкину, що живе на самоті, що відмовляє собі у всім і має предосить грошей для нормального життя. Стає зрозуміло, що Манилов слащав, але не від неповаги до людей, а іn якогось внутрішнього страху бути нелюбимим, зневажуваним, він намагається догоджати всім і вся Гоголь співчуває своїм героям, адже їхнє карикатурне життя – це їхнє лихо, а не провина.
А Чичиков?
Якщо щось і може обурити в його діях, то слово “душі” і прагнення “здаватися, а не бути”. Чичиков не хоче працювати, він зна-з г, що своїм розумом не дослужиться ні до чинів, ні до грошей. Він купує “душі”, адже саме так називалися кріпаки на Русі.
Собакевич, продаючи своїх селян, розхвалював їх, немов вони були жими й могли чимсь придатися Чичикову.
Зла іронія автора звучить у словах (обакевича. Росія Гоголя – це країна, у якій можливо придбати популярність і. іk, як зробив це Чичиков, ставши власником мертвих душ. Країна-Казка, міфічна країна, де людська спритність не шает границь, де розум весь звернений до світлого майбутнього, що, може бути, так ніколи й не прийде, але вся російська людина перебуває в тяжкому очікуванні: коли ж, коли?
Related posts:
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- Спілкування Чичикова з Маниловим (Аналіз епізоду 2 глави першого тому поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”) 1. Зустріч Чичикова з Маниловим на балі. 2. Відвідування Чичикова Маниловим. 3. “Мертві душі” поеми Чичиков з поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”, що приїхала в повітове місто NN зі своїми певними цілями, на губернаторському балі з першої мінути не втрачав часу даром. Він жваво цікавився справами поміщиків, тому незабаром познайомився з багатьма з них, […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
- Тема: У чому зміст поеми Гоголя “Мертві душі” Поема “Мертві душі” була написана в той час, коли в Росії панувало кріпосне право. Поміщики розпоряджалися своїми селянами, як речами або худобою, могли купувати й продавати їх. Багатство поміщика визначалося кількістю селян, які йому належали. Приблизно через 10 років держава робила перепис “душ”. По списках перепису поміщики платили податки за селян. Якщо в проміжку між […]...
- Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” – МИКОЛА ГОГОЛЬ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас МИКОЛА ГОГОЛЬ Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на фоні російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені […]...
- Персонаж поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Ситуація зустрічі Чичикова й Коробочки сюжетно повторює епізод з “Вия”: заблудлі бурсаки попадають у гості до сатанинського “бабусі”. Окремими рисами К. також нагадує відьом з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” (М. Вайскопф). Прізвище К. метафорично виражає сутність її натури: ощадливої, недовірливої, боязкої, недоумкуватої, упертої й марновірної. Коробочка “одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться […]...
- “Мертві душі” поеми Гоголя Гоголь показує їх у порядку зростаючої моральної деградації. Спочатку це Манилов, увічливий, із приємними рисами особи; мрійлива людина. Але це тільки на перший погляд. Поспілкувавшись із ним небагато, ви викликнете: “Чорт знає, що таке!” Його мрійність це ледарство, паразитизм, безвільність У Коробочці Гоголь представляє нам інший тип російського поміщика. Господарська, гостинна, хлібосольна, вона раптом стає […]...
- Переказ поеми Мертві душі Гоголя Н. В План переказу 1. Чичиков приїжджає в губернське місто NN. 2. Візити Чичикова до міських чиновників. 3. Візит до Манилова. 4. Чичиков виявляється в Коробочки. 5. Знайомство з Новосибірським і поїздка в його маєток. 6. Чичиков у Собакевича. 7. Візит до Плюшкину. 8. Оформлення купчих на “мертві душі”, придбані в поміщиків. 9. Увага городян до Чичикову-“миллионщику”. […]...
- Персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Літературні джерела образа Ноздрева образи брехунів і хвальків у драматургії Я. Б. Княжніна, А. П. Сумарокова, И. И. Хемницера, И. А. Крилова, а також Загорецкий з комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”, Глаздурин з роману Ф. В. Булгарина “Іван Вижигин”. В образі Ноздрева розвинені риси гоголівських персонажів Ихарева й особливо Хлестакова. Образ Ноздрева представляє […]...
- Скорочено поеми Мертві душі Гоголя Н. В МЕРТВІ ДУШІ Поема Глава перша В губернське місто NN в’їхала ресорна бричка, у якій сидів пан “не красень, але й не дурної зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старо, однак ж і не та”до, щоб занадто молодий “. Пан зупинився в готелі. Передню зайняв лакей Петрушка, що відразу повідомив цій […]...
- Чому в тексті поеми “Мертві душі” Н. В. Гоголя передісторія головного героя поміщена в самому кінці оповідання? 1. Первісний задум Гоголя. 2. Дві композиційні основи. 3. Сатиричний план поеми. Місце Чичикова в ньому. 4. Проповідницький план поеми 5. Місце авторських відступів. Особливості композиційної побудови поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” обумовлені”насамперед тим творчим завданням, що поставив перед собою автор. Первісний авторський задум містив у собі три книги, об’єднані загальною ідеєю – показати […]...
- Короткий зміст поеми Мертві душі Гоголя Н. В МЕРТВІ ДУШІ Поема Глава перша В губернське місто NN в’їхала ресорна бричка, у якій сидів пан “не красень, але й не дурної зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старо, однак ж і не та”до, щоб занадто молодий “. Пан зупинився в готелі. Передню зайняв лакей Петрушка, що відразу повідомив цій […]...
- Жанрово-композиційна своєрідність поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь – видатний письменник критичного реалізму, що продовжує традиції О. С. Пушкіна й углубляющий критичне відношення до сучасної дійсності Замислювалися “Мертві душі” таким чином, щоб у добутку “з’явилася” вся Русь. Природно, що такий колосальний задум не укладався в існуючі жанрові рамки; композиційна будова теж повинне було стати чимсь особливим Дотепер викликає спори жанрове […]...
- Плюшкин – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Літературні джерела образа Плюшкинf образи скупарів у Плавта, Ж. – Б. Мольера, Шейлок У. Шекспіра, Гобсек О. Бальзака, Барон А. С. Пушкіна, також, мабуть, князь Рамирский з роману Д. Н. Бегичева “Сімейство Холмских”, Мельмот-старший з роману Ч. Р. Метьюрина “Мельмот-скиталец”, барон Балдуин Фюрен-гоф з роману И. И. Лажечникова “Останній новик”. Життєвим прототипом образа Плюшкинf імовірно, […]...
- “Мертві душі”? Безмовні образи поеми Гоголя ” Мертві душі “? Поему Гоголя пронизує безмовність, і натовпи Німа наповнюють її: немає епізоду, де ні були б присутні скуповуються Чичикова мужики-кріпаки, що згадуються числом, скопом або перераховуються поіменно, гак, як буде перераховувати покійних людина-ведмідь Собакевич. Вони беруть участь у цих заходах, але вони ж безмовні. Безмовність в “Мертвих душах буде сягати і далі. […]...
- Коротка характеристика твору “Мертві душі” Гоголя Н. В Гоголь назвав “Мертві душі” поемою, підкресливши рівноправ’я епічного і ліричного почав. Завдання епічної частини – показати “хоча з одного боку усю Русь”; мова проста, розмовна. Завдання ліричної – показати позитивний ідеал; у цій частині високий стиль мови, поетичні засоби. “Мертві душі” можна віднести до жанру крутійського роману : головний герой – пройдисвіт, негідник; він намагається […]...
- Робота Гоголя над мовою поеми “Мертві душі” Для того щоб зрозуміти Гоголя як майстри художнього слова, як великого письменника-реаліста, доцільно звернути увагу ще на одну сторону при вивченні мови “Мертвих душ”: на роботу Гоголя над текстом поеми. Зіставлення канонічного тексту окремих місць поеми з первісною редакцією розкриває процес роботи Гоголя над словом і переконує в тім, що перед, нами великий художник-реаліст, що […]...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
- Собакевич – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Фольклорні джерела образа Собакевича билинні й казкові богатирі (Еруслан Лазарович, Ілля Муромець і т. п.). Можливі літературні джерела: Тарас Скотинин з комедії Д. Фонвизииа “Недоук”, медведеподоб-ний розбійник Бурдаш із роману М. Загоскина “Юрій Милославський”. Богатирська міць Собакевича (нога, взута в чобіт велетенського розміру), подвиги за обіднім столом (ватрушки “набагато більше тарілки”, “індик ростом з теляти”, […]...
- Відповідь на контрольне питання До поеми М. Гоголя “Мертві душі” Назвіть основні теми ліричних відступів у “Мертвих душах”. Яка їх роль у розкритті ідейного змісту твору? Ліричні відступи розсовують межі оповіді. У них розкривається образ автора – патріота, що вірить у велике майбутнє своєї Батьківщини, у її народ. У ліричних відступах виявляється тонка спостережливість, дотепність, громадянська мужність письменника. Теми їх дуже різноманітні: про товстих і […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної […]...
- Художні засоби створення образа “мертвої душі” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Опис обстановки, у якій живуть поміщики. 2. Опис зовнішності. 3. Відношення до продажу “мертвих душ”. Лиховісна назва незакінченої поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” неоднозначно. Формально “мертвими душами” іменуються померлі селяни, які в документах ще значаться, як живі Однак у добутку втримується явний підтекст: “мертві душі” – це поміщики, з якими спілкується Чичиков. Так, […]...
- Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя. Можна сказати, що Гоголь показує у […]...
- Міркування над поемою Н. В. Гоголя “Мертві душі” Міркуючи над творчістю Н. В. Гоголя, я вирішила присвятити свій Твір поемі ” Мертві душі “. Як творець добутків, присвячених, по образному вислові митрополита Київського й Галицкого Філарета, “душі людської”, як письменник, ” народ, щопоказав, у його внутрішній красі, найбагатших творчих можливостях”, Гоголь великий і невичерпний. Великий у своїй любові до людей, людині, Батьківщині. “Немає […]...
- Жанр поеми “Мертві душі” Хоча поняття жанру постійно змінюється й ускладнюється, і все-таки під ним можна розуміти історично сформований тип літературного твору, якому властиві певні риси. Уже по цих рисах багато в чому стає ясна основна думка добутку, і ми приблизно вгадуємо його зміст: від визначення “роман” ми чекаємо описи життя героїв протягом їхнього життєвого шляху, від комедії – […]...
- Зміст роману Гоголя “Мертві душі”. Глава восьма, дев’ята й десята Покупки Чичикова виявилися у центрі уваги міських пліткарів. У місті йшли розмови про те, чи вигідно купувати селян для переїзду в нові маєтки. Всі ці розмови виявилися для Чичикова сприятливими. З них ставало зрозуміло, що Чичиков мільйонер. Жителі міста й до цього ставилися до нього з любов’ю, а тепер, після таких толков, полюбили ще більше. […]...
- Роль ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Поема Н. В. Гоголя ” Мертві душі ” своєрідна по своєму жанрі: це не роман, не життєпис одного або навіть декількох героїв, а широка панорама життя Росії того часу. Тут не є головними пригоди героя, його удачі й поразки. Сам Гоголь писав В. А. Жуковському про сюжет поеми: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна […]...
- Значення “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Місце, що “Повість…” займає в поемі. 2. Соціальної проблеми 3. Мотиви народних переказів. “Повість про капітана Копейкине” при поверхневому погляді може здатися в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” чужорідним елементом. Справді яке відношення вона має до долі головного героя? Чому автор відводить “Повісті…” настільки значне місце? Поштмейстер ні з того ні із сього […]...
- Єдність сатиричного і ліричного у поемі Гоголя “Мертві душі” Скарбниця творчості Миколи Васильовича Гоголя збиралася на народному підгрунті. Саме тому його твори сповнені водночас і гніву, і любові. Гніву – до тих, хто нівечить людські долі, любові – до народу. Ці парадоксальні суперечності простежуються протягом усього твору. Адже суперечливим є вже те, що поема має назву “Мертві душі”, те, що сатиричне і ліричне в […]...
- Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду “Чичиков у Плюшкина” Поема ” Мертві душі ” з’явилася своєрідним пошуком Н. В. Гоголя позитивного героя. Але не було його в цьому несправедливому світі. Письменник обрав форму подорожі для того, щоб мати можливість показати багатьох людей, искалеченны кріпосним правом, що загубили своє й близьких життя, начина з раціональної ощадливості, “звихнувшись” на цьому грунті, я теряв людський вигляд і […]...
- Сюжет і композиція поеми “Мертві душі” Із самого початку письменницької діяльності Гоголь мріяв написати добуток, в “якому б з’явилася вся Русь”. Це повинне було бути грандіозний опис побуту й вдач Росії першої третини XІX століття. Таким добутком стала поема “Мертві душі”, написана в 1842 році. Перше видання книги називалося “Пригоди Чичикова, або Мертві душі”. Така назва знижувала щире значення добутку, перекладало […]...
- Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству, почестям, ситому спокою) і заколишніх […]...
- Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому […]...
- Ноздрев і Хлестаков: порівняльна характеристика (По добутках H. В. Гоголя “Мертві душі” і “Ревізор”) 1. Загальні риси героїв. 2. Розходження в характері Ноздрева й Хлестакова. 3. Характеристика персонажів з погляду автора. 4. Вневременность їхнього існування. Цю крилату фразу, вкладену М. В. Гоголем у вуста Хлестакова з “Ревізора”, з повною підставою можна віднести до іншого яскравого персонажа письменника – Ноздреву з “Мертвих душ”. Легкість незвичайна в них не тільки в […]...
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя […]...
- Образ Манілова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея поміщиків в поемі “Мертві душі” відкривається образом Манілова. Це перший персонаж, до кого Чичиков звертається з проханням про мертві душі. Чим же визначається “першість” Манілова? Відоме висловлювання Гоголя, що герої у нього слідують один вульгарніше за інше. Виходить, що Манілов в поемі є першим, самим меншим, міра моральної деградації. Проте сучасні дослідники тлумачать черговість […]...
- Скорочено “Мертві душі” Гоголя У ворота готелю губернського міста NN в’їжджає бричка. У ній сидить “пан, не красень, але й не поганий зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старий, проте ж і не так, щоб дуже молодий” – Павло Іванович Чичиков. Не страждає відсутністю апетиту, Чичиков з’їдає рясний обід. Слід опис провінційного міста. “Траплялися […]...
- “Мертві душі” Гоголя – дивна книга Посилення дидактичного початку в другому томі “Мертвих душ” приводить до появи героїв із прямими проповідницькими функціями. У першу чергу це ставиться до Муразову. Його “викриття” ледарства Хлобуева, корисливості Чичикова, несправедливості генерал-губернатора носять яскраво виражений учительний характер і перегукуються з аналогічними мотивами дидактичної літератури. Спосіб життя Муразова, яким він показаний у поемі, навряд чи є відбиттям […]...
- Відображення в зовнішності поміщиків їхнього внутрішнього світу (за поемою М. Гоголя “Мертві душі”) Відображення в зовнішності поміщиків їхнього внутрішнього світу (за поемою М. Гоголя “Мертві душі”) Як цікаво читати людські обличчя! Вони немов вікна будинків, заглянувши в які, можна побачити чиєсь сховане від сторонніх очей внутрішнє життя. Життя людини обов’язково залишає свій слід насамперед на обличчі. Тому таке важливе й у живописі, й у літературі мистецтво портрета. Ним […]...
- Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий […]...