Аналіз поезії Є. Маланюка “Під чужим небом”

Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре – цивілізація, розваги, тільки героєві самотньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина.

Виявляється, що туга за батьківщиною – одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі.

Вірш складається з п’яти частин, кожна з них має свій ритмомелодійний малюнок відповідно

до змісту й настрою героя (від теплих спогадів до відчаю, підкріпленого алкоголем).

– До кого звертається поет у творі?

– 3 якими образами асоціюється поетова Україна?

– Про які деталі поетового “українського” життя ви дізналися?

– Який прийом використовує автор у вірші? (Антитезу: протиставляється життя в Україні і в еміграції).

– 3 якими образами автор пов’язує еміграцію?

– Що ви можете сказати про композицію вірша?

– Визначте мотив другої частини поезії. (Для поета еміграція – смерть).

– Визначте тему та ідею поезії.

– Чи можна вважати вірш автобіографічним?

Обгрунтуйте відповідь.

– Дослідіть художні засоби поезії. (Епітети: “убогий митар”, “вогненний слід”, “сіре поле в чорних круках”, тавтологія “Ая тут, на чужинних бруках, Чужий – несу чужий тягар”, оксиморон “страшна краса” та ін.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз поезії Є. Маланюка “Під чужим небом”