Античний світ греків

Близько чотирьох тисяч років віддаляють нас від першопочатків дитинної людської цивілізації – Стародавньої Греції, або Еллади. Маленький за нинішнім рахунком народ Еллади створив мистецьку культуру, що стала золотим фондом світової культури, із якої людство й дотепер черпає натхненні образи і моральні засади. Саме цей народ створив багатство літературних форм і жанрів, що під грецькими назвами стали взірцем всієї європейської літератури (трагедія, комедія, епос, лірика), а також заклав основу для більшості наукових дисциплін (філософії,

філології, математики, природознавства, музики, медицини).

Чи не тому від давнини вважали високоосвіченою ту людину, яка володіла знаннями про античний світ та його культуру? Саме у питаннях формування давньогрецької суспільності формувалися закони людської моралі і правила взаємин поміж людьми, викристалізовувались думки про загальнолюдські цінності. Давні греки першими порушили соціальнополітичні й моральнопсихологічні питання, що й досі стоять на порядку денному людських спільнот. Зазнавши численних втрат від воєн, вони засуджували війну і славили мир, шукаючи шляхи розумного розв’язування воєнних

конфліктів.

Пройшовши у своєму історичному розвитку всі етапи суспільних формацій, давні греки першими визначили цінність людини як особистості і засудили рабство та експлуатацію людини людиною. Людина для давніх греків – вінець творіння, еталон прекрасного, поєднання фізичного і духовного начал; людські почуття – кохання, вірність, зрада, дружба, ненависть, душевні страждання – все це знайшло місце і в міфології, і в літературі давніх греків. А понад усе – людський розум, його всеосяжність! (Пригадайте, найціннішим дарунком Прометея людям була саме іскра розуму, “вогонь Прометея” є контекстуальним синонімом поняття “розум”.) Саме розум став рушієм земної цивілізації!

Що спонукало давніх греків визначати місце людини в довколишньому світі і що сприяло цим пошукам? Думається, передусім – умови життя. Територія Давньої Греції була гористою, з малородючими грунтами, що не сприяло розвитку хліборобства.

Греки здебільшого займалися вирощуванням олив, винограду та розведенням кіз і овець. Зате в надрах крилася безліч корисних копалин – золота, срібла, мармуру, яких потребували сусідні країни. Склалися просто блискучі умови для розвитку торгівлі – вивільнені від хліборобської праці руки, а найголовніше – вихід до морських шляхів, його мала кожна історична область і відповідно кожне плем’я.

Та не тільки торгівля і колонізація рухали діями давніх греків. Менталітету цього давнього народу був притаманний дух пізнання нового, допитливість, цікавість до всього, що їх оточувало, до незнайомих світів – країн, народів, географічних територій. Греки вміли помітити цікаве, незнане і збереїтп свої враження в оповідях і піснях.

Особливістю історичного розвитку Давньої Греції було її заселення спорідненими племенами. Єднання цих. племен відбулося на основі створення і сповідування єдиної для всіх племен олімпійської релігії, а зрештою, спільної еллінської культури, однією з ланок якої була міфологічна та літературна творчість. Взаємозв’язок між літературою та суспільним розвитком Давньої Греції був надзвичайно тісним, і саме він визначив головні віхи розвитку давньої грецької літератури: Перший період: література архаїчної Греції.

Другий період: класична література Греції.

На первинних етапах розвитку давні греки сприймали оточуючу природу як жорстоке, незрозуміле явище – усе викликало і страх, і здивування, і цікавість. Зробити наукові висновки, осягнути розумом сутність оточуючого світу давні греки ще не могли й тому пояснювали природні явища втручанням надприродних сил, назвавши їх богами. Світ надприродних сил – богів – уявлявся їм такою самою родовою общиною, в якій вони існували самі, а боги – живими і розумними істотами, поєднаними родинними стосунками. Оповіді про життя богів і про їхні стосунки поміж собою та із землянами і створили міфологію, що стала результатом узагальненого перенесення родових, тобто оживленорозумних і стихійноколективних стосунків на усю природу й увесь світ.

Міфологію можна вважати ідеологією общиннородової формації, яка виникла як відображення панівних у ній общиннородових сил, а головне – як відображення в первісній общинній формації життя людини, її потреб і прагнень, її ставлення до сьогодення та до минулого і майбутнього, її ідеалів, загалом усіх матеріальних і духовних сил.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Античний світ греків