Антиутопія
Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – своєрідний трактат, де мовиться про розбудову схожого на біблійну потвору суспільства. Аналогічними мотивами перейнята алегорична
Наприкінці XIX ст., коли утопія, поєднуючись із науковою фантастикою, домагається, попри загальну кризу позитивізму, визнання за собою футурологічних завбачень, з’являються романи-попередження (“Іруон” С. Батлера, “Машина часу” Г. Уеллса, “Легша абетки” Р. Кіплінга, “Спогади про майбутне” Р. Нокса, “R. V. R.” К. Чанека та ін.). Після утвердження тоталітарних режимів за більшовицькою та нацистською схемою, що зводили людство до нечуваної деградації, антиутопічні твори набувають особливої актуальності: “1984” Дж.
Оруела, “Коли цілунки довелося обірвати” К. Фіцгіббона, “Невситиме насіння”, “1985” Е. Бьорджесса та ін.





Related posts:
- Жанрова специфіка утопії та антиутопії Утопія – твір, в якому йдеться про вигадку, нездійсненну мрію. Назва походить від твору англійського мислителя Т. Мора “Золота книга, наскільки корисна, настільки й забавна, про найліпший устрій держави і про новий острів “Утопію” (1516), де мовилось про химерний острів “Утопію”, на якому ніби існував справедливий лад. Із наступних утопій – найпомітніші: “Місто сонця” (1623) […]...
- Антиутопія для антилюдства (По романі Е. И. Замятіна “Ми”) Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували счастли вый мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної одиниці. Насправді антиутопія не є повною […]...
- “Ми” Замятіна – роман-антиутопія “Майбутнє світле й прекрасно”, – писав у своєму відомому романі “Що робити?” ідеолог російської революції Н. Г. Чернишевський. З ним погоджувалися багато російських письменників минулого століття, що створили свої варіанти соціальних утопій, а саме: Л. Н. Толстой і Н. О. Некрасов, Ф. М. Достоєвський і Н. С. Лєсков. XX століття внесло в цей хор письменницьких […]...
- Твір на тему: Антиутопія для антилюдства Твір по романі Е. І. Замятіна “Ми”. Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували щасливий мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної […]...
- Антиутопія в добутках Маканина Художник із загостреним почуттям втрати, Маканин не міг не прийти до пошуку особливих шляхів попередження про небезпеку. І в цьому пошуку письменник безпомилково вийшов до жанру антиутопії, що расцвели в російській літературі на рубежі й на початку 1990-х років, до кафкианским мотивів, у цей же самий час ставшим дуже популярними. “Лаз”, “Стіл, покритий сукном і […]...
- Соціалістичний утопізм Чернишевського й роман-антиутопія XX століття Росіянин соціалістичний утопізм беріг свої джерела із французького хрис-тианоского соціалізму, представниками якого були Шарль Фур’є й Констант Сен Симон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити благополуччя всім людям, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності й братерства й уважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. […]...
- Повість Стругацьких “Важко бути богом” як антиутопія Творчість російських фантастів Аркадія і Бориса Стругацьких не належить до розважальної літератури і “легкого” чтива. Стругацькі продовжують і розвивають ту лінію наукової фантастики, котру визначають як фантастику соціальну, що була започаткована Гербертом Уеллсом (“Війна світів”, “Звільнений світ”, “Самодержавство містера Паргема” та інші). Одним з великих завоювань реалістичної літератури Нового часу є її критична позиція у […]...
- Утопія Утопія (від грецьк. u – ні і topos – місце) – твір, в якому йдеться про вигадку, нездійсненну мрію. Назва походить від твору англійського мислителя Т. Мора “Золота книга, наскільки корисна, настільки і забавна, про найліпший устрій держави і про новий острів Утопію” (1516), де мовилося про химерний острів, на якому ніби існував справедливий лад. […]...
- Франсуа Рабле – автор роману “Гаргантюа і Пантагрюель” Поетичні рядки, які ви щойно прослухали, – звернення до читачів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель”. Цей роман – феєрверк життя, карнавал, у якому є місце і гумору, і грі, і філософським роздумам. На його сторінках в алегоричній формі порушені проблеми, які хвилювали і сьогодні хвилюють людство. Війна і мир, добро і зло, освіченість і невігластво, […]...
- Сатирична утопія В. Винниченка “Сонячна машина” ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Сатирична утопія В. Винниченка “Сонячна машина” Доля роману “Сонячна машина” була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові “візитну картку” української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов’язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки – час репресій справжніх […]...
- Факсимільне видання Факсимільне видання (лат. fac simile – зроби подібне) – твір друку, що графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне видання або рукопис, включаючи всі особливості паперу й обкладинки. Ф. в. слід відрізняти від видань факсимільного типу, багато з яких не відтворюють паперу та інших особливостей оригіналу. Перше Ф. в. з’явилося 1808 в Мюнхені, де літографським способом […]...
- Сучасні технології стрімко ввірвалися в наше життя. Вони по-різному впливають на людину. Іван-Павло ІІ писав: “Сидячи перед екраном і натискаючи на клавіші, людина може піднестися до висот людського генія або опуститись на найнижчі щаблі деградації духу” Я вважаю, що важко уявити сьогодення без сучасних технологій. Та сідаючи майже щодня за комп’ютер не кожна людина задумується над тим, чи допоможе “розумна машина” піднестись їй до висот людського генія, чи навпаки зіштовхне у глибоку прірву деградації духу. По-перше, використання сучасних технологій має як позитивні (широкий доступ до інформації, полегшення обчислювальних операцій), так і […]...
- Володимир Винниченко (1880-1951) Українська література 6 клас Я І СВІТ Володимир Винниченко (1880-1951) Володимир Винниченко народився на Херсонщині Як свідчать рідні та близькі, Володимир Винниченко в дитинстві дуже нагадував свого ж таки літературного героя – Федька-халамидника з однойменного оповідання. Він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому, домагатися свого всупереч усіляким обставинам. “Наче біс який сидів у хлопцеві!.. Спокій був […]...
- Відповіді до теми: творчість В. Винниченка 1. У чому складність і суперечливість життєвої та творчої долі В. Винниченка? В. Винниченко(1880-1951) – людинаталановита і непересічна. Революціонер – підпільник, заступник голови Центральної Ради, художник, письменник, драматург. Автор 14 романів, 100 оповідань, 14 п’єс, безлічі статей. З 1920 року – жив за кордоном, звідки критикував радянські порядки, які, на його думку, не відповіда – […]...
- Твір на тему: Танок кульбаб (твір-опис на основі особистих вражень) Трамвайна зупинка біля нашого будинку завжди була тінистою. Зупинку прикрашали гігантська тополя та декілька кленів. Саме тополя, наче шатром, накривала не тільки майданчик зупинки, але й автомобільну дорогу, яка йшла паралельно трамвайній колії. Очікуючи транспорт, я любив мандрувати поглядом по міцних гілках тополі. Ось я милуюся зморщеним сірим стовбуром. Коли йде дощ, я майже притуляюся […]...
- Вершини світового письменства “Вершини світового письменства” – серія книг, друкована у видавництві “Дніпро” (Київ), починаючи з 1969. Тут з’явилися найвидатніші твори вітчизняної (Т. Шевченко, Леся Українка) та світової класики (романи Апулея, Г. Гессе, Е. Золя, Сельми Лагерлеф, А. Мандзоні, В. Теккерея, Е.-Т.-А. Гофмана, Е. Хемінгуея, Г. та Т. Маннів, Р. Роллана, Я. Гашека, С. Айні та ін). Над […]...
- Метафора Метафора (грецьк. metаphora – перенесення) – один із основних тропів поетичного мовлення. В М. певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути “скороченим” порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката (“пакіл неба цвіте глечиками хмар” – В. Голобородько). Це – перехід інтуїтивного […]...
- Символи Майбутнього. Твір за новелою Рея Бредбері “Усмішка” Дуже хочеться зазирнути в майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б подивитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину часу ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть. Але кожен з нас сподівається, що в майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про що розповів Рей […]...
- Сага Сага (давньосканд. saga – сказання) – оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.). Поділяються на ранні (усні) та пізні (писемні), створені безіменними авторами (філідами) – знавцями давніх законів. Найпоширеніші мотиви С. – військові подвиги, викрадення худоби, сватання, плавання в дивні краї, бенкети. С. нагадують […]...
- Мистецька спадщина Осипа Турянського ” Поза межами болю “… Часто цим художнім автобіографічним твором (1921) визначали всю подальшу творчість О. Туринського, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як “тьмяну” сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця й журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад XX ст., некрологах чи просто в спогадах про письменника його так і називали: […]...
- Загальна характеристика прози II половини XX ст 1956 р. суспільство засудило сталінізм і його звірства, було звільнено з таборів мільйони засуджених, зокрема и тих українських письменників, які там вижили. У літературу повертаються імена майстрів “розстріляного Відродження” – Миколи Куліша, Михайла Зерова, Григорія Косинки, Валер’яна Під могильного, Євгена Плужника та інших. Починається реабілітація особистого, народного, національного в літературі 60-х рр. XX ст. Піднялася […]...
- Як народжується літак Літак – повітряна машина, важча за повітря. За допомогою літака можна перевозити пасажирів і вантажі на дуже далекі відстані. Узагалі, історію людства у XX, а тепер і у XXI столітті не можна уявити без літаків. На перший погляд може здатися, що зробити літак дуже просто: до корпусу прилаштувати крила, наробити віконець і розставити всередині м’які […]...
- ПЕКЛО, І, 32 – Хорхе Луїс Борхес ПЕКЛО, І, 32 Від сходу до заходу сонця леопард, який жив наприкінці XII століття, бачив дерев’яні дошки, залізне пруття, чоловіків і жінок, які невпинно снували перед ним, масивний мур і, можливо, кам’яний жолоб з опалим листям. Він не знав, не міг знати, що в ньому живе потяг до любові і жагуче бажання шматувати жертву, і […]...
- Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До початку XX ст. критичний реалізм вичерпав свої можливості і занепав. Розчарування письменників у цьому творчому методі зумовило появу натуралізму та неоромантизму, […]...
- “Літній день” Літній день Наступив мрячний ранок. Покищо прохолодно, але перші промені сонця вже здалися над обрієм. Заспівали свою дивовижну пісню жайворонки. Поступово туман розсіюється, осідаючи росою на бутони, що розкриваються, квітів. Наступає новий літній день. Сонце в безхмарному небі піднімається усе вище, стає усе жарче. Чутне дзижчання бджіл, що клопітливо кружляються навколо благоухающих рослин. Радуються прекрасним […]...
- Гумор у творчості Ч Діккенса. Тези Один з найкращих англійських письменників XIX століття змалечку пізнав життя у злиднях. Тяжкі умови існування не дозволили Діккенсу отримати освіту, проте саме життєвий досвід допоміг письменникові досягти матеріального добробуту. Вже перші романи Діккенса принесли йому всесвітнє визнання. Незважаючи на жебрацьке життя, Діккенс – письменник-оптиміст. Почуття гумору не зраджує йому ніколи. Одним із найкращих гумористичних романів […]...
- Письменники Німеччини: Л. Фейхтвангер Л. Фейхтвангер належить до найвідоміших письменників німецької й всесвітньої літератури. Він народився 7 липня 1884 року в сім’ї фабриканта в Мюнхені. Після закінчення гуманітарної гімназії він учився в Мюнхенському, а потім у Берлінському університетах. Потім він працював театральним критиком, а також писав свої п’єси. Під впливом Першої світової війни й листопадової революції 1918 р. у […]...
- Енцикліка Енцикліка (лат. encyclicus – круговий, загальний) – спочатку – окружне послання єпископа, згодом – письмове звернення папи римського до всіх католиків та віруючих якоїсь однієї країни з релігійними, морально-етичними чи соціальними, політичними настановами. Пишеться, як правило, латиною і дістає назву від перших слів тексту. Сам термін може використовуватися в художній літературі у значенні окружного (обіжного) […]...
- Твір мініатюра: Визнання в любові або День Святого Валентина Визнання в любові… Як важко це зробити! І як приємно одержати! Так ще на саморобної откриточке! Ах, скоріше б він наступив, цей день, – 14 лютого! В Англії, та й у багатьох інших країнах миру, усе з нетерпінням чекають цього свята. День всіх закоханих самий поетичний, самий таємничий, найкрасивіший день у році! Готуватися до нього […]...
- Чи кожна людина може стати видатною? У прислухається все суспільство або значна його частина. Історія України пам’ятає багато людей, яких слід називати видатними. Життя немалої частини з них припало на XX століття. На мій погляд, ці люди не думали про те, щоб зробитися видатними. Вони просто чесно робили свою справу на тому місці, де їм це призначила доля. Учені, літератори, художники, […]...
- Символи Майбутнього (за новелою Р. Бредбері “Усмішка”) Дуже хочеться зазирнути в майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б подивитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть. Але кожен з нас сподівається, що майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про що розповів Рей Бредбері. Рік […]...
- Обломовка в сні й наяву И. А. Гончарів увійшов у російську літературу завдяки своїм трьом романам, що принесли йому успіх і визнання: “Звичайна історія”, “Обломів”, “Обрив”. Це найбільш значні добутки автора Читачі мимоволі звертали увагу на фонічну анафору “Про”, ненавмисно використану Гончаровым, але наводившую на думку про зв’язок між цими добутками. Уже після (у своїй статті “Краще пізно, чим ніколи”) […]...
- Автокритика Автокритика (грецьк. autds – сам і kritike – здатність судження) – самокритика, висловлювання письменника про власну творчість чи про окремі твори на зустрічах з читачами, в пресі, в листах, у передмовах або післямовах до творів. Як правило, автори розповідають про задуми, особливості праці над твором, відповідають на критичні закиди, рідше оцінюють твір у цілому чи […]...
- Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження 19. Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження. Особливості англійської літератури гуманізму зумовлені також її порівняно пізнім характером. Вона опиралася на надбання ренесансної культури європейських країн, де гуманізм розвинувся раніше, активно вбирала їхній літературний досвід і завдяки цьому розвивалася прискорено. В ній органічно поєдналися цей здобуток континентальних країн та національна […]...
- Cходство й розходження образів Онєгіна й Печорина Образи Печорина й Онєгіна схожі не тільки значеннєвою подібністю. В. Г. Бєлінський відзначав духовне споріднення Онєгіна й Печорина: “Відмінність їх між собою набагато менше відстані між Онегою й Печорою… Печорин – це Онєгін нашого часу”. Романи “Євгеній Онєгін” і “Герой нашого часу” написані в різний час, і час дії цих добутків різне Євгеній жив в […]...
- Утопія Кампанелли Утопія Кампанелли опирається на цілий ряд традицій: вигадливим образом у ній переплітаються ренесансна ненависть до страждання й одночасно – середньовічна недовіра до реальної людини, і одночасно – платоновский погляд на “ідеальну державу” як на державу зі знищеною індивідуальністю (до речі, в утопії Кампанелли Платон неодноразово цитується). На жаль, людське щастя виявляється досяжним в утопічному світі […]...
- XIX сторіччя – вік розквіту англійської літератури Протягом сторіччя існували різні літературні напрямки, які зіграли свою роль і в дитячій літературі. Перша його третина ознаменувалася майже повним пануванням романтизму, що дали читачеві насамперед чудову поезію Байрона, Китса, Шеллі, Т. Мура. Культу розуму, створеному просвітителями, романтики протиставили культ страсті, стихійного почуття. Разом з тим романтизм, удосконалюючи засобу художнього мислення, підготував все необхідне для […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
- Короткий життєпис Віктора Ярини ЯРИНА Віктор Степанович (справжнє прізвище ПИСАРЕВСЬКИЙ) (1901-1928)Віктор Степанович Ярина народився в м. Краснограді на Харківщині в сім’ї робітника-слюсаря. Після закінчення гімназії працював у радянських установах рідного міста. З 1920 по 1924 рік перебував у рядах Червоної Армії, працював журналістом. Перше оповідання “За червону краватку” було надруковано в журналі “Червоні квіти”. Друкувався у “Всесвіті”, “Червоному шляху” […]...