Універсальний журнал
“УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, щоб журнал був позагруповим. Про це свідчило залучення до співробітництва колишніх учасників ВАПЛІТЕ (М. Куліш, А. Любченко), “Авангарду”
Поліщук, Л. Чернов), “Плуга” (С. Пилипенко), ВУСППу (І. Микитенко, І. Кулик), УкрЛІФу (М. Семенко, О. Близько), позагрупових літераторів (Остап Вишня, Кость Котко, Ю. Шовкопляс), а також публіцистів (О.
Мар’ямов, Ф. Кандиба), сатириків і гумористів (Ю. Гедзь, В. Чечвянський, С. Чмельов). “У.” містив оповідання О. Слісаренка, В. Вражливого, Ю. Шовкопляса, романи (“Господарство доктора Гальванеску” Ю. Смолича), огляди (“Обличчя буржуазної преси” М. Йогансена), анкети типу “Мій перший твір”, “Книжка, якої я не напишу”, “Кожен про своє”.
Related posts:
- Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
- Буковинський журнал “Буковинський журнал” – громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис, видається у Чернівцях “з 1992. Журнал вперше в Україні опублікував низку творів художньої літератури і документалістики, заборонених в часи тоталітаризму: “Апостол черні” Ольги Кобилянської, антимосквофільську статтю “Щоб не було запізно” Ю. Федьковича, автографи віршів О. Ольжича, мемуари громадських і політичних діячів Буковини О. Поповича, Т. Галіпа. Часопис […]...
- Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
- Досвід огляду: журнал-учитель Чимало людей поважають і щиро люблять цей доступний журнал, журнал-“учитель”. Добрий супутник, що веде за руку свого учня, вчасно знаходячи підтримку, що не дає впасти, що оберігає від ударів. Це журнал віри, глибокої віри у своїх читачів, віри, який насичені його сторінки. Щомісяця “Ридерз дайджест” усе більше розширює коло своїх постійних читачів, залучаючи своєю безпосередністю, […]...
- Твір: Улюблений журнал (Досвід огляду) Чимало людей поважають і щиро люблять цей доступний журнал, журнал-“учитель”. Добрий супутник, що веде за руку свого учня, вчасно знаходячи підтримку, що не дає впасти, що оберігає від ударів. Це журнал віри, глибокої віри у своїх читачів, віри, який насичені його сторінки. Щомісяця “Рідерз дайджест” усе більше розширює коло своїх постійних читачів, залучаючи своєю безпосередністю, […]...
- Сочинение “Любимый журнал” на английском с переводом My favorite magazine Reading improves our outlook and helps us to think wider. Moreover reading of magazines let us get to know about new tendencies in modern life, social streams and so on. It is a common fact that the variety of magazines on today market is uncountable. Thus everyone is able to choose something […]...
- Журнал – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Повісті російською мовою “Журнал” Цінним документом для вивчення біографії Т. Г. Шевченка та його поглядів є щоденник, розпочатий 12 червня 1857 р. і закінчений 20 травня 1858 р. в Петербурзі. Оскільки писати відкрито для поета було ще ризиковано, а звістка про близьке звільнення пробудила нову енергію до творчості, щоденник він називав то […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Украинская жизнь “Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Остапа Вишні “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його” (М. Рильський). “Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства… ” (М. Рильський). “Він світив, як сонце, до нього […]...
- “Тамань” відкриває “Журнал Печоріна” Читач до цих пір бачив героя з боку, тепер знайомиться з Печоріним безпосередньо, дізнаючись від нього самого про все, що він думав, робив, відчував. У передмові до “Журналу” Лермонтов підкреслює щирість Печоріна, який “нещадно виставляв назовні власні слабкості і вади”. Як відомо, в рукопису був інший кінець повісті Максим Максимович, де автор, пояснюючи причини опублікування […]...
- – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...
- Ставлення до природи у “Мисливських усмішках” Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу […]...
- Шляхи мистецтва “Шляхи мистецтва” – літературний журнал Головполітосвіти. Виходив 1921-23 у Харкові. Редагували журнал В. Еллан, Г. Коцюба, В. Коряк. Вийшло п’ять номерів. Часопис мав розділи: поезія, красне письменство, мистецька трибуна, бібліографія, мистецька хроніка. Друкувалися поезії Юліана Шпола (М. Яловий), Я. Мамонтова, В. Алешка, М. Хвильового, М. Лебединця, О. Коржа, І. Кулика, В. Еллана, М. Семенка, П. […]...
- Губенко Павло Михайлович (Остап Вишня) Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив. Натомість розпочав журналістську та літературну роботу. З 1919 р. почав […]...
- Гумореска Гумореска – невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики у дотепній, парадоксальній, подеколи оксиморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм, масні вислови та вульгарщину егалітарного штибу. Г. як жанр зумовлена вродженою схильністю людського духу […]...
- Мисливці всміхаються, молодо (За “Мисливськими усмішками” О. Вишні) Остап Вишня зробив значний внесок в українську літературу. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких мова йде про складні взаємини між мисливцями, а також між мисливцями й дичиною, тобто про полювання. Дійсно полювання не є спортом […]...
- Відповіді до теми: творчість Остапа Вишні /. Ким у дитинстві і юності мріяв стати Павло Губенко (Остап Вишня) і чому не здійснилися ці мрії? Родина Губенків була незаможною, але батько мріяв дати освіту всім дітям У шість років Павла віддали до початкової школи, бо хлопчик рано навчився читати і не розлучався з книжкою. Павло любив навчання і просив батьків віддати його […]...
- Остап Вишня – Біографія (Дуже коротко) ОСТАП ВИШНЯ (ПАВЛО ГУБЕНКО) (1889-1956) Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Закінчив початкову, потім – двокласну школу в Зінькові. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. Працював фельдшером: спочатку – в армії, […]...
- Остап Вишня – Біографія (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко (1889-1956) Народився 13 листопада 1889р. у с. Грунь “У мене не було жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку… ” […]...
- Критика “Сом” Вишня Усмішка ” СОМ “, уперше надрукована в журналі “Дніпро” 1953 р., доволі велика за обсягом – складається із чотирьох частин. У І частині з палким замилуванням описує Остап Вишня природу річки Оскіл, диких пташок. До кожного виду цих птахів Остап Вишня добирає оригінальні порівняння: “Дикі курочки… ноженятами… бігають по зеленому лататті, як по паркету”. У […]...
- Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало […]...
- Езопівська мова Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. Салтиков-Щедрін у 70-х XIX ст. До Е. м. зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов, Леся Українка, М. Куліш, Остап Вишня […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Відповіді до теми: “Великий правдолюб Остап Вишня” /. Під яким псевдонімом вперше з “явився в українській літературі Остап Вишня? У літературу Остап Вишня (Павло Губенко) ввійшов під псевдонімом Павло Грунський, яким підписав свій перший сатиричний твір “Демократичні реформи Денікіна”, що був опублікований 2 листопада 1919 року в кам’янець-подільській газеті “Народна воля”. Загалом же за осінні місяці 1919 року гумористом було опубліковано понад […]...
- Творчість Остапа Вишні – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Остапа Вишні О. Вишня (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) – визначний український гуморист, представник сатиричної літератури, автор багатьох гуморесок і фейлетонів, “чародій сміху”. Під його гостре перо потрапляли підлабузники, хабарники, п’яниці, винищувачі природи; найкращі його гуморески та усмішки перекладені багатьма мовами. Сам […]...
- Творчий шлях – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Творчий шлях “…Спасибі тобі, народе, що я єсть я! Хай буде благословенне твоє ім’я!.. Я маю честь велику, чудесну, незрівнянну І неповторну, честь належати До свого народу”. Остап Вишня Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Літературна спадщина Остапа Вишні – це тисячі гуморесок-усмішок у пресі на злободенні […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...
- Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми громадсько-культурного життя. Виник у березні 1917 на хвилі революційного піднесення в Україні, коли вже хитався царат, коли, як наголошувалося у […]...
- Як Остап Вишня розцінює роль гумору в житті суспільства у своєму щоденнику “Думи мої, думи…”? В усмішці Остапа Вишні “Письменники” читаємо: “Є ще особливий гатунок письменників. Це так звані гумористи. Вони пишуть для того, щоб читачі плакали, або самі плачуть, як пишуть, бо їм писати не хочеться. Нещасний народ усі гумористи, бо, навіть коли зуби болять, мусять писати щось “веселе”. Отже, творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. Проте у […]...
- ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Тема. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Варіант 1 1. Остап Вишня намагається “усім своїм єством” не лакействувати, а служити народові… А Чудесному. Б Розумному. В Багатому (щирому). Г Щедрому й у всьому обізнаному. 2. Улюбленим заняттям майбутнього письменника в дитинстві було… А Випасати худобу. Б Грати в шахи. В Читати книжки. […]...
- Біографія Остапа Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
- Юрій Смолич – Біографія Юрій Корні́йович Смолич ( 25 червня (8 липня) 1900, Умань – † 26 серпня 1976, Київ) – український письменник, журналіст, театральний критик. Діяч УНР. Редактор журналів “Сільський театр” (1926-1929), “УЖ” (1928-1929), “Червоний шлях” (1935), “Літературний журнал” (1936-1937), “Україна” (1943-1950). Таємний інформатор репресивних органів СРСР (НКВД-МГБ-КГБ) Юрій Корнійович Смолич народився 7 липня 1900 року у м. […]...
- Критика “Моя автобіографія” Вишня Прізвище, ім’я, по батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто з нас не знає стандартної форми автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов чудовий художній твір. При цьому […]...
- Чим близькі нам українознавчі усмішки Остапа Вишні “Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, нема”, – занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх. 1926 року Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалась великою читацькою популярністю і за три роки витримала 5 видань. Головна її тема […]...
- Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні І. Щоденник Остапа Вишні – визначний літературний та людський документ (“Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, – нема”, – так пи сав Остап Вишня у своєму щоденнику. Письменник звертався до долі з про ханням послати йому сили, вміння, таланту для того, щоб зумів він виклики ти своїми творами усмішку у змученого працею, печалями, […]...
- Литературно-эстетичные взгляды Остапа Вишни Дневник Остапа Вишни – выдающийся литературный и человеческий документ, “Высочайшего “гонорара”, как веселый блеск в глазах народа, – нет”, – так писал Остап Вишня в своем дневнике. Писатель обращался к судьбе с просьбой послать ему силы, умение, таланта для того, чтобы сумел он вызвать своими произведениями улыбку у измученного работой, печалями, сожалениями народа. Дневник “Думы […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”. З великим відчуттям відповідальності письменник стає на захист природи. Остап […]...