Атамонова Віра – Біографія
Є люди, від яких віє надзвичайною життєвою енергією, – поруч із ними відчуваєш красу життя. Саме до таких належить член Національної спілки письменників Віра Артамонова. Життєвий шлях Віри Климівни, як багатьох людей покоління 1930-х років, був наповнений нелегким дитинством, складною юністю, у яку увірвалася війна…
Народилася письменниця 31 серпня 1925 року м. Лебедині Сумської області в родині службовця. Під час Вітчизняної війни навчалася в медичному інституті та працювала в госпіталі. Віра Климівна – учасник Великої Вітчизняної
Загалом 43 роки трудового стажу…
Письменницьку діяльність розпочала в 1961 році, друкувалась у республіканських газетах та журналах. Окремими виданнями вийшли збірки поезій: “Суцвіття”, “Травневий дощ”, “Так велить
Мала щасливу, але коротку сімейну долю з чоловіком Олександром Миколайовичем, має двох синів та трьох онуків. Зараз вона вдова, на пенсії, але побачити її можна на всіх святах міста – чи у Спілці письменників, чи в Раді ветеранів Великої Вітчизняної війни, чи в жіночому клубі Сумського земляцтва.
Віра Артамонова веде активне громадське життя. Заступник Ради ветеранів Великої Вітчизняної війни в Національній спілці письменників України, активістка Ради жінок України, понад десять років веде шефську і виховну роботу в школі-ліцеї “Лідер” Печерського району Києва. У Сумському земляцтві – член жіночого клубу.
Володар Пам’ятної відзнаки Сумського міського голови.
Творча біографія Віри Климівни увійшла в численні видання – енциклопедію жінок України, антологію дитячої літератури “дивоцвіт”, біографічний довідник громадської організації “Сумське земляцтво в Києві”, у Книгу ветеранів Великої Вітчизняної війни України до 60-річчя Перемоги, в Антологію української поезії. Віра Артамонова має 6 наукових праць з медицини. А її життєвий девіз розкривається в її віршах:
Я радію і сміюся, Красі дивного світу молюся…
Основна тема творчості Віри Артамонової – материнство, доля дружини. Поетеса глибоко розкриває тему фронтового життя, професії лікаря. У віршах цієї тендітної та мужньої жінки звучить гімн природі, обережне ставлення до найвідвертіших почуттів людини. Вона оспівує весну – час, коли все пробуджується і дає надію, закликає до романтики:
Під снігом мліє голуба дорога, Масна рілля, що вдячна орачу. Стоять берези, я між ними строго,
Узявши світ на душу, помовчу.
Віра Климівна – автор багатьох книжок для дітей: “Колючий м’ячик”, “Малий”, “Сонечко сказало правду”, “Повітряний змій”.