Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Барка Василь Костянтинович Океан
Барка Василь Костянтинович Океан
Уже за мною голубині сестри, Кигичучи, мов сон, витають; Як море все на віщім перехресті, Та все спливає в сиву тайну.
Чого це незриданні зграї кружать Без сонця до мого чола? Нас доля – як не стали ще подружжя – Вже океаном розвела…
Вже досвітом на глибині відчаю, Де риза пориває вічно; О, рідне серце! як я дожидаю, Й чаїні втішення навіщо?
Бо тільки сонце з крови перекаже Проз океан – мою біду, Де білокрилля хмару й хвилю в’яже, Де я до тебе не прийду…
Де в персні неба ясність янголина, Де левами вода веде, – Вітання
Волошкове, навіки з грому візьме Все огняне, все молоде! На божевілля вигляне, на грізне, Сіяння з келії святе.
І дзвони пісні, наче щастя, сняться, В чаїнії вінки вквітають. Хрещату щоглу, що в надсвіття знята, Виводять з вишивки і гаю.
І крильцями твої думки кохані Через розлуку синю кличуть – Вона на серці: дужім океані: Кричить нещастями на стрічу.
Стань, ясна ясочко і цвітко вишні, Бо спогади страждання будять, Бо океан, гірку біду надпивши, Мережку розрива на грудях.
Без тебе крушить гори з завірюхи, Кипить пожежею сідою. Над клавішами підкидає руки, Щоб
І музиці, мов кров – живій, схлинатись Без тебе крізь огні свічані, Де розпал і несамовиття натиск, Як де на брамах бій мечами.
І день, мов дзеркало, розбито вдрузки, Ні променя твого немає, І вже ніде пташиної галузки Блакитна щирість не гойдає.
Лиш сонце привіталося крізь скорбі, Черпнуло з вихору в долоню. За чайками шепочуть хвилі добрі Без тебе в глибину холодну.
Бо незабудками відкриє радість, леле! Твоя над берегами тучі, І, як на празник до ікон, простеле, Турбуючись, грезет кипучий.
Дихання бризного безперестанку, Грудьми, як скрипку, жду давно. Від хвилі шепоти навкруг не втануть; Що люба кличе на вино.
Як трепет океану, вся спромога Пісенна – від грудей, що з горя Вже кров’ю милого життя до Бога При всіх трояндах проговорять.
І на вуста нам свіжість несказанна, Бо квіткою в крові не сохне; Але голубить кораблі кохання, Зустрівши сизокриле сонце.
Це все – не гріх, трояндне від любови, Сама пелюстками священна. І лиш її роса жива оновить Людське благання і прощення.
Крізь них і спомини в вінках чаїних Бринять, як океанські квіти, О, рідне серце! – все при тій святині, Де я з тобою міг радіти.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Барка Василь Костянтинович Судна дорога I Дві неділі, дві вінечні долі, Над гризню гармат рідніли. Хоч від гілки віолет медовий Близько брався до одвірків. Грішник, де з навал незваних танків Близять розблиски в розбої, – Став: стріляйте! а не згоден знати Тьми з неправди гробової. І калікою з обжинків крови, Дотерпівши смерть, як прірву, Звівся – кривду ночі відбороти: В […]...
- Василь Барка – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Василь Барка (1908-2003) Василь Костянтинович Барка (справжнє прізвище – Очерет) народився у селі Соло-ниця біля міста Лубни на Полтавщині 16 липня 1908 року. Батько після поранення на фронті Першої світової війни змушений був продати ділянку землі й переїхати до Лубен. Василь почав вчитися в духовному училищі (“бурсі”), котре після революції було реорганізоване на […]...
- Василь Барка Василь Барка Василь Барка належав до того покоління митців, якому доводилося розпочинати літературу нової соціалістичної доби, а отже, якому у вирі пореволюційних літ просто неможливо було уникнути помилок. А якщо таких помилок і не було, то їх усе одно знаходили: сталінська репресивна машина нависла над усім, що називалось українським. Працював науковим працівником Краснодарського художнього музею […]...
- Барка Василь ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Барка Василь (1908-2003) Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) народився 16 липня 1908 р. у селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині. Батько його служив у козачій частині, повернувся покаліченим із російсько-японської війни. Сім’я постійно бідувала, батько теслював, доглядав із трьома синами чужі сади, під час громадянської війни […]...
- Василь Барка про моральне вдосконалення людини Релігійне вчення Василя Барки міцно пов’язано з ідеєю морального І вдосконалення особистості. Біблія радить створити собі “нове серце”; ця обнова в самому національному характері здійснить вирішальну “перебудову”, від якої передусім залежить майбутня доля українського народу зокрема. Письменник мріє про “революцію” духовну, з перемогою над собою: якщо подолати звірство в серцях, вважає він, – зникнуть потворності […]...
- Жовтий князь – Василь Барка Василь Барка “Жовтий князь” У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 pp. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької […]...
- Григорій Сковорода і Василь Барка Вплив Григорія Сковороди на Василя Барку вартий окремого коментарю. Багато критиків відзначає авторитетність, якщо не культовість, найвидатнішого барокового мислителя й поета України для Василя Костянтиновича, саме так – не меншою мірою на спосіб життя, ніж на творчість. Оксана Гринів відносить Барку (з психологічного боку) до типу сковородинської людини. Характеризуючи релігійність Барки як авторську й нетрадиційну, […]...
- Жовтий князь (більш стислий переказ) скорочено – Барка Василь Мати наряджає доню й радіє. А в душі тривога – навіщо чоловіка знову повели в сільраду. Мабуть, знову – давай як не гроші, так хліб. Оленка несміливо питає, чи можна їй не йти до церкви, а то з неї сміються і вчителі, й учні. Син-первісток підкорився загалові і вважає віру пережитком. Мати сказала дочці, що […]...
- Василь Барка – Жовтий князь (Стислий переказ, дуже скорочено) Василь Барка Жовтий князь (Стислий переказ, скорочено) Мати наряджає доню й радіє. А в душі тривога – навіщо чоловіка знову повели в сільраду. Мабуть, знову – давай як не гроші, так хліб. Оленка несміливо питає, чи можна їй не йти до церкви, а то з неї сміються і вчителі, й учні. Син-первісток підкорився загалові і […]...
- Василь Барка про причини тоталітаризму Релігійне вчення Василя Барки вписано в конкретні історико-політичні й національні рамки. Крім опису Божого керівництва до спасіння, важливою часткою Барчиної науки постає викриття сатанинського задуму вигублення людства. На думку Барки, найбільший вплив темних сил на людину відбувається як шляхом фізичного тиску (переслідування, доноси, заслання, ув’язнення, смерть), так і духовної омани (підміна Бога комуністичними ідолами, нищення […]...
- Скорочено ЖОВТИЙ КНЯЗЬ – ВАСИЛЬ БАРКА 1 У неділю Дарія Олександрівна збирає свою дочку, щоб піти разом у церкву. Оленка трохи опирається, бо боїться, що з неї будуть сміятися у школі. Сини взагалі кудись побігли, щоб не йти до церкви. Оленка тримає на колінах зошита. Колись мати дуже її посварила за погані літери, і тепер дівчинка хоче похвалитися своїми успіхами. Батька […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. […]...
- Василь Барка – Жовтий князь (Скорочений переказ, дуже стисло) Василь Барка Жовтий князь (Скорочений переказ, дуже стисло) 1 У неділю Дарія Олександрівна збирає свою дочку, щоб піти разом у церкву. Оленка трохи опирається, бо боїться, що з неї будуть сміятися у школі. Сини взагалі кудись побігли, щоб не йти до церкви. Оленка тримає на колінах зошита. Колись мати дуже її посварила за погані літери, […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) ІІ варіант Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) IV варіант Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо […]...
- Педро Кальдерон де ля Барка Монолог Сигізмунда з драми “Життя – це сон” Педро Кальдерон де ля Барка Монолог Сигізмунда з драми “Життя – це сон” Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 Ох, я нещасний! Ох, я безталанний! Боже правий, змилостився, Заміни на ласку гнів! Чим тобі я завинив – Тим хіба, що народився? Безперечно, провинивсь я Саме цим в очах твоїх; Присуди […]...
- Зеров Микола Костянтинович Параду І По чорних днях, прожитих у чаду І сповнених труда і неспокою, Враз яблуком запахне над горою І усміхнеться власне Параду. Прославмо ж вечора легку ходу Над метушнею денною легкою, Зорю, розлиту повінню німою, Сухий ковил і вроду молоду. Тому, хто сам як вечір сутеніє, Хто нидіє в камінній летаргії, Твій подув, Параду, благословенен; Він […]...
- Альохін Павло Костянтинович – характеристика літературного героя Альохін Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгим волоссям, схожий більше на професора чи художника, ніж на поміщика “. Закінчив університет, і хоча, як він каже, з виховання білоручка, а з нахилам кабінетний людина, тим не менш змушений займатися господарськими справами […]...
- Зеров Микола Костянтинович Визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській гімназїї до 1903, […]...
- Скорочено Є ТИСЯЧІ ДОРІГ… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній? Чи викинути серп і йти байдикувати, Чи долю проклясти за лютий недорід І до сусід пристать наймитувати За пару постолів і шкварку на обід? Коли б я міг забуть убоге […]...
- Місто скорочено – Василь Слапчук Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив, – Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста […]...
- Педро Кадерон де ла Барка “Життя – це сон” Творча робота з світової літератури. Педро Кадерон де ла Барка “Життя – це сон”. (Прислів’я і крилаті фрази про життя). 1. Любіть себе в інших, бо ваше життя – в інших і без них воно – ніщо. (Леру). 2. Хто живе ні для кого, той не живе й заради себе. (Сенека) 3. Немає любові до […]...
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у […]...
- Бережний Василь Павлович Материн голос Бережний В. П. По спіралі часу. Фантастичні повісті та оповідання. Київ. “Дніпро”, 1978. – 384 с. – С. 380-382. Опинившись на Місяці, вона все роззиралась, захоплювалась: Ніколи не думала, що тут так гарно! Він водив її безконечними тунелями Лунополіса, показував поверхневі споруди, що прозорим склепінням підпирали чорне, всіяне зорями небо. – А ходити як легко, […]...
- СИНИ – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Скорочено “Старий Максим волочив яру пшеницю кіньми добрими, молодими”. Був він добрим хазяїном, міцним чоловіком. Односельці про нього говорили так: “Старий пес, все лютий, але молоді коні ще міцно тримає; бригадир, іззамолоду добре годований, та втратив обох синів і відтоді все кричить і на полі, і в селі”. Він справді кричить, сам із собою розмовляє, бо […]...
- В. Барка “Жовтий князь”: Історична основа роману Історична основа роману, як автор її розкриває й пояснює? Сталінські події голодомору в Україні залишили глибокий слід у душі В. Барки, що сам його важко пережив, а потім спостерігав на Кубані в 1933-1934 роках. У його руки потрапила й зошит записів про трагедії сім’ї Катранников, що забезпечило вірогідність страшних картин штучного голодомору в Україні, автор […]...
- Бережний Василь Павлович Архітектурна фантазія Бережний В. П. Лабіринт: Наук.-фантаст. повісті та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1986. – 263 с. – С. 194-232. Стерничий з нетерпінням чекав, коли нарешті з’явиться цей загайний Тао. Не відривав очей від екрана, стежачи за кожним його рухом з того моменту, як розвідник причалив і перейшов на борт корабля. Ох і повільно ж він […]...
- КАЛЬДЕРОН ДЕ ЛА БАРКА, Педро (1600 – 1681) КАЛЬДЕРОН ДЕ ЛА БАРКА, Педро (Calderon de la Ваrса, Pedro – 17.01.1600, Мадрид – 25.05. 1681, там само) – іспанський драматург. Життя найвидатнішого барочного драматурга Іспанії Педро Кальдерона де ла Барки Енао де ла Барреда-і-Ріаньо (таким є повне прізвище Кальдерона де ла Барки), здавалось би, дуже далеке від того, що відобразилось у […]...
- В. БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” Тема. В. БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” Варіант 1 1. Народився В. Барка 16 липня 1908 році в селі Солониця… А На Сумщині. Б Львівщині. В Полтавщині. Г Дніпропетровщині. 2. Ім’я предка В. Барки зазначено у творі… А М. Куліша “Чорна рада”. Б Т. Шевченка “Гайдамаки”. В М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Г […]...
- Василь Герасим’юк – Львів ЛЬВІВ (Із Бориса Чичибабіна) І статуї Христа, і статуї владик у сяєві колон поникли нині в нішах… Ти, справді, левів град. Жорстокий ти і пишний. У тебе пізній хрест. У тебе грізний лик. О бідне місто лір, навіщо цей обман в твоїй красі, в її важкім, ворожім дійстві? Я вірний злидоті урочищ прадідівських і знаю, […]...
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду… “Де ви, мої далекі юні […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” – ІІ варіант ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У новелі “Камінний хрест”, що має символічну назву та базується на конкретному факті, В. Стефаник торкається болючого питання: еміграції селян за океан у пошуках кращої долі. Він показує, як крайня нужда жене селян з рідного краю на чужину. Письменник сам був свідком того, як з його села […]...
- Скорочено – КРІЗЬ СОТНІ СУМНІВІВ Я ЙДУ ДО ТЕБЕ… – ВАСИЛЬ СТУС Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, Добро і правдо віку. Через сто Зневір. Моя душа, запрагла неба, В буремнім леті держить путь на стовп Високого вогню, що осіянний Одним твоїм бажанням. Аж туди, Де не лягали ще людські сліди, З щовба на щовб, аж поза смертні грані Людських дерзань, за чорну порожнечу, Де вже […]...
- Стефаник Василь Семенович Скін Як глуха осінь настала, як з ліса все листя опало, як чорні ворони поле вкрили, та тоді до старого Леся прийшла смерть. Умирати би кожному, смерть не страшна, але довга лежа – ото мука. І Лесь мучився. Серед своєї муки він то западався в якийсь другий світ, то виринав з нього. А той другий світ […]...
- Педро Кальдерон де ла Барка На сільських і міських площах виступали мандрівні трупи, а при дворі короля ставили вишукані спектаклі, на які бувало витрачали більше грошей, аніж, як тепер би сказали, на першочергові соціальні програми. Театр супроводжував іспанців скрізь. На ярмарках ставилися комедії й жорстокі драми честі, що були особливо популярні серед збіднілого дворянства, яке частогусто й могло похвалитися тільки […]...
- Жива ватра скорочено – Василь Герасим’юк Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Інтимна лірика В. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту – у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбавлена філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і […]...
- Скорочено ЛЕЛЕКА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Лелеко, біла лелеко, Ти твориш загадку про саму себе за ознакою: Та, хто мостить своє гніздо на хаті, Ти твориш загадку про саму себе за ознакою: Та, хто літає далеко, Та, хто літає далеко по жабенят для лелеченят: На річку, на озеро, до ставка, на луки, на болото – Ти твориш загадку про саму себе […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби […]...