Бій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”
Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете написав трагедію “Фауст”, над якою працював понад 60 років. Образ великого шукача істини хвилював його все життя. У трагедії він показав двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття.
У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина нещасна, вічно страждає. Їй жилося б краще, якби не її розум, – іскра Божа. Герой його трагедії, скептик і насмішник Мефістофель каже, що світ людини побудований погано: “Там
Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама Людина.
У філософії Гете ідея діалектичної єдності протилежностей є однією з головних ідей. У боротьбі суперечностей створюється гармонія світу, в зіткненні ідей – істина. Поет нам постійно нагадує про це.
Два герої трагедії – Фауст і Мефістофель – наочно нам демонструють цю діалектичну спорідненість позитивного і негативного.
Образ Мефістофеля
Фауст і Мефістофель постійно сперечаються, але цим вони лише взаємно поповнюють єдину ідею. Гете не завжди стоїть за Фауста і проти Мефістофеля. Часто він мудро визнає правильність думок і вчинків.
У Фауста і Мефістофеля автор вклав певні людські риси. Фауст – незадоволений, “діяльний геній”, пристрасний, готовий палко кохати й ненавидіти, він здібний робити трагічні помилки. Натура гаряча і енергійна, він дуже чутливий, його серце легко поранити, іноді він егоїстичний і завжди безкорисний, чуйний, людяний.
Фауст шукає.
Розум його в постійних сумнівах і тривогах. Страждання Фауста причепливе, пристрасне прагнення до істини. Фауст – це жага осягання, вулканічна енергія пізнання.
Фауст і Мефістофель – два антиподи. Перший голодний, другий насичений, перший пожадливий, другий ситий досхочу, перший рветься “за межі”, другий знає, що там немає нічого, там пустота, і Мефістофель грає з Фаустом, як з нерозумним хлопчиком, дивлячись на всі його поривання як на пустощі, примхи, і весело ним потакає – адже у нього, Мефістофе ля, договір із самим Богом.
Мефістофель урівноважений, пристрасті і сумніви не хвилюють його. Він дивиться на світ без ненависті і любові, він зневажає його. У його колючих репліках багато сумної правди. Це не тип злодія.
Він знущається над гуманним Фаустом, який губить Маргариту, та в його глузуваннях звучить правда, гірка навіть для нього – духа темряви й руйнування. Це тип людини, стомленої тривалим спостереженням за злом і зневіреної в доброму початку світу.
Мефістофель не вірить ні в добро, ні в зло, ні в щастя. Він бачить недосконалість світу і знає, що вона – вічна, що ніяк її не переробити. Він сміється над людиною, яка з усією своєю нікчемністю намагається щось виправити у світі.
Для нього це втіха, і він сміється. Сміх цей поблажливий. Мефістофель навіть жаліє людину, думаючи, що джерело всіх його страждань – то сама іскра Божа, яка веде людину до ідеалу, до досконалості, недосяжна, як зрозуміло це йому, Мефістофелю.
Мефістофель розумний. Скільки іронії, знущання над удаваною вченістю, марнославством людським у його розмові зі студентом, який сплутав його з Фаустом! Теорія, мій друже, суха, Та зеленіє життя древо.
Прочитавши трагедію “Фауст”, можна зробити висновок, що світ тримається на протистоянні творчого духу (Фауст) і духу заперечення і руйнації, сумніву і зневіри (Мефістофель).
Твір на тему: Бій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”





Related posts:
- “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” (образ Мефістофеля в трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”) “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” (образ Мефістофеля в трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”) Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід філософського каменя, за допомогою якого […]...
- Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого (образ Мефістофеля в трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”) “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” (образ Мефістофеля в трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”) Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого […]...
- Боротьба добра і зла в трагедії Й. В. Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете працював над написанням трагедії “Фауст” більше шести десяти років. Пошук істини і сенсу буття – ось ті питання, які хвилювали Гете все життя. І лише через шістдесят років роздуми Гете склалися у цілісний твір. У трагедії письменник показав боротьбу добра і зла як рушійну силу, динаміку життя. У пролозі […]...
- Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете У трагедії “Фауст” Гете змальовані духовні пошуки головного героя, доктора, вільнодумця та чорнокнижника Фауста. Йому стало замало пізнання звичайної людини, він уклав договір з дияволом Мефістофелем про те, щоб подовжити своє життя до часів існування всього людства. Він хоче піднятись над дійсністю не тільки духом, але й своїми справами. Добро та світло у творі уособлює […]...
- Боріння добра і зла в трагедії Й. Гете “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла к рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, […]...
- Боріння добра і зла в трагедії “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, […]...
- Про почуття, і не тільки про це (за творами Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” і Тараса Шевченка “Катерина”) Про почуття, і не тільки про це (за творами Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” і Тараса Шевченка “Катерина”) Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо таким є життя у його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати те чи інше, […]...
- Про почуття, і не тільки про це (за творами Йоганна Вольфганга Гете “Фауст’ і Тараса Шевченка “Катерина”) Про почуття, і не тільки про це (за творами Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” і Тараса Шевченка “Катерина”) Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо таким є життя у його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати те чи інше, […]...
- “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. (Добро і зло є вічними темами, шо розглядаються в художній літературі. У геніальних творіннях народів – казках – добро завжди перемагає зло.) “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. (Бог і Мефістофель сперечаються про добро і зло і […]...
- Спільна тематика в трагедії Йоганна Гете “Фауст” і поемі Тараса Шевченка “Катерина” – ЙОГАНН ГЕТЕ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Тема кохання і зради є однією з так званих вічних тем у світовій літературі. Читаючи провідні найславетніші твори, усвідомлюєш, що дорога до щастя дуже часто була полита сльозами туги та каяття. Але людство завжди йшло і надалі буде йти незнаними дорогами кохання. Тема збезчещеної та покинутої дівчини була попопулярною у XVIII столітті. Багато […]...
- Роль Мефістофеля у пошуках сенсу буття Фаустом (за трагедією Йоганна Гете “Фауст”) I. Йоганн Вольфганг Гете – мислитель і вчений, основоположник німецької літератури (відображав найважливіші тенденції і протиріччя епохи). II. Трагедія “Фауст” – підсумковий філософський твір (сенс життя – у діяннях в ім’я людини). 1. Сенс людського буття (суперечка Бога з Мефістофелем про гідність людини, яка закінчується згодою Господа на експеримент з доктором Фаустом). 2. Оптимістичний погляд […]...
- Спільна тематика в трагедії Йоганна Гете “Фауст’ і поемі Тараса Шевченка “Катерина” Тема кохання і зради є однією з так званих вічних тем у світовій літературі. Читаючи провідні найславетніші твори, усвідомлюєш, що дорога до щастя дуже часто була полита сльозами туги та каяття. Але людство завжди йшло і надалі буде йти немощеними дорогами кохання. Тема збезчещеної та покинутої дівчини була популярною у XVІІІ столітті. Багато хто з […]...
- Образ Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найвище досягнення Гете. Легенда про доктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в XVI столітті. Розповіді про доктора Фауста, що зміг навіть викликати з небуття Єлену Прекрасну, оспівану Гомером, були над звичайно популярні в народі. Однак Гете, переосмисливши відомий сюжет, сповнює цю легенду глибоким філософським і символічним змістом, створивши один з найвизначніших творів світової літератури. […]...
- Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й. В. Гете “Фауст” Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й.-В. Гете “Фауст” (частина перша – 1806, друга завершена в 1831). М. Гете мало схожий на диявола народних легенд і тих лялькових вистав про доктора Фауста, які часто показували в Німеччині на ярмарках. У “Пролозі на небесах” Бог атестує М. як “шахрая і веселуна”: “З духів отрицанья ти всіх мене […]...
- Відповіді до теми: Гете “Фауст” 1. У чому полягає ідеологія Просвітництва? Просвітництво – це ідейна течія епохи переходу від феодальних відносин до капіталістичних, яка віддзеркалювала боротьбу новонародженого класу буржуазії та народних мас проти феодалізму. Просвітництво стало основою європейських буржуазних революцій. Основними в ідеології Просвітництва є віра у перетворювальну силу розуму і його перемогу у вихованні людства. 2. Розкажіть про Гете […]...
- “Проблема вибору в трагедії Гете “Фауст” Хто ж головний герой трагедії Гете, чиїм ім’ям названа знаменита трагедія? Який він? Сам Гете висловився про нього так: головне в ньому “невпинна до кінця життя діяльність, яка стає все вище, чистіше” . Фауст – людина з високими прагненнями. Все своє життя він присвятив науці. Він вивчав філософію, право, медицину, богослов’я, домігся вчених ступенів. Пройшли […]...
- АФОРИСТИЧНІ ВИСЛОВИ З ТРАГЕДІЇ “ФАУСТ” 1. Без почуття й мистецтво все даремне. ( Фауст.) 2. Шкода серцями володіти, коли немає серця в вас. (Фауст.) 3. Для правдивих мудреців не треба вишуканих слів. (Фауст.) 4. Довгий лан знання, а ми недовговічні. (Вагнер.) 5. Блаженний той, хто ще надію має. (Фауст.) 6. Всяка річ, що постає, кінець кінцем нічим стає. (Мефістофель.) 7. […]...
- Я дух, завжди звик заперечувати (по трагедії Гете Фауст) Шлях до творення проходить через руйнування – так розумів Н. Г. Чернишевський підсумок драми Гете Фауст. І дійсно, герой твору проходить через сумніви, розчарування, протиріччя у своїй боротьбі за людину, на шляху до пізнання істини. Але досягти цієї істини йому, як не дивно, допомагає Мефістофель – злодій, спокусник, що штовхає Фауста на погані вчинки. Проте […]...
- Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а Трагедія “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для […]...
- “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” (Тема кохання в трагедії Гете “Фауст”) Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож при-родньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія […]...