“Була б шия, а ярмо знайдеться” (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої.
То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді – ніхто цього і в думці не мав. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою… Приходь, заори, скільки хоч – ніхто тобі й слова не скаже”.
Про часи найперших поселень мешканці
Можна припустити, що тут дошукувалося витоків отих деформацій психіки й моралі, котрі давали потім такі потворства, як пияцтво, розбій, убивства тощо.
За давніх-давен село було вільним, козацьким. Ільницький зауважує, що останнім
Та не міг пережити він кріпаччини: “Як косою скосила його думка про неволю. Захирів старий, згорбився, скарлючився… та й умер останній січовик без одного року ста літ”.
З другої частини роману починається розвиток сюжетної лінії, зв’язаної з образами панів Польських, із закріпаченням піщан. Вилупок з тієї “голопузої шляхти”, котра у Польщі, за панування магнатів, кишіла по їх дворах, пила їх меди, вина, оковиту, їла хліб, надбаний “хлопством”, що після занепаду Польщі переметнулася під могутнє крило російського самодержавства – колишнього могутнього ворога, а тепер владики, – пан Польський “заліз у якийсь полк, терся до передніх вельмож, поки дотерся до генерала… і до Пісок”. У нових умовах “аристократом” міг стати будь-хто, бо в “Росії суспільне становище залежало від служби на державу, а не від походження чи родового маєтку”.
Ніхто із піщан не передчував, якою національною бідою окошиться на них те ляське вислужування перед москалями. Один Мирін задумувався над тими історичними змінами в Україні: “З ляхами-панами ми билися, рубалися, вставали як один чоловік… Навіщо?..
На те хіба, щоб нас нашою ж старшиною побито, у неволю повернено? Це на те й вийшло: нашим салом та по нашій шкурі!
Ну й носіть її, здорові, поки ще ціла… поки не здеруть… а через віщо все? Усе через те, що кожне само про себе дбає… братове лихо – чуже лихо! Немає єдності – чорт має й волі”.
Не стало Січі, не стало волі на Україні. Втратило волю і село Піски. За “особливі заслуги” воно було подароване новоспеченому генералові із будівлями, землею і людьми. І почав генерал на волів перевиховувати, бо “знає, що вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш “ший!” – він шию підставив…
А поки то він обходиться треба його силою неволити… Ще чуть зоря займалася, у Піски вступала москалів рота. Налетіла Москва на Піски, як сарана на зелене поле, та й кинулась усе жерти, усе трощити”.
Москалі, поляки й жиди почали топтати національну гідність українців. Розділилося суспільство на національні кола: москалі – всьому голова, без їхньої доброї волі не можна й кроку ступити; ляхи – москальські підлабузники, господарі українських земель, запрягли українців у ярмо, жиди – прислужники ляхів, набудували шинків, почали споювати українських селян, гребти з них податки. І вся та братія господарює, багатіє, пролазить у владні структури, чваниться, вередує, зверхньо ставиться до українців. Всім їм добре на Україні, крім самих українців. Немає їм місця на рідній землі ніде, як тільки у ярмі чи соціальному, чи національному, чи культурному, чи політичному.
Була б шия, а ярмо знайдеться. Приниження зазнають українці різних соціальних рангів. Так, генеральша не давала згоди на одруження своєї доньки із Саєнком, називала його хамом, обливанцем, Мазепою, лише за те, що він українець.
Вона довіку не пробачила йому, що він насмілився зневажити “честь” її давнього роду, побравшись із її донькою, і не дала за нею посагу.
“Заверховодили пани польські у Гетьманському, як у себе на царстві. Василь Семенович – царьок; його родичі – царські слуги; а цілий повіт з панами й мужиками – піддані”.
Поступово змінювалася психологія українських селян. “Піщани справді розпились, розледачіли. Забули навіть в мандри бігати. Як було хто втече, то це таке диво – на півроку розмови!
Неволя, як той чад, задурманила людям голови. Уже вони й не сумували – наче так тому й треба! Стали тілько по шинках киснути… коли не на панщині, то в корчмі. Іржа не одного вже купав і березині від запою… не помагає.
Зубожіло село… Обшарпане, обтіпане… Тільки козачі хатки біліють.
Стали прокидатись де-где й злодіячки – новина в Пісках! Перше колись ніколи ні в кого й двері не запирались, а тепер – і на засові страшно… “.
Отож, селян заганяли у ярмо панщини, хлопців віддавали у москалі, дівчат брали у панські покої і плодили байстрюків. Українців обертали на покірних, безмовних, робочих волів різними шляхами, але нерозривно із русифікацією.
Related posts:
- “Була б шия, а ярмо знайдеться” (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи […]...
- Передісторія села Піски – поштовх до моральної деградації наступних поколінь (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Про часи найперших поселень мешканці села Піски вже й не пам’ятали. Тоді для чого були потрібні авторам роману такі далекі екскурси в минуле, навіщо вони дали історію села Піски? Мабуть, для того, щоб яскравіше показати еволюцію людських характерів від початку їхнього зародження. Дослідити витоки отих деформацій психіки й моралі, котрі давали потім такі потворства, як […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, […]...
- Слизький шлях головного героя роману (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Дід – вільний козак, онук – перевертень. (Обраи Мирона та Максима Гудзів за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Як не згадати одну українську мудрість: “Добре ім’я – найкраще багатство”! Справді, життя – складне, непередбачуване: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – на вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло. Тільки сильна і добра людина може пройти свій життєвий шлях гідно, не розтративши духовних скарбів, доброти й любові, гідності й честі. Таким, […]...
- Ідейно-смислове навантаження образу Галі (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя в романі. “Польовою царівною” названо її в романі, і читач одразу уявляє всю чарівність дівчини. Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, […]...
- Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій […]...
- Образ Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” I. Шлюб розбійника і повії. (У шлюбі розбійника Максима та повії й москальки Явдохи народилась дівчинка – чиста, красива, як квіточка. То була Галя, яку в романі названо “польовою царівною”.) II. Дівчина-красуня. (Панас Мирний порівнює Галю з перепілочкою, білочкою, що заворожила молодого парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка, мов […]...
- Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Слизький шлях головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: дббре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Ідейно-смислове навантаження образу Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя в романі. “Польовою царівною” названо її в романі, і читач одразу уявляє всю чарівність дівчини. Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, […]...
- Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зачитувались ви коли-небудь літературою про розбійників? Так, так, про тих, що грабують на великих шляхах вночі, а може, й серед білого дня; про тих, що вбивають, вирізають цілі сім’ї. Я не закликаю вас на шлях розбійництва, тому не шукайте, де можна дістати зброю. Просто ми з вами зараз будемо говорити про один пригодницький роман, правда, […]...
- Чіпка – не бунтар, а злодій? (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Я різав все… Т. Г. Шевченко Багато сучасних вчених усе більше й більше схиляються до думки, що характер людини, її нахили, таланти закладаються ще до народження дитини. А умови життя, соціальний стан людини дають можливість їй або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
- Трагедія особистості (За романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є класичним прикладом українського психологічного роману. Його автор підняв складні й багатопланові проблеми, продовжуючи давню традицію європейської прози. У чому полягає сенс людського життя? Чому так нерозривно пов’язані життя і смерть? Прочитавши роман, розумієш, що найстрашнішою трагедією є трагедія людини, яка не пішла в житті власною дорогою, а, […]...
- Чіпка – пристрасний шукач правди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У […]...
- Не допустіть до влади “страшного” чоловіка! (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Хочеться згадати одну українську народну мудрість: “Життя прожити – не поле перейти”. Справді, прокласти рівну стежку через поле – і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя – річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – не вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло… Тільки сильна і добра людина […]...
- Зображення покріпаченої України в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно. Приходь, ори, скільки хочеш, – […]...
- “Чіпка – бунтар, правдошукач чи злочинець” за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Працю над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний закінчив у 1875 році. Цей багатоплановий соціально-психологічний твір він створив разом із своїм братом письменником Іваном Біликом. В основу роману було покладено реальне життя селянства з його кривдами і радощами, соціальною нерівністю і злиденністю, а також жорстокими заходами так званих “захисників народу”. Одним з […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору… (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Добро і зло… Споконвіку точиться боротьба між цими протилежностями. І людині мало не щодня доводиться обирати, чому саме віддати перевагу. Цей вибір дуже складний ще й тому, що добро і зло здатні уживатися в одній людині, і що саме переможе – часом не знає вона сама. Ці проблеми порушуються й у романі Панаса Мирного “Хіба […]...
- Нелюд чи безталанний? Образ Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У людину від народження закладено все – і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності – переможе зло. Коли душа занедбана – настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: “байстрюк”. Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр. Перенесла […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Зображення покріпачення України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшим нещастям для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини і перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців – польські пани і підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився у Пісках пан Польський – генерал, що служив у якомусь […]...
- Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість (на матеріалі роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1849-1920) Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві. Прозаїк. Перші спроби пера припадають на 1869- 1870 рр. Писав оповідання, повісті, нариси, найвідоміші його твори – […]...
- “Зображення покріпачення України в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” видатний український письменник Панас Мирний, яскраво змальовуючи історію усього одного села Піски, зміг витворити майже столітню історію українського селянства. Зі сторінок цього твору перед нами постає наша рідна Україна та життя українського народу ще до закріпачення. В той час серед безмежних степів як квітинки красувалися веселі села, […]...
- План до 1 частини роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Сюжет роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розгортається одночасно у двох напрямках. Один з цих напрямків – зображення картин життя і боротьби головного героя твору – Чіпки. Друга сюжетна лінія роману – змалювання солдатчини, життя та морального занепаду іншого героя твору Максима. Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- Посієш характер пожнеш долю (неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) “Посієш характер – пожнеш долю” (неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Ціле-спрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним […]...
- Історія написання роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія написання роману Реформа 1861 р. та її наслідки привернули особливу увагу Панаса Мирного. Гнітюча атмосфера кріпосницької дійсності спонукала письменника до викриття її антигуманної суті, виняткової жорстокості. Найважливішим для себе Панас Мирний вважав змалювання в художній літературі пореформеної доби – “голодної волі” для селянства. У художній творчості письменника проблеми, пов’язані з життям українського селянства в […]...
- Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. (Слушно зауважив О. і. Білецький, дослідник творчості Панаса Мирного, що композиція твору “схожа на будинок і багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Це пов’язано, зокрема, з тим, що спочатку твір був повістю під назвою “Чіпка”, яка потім була перероблена братом, письменником І. Біликом. Цей співавтор написав низку […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ПОКРІПАЧЕННЯ УКРАЇНИ В РОМАНІ ПАНАСА МИРНОГО “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” 10 КЛАС ЗОБРАЖЕННЯ ПОКРІПАЧЕННЯ УКРАЇНИ В РОМАНІ ПАНАСА МИРНОГО “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Панорама українського життя у творах Панаса Мирного. II. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – історія злочину проти людини: 1. Відтворення соціальних проблем покріпаченої України. 2. Функції ліричних відступів у романі Панаса Мирного. 3. […]...
- Стисло: роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиною критичного реалізму Панаса Мирного є його роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Працюючи в суді, письменник часто здійснював подорожі по Полтавській губернії. Під час однієї з таких поїздок від Полтави до Гадяча він почув від візника сумну розповідь про розбійника Василя Гнидку, засудженого до каторги. Ця правдива і проста розповідь глибоко схвилювала Панаса […]...
- Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Нещодавно прочитала роман відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Серйозний, цікавий і, як на сьогодні, досить-таки актуальний твір. Роман підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, […]...
- Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося […]...
- Твір на тему – “Жіноче щастя” в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Особливий потяг до щастя – у жінки, їй хочеться створити свій дім, родину, кохати й бути коханою. Та не судилося стати щасливими жінкам у романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Найтрагічніше склалася доля Мотрі, матері Чіпки. Нестерпно тяжко жилось їй: одне – […]...
- Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу – пошукові, суперечливому суспільстві. Го […]...