Чайка (переказ)
Дія відбувається в садибі Петра Миколайовича Соріна. Його сестра, Ірина Миколаївна Аркадіна, – актриса, гостює в його маєтку разом зі своїм сином, Костянтином Гавриловичем Трєплєвим, і з Борисом Олексійовичем Тригоріна, белетристом, досить знаменитим, хоча йому немає ще сорока. Про нього відгукуються як про людину розумну, простому, кілька меланхолійному і дуже порядну.
Що ж стосується його літературної діяльності, то, за словами Треплева, це “мило, талановито […] але […] після Толстого або Золя не захочеш читати Тригоріна”.
Сам
Батьки Ніни категорично проти її захоплення театром, і тому вона повинна приїхати в садибу таємно.
Костянтин впевнений, що його мати проти постановки п’єси і, ще не бачивши, палко ненавидить її, так як белетристу, якого вона любить, може сподобатися Ніна Зарічна. Йому
Йому здається, що оскільки він, як і його батько, нині покійний, київський міщанин, то його терплять у суспільстві знаменитих артистів і письменників тільки через матір. Він страждає також з-за того, що його мати відкрито живе з Тригоріна і її ім’я постійно з’являється на сторінках газет, що вона скупа, забобонна і ревнива до чужого успіху.
Про все це в очікуванні Зарічній він і розповідає своєму дядькові. Сам Сорін дуже любить театр і літераторів і визнається Трєплєву в тому, що сам колись хотів стати літератором, та не вийшло. Замість цього він двадцять вісім років прослужив в судовому відомстві.
Серед очікують спектакль також Ілля Опанасович Шамраєв, поручик у відставці, керуючий у Соріна; його дружина – Поліна Андріївна і його дочка Маша, Євген Сергійович Дорн, доктор; Семен Семенович Медведенко, вчитель. Медведенко сумирно закоханий в Машу, але Маша не відповідає йому взаємністю не тільки тому, що вони різні люди і один одного не розуміють. Маша любить Костянтина Треплева.
Нарешті приїжджає Зарічна. Вона зуміла вирватися з будинку тільки на півгодини, і тому всі спішно починають збиратися в саду. На естраді декорацій немає ніяких: тільки завіса, перша куліса і друга куліси. Зате відкривається чудовий вид на озеро.
Над обрієм варто повний місяць і відображається в воді. Ніна Зарічна, вся в білому, сидячи на великому камені, читає текст у дусі декадентської літератури, що одразу зазначає Аркадіна. Під час усієї читки глядачі постійно перемовляються, незважаючи на зауваження Треплева.
Незабаром йому це набридає, і він, розлютившись, припиняє подання і йде. Маша поспішає за ним, щоб відшукати його й заспокоїти. Тим часом Аркадіна представляє Ніні Тригоріна, і після недовгої розмови Ніна їде додому.
П’єса не сподобалася нікому, крім Маші і Дорна. Йому хочеться наговорити Трєплєву побільше приємного, що він і робить. Маша ж визнається Дорну, що любить Треплева, і просить ради, але Дорн нічого не може їй порадити.
Проходить кілька днів. Дія переноситься на майданчик для крокету. Батько і мачуха Ніни Зарічної поїхали до Твері на три дні, і це дало їй можливість приїхати в маєток Соріна, Аркадіна і Поліна Андріївна збираються в місто, однак Шамраєв відмовляється надати їм коней, мотивуючи це тим, що всі коні в поле на збирання жита.
Відбувається маленька сварка, Аркадіна мало не їде до Москви. По дорозі до дому Поліна Андріївна майже визнається Дорну в любові. Їхня зустріч з Ніною біля самого будинку дає їй ясно зрозуміти, що Дорн любить не її, а Зарічну.
Ніна ходить по саду і дивується з того, що життя знаменитих акторів і письменників точно така ж, як життя звичайних людей, зі своїми побутовими сварками, перепалками, сльозами і радощами, зі своїми клопотами. Треплєв приносить їй вбиту чайку і порівнює цю птицю з собою. Ніна каже йому, що майже перестала його розуміти, тому що він став висловлювати свої думки і почуття символами.
Костянтин намагається порозумітися, але, побачивши здався Тригоріна, швидко йде.
Ніна і Тригорін залишаються вдвох. Тригорін постійно записує щось в записну книжку. Ніна захоплюється тим світом, в якому живуть, за її поданням, Тригорін і Аркадіна, захоплюється захоплено і вважає, що їх життя наповнене щастям і чудесами.
Тригорін ж, навпаки, малює своє життя як болісне існування. Побачивши вбиту Трєплєвим чайку, Тригорін записує в книжечку новий сюжет для невеликого оповідання про молоду дівчину, схожою на чайку. “Випадково прийшла людина, побачив і від нічого робити знищив його”.
Минає тиждень. У їдальні будинку Соріна Маша зізнається Тригоріна, що любить Треплева і, щоб вирвати цю любов зі свого серця, виходить заміж за Медведенко, хоча і не любить його. Тригорін збирається їхати до Москви разом з Аркадіної. Ірина Миколаївна їде через сина, який стрілявся, а тепер збирається викликати Тригоріна на дуель. Ніна Зарічна збирається теж їхати, так як мріє стати актрисою.
Вона приходить попрощатися (в першу чергу з Тригоріна). Ніна дарує йому медальйон, де позначені рядки з його книги. Відкривши книгу на потрібному місці, той читає: “Якщо тобі коли-небудь знадобиться моє життя, то прийди і візьми її”. Тригорін хоче піти за Ніною, так як йому здається, що це те саме почуття, Яке він шукав все життя.
Дізнавшись про це, Ирина Аркадіна на колінах благає не покидати її. Проте, погодившись на словах, Тригорін домовляється з Ніною про таємному побаченні по дорозі до Москви. Минає два роки.
Соріну вже шістдесят два роки, він дуже хворий, але також повний жагою жити. Медведенко і Маша одружені, у них є дитина, але щастя в їхньому шлюбі немає. Маші огидні і чоловік, і дитина, а сам Медведенко дуже від цього страждає.
Треплєв розповідає Дорну, який цікавиться Ніною Зарічній, її долю. Вона втекла з дому і зійшлася з Тригоріна. У них народилася дитина, але невдовзі помер.
Тригорін вже розлюбив її і знову повернувся до Аркадіної. На сцені у Ніни все складалося, здається, ще гірше. Грала вона багато, але дуже “грубо, без смаку, з завиваннями”. Вона писала Трєплєву листи, але ніколи не скаржилася.
У листах підписувалася Чайкою. Її батьки знати її не хочуть і не пускають до будинку навіть близько. Зараз вона в місті. І обіцяла прийти. Треплєв впевнений, що не прийде. Однак він помиляється. Ніна з’являється абсолютно несподівано.
Костянтин вкотре зізнається їй в любові і вірності. Він готовий все їй пробачити і все життя присвятити їй. Ніна не приймає його жертви.
Вона до цих пір любить Тригоріна, у чому і зізнається Трєплєву. Вона їде у провінцію грати в театрі і запрошує Треплева поглянути на її гру, коли вона стане великою актрисою. Треплєв після її відходу рве всі свої рукописи і кидає їх під столу, потім іде в сусідню кімнату.
У покинутій їм кімнаті збираються Аркадіна, Тригорін, Дорн та інші. Збираються грати і співати. Лунає постріл.
Дорн, сказавши, що це, очевидно, лопнула його пробірка, йде на шум. Повернувшись, він відводить Тригоріна убік і просить його відвести куди-небудь Ірину Миколаївну, тому що її син, Костянтин Гаврилович, застрелився.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)