ЧАРЛЬЗ ДІККЕНС
ЧАРЛЬЗ ДІККЕНС
(1812 – 1870)
Англійський письменник Чарльз Діккенс народився в містечку Портсмуті в сім’ї дрібного урядовця. Через постійні нестатки він не дістав систематичної освіти, хоч з раннього дитинства дуже любив читати. Його “університетами” стало життя, з реаліями якого Діккенсові довелося зіткнутися дуже рано.
У 20-ті роки родина переїхала до Лондона. На жаль, батько попав до боргової в’язниці, і хлопчик змушений був найматися на роботу. Спочатку працював на фабриці, де виготовляли пасту для взуття, потім –
Ще краще він пізнав місто, ставши журналістом. Перші нотатки його мають переважно гумористичний зміст. Проте в щотижневиках і щомісячниках він друкував статті, в яких критикував систему освіти, закони та суди, захищав бідних.
Популярність Діккенсу приніс роман “Посмертні записки Піквікського клубу” (1837) – гумористичні розповіді про англійських диваків.
У 1838 р. виходить роман “Пригоди Олівера Твіста”, яким письменник започаткував теми, тон і настрій багатьох своїх наступних
Водночас Діккенс змальовує лондонське дно – злодіїв, крадіїв, бандитів, котрі через обставини життя або власну вдачу опинилися поза суспільством. Саме до них, не витримавши страшного нелюдського життя за законами провінційного притулку, потрапляє Олівер Твіст, втікши до Лондона. Проте ніщо не може зіпсувати хлопчика, народженого, як виявляється в ході складної заплутаної інтриги, від благородних батьків.
Тому й завершується все дуже щасливо: Олівер одержує свою частину спадщини, стає багатим, його оточують щирі друзі, близькі люди, що й допомагає здолати зло.
Протягом свого життя Діккенс написав чимало романів. Це “Давід Копперфілд” (1850), “Життя і пригоди Ніколаса Нікклбі” (1839), “Маленька Дорріт” (1857) та ін. Свої романи – біографії, романи – життєписи він називав за ім’ям головних героїв, котрі зазнають багато несправедливості, лихих пригод і поневірянь, перш ніж увійти у щасливу пору життя. Особливо детально автор змальовує нещасливе дитинство героїв, усім серцем співчуваючи їм, передає всю атмосферу зла, яка готова поглинути дитину.
З щирим почуттям він розповідає про добрих людей, котрі приходять на допомогу дитині в лиху годину. Ми з неослабною увагою стежимо за долею головних героїв, встигаємо полюбити їх, бажаємо їм перебороти всі труднощі на їхньому шляху. А якщо додати до емоційної напруги, майстром якої був Діккенс, його глибоке знання життя і вміння змальовувати його, а також не меншу майстерність щодо творення інтриги, детективних історій, стане зрозумілим, чому саме Чарльза Діккенса вважають одним з безсмертних англійських письменників і чому результатом широкого розголосу його творів стало реформування освіти в Англії, поліпшення життя знедолених у робітних будинках, ліквідація боргових в’язниць.
Великого англійського романіста шанував Тарас Шевченко. З повісті “Художник” ми довідуємося, що він із задоволенням читав роман Діккенса “Життя й пригоди Ніколаса Нікклбі”. Іван Франко зацікавився творчістю Діккенса ще в юнацькі роки. В автобіографічному оповіданні “Гірчичне зерно (із моїх споминів)” український письменник згадує, як він уперше дізнався про англійського романіста від батька свого шкільного товариша Лімбаха. “Хто не знає Діккенса, той властиво не знає нічого з літератури, не має смаку, не має очей”, – ось як каже в цьому оповіданні Лімбах – батько.
Знайомство з творчістю Чарльза Діккенса в Україні розпочалося з переказів його творів у 1880 р. Згодом переклади почали з’являтися в “Бібліотеці найзнаменитіших повістей” (“Пригоди Олівера Твіста” та ін.). В 30-ті роки деякі твори Діккенса перекладали Микола Іванов і Юрій Корецький. У 1987 р. роман “Олівер Твіст” переклали Мар Пінчевський і Олександр Терех.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)