Давньоруська агіографія та її місце в літературному процесі періоду зрілого середньовіччя
Житійна проза – один із найпопулярніших жанрів(типів) у письменстві Київської Русі. Нашими вченими прийнятий термін “агіографія” на позначення творів про життя, подвижництво, подвиги святих. За своїм призначенням агіографія належить до церковно-історичних жанрів, що в релігійній формі відображали справжні історичні події.
Житійна література (житія, агіографія) – біографія, життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською церквою. Як літературний жанр відрізняється від просто
Епоха розквіту цього жанру – у візантійській літературі – ХУІІІ – ХІ ст. Саме у цей період він сформувався, набув літературного оформлення, виробив свою поетику. Житійна література – християнська література (антична література такого жанру не знала).
“Правильному житію” була властива розповідь від третьої особи, інколи допускались відступи: звернення автора до читача, похвала від автора святому. У композиційному відношенні були обов’язкові три частини: вступ, власне житіє, висновки. У вступі автор
У заключній частині – похвала святому як своєрідна ода у прозі. Це одна з найвідповідальніших частин у творі, бо вимагала від автора великого літературного хисту, доброго знання риторики. Власне житіє – біографія святого (тобто позитивного героя) від народження і до смерті: народження від благочестивих батьків, раннє чернецтво, аскетичні подвиги, чудеса, які творять мощі. За житійними канонами вимагалося також і введення негативного героя.
Він протиставляється позитивному героєві, виступає антитезою.
У Київській Русі житія як жанр утверджуються з прийняттям християнства. Умовно, враховуючи походження, житіє можна поділити на перекладні й оригінальні. Перекладні (з грецької) побутували у збірниках житій – Четьї-Мінеї (мінейні), прологи (проложні), Патерики Синайський, Скитський, Єрусалимський (патерикові).
З оригінальних збереглися “Житія Бориса і Гліба”, “Житіє Феодосія Печерського”, “Житіє Антонія Печерського”, написані переважно у кінці ХІ-на поч. ХІІ ст. В окрему групу виділяються так звані княжі житія (про Бориса і Гліба, Ольгу, Володимира), які за сюжетними особливостями, зображенням героїв наближаються до історичної повісті. На початку ХІІІ ст. укладено Києво-Печерський патерик.
До нього ввійшли твори на сюжети з реальної та легендарної історії Києво-Печерського монастиря, про його засновників Антонія і Феодосія, ченців, а також послання єпископа Володимирського і Суздальського Симона та печерського ченця Полікарпа. На початку ХУ ст. житійна проза удосконалюється, в ній розвивається стиль “плетіння словес” (емоційно-експресивний), посилюється психологізм розповіді. Серед агіографів цього періоду найвизначнішими були Г. Цамблак, П. Логофет. З ХУІ ст. починають створюватися Четьї-Мінеї, до яких входять заново перероблені майже всі перекладні та оригінальні житія. У 1683-1705 рр.
Вийшли друком 4-томні Четьї-Мінеї Д. Туптала. Мотиви, сюжети, образи житійної літератури використовували письменники-полемісти, автори літописів, хронік ХУІІ-ХУІІІ ст. Л. Баранович, К. Транквіліон-Ставровецький, І. Галятовський, А. Радивиловський, Г. Сковорода, Т. Шевченко.
Агіографія, як і ораторська-проповідницька проза, прийшла на Русь із Візантії з прийняттям християнства. У залежності від різних типів героїв, властивих агіографії (мінейні житія, проложні житія, патерикові), в її межах формувалися різні агіографічні жанрові форми (мінейні, прологи, патерики). Але найранішими агіографічними жанровими формами були Мартирії – описи страждань і смерті християнських мучеників (до ІУ ст.). Після Міланського едикту (313 р), який ствердив християнство як офіційну релігію Римської держави, увага агіографів зосереджується не на мучениках, а на образі активного діяча християнської віри.
Автора цікавить біографія героя від народження до смерті, окремі риси його характеру, взаємини з іншими людьми. Так поступово формується ще один жанр агіографії – “біос” або власне житіє, в якому розповідалося про життя доброчинної, з точки зору християнської етики, людини.
Отже, житія – здобуток тільки християнської літератури. Антична література його не знала. Епоха розквіту його у візантійській літературі – УІІІ, ІХ, Х, ХІ ст. ст.
Саме в цей період цей жанр чітко окреслився і сформувався, набув чіткого жанрового окреслення, виробив свою поетику.
Агіографи орієнтувалися на спеціальні греко-римські посібники, де викладалась теорія жанру біографії (Ізборник Святослава 1073, Ізборник 1076).
Кочуючи з одного житія в інше, загальні риси, яскраво виражені в їхній тематиці і композиції, виробляли своєрідний канон, схему житія.
За складання житія брались тільки дуже освідчені люди, тому що це вимагало великих і грунтовних знань, а також додержання відповідних вимог стилю і композиції.
Житія писались одразу ж після смерті святого за свіжими спогадами, але не раніше канонізації святого. Все це робилося для того, щоб прославити святого, зберегти для поколінь спогади про цю людину.
І так, житію було властиво: 1.оповідь від третьої особи. Деколи допускались відступи-звернення автора до читача, похвала від імені автора святому. 2.В композиційному відношенні були обов’язкові три частини: – вступ, власне житіє, заключення.
У вступі автор повинен попросити пробачення у читачів за невміння писати, у загальних формах висловлювались похвала святому.
У заключенні повинна бути також похвала святому – своєрідна ода в прозі (молитва).
Власне житіє вимагало від агіографа чіткого строгого зображення героя – різко негативного і позитивного. Необхідно також вказати на час і місце народження святого, наводились відомості про його батьків, потім йшла розповідь про прийняття героєм чернечого сану, про успіхи на ниві духовної кар’єри або про втечу від світського життя.
До жанрових особливостей житія належить також його панегірична спрямованість. З цією метою відбирався і відповідно трактувався сюжетний матеріал, не залежно від того, чи знав автор свого героя безпосередньо, чи запозичував відомості про нього із уже існуючих письмових джерел. Ще одна властивість житійного жанру – яскраво виражений психологізм зображення героїв, що виник як результат підвищеного інтересу до духовно-емоційного життя подвижників.
На вироблення літературної форми житія великий вплив справила апокрифічна література, яка черпала матеріал з античної міфології, з дохристиянських і східних релігій, з елліністичної філософії.
Хочу повторити, що говорячи про вплив візантійської агіографії на давньоруську житійну літературу, треба відзначити, що в Київську Русь були перенесені не головні напрями і мотиви тогочасної візантійської агіографії, а традиційні методи ранньовізантійської житійної літератури.
Але перекладна агіографія не могла повністю задовольнити запити східнослов’янських читачів. За візантійським зразком у Київській Русі виникають оригінальні житія. В них возвеличувались і героїзувались біографії представників церковної та світської влади, подвижників, аскетів, засновників монастирів. Увагу книжників привертають насамперед постаті запроваджувачів християнства на східнослов’янських землях – княгині Ольги та її онука князя Володимира, князів-мучеників Бориса і Гліба. Пізніше виникають житія князів Мстислава.
Андрія Боголюбського, Олександра Невського. Так формується своєрідний жанровий різновид східнослов’янської агіографії – “княжі житія”. А взагалі до наших днів у списках різних століть дійшло три класичних зразки житій:
Хочу наголосити, що в українському літературознавстві небагато праць, присвячених житійній прозі. Виділяється дослідження Павленко Ганни “Становлення історичної белетристики в давній українській літературі” (К.,1984). Принагідні згадки про цей жанр у працях Білецького, Гудзія.
Більше досліджень маємо у російському літературознавстві Лихачева Д. С.,Єрьоміна, Попової, Дмітрієва, Софронової.
Related posts:
- Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі I. Тріумфальний прихід Володимира Винниченка в українську літературу. (Після виходу першого ж оповідання “Краса і сила” творчість В. Винниченка була помічена і відзначена Іваном Франком і Лесею Українкою. Іван Франко писав, що серед млявої, малосилої, ординарної генерації сучасних українських письменників “раптом виринуло щось таке дуже рішуче, мускулисте […]...
- Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій у сучасному літературному процесі Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій У сучасному літературному процесі Ще сто п’ятдесят років тому світовий літературний процес можна було порівняти з рівнинною річкою або поважною статечною леді, що плине крізь сторіччя – наче йде сходинками палацу, гречно вітаючись зі знайомими. Класицизм змінювався на сентименталізм, а той – на романтизм, це відбувалося в одній країні […]...
- “Великі” і “другорядні” письменники в літературному процесі Традиційно у свідомості читачів-нащадків кожну літературну епоху представляють видатні письменники, що входять в устояну обойму класиків. Класиків ми читаємо, а ще більше почитаємо. Їх ми ретельно вивчаємо в школі. Але крім літераторів “першого” ряду завжди були й будуть в історії словесності автори “другий”, “третьої” і т. д. величини. Ці автори, хто справедливо, а хто, навпроти, […]...
- Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку Бароко – це своєрідний етап духовного розвитку, що, подібно Ренесансу, охоплює мистецтво, літературу, філософію, історію, культуру в цілому і характеризується сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренесансу аж до початку Просвітництва. Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне, явище. Наприклад, швейцарський вчений Г. […]...
- “Житіє протопопа Авакума” перший автобіографічний добуток російської літератури “Житіє протопопа Авакума” – перший автобіографічний добуток російської літератури, у якому протопоп Авакум сам розповів про себе й свого багатостраждального життя. Говорячи творі протопопа Авакума, А. Н. Толстой писав: “Це були геніальні “житіє” і “послання” бунтаря, шаленого протопопа Авакума, що закінчило літературна діяльність страшними катуваннями й стратою Впустозерске. Мовлення Авакума – вся на жесті, канон […]...
- Література зрілого і пізнього Відродження. Поезія. Роман. Драма 20.Література зрілого і пізнього Відродження. Поезія. Роман. Драма Відбувається інтенсивний розвиток філософської думки, найвищим досягненням якої стала філософська система основоположника англійського матеріалізму Френсіса Бекона, швидко розвивається гуманістична література, збагачуючись різноманітним змістом та ідеями, новими жанрами й поетичними формами. Такий стан, однак, тривав не довго. Уже в першому десятилітті XVII ст. історичні умови значно змінюються: різко […]...
- Давньоруська література Внаслідок об’єднання окремих східнослов’янських племен в середині IX ст. виникла могутня Давньоруська держава з центром у місті Києві. У ті часи високого розвитку набули різні. ремесла, архітектура, живопис, музика, з’явилися печатки театрального мистецтва. Багатою була усна народна творчість, яка стала основою писемної літератури. Наші далекі предки розмовляли, а згодом і писали давньоруською мовою, яка протягом […]...
- Відповіді до теми: “Давньоруська література” 1. Якими знаменнями супроводжувався похід Ігоря Святославича на половців 1185 року, описаний у літописі? Коли дружина Ігоря дійшла до Дінця-ріки, воїни побачили, що сонце закри – j ває тінь і воно поступово перетворюється на місяць, а згодом стало видно тільки нузеньку смужку світила. Ігоря попередили, що це погане знамення, але він відповів, що все в […]...
- Давньоруська література: Сюжет повести “Горі – Злощастя” Створена в середині XVII століття Проблематика тісно пов’язана з тими змінами, які відбулися в російському житті XVII століття: із загальним підйомом культури, тягою до освіти, протестом проти відсталого домостроївського побуту, інтересом до людської особистості На початку цього тлінного століття людського створив Бог небо й зем – лю, створив Адама й Еву, повелів їм жити у […]...
- Галицько-Волинський літопис як літературна пам’ятка пізнього середньовіччя Українські літописи – це унікальне, багатопланове явище. Вони не тільки цінні джерела історичних фактів, але і унікальні літературні пам’ятки. Галицько-Волинський літопис за Іпатіївським списком є продовженням Київського літопису. Але істотно відрізняється від уже згадуваних пам’яток цього жанру, скоріше нагадуючи велику повість або ряд повістей. Автор літопису зумів із хаотичних подій виділити основну сюжетну лінію – […]...
- Художні досягнення культури Середньовіччя “Пісня про Роланда”. Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і […]...
- ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Напрями та жанри в літературі середньовіччя Хронологічно межі доби середньовіччя визначені таким чином: від V (476 рік – падіння Риму, Західної імперії) до XV століття (падіння Візантії; географічні відкриття, зокрема Америки; винахід книгодрукування). У ХІ-ХП ст. сформувався героїчний епос. Найбільш відомим твором цього жанру у Франції стала “Пісня про Роланда”. Задля свого сеньйора головний герой […]...
- ПЛАН – ПОЕЗІЯ СХОДУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЛІ БО, ДУ ФУ, ОМАР ХАЙЯМ 8 клас ПОЕЗІЯ СХОДУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЛІ БО, ДУ ФУ, ОМАР ХАЙЯМ ПЛАН Провідні риси літератури Китаю I. Тісний зв’язок літератури з філософією. (Китайська література зазнала вплину двох філософських систем – конфуціанства та даосизму.) II. Сила китайської літератури. (Сила китайської літератури в цілому і поезії зокрема у високій моральності.) III. Проблематика поезії. (Природа та поет, […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Давньоруська література” Які літописні оповідання ви знаєте? Розкажіть про зміст цих літописів та форму їх записів. Одним із найдавніших літописів є “Повість минулих літ”, складений близько 1113 року монахом Києво-Печерського монастиря Нестором. У літописі подаються відомості про походження давньоруського народу й держави, діяльність князів, про боротьбу східних слов’ян із зовнішніми ворогами. У літописі наявні не лише лаконічні […]...
- “Національна проблематика у творчості Тараса Шевченка періоду трьох літ” Творчість кожного письменника можна умовно розділити на якісь періоди. Для кожного періоду діяльності будь-якого письменника, особливо поета, характерні деякі особливості. Це пов’язано з творчим розвитком письменника і його особистим досвідом, який також впливає на його творчість, іноді такий вплив досить серйозно. Саме з цієї причини настільки важливо виділяти певні періоди діяльності письменників. Однією з основних […]...
- Напрями та жанри в літературі середньовіччя ! РЕФЕРАТ На тему: Напрями та жанри в літературі середньовіччя Література середніх віків мала переважно викривальне спрямування щодо існуючих порядків. Особливе місце займала поезія вагантів (від німецького – бродячі люди), які вперше з’явились у Німеччині і Франції. Творчість вагантів була вільнодумною, бешкетною, а отже дуже далекою від аскетичних ідеалів середньовіччя – вони оспівували безтурботні веселощі, […]...
- Урок розвитку зв’язного мовлення. Лист улюбленому літературному герою УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 32 Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Лист улюбленому літературному герою Мета: вчити писати листа улюбленому літературному герою; висловлювати точку зору з приводу інших творів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес і повагу до вибору героїв однокласниками. Обладнання: написані вдома твори. ХІД […]...
- Враження у творчому процесі письменника Враження у творчому процесі письменника – чуттєва основа, на яку спирається художньо-образне мислення митця. В. – відчуття і сприймання людини, які виникають у неї в процесі безпосереднього контакту з дійсністю і супроводжуються емоційним збудженням. В. живлять уявлення і творчу уяву письменника, забезпечують конкретно-чуттєву пластичність образів. Функції В. у виникненні художнього твору, передачі читачам естетичної ідеї-пафосу […]...
- Роль освіти й науки в процесі розвитку суспільства Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб, скарбниця людських знань завжди […]...
- Використання електронних енциклопедій у процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури У сучасних умовах розвитку національної освіти вимоги до вивчення творів зарубіжних письменників змінюються, оскільки реформування сучасної літературної освіти вимагає нарівні з оволодінням скарбами українського письменництва залучення школярів до цінностей “інонаціональної” літератури (Л. Мірошниченко) і формування здатності читачівінофонів (0. Ісаєва) сприймати втілені в перекладних художніх творах (Ж. Клименко) естетичні й духовні цінності. Виникає необхідність використання новітніх […]...
- Порівняння української і світової літератури періоду Великої Вітчизняної Війни З української та зарубіжної культури План 1. Українська культура довоєного періоду. Посилення партійного контролю над духовим життям суспільства в другій половині 40-х років. 2. Літературне оновлення 60-х р. р. Творчість: Л. Костенко, Павличка, Драга, Стуса, Вінграновського. 3. Утвердження загальнолюдських цінностей у світовій культурі в післявоєнний період. 4. Сучасна зарубіжна культура: Моріан, Солженіцин, Арагон, Селинджер, Фолкнер. […]...
- Стара Русь у сприйнятті поетів післяжовтневого періоду У молодості Марина Цветаева не приховувала своєї ворожості до Петра Великому. Вона дуже любила Москву й не могла простити того, хто позбавив це місто вінця столиці. Москва для Цветаевой була символом старої, патріархальної Русі, який протистояла груба сила царського капризу. Стара Русь була для Цветаевой як би даром Божим, і її руйнування поетеса сприймала як […]...
- Розвиток мовлення. Написання листа літературному герою. лист Дон Кіхоту УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС II семестр ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ УРОК № 56 Тема. Розвиток мовлення. Написання листа літературному герою. лист Дон Кіхоту Мета: вчити писати твір-лист до літературного героя; розвивати письмове зв’язне мовлення, творчі здібності. ХІД УРОКУ I. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя – Ми живемо у XXI столітті, […]...
- Яким ти є насправді, герой Середньовіччя? Коли герої фольклору, міфів і античної літератури вже стали нашими добрими знайомими, то героїка епохи Середньовіччя відкрила нам лише частину своїх таємниць – “Пісню про Роланда”. На уроках української літератури ви мали змогу ознайомитися із давньоруською пам’яткою – “Словом про похід Ігорів”. Вдома ви самостійно прочитали “Пісню про Сіда”, “Пісню про Нібелунгів”. Тому розпочнемо знайомство […]...
- Твір на тему: Роль освіти й науки в процесі розвитку суспільства (1 варіант) Важко заперечити важливе значення освіти й науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас – речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, – є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. Ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. Тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства. Немає жодної сторони людського життя, […]...
- Книга Життя осені середньовіччя (за творчістю Джованні Бокаччо) Джованні Бокаччо зовсім не був улюбленцем долі. Йому не таланило в коханні. Його зраджували жінки, а він писав у відповідь злі та викривальні твори. Деякі з них саме через це увійшли до італійської літератури. І саме через це до хворого, розбитого старістю Бокаччо прийшов ченець Іоахім Чані і дорікнув йому за “гріховний” тон його творів, […]...
- Культура середньовіччя У 476 р. племена вандалів розгромили Рим, західна Римська імперія припинила своє існування, в історії людства почалася епоха Середніх віків. Авторами такої назви епохи стали італійські гуманісти XVІ ст., позначивши ним тисячолітню епоху в розвитку Західної Європи між античністю (“античність” – це також термін гуманістів) та Новим часом, як вони позначали свою епоху. Воно вміщує […]...
- Роль мови в процесі формування нації – ІІ варіант 9 клас II варіант За словником іншомовних слів, нація – це “стійка історична спільність людей, яка виникла на базі спільності мови, території, економічного життя і психологічного складу, що знаходить вияв у народній культурі”. Як бачимо, мова у цьому переліку стоїть на першому місці, а це означає, що у процесі формування нації вона відіграє першорядну роль. […]...
- З ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ З ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ У добу Середньовіччя до скарбниці світової літератури особливо великий внесок зробили пости далекосхідного, середньосхідного та європейського культурного регіонів. Найвидатніші пам’ятки середньовічної літератури далекосхідного культурного регіону знаходимо в Китаї, що мав давню культурну й літературну традицію. Видатного китайського поета Лі Бо (701-762) називані “вулканом поезії”, а також “безсмертним, […]...
- Роль мови в процесі формування нації – І варіант 9 клас І варіант Раби – це нація, Котра не має Слова, Тому й не може захистите себе. О. Пахльовська Більше десяти років минуло з того часу, як Україна стала незалежною державою, як встала на шлях національного відродження, як почала стверджуватися серед інших країн. Але чомусь сьогодні, коли, здавалося б, ніяких перешкод для розвитку нашої […]...
- Людина й суспільство (на літературному або науковому матеріалі) У людині, як у краплі води, відбивається все суспільство: кращі якості і його пороки. Сьогодні люди вперше одержали можливість не просто висловитися, але й виговоритися. Виплеснути все, що нагромадилося на душі. І всім стало видно, скільки раптом з’являється бруду. Не цілюще джерело забило, а гнійник прорвався Втратила Росія У Росії Росію, – пише Євгеній Евтушенко […]...
- Енеїда І. Котляревського – її місце в українській духовній культурі РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Енеїда” І. Котляревського – її місце в українській духовній культурі. У XVII-XVIII ст. широкої популярності набуває бурлеск. Спочатку в Західній Європі, а потім і в Росії з’являється бурлескний жанр, пов’язаний з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо зручною для бурлескно-травестійного пародіювання виявилася Вергілієва “Енеїда”. З’явився цілий ряд “Перелицьованих “Енеїд” (Д. Лаллі, А. Блюмауера, […]...
- “Пісня про Роланда” – героїчний епос епохи середньовіччя “Пісня про Роланда” – найвідоміший французький народний епос. У ньому розповідається про знаменитий бій біля Ронсевале між франками і маврами. У 778 році король франків Карл Великий зі своїм військом вступив в Іспанію, що знаходилася тоді під владою мусульман. Кровопролитна війна з “невірними” велася, за народними переказами, сім років. Особливо відзначився в мій маркграф Бретані […]...
- Романи про Середньовіччя й про виникнення національних монархій (“Айвенго”, “Квентин Дорвард”) Вальтер Скотт використає досвід “антикварного” і пригодницького роману ХVШ століття, театр Шекспіра, фольклор – у першу чергу жанр балади. Якщо в ХVШ столітті людська Природа розглядалося як єдина за всіх часів, а зміни в зовнішнім житті – тільки як що не має великого значення “одяг” для цієї природи, то в романтизмі виникає нова концепція історії […]...
- Міркування на літературному або життєвому матеріалі Всі ми живемо на одній планеті й, як ми часто любимо говорити, становимо одну більшу дружну сімю. Всі ми – діти різних епох. Кожна людина має свій погляд на речі. У людей одного часу вони (погляди) у чомусь схожі, чого звичайно не можна сказати про погляди представників різних поколінь. Тому неминучо зіткнення різних точок зору. […]...
- “Національні проблеми у творчості Т. Шевченка “періоду трьох років” У творчості видатного українського поета Т. Г. Шевченка кожне покоління відкриває для себе новий геній великого Кобзаря. Від сприйняття цього талановитого митця тільки як співця знедолених людей, від розгляду творчої спадщини поета тільки під художнім кутом зору, сьогодні ми приходимо до усвідомлення крайньої необхідності нового прочитання поетичних творів Кобзаря і відкриття “справжнього” Т. Шевченка. Т. […]...
- Тристан і Ізольда герої літературних пам’ятників середньовіччя Легендарними прототипами Тристан і Ізольда. уважаються образи кельтських, ірландських і шотландських легенд. Ім’я Т. уперше зустрічається у формі Дроостан (Дрост, Дрест) у генеалогиях пиктских королів VIII в. Багато сюжетних паралелей до Т. і И. можна виявити у двох ірландських сагах – “Вигнання синів Уснеха” і “Втеча Ди-армайда й Грайне”. Л. Д. Михайлов уважає, що И. […]...
- Побут і традиції епохи середньовіччя 1. Англія епохи середньовіччя. (Простий люд був доведений до розпачу гнітом феодального магнатства. Знедолені збиралися у великі ватаги та хазяйнували в лісах і на пустищах. Магнатство грабувало теж.) 2. Причини скрутного становища і наростання тривоги в народі. (Короля Річарда не було в країні: він потрапив у полон до підступного й жорстокого герцога Австрійського. Відібрати трон […]...
- Роль і місце ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Особливості задуму й жанру. 2. Сатиричне звучання ліричних відступів. 3. Міркування про два різновиди письменників 4. Образ Русі: “дивовижній, незнайома землі далечінь” і “птах трійка”. По власному визнанню Н. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” був підказаний йому А. С. Пушкіним. Уже споконвічно цей добуток замислювався як роман-подорож, що дозволяло охопити творчим поглядом широке коло […]...
- Національне і загальнолюдське у світовому культурному процесі – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Національне і загальнолюдське у світовому культурному процесі Саме ХІХ ст. чи не найповніше стосується думка відомого англійського історика Арнольда Тойнбі про те, що центральним явищем Нової історії стала “драматична й багатозначна” зустріч Заходу з усім іншим світом. Звісно, євразійські Захід і Схід контактували й раніше. Форми їх контактів […]...