Дмитро Білоус – До рідних джерел

ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ

Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті.

І перших пристрастей буяння, і перший біль, і перший плач, і перше ревне покаяння, як мовив другові: пробач… Життя невпинна колісниця й мандрівка в ті юнацькі дні, що можуть тільки вам присниться, як снилися не раз мені. Все та ж картина непримеркла: іду в село – хліба… хліба… І все переді мною церква під сонцем жовто-голуба. І мама: – Тут молитись треба, – і щиро молиться сама на руйновищі просто неба, бо церкви вже давно нема…

Але сьогодні, слава Богу, душею вже воскреслі, ми виходим на святу дорогу, щоб бути вільними людьми. На те з нас кожен і людина, щоб у житті правдиво йшов, щоб зігрівала триєдина Надія, Віра і Любов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дмитро Білоус – До рідних джерел