Дума й плач народні
Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська ватага, об’єднавшись у єдину духовну спільність завороженого, уважного слухача. Дорослі, діти, мудрі старці – всі відчували
Думи – оригінальний український жанр, і це не дивно, бо в якого ще народу настільки лірична й трагічна доля, як у нашого. Усе життя в супроводі пісні, усі радощі й турботи виливалися у співі, тому й історія, і справи народні знайшли своє вираження в такому музичному ліро-епічному жанрі як дума. Полюбилася в народі, зокрема, “Дума про Марусю Богуславку”, бо й до наших часів ще виконують її сільські старожили. Із покоління в покоління передається цей узагальнений образ дівчини-бранки, що пройшла шляхом
Християнські цінності козацтва та й простого люду, безумовно, вплинули на ідейність цієї думи. Розглядається проблема віри: Маруся побусурменилась, але на знак свого щирого покаяння вона зважується на дуже сміливий вчинок для жінки султана – випустити козаків-невольників. Причому, подальша доля Марусі не цікавить невідомих авторів фольклорного твору.
На першому плані – вчинок, що дає шанс Марусі душею злитися з народом, вибачитись перед Богом і людьми за негідний для будь-якої людини вчинок – зрада вірі заради власної вигоди. Символічною є та обставина, що події відбуваються перед Великоднем, Воскресінням Христовим.
Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте, Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає, Грунтів, великих маєтків нехай не збуває, Великих скарбів не збирає, Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, З неволі не викупає, Бо вже я потурчилась, побусурменилась…
Як Христос воскрес із мертвих, так і Маруся оживає для свого народу та самої себе, бо йде за своїм духовним покликанням, приносить себе в жертву. Народ приймає це покаяння від дівчини та уславлює її у віках. У народних думах найповніше виявляються соціальна мораль, настрої суспільства та його духовні пріоритети.
Related posts:
- Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народні думи Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная, Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі Не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, бідні невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Дума про Феська Ганжу Андибера – Народні думи ДУМА ПРО ФЕСЬКА ГАНЖУ АНДИБЕРА Ой полем, полем Киліїмським, Битим шляхом ордиїнським, Ей, гуляв, гуляв козак, бідний летяга, Сім год і чотири Да потеряв з-під себе три коні воронії, На козаку, бідному летязі, Три серомязі, Опанчина рогожовая, Поясина хмеловая; На козаку, бідному летязі, сап’янці Видні п’яти і пальці, Де ступить – босої ноги слід пише; […]...
- Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді […]...
- Дума про козака Голоту скорочено – Народні думи Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати1 дорогії Три семирязі2 лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі китайчані3 Щирі жіноцькі рядняні; Волоки4 шовкові […]...
- Маруся Богуславка – народна дума Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало Сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ у неволі Пробувають, Божого світу, Сонця праведного У вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невільники! Угадайте, що в нашій […]...
- Дума про Самійла Кішку скорочено – Народні думи Ой із города Трапезонда1 виступала галера Трьома цвітами процвітана, мальована, Ой первим цвітом процвітана Златосиніми киндяками2 побивана; А другим цвітом процвітана Гарматами арештована3; Третім цвітом процвітана Турецькою білою габою4 покривана. То в тій галері Алкан-паша, Трапезондське княжа, Гуляє, Собі ізбранного люду має: Сімсот турків, яничар5 штириста Та бідного невольника півчвартаста6 Без старшини військової. Перший старшина […]...
- Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка – легендарна українська […]...
- Дума про Марусю Богуславке: вічна проблема вибору Кожна людина прагне до внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли усередині людини точаться суперечка розуму й серця, між любов’ю до себе й альтруїзмом, між обов’язком перед батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно із цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді […]...
- Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Дума про Марусю Богуславку (АНАЛІЗ) Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVII століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, […]...
- Вірш М. Лермонтова “Дума” Вірш було опубліковано в січневому номері “Вітчизняних записок” за 1839 рік. Основна думка твору – роздуми про долі покоління. 11 вересня 1842 Герцен записує у своєму “Щоденнику”: “Чи зрозуміють, оцінять прийдешні люди весь жах, всю трагічну бік нашого існування, – а тим часом наші страждання – нирка, з якої розвинеться їх щастя. Чи зрозуміють вони, […]...
- Народна дума як ліро-епічний жанр фольклору Дума – це Народний ліро-епічний твір про боротьбу українського народу проти поневолювачів, про суспільно-політичне й побутове життя людей. Саме слово “дума” вживалося колись для означення думки, мислення. У подальшому розвитку мови його значення набуло додаткового відтінку. Цим словом визначалася велика за розміром епічна пісня, переважно героїчного змісту. Виконуються Думи в супроводі бандури або ліри. За […]...
- “Плач Ярославни’- шедевр світової літератури “Слово о полку Ігоревім” – твір давньоруської літератури про захист Руської землі від половецької навали. Написав його невідомий автор. Події, змальовані в поемі, відбуваються у 1185 році, коли князь Ігор повів своє військо на половців. Незважаючи на затемнення сонця, яке віщувало поразку, дружина Ігоря вирішила розбити половецькі війська, щоб назавжди закрити їм шлях на Русь. […]...
- “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; […]...
- ДУМА Дума – ліро-епічний, віршовий твір, особливий різновид фольклорних епічних пісень, в яких оспівується героїчне історичне минуле українського народу, переважно часів визвольної боротьби, очолюваної козацтвом, або його побут і моральні переконання. Генетично думи сходять до похоронних голосінь, історичних пісень та балад, від яких у процесі суспільного розвитку виокремлюються в самостійний жанр. В широкий обіг термін “дума” […]...
- Віктор Забіла – Пісня (Не плач, дівчино… ) Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди літає, В зеленім садочку Сидить та співає, Собі щебече, Якую знає, Якую серденько Співати бажає. А вже в неволі Не заспіваєш Такую пісеньку, Як сам бажаєш. І ти ж на волі, Дак веселиться Треба, дівчино, […]...
- Про вірш М. Лєрмонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума – винесено в заголовок. Твір […]...
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – ІІ варіант II варіант Для того щоб краще зрозуміти якийсь народ, треба ознайомитися з його історією і з його творчістю. Прекрасною перлиною усної творчості українського народу є думи і пісні. Українська пісня милує серце своєю милозвучністю та щирістю: Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорнії брови. Вона може розважити, допомогти в роботі: Вийшли в […]...
- Вірш “Дума” З ім’ям Лермонтова відкривається нова сторінка російської літератури. З його ім’ям зв’язані багато гарних віршів Вірш “Дума” – це щиросерда й сумна сповідь поета про свій час. Композиція цього вірша підпорядкована авторському задуму. У першому чотиривірші автор висловив загальне судження про покоління 30 – х років Сумно я дивлюся на наше покоління! И його прийдешнє […]...
- Співзвучність ідеї вірша Лесі Українки “Скрізь плач, і стогін, і ридання’ з нашою сучасністю Леся Українка у своїх творах змальовувала народ не сліпою юрбою, а низкою яскравих особистостей, наділених рішучою вдачею, сильною волею, несхитним потягом до визволення. Сила, волелюбність і нескореність, мужність і патріотизм – характерні риси українців, які виділяла й оспівувала у своїх творах поетеса. Леся Українка з пристрастю людини-борця проти будь-якого гніту розвінчувала тих, хто добровільно ніс […]...
- Народні думи невільницького циклу Народ створив багато дум про турецько-татарську неволю. У них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, за “ясними зорями”. Серед дум невільницького циклу помітне місце належить думі “Маруся Богуславка”. Твір утверджує високу патріотичну свідомість, вірність батьківщині, глибоке розуміння обов’язку людини перед громадою, поняття совісті і моралі. Особливо хвилює нас образ турецької полонянки Марусі […]...
- Плач Ярославни Образ Ярославни, його композиційна та ідейно-естетична роль. У розкритті ідейного задуму автора “Слова” дуже важливу роль відіграє група жіночих образів. Усі вони глибоко ліричні, пройняті ніжністю й ласкою, овіяні думкою про мир, спокій, домашнє вогнище, витримані в народнопісенному дусі. У них утілена печаль і турбота вітчизни про своїх синів. Після поразки Ігоревого війська жінки оплакують […]...
- Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине У житті українського народу пісня відіграла таку значну роль, як, мабуть, у жодній іншій країні. Не дивно, що наші пісні приїздять вивчати музикознавці з усіх куточків земної кулі. Є що вивчати іноземцям: Українська народна пісня вважається мелодійнішою навіть за італійську. Кожна з українських пісень звернена перш за все до людського серця. І серце миттю відповідає […]...
- Образи народних героїв Богдана Хмельницького та Івана Богуна (“Дума про Івана Богуна”) Багатостраждальний український народ зазнав чимало знущань та наруги від татаро-турецьких загарбників, але не менше й від польсько-панської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти всією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Знемагала скривавлена, спустошена українська земля, але мужні її захисники – українські козаки – вели героїчну боротьбу проти […]...
- Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” Кого можна назвати справжнім, зразковим читачем? Мабуть того, хто, читаючи, сам собі ставить запитання, шукаючи відповідь на них у творі, біографії письменника, засвоює уроки твору. Яке ж перше запитання повинне виникнути в такого читача? На мою думку, питання: “Чому твори усної народної творчості збереглися […]...
- Скорочено “Дума про братів Неазовських” Костенко Проблема вибору, відповідальності за нього і його наслідки – одна з наскрізних у творчості Ліни Костенко. Оригінального художнього втілення вона зазнала у драматичній поемі “Дума про трьох братів неазовських”. Сама назва твору відразу відсилає до відомого фольклорного джерела – “Думи про трьох братів азовських” і визначає художню розповідь як доведення “від супротивного”. Вже в авторському […]...
- Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського […]...
- Конспект уроку – ПЛАЧ ЗА ПАСТОРАЛЛЮ ХХ СТОРІЧЧЯ ЛІНИ КОСТЕНКО Мета: через високохудожнє слово великої поетеси передати глибину материнської трагедії і перейнятися співчуттям до незмірного людського болю. Обладнання. Репродукція зображення Богоматері з дитям, свічки. ХІД УРОКУ 1. Вступне слово вчителя. – Сподіваюсь, що на сьогоднішньому уроці у ваші душі ввійде великий жаль, від якого стрепенеться серце і вже завжди озиватиметься світлим співчуттям до всякого горя. […]...
- Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом дума більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), має генетичний зв’язок. У структурі Думи є більш чи менш виражені […]...
- Дума – жанр Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом д. більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), мас генетичний зв’язок. У структурі д. є більш чи менш виражені […]...
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
- “Дума про Марусю Богуславку” – перлина усної народної творчості Одними з найдавніших народних дум є Думи Про турецьку неволю, у яких зображуються страждання невільників, їхня туга за Батьківщиною та звільнення від полону. Справжньою перлиною українського народної Творчості вважається “Дума про Марусю Богуславку”. Маруся Богуславка – це не історична особа, як, наприклад, Самійло Кішка, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в неволю, вона стала дружиною турецького […]...
- Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці Дністровій” – “Думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
- Павло Тичина – Плач Ярославни ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ І Ліді Папарук Сніг. Сніжок. На княжий теремок. День і ніч круг нього ходить, плаче голосок: – Ой князю, князьочку, чи ти за Дунаєм? чи ти на Дону? Дай про себе вісточку, бо умру. Прислухається княгиня – тільки сніг, тільки сніг та сніжок, та за полем та за лісом голос-голосок; Батька війна! Матері […]...
- Плач Ярославни – шедевр світової літератури I. “Слово о полку Ігоревім” – видатний твір давньоруської літератури. II. Образ Ярославни в художній системі “Слова о полку Ігоревім”. 1. Історичні події, змальовані в поемі (захист від половецької навали, затемнення сонця, військо Ігоря зазнало поразки, незгода між князями). 2. Страждання Ярославни – страждання землі Руської (взірець жінки-слов’янки, плач в Путівлі на брамі, звернення до […]...
- “Плач Ярославни”- шедевр світової літератури “Слово о полку Ігоревім” – твір давньоруської літератури про захист Руської землі від половецької навали. Написав його невідомий автор. Події, змальовані в поемі, відбуваються у 1185 році, коли князь Ігор повів своє військо на половців. Незважаючи на затемнення сонця, яке віщувало поразку, дружина Ігоря вирішила розбити половецькі війська, щоб назавжди закрити їм шлях на Русь. […]...
- “Дума” – поетичне вираження проблем і думок роману “Герой нашого часу” Історію життя “зайвої людини”, людини здатного на багато чого й не свершили нічого, продовжив великий спадкоємець А. С. Пушкіна – Михайло Юрійович Лермонтов, створивши роман “Герой нашого часу”. Це підсумковий Твір Лермонтова, перший росіянин соціально – филосовский і психологічний роман у прозі. Як і у вірші “Дума”, автор намагається знайти відповідь на хвилююче його питання: […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...