Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народна творчість
“На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень.
Зачувши це, кляли й проклинали невольники дівчину, бо згадка про рідну землю, рідну віру болем відізвалася в їхніх душах. Тоді дівка-бранка розповіла їм, що їхній пан турецький, від’їжджаючи до мечеті, віддає їй ключі від темниці. Згодом Маруся відімкнула темницю, випустивши бранців на волю, та й просила передати рідним у Богуслав, щоб з неволі її не викупали, бо вона вже “потурчилась, побусурменилась”. Закінчується дума зверненням до Бога:
“Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі,
З віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
Украй веселий,
У мир хрещений!”
Related posts:
- ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Скорочено “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]...
- Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народні думи Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная, Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі Не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, бідні невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- Скорочено “Дума про Марусю Богуславку” На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники […]...
- Скорочено МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; […]...
- Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Дума про Марусю Богуславку (АНАЛІЗ) Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVII століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Маруся Богуславка – народна дума Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало Сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ у неволі Пробувають, Божого світу, Сонця праведного У вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невільники! Угадайте, що в нашій […]...
- “Дума про Марусю Богуславку” – перлина усної народної творчості Одними з найдавніших народних дум є Думи Про турецьку неволю, у яких зображуються страждання невільників, їхня туга за Батьківщиною та звільнення від полону. Справжньою перлиною українського народної Творчості вважається “Дума про Марусю Богуславку”. Маруся Богуславка – це не історична особа, як, наприклад, Самійло Кішка, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в неволю, вона стала дружиною турецького […]...
- Легендарний образ жінки-полонянки в “Думі про Марусю Богуславку” У думах народ оспівує мужність і героїзм захисників рідної землі у боротьбі проти ворогів, засуджує жорстокість загарбників, а також утверджує моральний ідеал людини. Кращі духовні якості людини втілює в собі героїня однойменної думи Маруся Богуславка. Це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Доля цієї жінки дуже складна. Потрапивши в турецьку неволю, вона стає дружиною […]...
- Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді […]...
- Народна творчість Дума про Самійла Кішку (скорочено) ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник […]...
- Дума про Самійла Кішку скорочено – Народна творчість Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан – паша […]...
- Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант “ II варіант У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина […]...
- Дума про Марусю Богуславку (Характеристика твору) Найвідоміша козацька дума ” Маруся Богуславка ” розповідає історію, як дівчина звільняє групу українських козаків, котрі перебували в полоні протягом 30 років, і не тікає з ними, а залишається, оскільки неволя стала єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся Богуславка – легендарна українська героїня – символізує тих полонянок, які змушені були покинути Україну, “потурчитися, […]...
- Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – І варіант “ І варіант З давніх-давен на нашу Вкраїну нападали іноземні загарбники. Вони спустошували міста і села, вбивали, катували, забирали в полон людей. Життя полонених було нестерпним. В “Думі про Марусю Богуславку” зображено життя “бідних невільників” у Туреччині: … у тій-то темниці пробувало сімсот козаків… То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного […]...
- Думи 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Думи МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало Сімсот козаків, Бідних невільників. То вони тридцять літ У неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного У вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, […]...
- Дума про Івана Богуна скорочено – Народна творчість У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
- Дума про Марусю Богуславке: вічна проблема вибору Кожна людина прагне до внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли усередині людини точаться суперечка розуму й серця, між любов’ю до себе й альтруїзмом, між обов’язком перед батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно із цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді […]...
- Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ Скорочено На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- Маруся Богуславка скорочено – Народні думи На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- Історія Русів скорочено – Народна творчість (Уривки) Гетьман Хмельницький, чуючи свою близьку кончину, зібрав у себе в Чигирині урядників од війська і урядів і товариство з найзначнішими козаками. Він віддав належне їхній мужності і злагоді, які допомогли йому здолати всі напасті, перемогти у тяжких війнах. На порозі смерті гетьман радив своїм соратникам триматися одностайної згоди і братерства. Висловивши подяку їм за […]...
- Дума про Самійла Кішку скорочено – Народні думи Ой із города Трапезонда1 виступала галера Трьома цвітами процвітана, мальована, Ой первим цвітом процвітана Златосиніми киндяками2 побивана; А другим цвітом процвітана Гарматами арештована3; Третім цвітом процвітана Турецькою білою габою4 покривана. То в тій галері Алкан-паша, Трапезондське княжа, Гуляє, Собі ізбранного люду має: Сімсот турків, яничар5 штириста Та бідного невольника півчвартаста6 Без старшини військової. Перший старшина […]...
- Народні думи невільницького циклу Народ створив багато дум про турецько-татарську неволю. У них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, за “ясними зорями”. Серед дум невільницького циклу помітне місце належить думі “Маруся Богуславка”. Твір утверджує високу патріотичну свідомість, вірність батьківщині, глибоке розуміння обов’язку людини перед громадою, поняття совісті і моралі. Особливо хвилює нас образ турецької полонянки Марусі […]...
- “Поучення” Володимира Мономаха (дуже стисло) скорочено – Народна творчість Володимир Мономах починає свій твір поясненням, що, вже сидячи “на санях” (тобто перед смертю, оскільки покійників за звичаєм возили саньми будь-якої пори року), він хоче залишити повчальні настанови своїм дітям. Починається твір кількома цитатами зі Святого Письма, потім подається молитва до Богородиці. Тільки після цього Мономах переходить власне до повчання дітям. Він дає дітям настанову […]...
- Народна творчість Міфи про Геракла (скорочено) Переказ: Найулюбленішим героєм давніх греків був Геракл, син Зевса і смертної жінки Алкени. Гера, дружина Зевса-Громовержця, зненавиділа позашлюбного сина свого чоловіка, тому зробила все, щоб могутній і щирий герой мусив підкорятися неймовірним завданням боягузливого і пихатого царя Еврисфея. Авгієві стайні Подвиг п’ятий Цитата: Цар Еврисфей довго не міг, отямитися – не так з переляку, як […]...
- Александрія скорочено – Народна творчість (Уривки) … Перегодом сидів Филип на своєму царському місці, а навколо блукало, дзьобаючи корм, всіляке птаство. І раптом сіла птиця на коліна до царя Филипа й знесла яйце. І скотилося воно з колін на землю й розбилося. Із яйця ж виповзло маленьке гадюченя і кілька разів обповзло навколо шкаралупи, знову намагаючись залізти туди. І засунуло […]...
- Велесова книга (більш стисло) скорочено – Народна творчість “Велесова книга” – це набір дерев’яних дощечок, на яких невідомими літерами записані слов’янські тексти. Зміст написів дозволяє віднести їх до кінця IX ст., тобто до епохи перед прийняттям християнства на Русі. “Велесова книга” була знайдена на території України у 1919 р. під час громадянської війни полковником білої армії Ізенбеком. Пізніше було встановлено, що він знайшов […]...
- Слово о полку Ігоревім скорочено – Народна творчість Заспів Мова буде йти “по билицях нашого часу, а не за вимислом Бояна1. Боян бо віщій, якщо хотів пісню творити, то розтікався мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами… ” Згадував він у своїх піснях “давніх часів усобиці”, прославляв старого Ярослава, хороброго Мстислава. Співець накладав пальці на живі струни гусел і […]...
- Народна творчість З “Фізіолога” (скорочено) З “ФІЗІОЛОГА” Про лева Три властивості має лев. Коли левиця народить, то приносить мертве і сліпе дитинча, яке сторожує до трьох днів. Тоді приходить лев, подме йому в ніздрі, і дитинча оживе. Те ж і з віруючими народами. До хрещення вони мертві, а після хрещення очищаються святим духом. Друга властивість лева. Коли спить, то очі […]...
- Велесова книга скорочено – Народна творчість BEЛECОBA КНИГА 1 (дощечка) Даремно згадали доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – невідомо. Оглядаємося і говоримо, що соромимося знати Наву, ПравуіЯву. Дажбог створив нам яйце, “що є світ-зоря, яка нам сяє”. У тій безодні він повісів землю нашу, щоб там удержувалася. Душі пращурів світять нам зорями від Іру. Греки напали на Русь, “чинячи […]...
- Поучення Володимира Мономаха скорочено – Народна творчість “ПОУЧЕННЯ” ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА Будучи вже старою людиною і “сидячи на санях”, тобто готуючись до смерті, великий князь київський Володимир Мономах написав поучення своїм дітям, бажаючи їм домогтись успіхів у доброчесності, а також “іншим християнським людям”, яких прагнув оберегти від “усяких бід”. Батько просить дітей не сміятися з його “грамотки”, а якщо комусь вона буде люба, […]...
- Народна творчість Пісня про Роланда (скорочено) Великий Карл, володар наш славетний, Сім повних літ в Іспанії провів, Нема вже замку, що не покорився б, Нема ні міста, ні муру цілих, Крім Сарагоси на вершку гори. Там засіли нечесні бузувіри, що служать Магомету. Їх очолював король Марсіль. Він попередив своїх князів та графів, що володар Франції, Карл Великий, прийшов їх завоювати. Але […]...
- Суд Соломона скорочено – Народна творчість Молодий цар Соломон якось уві сні почув незнайомий голос, який сказав, щоб він просив, чого хоче в своєму житті: чи військових подвигів, чи золота й багатства, чи влади над усіма народами, чи довгого життя. І пообіцяв, що збудеться все, що б він не побажав. Соломон замислився і сказав, що не хоче він ні військової слави, […]...
- Народна творчість Літопис Самовидця (скорочено) ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ (Уривки) Року 1663. У місті Ніжині вдарили в бубни, сповіщаючи про скликання ради [Чорної ради]. Привів піше військо Брюховецький [Іван Мартино-вич Брюховецький, отаман запорозького козацтва]. З’явився і Сомко[Яким Семенович Сомко, 1662 року обраний у м. Козельці старшинською радою наказним гетьманом Лівобережної України]. Сомко прийшов зі своїми козаками – усі вони, як люди заможні, […]...
- Народна творчість З приповістей соломонових (скорочено) З ПРИПОВІСТЕЙ СОЛОМОНОВИХ Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам’яті, мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є смолоскипом, а наука – світлом. […]...
- Народна творчість Новий завіт (скорочено) НОВИЙ ЗАВІТ ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ (НАГОРНА ПРОПОВІДЬ) Хто блаженний А він, звівши очі на учнів своїх, говорив: “Блаженні убогі,- Царство Боже бо ваше. Блаженні голодні тепер, бо нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас… за Людського Сина. Радійте того дня н веселіться, нагорода бо ваша велика на […]...
- Притча про сіяча скорочено – Народна творчість Ось вийшов сіяч, щоб посіяти своє зерно. І як сіяв, упало одне край дороги. Там воно було витоптане, а птахи небесні його повидзьобували. Інше ж упало на грунт кам’янистий і, зійшовши, засохло без вологи. Ще інше упало під терен, який виріс і заглушив паросток. Одне ж упало на добру землю, а зійшовши, вродило стократно. Це […]...