Думка сімейна у романі “Війна і мир”
Думка сімейна у романі “Війна і мир”
І. Сім’я – джерело характеру. (Хоч Л. Толстой і вирізнив як головну у романі “Війна і мир” “думку народну, проблему сім’ї він ставить на одне з перших місць, бо вважає, що кожен отримує свої моральні орієнтири в сім’ї. Саме тому вже на початку роману читач знайомиться з сім’ями героїв.) ІІ. Закон сім’ї і людина. 1. Сім’я Ростових. (Закон сім’ї Ростових – це природність і доброта. Саме цей закон сформував характери Наташі, Миколи, Петі.
Але характер Віри суперечить суті
Так, вона не наділена вродою, проте щедро наділена жіночістю, добротою, м’якістю. Тому сухувата атмосфера сім’ї для неї складна, хоч це не завадило їй щиро любити брата й батька.) 3. Курагіни. (Мати у цій родині
Зовні вони ніби різні, проте і красуня Елен, і привабливий франт Анатоль, і їхній старший брат з відбитком ідіотизму на обличчі мають спільні риси. Так через зовнішність Толстой показує те, що їх об’єднує: вони бездушні, позбавлені емоцій, цинічні й надто ощадливі. Розрахунок – ось суть їхніх характерів, і це йде з сім’ї.)
4. Інші сім’ї. (На сторінках роману так чи інакше показані й інші сім’ї. Так родина Друбецьких складається з сина Бориса – егоїста, для якого мати ладна зробити усе мислиме й немислиме, і матері, для якої усе життя підпорядковане меті влаштувати кар’єру сина. Про сім’ю Долохова автор говорить, аби відкрити прихований кращий бік його характеру – здатність любити й захищати родину – матір та сестру-каліку.) 5. Людина без родини. (Саме така Жулі Карагіна. Позбавлена сім’ї, вона живе без нормальних моральних орієнтирів, без дружньої поради, яка б допомогла їй уникнути небажаного шлюбу й негідної поведінки.) ІІІ.
Хороша сім’я – нагорода кращим героям роману. (Толстой досліджує, як складаються нові сім’ї, як паруються молоді люди. Цікаво, що він показує, як можуть вдало знайти одне одного люди й не найкращих моральних якостей. Головне – що саме їх єднає.) 1. Віра і Берг. (Ці молоді люди влаштували свій шлюб, керуючись розрахунком. Вона побачила його цілеспрямоване прагнення до кар’єри за будь-яку ціну, а він побачив, що вона з її характером і приємною зовнішністю, грошима та зв’язками батька допоможе йому дістатися мети.
Обоє вони егоїсти й не найкращі люди, але, як кажуть, яке їхало, таке й здибало. Вони вдало знайшли собі пару.) 2. Микола і Мар’я. (Вони створили гармонійну пару, бо наділений добротою дому Ростових Микола зумів оцінити внутрішню красу Мар’ї, а вона з її м’якістю і жіночістю зуміла дати йому щастя, поважаючи його як голову родини, як хазяїна.
До того ж у них є діти, без яких сім’я неможлива. Вони доповнюють одне одного, хоч і досить різні.) 3. Наташа і П’єр. (Гармонія їхніх стосунків побудована на духовній єдності, коханні. Наташа виявилася здатною повністю “розчинитися” у П’єрі, у родині.
Для неї тепер чоловік і діти – її єдиний Всесвіт. Вона – той ідеал, про який мріяв Л. Толстой.) ІV. Значення “думки сімейної” у романі. (У романі “Війна і мир” кілька сотень героїв, проте Л. Толстой багато говорить саме про сім’ю як джерело характеру героїв і запоруку її подальшої долі.
Адже часто неможливо зрозуміти мотиви дій і особливості характеру героїв, якщо не зважати на їх сім’ю. Сім’я – головна цінність у житті героїв, їх виток і їхня мета, їх нагорода за вміння любити і кара за егоїзм.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)