Едгар Аллан По Золотий жук
Едгар Аллан По Золотий жук Перекладач: Р. I. Доценко Джерело: З книги:По Е. Золотий жук:- К.:Дніпро, 2001 Го-го!
Він скаче, мов скажений: Його тарантул укусив. “УСІ ПОМИЛЯЮТЬСЯ” Багато років тому я був заприятелював з таким собі містером Вільямом Леграном.
Він походив з давнього гугенотського роду і колись був маєтний. Але ціла низка знегод довела його мало не до вбозтва, і, щоб уникнути принижень, неминучих при втраті багатства, він вибрався з Нью-Орлеана, міста своїх предків, і поселився на Салівеновому острові поблизу Чарльстона у штаті
Від материка острів відділяє ледве помітна протока, де течія насилу пробиває собі шлях крізь намул та густий очерет,- улюблене пристановище болотяних куріпок. Рослинність на острові, як і можна було сподіватись, не багата і хирлява. Великих дерев не побачиш. Біля західного кінця острова, де споруджено форт Моултрі і де стоїть кілька жалюгідних осель, в яких улітку живуть утікачі від чарльстонської куряви й пропасниці, можна ще знайти колючу карлувату
Серед цих чагарів, ближче до східного, найвіддаленішого від материка, кінця острова Легран поставив собі невеличку хатину, в якій і жив, коли мені судилося випадково з ним познайомитись. Наше знайомство незабаром перетворилося на дружбу, бо у вдачі цього відлюдника чимало було такого, що збуджувало цікавість і викликало повагу. Легран мав добру освіту й надзвичайно сильний розум, але був заражений мізантропією, і раз у раз то проймався запалом, то впадав у меланхолію. У нього було багато книжок, хоч заглядав до них він рідко, натомість воліючи ходити на полювання та ловити рибу або блукати над берегом і в миртових заростях, де вишукував різні мушлі та комахи. Його колекції комах позаздрив би навіть Свамердам.
У цих мандрах Леграна звичайно супроводив старий негр на ім’я Джупітер. Відпущений на волю ще до того, як зубожіла господарева родина, він, одначе, вважав за свій обов’язок і далі залишатися при молодому “маса Вілові”, і ні добром, ні злом його не можна було від цього відвернути. Родичі Легранові, здається, ще й підтримували цю затятість у негрові, маючи певність, що Легран трохи схибнувся і, отже, потребує постійного догляду й опіки. Сувора зима на широті Салівенового острова – рідкісне явище, і восени майже ніколи не доводиться обігрівати приміщення.
Проте в середині жовтня 18++ року випав досить таки холодний день. Саме перед заходом сонця я нарешті пробився крізь хащі до хатини приятеля, що його не бачив уже кілька тижнів. Мешкав я тоді у Чарльстоні, за дев’ять миль від острова, перебратися на який у ті часи було куди тяжче, ніж тепер. Добувшись до хатини, я постукав, як звичайно, а не почувши відповіді, дістав ключа з відомого мені сховку, відімкнув двері й увійшов.
У каміні палахкотів яскравий вогонь. Це була несподіванка, і аж ніяк не неприємна. Я скинув пальто, вмостився у кріслі перед тріскучими поліняками і став терпляче дожидати господарів. Вони повернулися, тільки-то смеркло, і привітали мене вельми щиро. Джупітер, широко усміхаючись, заходився готувати на вечерю болотяних куріпок.
Леграна посів черговий напад гарячкового запалу – інакше, мабуть, і не скажеш. Він знайшов новий різновид двостулкового молюска, та ще й більше того – вистежив і з Джупітеровою допомогою вполював жука, нібито зовсім невідомого науці, і завтра збирався вислухати мою думку про нього. – А чом не сьогодні? – запитав я, потираючи руки над вогнем і подумки посилаючи під три чорти все жукове поріддя. – Якби ж знаття, що ви тут! – вигукнув Легран.- Але я вас так давно вже не бачив, і звідки ж мені здогадатися, що ви саме сьогодні завітаєте?
Дорогою додому ми зустріли лейтенанта Дж++ з форту, і я, з головою не порадившись, дав йому на вечір жука. Отож до ранку вам його ніяк не побачити. Переночуйте в нас, і на світанку я пошлю Джупа, щоб приніс жука. Такої краси скільки світ світом не бувало! – Це ви про світанок?
– &;#8216;Кий там світанок! Жук, от що. Він яскраво-золотої барви, завбільшки з великий горіх гікорії і має дві чорні, як вугіль, цятки вгорі на спині, а третю таку саму – внизу. Вусики тоненькі… – Тоненькі, але важкенькі! – докинув своє слово Джупітер.- Та цей жук із щирого золота, все до цятки в ньому золоте, усередині й зверху,- такого важкого жука я зроду-віку не бачив.
– Нехай і так, Джупе,- відказав Легран занадто вже поважним тоном,- але це не підстава, щоб ми їли пересмажену дичину. Жук і справді такої барви,- Легран обернувся до мене,- що я майже згоден із Джупітером. Надкрильця мають такий металевий відблиск, якого ви ще ніколи не бачили.
А втім, завтра й самі переконаєтесь. А тим часом я ось вам покажу, якої він форми. Сказавши це, Легран сів до невеликого столу, де лежали перо й чорнило, але не було видно ані клаптика паперу. Попорпався він у шухляді – проте й там теж паперу не знайшлося. – Нічого,- сказав урешті Легран,- нам і цього вистачить.
Він дістав з кишені камізельки клапоть, як мені видалося, дуже брудного паперу і став побіжно накреслювати на ньому обриси жука. А я все так і сидів собі коло каміна, ще не встигши зігрітись. Легран скінчив своє малювання і, не підводячись із місця, передав мені папір. Аж раптом знадвору почувся голосний гавкіт, а тоді шкряботіння у двері. Коли Джупітер відчинив, у кімнату вскочив здоровезний Легранів ньюфаундленд, кинувся просто до мене й став лащитись, поклавши лапи мені на плечі: в попередні свої відвідини я-бо приділив йому чимало уваги.
Перешалівши, собака притих, і я нарешті зміг поглянути на папір; широ кажучи, я непомалу здивувався, коли побачив, що саме намалював мій приятель. – Еге ж,- промовив я, уважно розглянувши малюнок.- Жук таки чудний, ніде правди діти,- чогось подібного я ще в житті не бачив… Хіба що це, може, череп, череп із кістками навхрест. В усякому разі, цей жук ні на що в світі так не скидається, як на емблему смерті.
– Череп! – повторив Легран.- Таки й справді, на папері воно начебто й схоже. Безперечно. Дві верхні чорні цятки – ніби очі, правда? А довша внизу – ніби отвір рота…
Та й весь контур овальний. – Може, й так,- озвався я,- але з вас, Легране, художник ніякий. Я краще почекаю, поки побачу самого жука, якщо хочу скласти собі уявлення про його вигляд. – Що ж, ваша воля,- трохи ображено пробурмотів Легран.- Я малюю досить стерпно, принаймні мені так здається. У мене були добрі вчителі, і не зовсім же я безкебетний, смію думати.
– Ну, тоді ви жартуєте, любий друже,- сказав я.- Тут намальовано доволі-таки непоганий череп – можу погодитись, що навіть пречудовий череп, як на мою профанську думку, і ваш жук, якщо він подібний до цього черепа,- найдивніший жук у світі. Побачивши такого жука, недовго й у нечисту силу повірити! Гадаю, ви назвете його scarabaeus caput hominis1 абощо; у природничій історії чимало таких назв. Але де ж ті самі вусики, що ви казали? – Вусики?! – вигукнув Легран, уже почавши дратуватись нашою розмовою.- Та не могли ж ви їх не побачити.
Я намалював вусики точнісінько такі, які вони є насправді. Вже де-де, а тут ви не можете мати до мене претензій. – Може, й справді ви намалювали,- відказав я,- тільки я їх не бачу. Нічого більше не кажучи, я повернув Легранові папірця, щоб зайве його не дратувати.
Але все-таки мене дуже здивувало, чому справа обернулася таким боком, і я ніяк не міг збагнути, що вивело Леграна з рівноваги. А щодо зображення жука – то там направду ніяких вусиків не було видно, та й сам жук скидався скоріше на череп. Легран сердито забрав папірця і вже майже зіжмакав його, щоб викинути, очевидно, у вогонь, коли це раптом щось прикувало його увагу до малюнка. Вмить лице йому побагровіло, а тоді зробилося смертельно бліде.
Кілька хвилин він пильно придивлявся до малюнка, не рушаючи з місця. Потім підвівся, узяв свічку зі столу й сів на морську скриню в найдальшому кутку кімнати. Там він знов почав ретельно розглядати папір з усіх боків. Він не озивався, і, хоча його поведінка вельми мене дивувала, я вважав за краще й собі мовчати, аби не погіршувати й без того лихий гумор приятеля. Невдовзі Легран дістав з кишені сурдута гаман, обережно вклав туди папірця і, заховавши його у письмовий стіл, замкнув шухляду.
Тепер він трохи заспокоївся, хоч попередня жвавість до нього так і не повернулась. Проте Легран уже не так хнюпився, як просто блукав десь думкою. Що ближче до ночі, то все в глибшу впадав він задуму, і всі мої спроби розважити його були марні.
Related posts:
- Що таке інтелектуальний детектив? (за новелами Едгара По “Золотий жук” та “Вбивство на вулиці Морг”) – ЕДГАР ПО ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Що таке інтелектуальний детектив? (за новелами Едгара По “Золотий жук” та “Вбивство на вулиці Морг”) Усі ми звикли до того, що серед книжок для масового читача чільне місце посідають детективи. Здається, що цей безсмертний жанр існував завжди. Але це не так. У1809 році в Америці народився хлопчик, якому судилося стати одним із засновників […]...
- Едгар Аллан По Поліціан Едгар Аллан По Поліціан Переклад Анатолія Онишка та Михайла Тупайла Зміст Дійові особи Ява перша Ява друга Ява третя Ява четверта Ява п’ята Ява шоста Ява сьома Ява восьма Ява дев’ята Ява десята Ява одинадцята ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛАЛАГА, сирота, вихованка ді Брольйо. АЛЕССАНДРА, небога ді Брольйо, заручена з Кастільйоне. ДЖАСІНТА, покоївка Лалаги. ГЕРЦОГ ДІ БРОЛЬЙО. […]...
- Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Переклад Віктора Шовкуна Передмова Кілька місяців тому, коли я повернувся до Сполучених Штатів, переживши в Південному океані та деінде багато дивовижних пригод, про які розповім далі, випадок привів мене у невеличке товариство джентльменів з Річмонда, штат Віргінія, і вони виявили глибокий інтерес до всього, що стосувалося країв, де […]...
- Едгар Аллан По Вбивства на вулиці Морг Едгар Аллан По Вбивства на вулиці Морг Перекладач: М. Г. Сарницький Яких пісень співали сирени або яке ім’я взяв Ахіллес, ховаючись між жінок,- хоч і тяжкі питання, а все ж мають розгадку. Сер Томас Браун Розумові здібності, які називають аналітичними, самі, проте, аналізові не піддаються. Судити про них можна тільки за наслідками їхньої роботи. Крім […]...
- СФІНКС – ЕДГАР АЛЛАН ПО СФІНКС © Український переклад. О. М. Мокровольський, 1992. Під час жахливого владарювання холери в Нью-Йорку я прийняв від одного мого родича запрошення побути з ним два тижні в безлюдному затишку його cottage ornee (1) на берегах Гудзону. Нас тут зусебіч оточували звичайні засоби літніх розваг, і як би ми тішилися, блукаючи навмання лісами, малюючи, катаючись […]...
- ЯК Я БУВ СВІТСЬКИМ ЛЕВОМ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ЯК Я БУВ СВІТСЬКИМ ЛЕВОМ © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. …Від великих див Навшпиньки кожен у ті дні ходив. Сатири єпископа Голла Я – велика людина. Тобто – я був великою людиною; але я й не автор “Джуніуса”, і не Залізна Маска, бо звуть мене, як гадаю, Роберт Джонс, і народився я десь […]...
- ТИША – ЕДГАР АЛЛАН ПО ТИША Притча © Український переклад. В. Й. Шовкун, 1992. Дрімають гірські верхівки, Тиша в долинах, печерах і на скелях. Алкман “Послухай-но,- сказав Демон, Поклавши руку мені на голову,- Край, про який я тобі розповім, це похмура долина у Лівії, Понад берегами річки Заїри, І нема там ані спокою, ані тиші. Води річки мають шафраново-хворобливий колір […]...
- СЕРЦЕ ВИКАЗАЛО – ЕДГАР АЛЛАН ПО СЕРЦЕ ВИКАЗАЛО © Український переклад. В. Й. Шовкун, 1992. Я справді дуже-дуже нервовий, страх який нервовий, і таким був завжди, але навіщо ви мені твердите, ніби я божевільний? Хвороба не знищила й не притупила мої відчуття, вона лише загострила їх, передусім мій слух, і тепер я чую не тільки земні звуки, а й небесні. Я […]...
- ДІЛОК – ЕДГАР АЛЛАН ПО ДІЛОК © Український переклад. Л. Н. Маєвська, 1992. “Система – душа будь-якого бізнесу”. Давня приказка Я – ділок. І прихильник системи. Бо найголовніше, зрештою,- це система. Та нікого я так глибоко не зневажаю, як отих диваків та дурнів, котрі тільки розпатякують про порядок та систему, а що воно таке – не тямлять: вони суворо дотримуються […]...
- Золотий жук (переказ) Нащадка стародавнього аристократичного роду Вільяма Леграна переслідують невдачі, він втрачає все своє багатство і впадає у злидні. Щоб уникнути насмішок та принижень, Легран залишає Новий Орлеан, місто своїх предків, і поселяється на пустельному острівці поблизу атлантичного узбережжя. У заростях миртової гаї Легран споруджує собі хатину, де й живе зі старим слугою-негром Юпітером і величезним ньюфаундлендом. […]...
- ЕЛЕОНОРА – ЕДГАР АЛЛАН ПО ЕЛЕОНОРА © Український переклад, В. Б. Носенко, 1992. Sub conservatione formae Specificae salva anima (1). Раймонд Луллій Я з тих, кому звісні буйні фантазії і шалені пристрасті. Мене називали божевільним, але хто його зна, може, божевілля – це вищий розум і майже всі славетні діяння і кожна глибока думка породжені хворобливим станом – певним настроєм […]...
- ЧОРНИЙ КІТ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ЧОРНИЙ КІТ © Український переклад, Л. Н. Маєвська, 1992. Не смію навіть помислити, що хтось повірить, ніби мене справді спіткали оті лихі, жахливі й водночас на диво буденні пригоди, що про них я оце намірився розповісти. Та й хіба ж я схибнувся, щоб чекати довіри від когось, коли сам собі відмовляюся вірити! Але я ж […]...
- БЕРЕНІКА – ЕДГАР АЛЛАН ПО БЕРЕНІКА © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. Dicebant mihi sodales, si sepulchrum amicae visitarem, curas meas aliquantulum fore levatas(1). Saadi (1) Казали мені товариші, що той, хто провідує могили друзів, трохи полегшує свій клопіт (латин.). Нещастя багатолике. Підступність земного життя різноманітна. Вона сягає через широкий обрій, як райдуга, й відтінки її так само численні, […]...
- БАРИЛЬЦЕ АМОНТИЛЬЯДО – ЕДГАР АЛЛАН ПО БАРИЛЬЦЕ АМОНТИЛЬЯДО © Український переклад. В. Й. Шовкун, 1992. Тисячу образ я покірно витерпів від Фортунато – та коли він мав нахабство познущатися з мене, я заприсягся помститись. Проте ви добре знаєте мою вдачу і навряд чи подумаєте, що я висловив погрозу вголос. Я твердо постановив, що рано або пізно помщуся, але сама невідворотність мого […]...
- ОВАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ОВАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ © Український переклад. Л. Н. Маєвська, 1992. Замок, до якого мій слуга Педро відчайдушно вдерся, аби мені, пораненому та ледь живому, не довелося ночувати просто неба, стояв похмурий і величний, мов оті химерні громаддя, що у плині століть позирають на нас зі схилів Апеннін так само суворо, як зі сторінок, витворених уявою пані […]...
- ЕДГАР АЛЛАН ПО (1809-1849) Едгар Аллан По – американський поет, прозаїк, критик, редактор, один з перших професійних письменників США, який жив винятково літературною працею, який знав славу й популярність, але якого не відразу зрозуміли й оцінували на батьківщині. Едгар По народився у Бостоні 19 січня 1809 року в родині акторів. Походив з давнього ірландського роду. Цей рік був […]...
- АНГЕЛ ДИВОВИЖНОГО – ЕДГАР АЛЛАН ПО АНГЕЛ ДИВОВИЖНОГО Фантастичний етюд © Український переклад. В. В. Вишневий, 1992. Так ситно, як того вогкого та гнилого листопадового дня, я ще не обідав: досить сказати, що навіть нелегкотравні trufle (1) зайняли на моєму столі не найчільніше місце. Після трапези я сидів сам-один у їдальні, задерши ноги на коминкові гратки й зіпершись ліктем на столик, […]...
- ЛЮДИНА НАТОВПУ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ЛЮДИНА НАТОВПУ © Український переклад. І. Е. Бояновська, 1992. Се grand malheur de ne pouvoir etre seul (1). Лабрюйєр Добре було сказано про одну німецьку книгу: “Es lasst sich nicht lesen” – вона не дається прочитати. Існують і таємниці, які не даються, аби їх розкрили. Щоночі, чіпляючись за руки сповідників та жалісно зазираючи їм у […]...
- ТРАГІЧНЕ СТАНОВИЩЕ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ТРАГІЧНЕ СТАНОВИЩЕ (КОСА ЧАСУ) © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. Що так незмірно надокучило вам, Прекрасна дамо? “Комус” Був тихий і ясний вечір, коли я вийшла пройтись по славному місті Едіні. На вулицях панував страшенний гамір і штовханина. Чоловіки балакали. Жінки кричали. Діти галасували. Свині верещали. А колеса – гуркотіли. Бики – ревли. Корови […]...
- Біографія Едгар Аллан По Едгар Аллан По – американський поет, прозаїк, критик, редактор, один з перших професійних письменників США, який жив винятково літературною працею, який знав славу й популярність, але якого не відразу зрозуміли й оцінували на батьківщині. Едгар По народився у Бостоні 19 січня 1809 року в родині акторів. Походив з давнього ірландського роду. Цей рік був зоряним […]...
- ТРИ НЕДІЛІ НА ОДНОМУ ТИЖНІ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ТРИ НЕДІЛІ НА ОДНОМУ ТИЖНІ © Український переклад. І. Є. Бояновська, 1992. “У-у, бездухий, безсердечний упертюх! занудний трухлявий смердючий дикун!!!” – шпетив я подумки свого двоюрідного діда Ромбурмила, погрожуючи йому кулаком. На жаль, лише подумки. Бо насправді існувала явна невідповідність між тим, що я говорив, і тим, що я лише збирався робити. Коли я розчахнув […]...
- Едгар Аллан По Біографія ЕДГАР АЛЛАН ПО (1809-1849) Едгар Аллан По – американський поет, прозаїк, критик, редактор, один з перших професійних письменників США, який жив винятково літературною працею, який знав славу й популярність, але якого не відразу зрозуміли й оцінували на батьківщині. Едгар По народився у Бостоні 19 січня 1809 року в родині акторів. Походив з давнього ірландського роду. […]...
- ЯК ПИСАТИ БЛЕКВУДСЬКУ СТАТТЮ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ЯК ПИСАТИ БЛЕКВУДСЬКУ СТАТТЮ © Український переклад. І. Є. Бояновська, 1992. “В ім’я пророка – фіги!” Крик вуличного торговця фігами в Туреччині Про мене, гадаю, чули всі. Я – сеньйора Псіхея Зенобія. Це незаперечний факт, та вороги прозвали мене Психа Сноб, упевнивши, що Психа – всього лиш просторічне скорочення від Псіхеї, що грецькою означає “душа” […]...
- НЕ ЗАКЛАДАЙСЯ З ЧОРТОМ НА ВЛАСНУ ГОЛОВУ – ЕДГАР АЛЛАН ПО НЕ ЗАКЛАДАЙСЯ З ЧОРТОМ НА ВЛАСНУ ГОЛОВУ Оповідка з мораллю © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. “Con tal que las costumbres de un autor,- пише дон Томас де Лос Торрес у передмові до своїх “Аматорських віршів”,- sean puras у castas, importo muy росо que no sean igualmente severas sus obras”, що нашою мовою означає […]...
- ШАХРАЙСТВО ЯК ТОЧНА НАУКА – ЕДГАР АЛЛАН ПО ШАХРАЙСТВО ЯК ТОЧНА НАУКА © Український переклад. М. Б. Габлевич, 1992. Раз, два, три, Грав я і ти. Абель, жабель, киш, миш, Тобі дуля, мені книш. Відколи світ світом, було на нім два Єремії. Один склав єреміаду про лихварство і звався Єремія Бентам. Він завоював серце містера Джона Нійла і був, за малим рахунком, великою […]...
- Короткий виклад змісту повести “Золотий жук” Нащадка стародавнього аристократичного роду Вільяма Леграна переслідують невдачі, він втрачає все своє багатство й упадає в убогість. Щоб уникнути глузувань і принижень, Легран залишає Новий Орлеан, місто своїх предків, і поселяється на пустельному острівці поблизу атлантичного узбережжя. У заростях миртового гаю Легран споруджує собі хатину, де й живе зі старим слугою-негром Юпітером і величезним ньюфаундлендом. […]...
- ПРАВДА ПРО ІСТОРІЮ З МІСТЕРОМ ВАЛЬДЕМАРОМ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ПРАВДА ПРО ІСТОРІЮ З МІСТЕРОМ ВАЛЬДЕМАРОМ © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. Звичайно, я не вдаватиму, ніби вбачаю щось дивне в тому, що незвичайна історія містера Вальдемара породила стільки суперечок. Диво було б, якби вона їх не породила – надто за таких обставин. Попри бажання всіх зацікавлених сторін зберегти справу в таємниці від широкого […]...
- МЕТЦЕНГЕРШТАЙН – ЕДГАР АЛЛАН ПО МЕТЦЕНГЕРШТАЙН © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. Pestis eram vivus – moriens tua mors ero (1). Мартін Лютер Страхіття й фатальності гуляли по світу за всіх часів. Тож навіщо називати точно, коли саме діялось те, про що я хочу розповісти! Досить сказати, що в ті дні, про які буде мова, в Угорщині панувала тверда, […]...
- ЧОРТ НА ДЗВІНИЦІ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ЧОРТ НА ДЗВІНИЦІ © Український переклад. Ю. Я. Лісняк, 1992. Котра година? Старовинна примовка Загалом кожному відомо, що найприємнішим місцем у світі є – чи, на жаль, було! – голландське містечко Котторагоддіна. Та оскільки воно лежить трохи віддалік від усіх битих шляхів, так би мовити, на відлюдді, то, можливо, дуже мало хто з читачів побував […]...
- ФОН КЕМПЕЛЕН І ЙОГО ВІДКРИТТЯ – ЕДГАР АЛЛАН ПО ФОН КЕМПЕЛЕН І ЙОГО ВІДКРИТТЯ © Український переклад. М. Б. Габлевич, 1992. Після вельми докладної, вичерпної доповіді Араго, не кажучи вже про резюме, що його помістив “Дурноманів часопис”, і про щойно опублікований детальний звіт лейтенанта Морі, ніхто не вважатиме, звичайно, що, викладаючи кілька принагідних зауваг з приводу відкриття фон Кемпелена, я маю намір розглянути це […]...
- МАСКА ЧЕРВОНОЇ СМЕРТІ – ЕДГАР АЛЛАН ПО МАСКА ЧЕРВОНОЇ СМЕРТІ © Український переклад. Л. Н. Маєвська, 1992. Давно вже спустошувала країну Червона Смерть. Жодна пошесть не бувала досі така огидна й не сіяла стільки згуби. Кров була її знаком і тавром – жаска багряниця крові. Колючі болі, раптове запаморочення, а далі кров пирсне з усіх пор – і прощавай білий світе. Криваво-червоні […]...
- Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає […]...
- “Пригоди думки” у творі Е. По “Золотий жук” Де цей край, Край золотий Ельдорадо? Е. По Едгар Аллан По – один із відомих письменників світу. Але письменник незвичайний, письменник-інтелектуал, твори якого треба читати уважно, розмірковуючи, аналізуючи. Едгара По вважають майстром захоплюючої фантастичної новели і батьком детективного жанру в літературі. Він досяг визнання як у поезії, так і в прозі. Глибокі, майже енциклопедичні знання […]...
- Що таке інтелектуальний детектив? (За новелами Едгара Алана По “Золотий жук” та “Вбивство на вулиці Морг”) Усі ми звикли до того, що серед книжок для масового читача чільне місце посідають детективи. Здається, що цей надживучий жанр існував завжди. Але це не так. У 1809 році в Америці народився хлопчик, якому судилося стати одним із засновників детективного жанру. Цього хлопчика звали Едгар Алан По. Сьогодні цей письменник викликає нову хвилю цікавості, а […]...
- Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” ПО ЕДГАР АЛЛАН (1809-1849) Американський письменник, новеліст, поет, критик. На долю його випали нелегкі життєві випробування: народився в сім’ї бродячих акторів, рано втратив батьків, його взяла на виховання багата родина, але щастя було недовгим. Характери нового батька і чужого сина не співпадали і зрештою Едгар змушений був покинути забезпечену родину і поневірятися. З 1828 до […]...
- Гімн людському інтелектові за новелами Е. По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг” Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія вплинула на творчість поетів різних народів. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Велику увагу Едгар По приділяв художній майстерності твору. Він першим у літературі усвідомив […]...
- Схарактеризуйте детективні новели Е. По (“Вбивство на вулиці Морг”, “Таємниця Марі Роже”, “Золотий жук”, “Украдений лист”) Схарактеризуйте детективні новели Е. По (“Вбивство на вулиці Морг”, “Таємниця Марі Роже”, “Золотий жук”, “Украдений лист”). Основні правила детективного жанру – чим складніша і заплутаніше справа, тим її простіше розв’язати. Сюжет детективного твору складався з 4-х елементів (покажемо на прикладі оповідання Е. По “Вбивство на вулиці Морг”): -постановка проблеми (вбивство двох жінок у їхньому будинку); […]...
- Гімн людському інтелектові (за новелами Едгара По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг”) І. Моє ставлення до детективних оповідань (читаю із захопленням, цікаво стежити за вчинками героїв, спостерігати за логікою розкриття таємниць, вражають можливості людського розуму). ІІ. Засновник детективного жанру – Едгар По (майстер захоплюючої фантастичної новели, сміливі гіпотези і припущення; відчуття напряму розвитку наукової думки майбутнього, не відступаючи від логічних законів дійсності; сприймались як опис реальних подій). […]...
- Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Верн і Г. Веллс вважали його своїм учителем. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню […]...
- Поєднання комічного та жахливого у новелах Е. А. По (“Вбивство на вулиці Морг”, “Викрадений лист”, “Золотий жук”) ЗАНЯТТЯ 5 Тема: Поєднання комічного та жахливого у новелах Е. А. По (“Вбивство на вулиці Морг”, “Викрадений лист”, “Золотий жук”) ПЛАН – Провідний сюжет логічних новел, характерна їх ознака. – Образи Д. Огюста і Леграна, відмінність героїв від “нишпорок” буржуазної розважальної літератури. – “Логічні” новели. Характеристика новел “Вбивство на вулиці Морг” і “Викрадений лист”. – […]...