Фольклорно-міфологічна основа п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон”
Творчість Педро Кальдерона де ла Барки, безсумнівно, сьогодні визнана вершиною не лише іспанського, а й європейського бароко. Його п’єси вражають і захоплюють не тільки стильовою довершеністю, а й надзвичайною філософською глибиною і цілим спектром морально-етичних проблем. “Життя – це сон” – саме той твір, який акумулював усю складність та багатозначність проблем, які завжди поставали перед людиною і які вона будь-що прагнула осягнути. Його мотиви та образи мають складні зв’язки із тогочасним культурним контекстом і сягають
Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза зовнішнім світом – запозичений із легенди про Варлаама і Йоасафа, яка була своєрідною європейською інтерпретацією давньосхідної легенди про життя Будди. Історія про Варлаама і Йоасафа була надзвичайно популярна в Європі в епоху середньовіччя. В Іспанії побутували її переклади латиною, а на території східних слов’ян був поширений грецький список.
Про популярність цього сюжету в іспанській літературі свідчать
Історія про Варлаама і Йоасафа потрапила в Іспанію і використовувалась як “exemplum” – повчальний приклад. Вона фігурувала в проповідях, а в 1602 році була опублікована в збірнику Педро Альфонсо “Disciplina clericales”. Очевидно, Кальдерон знав усі варіанти побутування цієї легенди, оскільки був священиком і першим драматургом Іспанії ХVІІ ст.
Цей сюжет прийшов у Європу з арабських збірників, куди він потрапив через мову пехлеві з давньоіндійської. Детально його шлях з індійської літератури в європейську, а також різні варіанти побутування в національних літературах простежує І. Франко у своїй статті “Про Варлаама і Йоасафа та притчу про Єдинорога” [4].
Отже, першоджерелом цього сюжету є “Популярна легенда про Будасафа і Білаухара”, взята із санскритського тексту “Лалітавістара” (детальний опис гри Будди), і тому “Легенду про Варлаама і Йоасафа” вважають християнською адаптацією житія Будди. Цей факт свідчить про те, що з давніх давен існували значні міжрегіональні літературні зв’язки і впливи.
Грецький варіант повісті розповідає про життя царевича Йоасафа, якого батько, могутній індійський цар Авенір, бажаючи запобігти пророцтвам гороскопа, виховує самотньо в палаці, в оточенні гарних слуг. Царевич повинен був ніколи не бачити горя й страждань, не міг залишити палац, а найголовніше – не повинен був дізнатися про існування християнської віри. За легендою Йоасаф згодом стає сподвижником християнства.
У Кальдерона сюжет легенди набуває зовсім іншого змісту. Повністю втрачені релігійні акценти, посилюється моральний аспект і повчальний (виховний) зміст. І в індійській легенді, і в п’єсі Кальдерона усамітнення принца переслідує одну мету – запобігти здійсненню астрологічних пророцтв, тобто прагнення перемогти, змінити долю, послану небом. В обох випадках усе закінчується поразкою.
Та в легенді батько піклується про благополуччя сина згідно зі своїми уявленнями про щастя й добробут, згідно зі своїми віруваннями. У п’єсі – все навпаки. Батько приносить в жертву життя й благополуччя сина заради спокою й добробуту свого народу.
Безперечно, в цьому випадку маємо вплив поширеної в ХУІІ-ХVІІІ століттях у Західній Європі філософії раціоналізму Рене Декарта, за якою обов’язок перед державою і народом однозначно був вищим за особисті інтереси [1, 114].
Вияв ідей цієї філософії спостерігається і в розв’язці. Принц Сехізмундо силою свого розуму долає пристрасті, перемагає злі пророцтва.
…Отже, хто змогти бажає
Свою долю, той розумним
І терплячим бути має [2, 121].
Легенда стверджує пріоритет християнства. Кальдерон знаходиться на позиціях християнського гуманізму, тому питання релігії, її пріоритетності у нього взагалі не постають.
Поряд з мотивом усамітненого принца одним із провідних є мотив страждання. Він визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехізмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі і т. д. З одного боку, страждання у земному житті – мотив звичний для літератури бароко. Але усі герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини, що виходить за межі звичної для бароко концепції людини і вказує на зв’язок тексту з першоджерелом.
Шлях переборення страждання і усвідомлення певних життєвих істин, який проходить Сехізмундо, є художнім втіленням шляху так званих чотирьох “благородних істин” (шляху до нірвани), які викладені у проповідях Будди на початковій стадії розвитку буддизму, коли він був ще лише етичним і практичним вченням [3, 41-42]. Подібні мотиви підкорення особистісного морального імперативу вищому обов’язку (дхармі) легко відшукати в пам’ятках древньоіндійського епосу “Махабхараті” (доля Карни) та “Рамаяні” (сюжетна лінія Рами). Пріоритет індивідуалізму однозначно карається.
Третій наскрізний мотив п’єси Кальдерона – це мотив сну. Твір будується на метаморфозі життя-сон, стверджуючи хисткі межі між сном та реальністю. Сехізмундо у своєму другому монолозі говорить:
… Ми перебуваєм
В світі, повнім таїни,
Бо життя – це сон чудний;
Знаю з досвіду, що всюди
Тут живуть сновиддям люди,
Поки збудяться вони [2, 88].
Мотив сплячого, який прокидається й не може відрізнити сон та дійсність, також був відомий іспанській літературі. Він зустрічається у “Книзі про стани” Хуана Мануеля, датованій ХІV ст. Цілком можливо, що він також запозичений із “Казки про сплячого, який прокидається” (з книг “Тисячі й одної ночі”), оскільки більшість східних сюжетів приходили в Європу саме через іспанську (особливо андалузьку) літературу.
В Іспанії ХVІІ століття був популярним анекдот про “сплячого, що прокидається” й зберігся у збірках міського фольклору.
Сон у п’єсі Кальдерона, з одного боку, є композиційним прийомом, з іншого – категорією й образом-символом, який надає творові глибокого філософського змісту. Через образ сну змальована недостовірність чуттєвого сприйняття, суєтність життя, швидкоплинність часу, відносність земних цінностей, що надзвичайно співзвучне дуже поширеним в Іспанії ХVІІ ст. ідеям стоїцизму.
Снить багач, що він багатий,
Лупить гроші так і сяк;
Бідний снить, що він, бідняк,
Мусить пріти й заробляти;
Снить же той, хто взявся драти,
Снить, хто гнеться й хто згина;
Снить господар, снить жона
І, як видно, всі на світі
Снять, спокусами повиті,
Хоч цього ніхто не зна [2, 89].
У п’єсі Кальдерона зустрічаються складні міфологічні образи, взяті з іспанськихказок, як, наприклад, Гіпогриф, що є поєднанням коня і грифона. Грифон – це образ, узятий із античної міфології (грифони запрягалися в колісницю Аполлона). Поряд зустрічаються цілком прозорі міфологічні образи – Аврора, Флора, Паллада.
Отже, драма Кальдерона “Життя – це сон” є складним синтезом філософських ідей, міфологічних сюжетів, легенд, фольклорних мотивів, релігійних вірувань, асимільованих у відповідності до ідеології та поетики своєї епохи, до своїх власних етичних та естетичних ідеалів.
?
Література
1. История всемирной литературы в девяти томах. Т. 4. – М., 1987.
2. Кальдерон П. Життя – це сон // Тема. – 2000.- № 1.
3. Філософія стародавнього світу. – К., 1992.
4. Франко І. Про Варлаама і Йосафата та притчу про Єдинорога / Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Т. 30. – К., 1981..
Related posts:
- Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Г. Лонгфелло єднає її з багатьма віддаленими з погляду літературної взаємодії українськими творами. Хвиля захоплення фольклором набуває міжнаціонального характеру у другій половині XІX – на початку XX століття, і це дає змогу встановити паралелі, провести аналогії, знайти типологічно схожі риси і розбіжності. Прикметно те, що майже одночасно з “Лісовою піснею” […]...
- Значення філософської метафори та символіки у драмі П. Кальдерона “Життя – це сон”. Релігійно-містичне підгрунтя драми П. Кальдерона “Життя – це сон” 33. Значення філософської метафори та символіки у драмі П. Кальдерона “Життя – це сон”. Релігійно-містичне підгрунтя драми П. Кальдерона “Життя – це сон” Долгое время ее понимали только как религиозно-символическую драму, смысл которой сводится к теологическому тезису утверждения свободной воли и толкованию жизни как сна, грандиозной комедии, где люди играют лишь отведенную им сценическую роль, […]...
- Світ у драмі “Життя – це сон” – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 4. П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО Світ у драмі “Життя – це сон” Світ, який постає у драмі, пройнятий відчуттям тривоги, загального неспокою. Вже на початку твору Росаура говорить Кларіну, що її гнітить невимовна туга, відчай. У першому монолозі […]...
- Творчість Кальдерона – вершина літературного бароко. Драма “Життя – це сон”. Художні особливості драматургії П. Кальдерона ІСПАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ 4. Творчість Кальдерона – вершина літературного бароко. Драма “Життя – це сон”. Художні особливості драматургії П. Кальдерона Слава Лопе де Вега промайнула незабаром після його смерті. Припинилося видання його творів, постановка його п’єс, ім’я його все рідше звучало з народних вуст. Суворий період феодально-католицької реакції настав в Іспанії. Життєрадісний талант поета […]...
- Причини та наслідки еволюції образу Сехісмундо (за драмою Кальдерона “Життя – це сон”) Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза світом – запозичено з легенди про Варлаама та Іоасафа, своєрідної інтерпретації історії про життя Будди. Однак у Кальдерона сюжет цієї легенди помітно змінюється. Його драма була написана під впливом філософії раціоналізму Рене Декарта, відповідно до якої обов’язок перед державою і народом однозначно мав стояти вище за […]...
- То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? (за твором П. Кальдерона “Життя є сон”) КАЛЬДЕРОН ПЕДРО (1600-1681) Іспанський драматург XVII ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” (“священнодійство”) та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був […]...
- Зображення людини у драмі “Життя – це сон” – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 4. П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО Зображення людини у драмі “Життя – це сон” Людина в розумінні Кальдерона – суперечлива істота. Охоплена різними пристрастями й бажаннями, вона здатна виявляти як ниці інстинкти, так і високі прагнення. Майже кожен персонаж […]...
- Творчість Кальдерона як центральне художнє явище іспанського театру ХVII ст. “Життя це сон” як естетизація етико-філософських уявлень бароко про світ і людину 32. Творчість Кальдерона як центральне художнє явище іспанського театру Х VII ст. “Життя це сон” Як естетизація етико-філософських уявлень бароко про світ і людину. Педро Кальдерон де Барка (1600-1681) належав до старовинного дворянського роду і навчався спочатку в єзуітській колегії, а затим у Саламанському університеті, де вивчав теологію, схоластику, філософію і право. Ще зовсім молодим […]...
- Міфологічна основа комедії Б. Шоу “Пігмаліон” “Колись на острові жив відомий митець…” – так розпочинається давньогрецький міф про Пігмаліона – легендарного царя Кіпру, який страшенно не любив жінок, але надзвичайно захоплювався різьбярством. Одного разу він вирізьбив з мармуру жінку дивовижної вроди і назвав її Галатеєю. Вона була настільки чарівна, що Пігмаліон до нестями закохався у свій витвір і протягом двох ночей […]...
- Відгуки на “Життя – це сон” Кальдерона Регламентованість твору драматурга тонко відчув Гете, зазначивши, що в Кальдерона так багато умовного, що часом “під етикетом театральності важко розпізнати великий поетичний талант”. “Життя – це сон” Кальдерона втілює авторську творчу концепцію. Твір присвячено художньому дослідженню долі людини у світі, осмисленому як “несприятливе ціле”. Бароковий письменник ставить у центр і вирішує на певному життєвому матеріалі […]...
- Фольклорно-етнографічна основа повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ Реакція на вихід цього твору Михайла Коцюбинського була неоднозначною. Леся Українка ним захоплювалася. Горький вважав його “чудовим нарисом”. А. Крушельницький сказав, що цим твором “Гуцульщині… поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник”. Г. Хоткевич оцінив його як “не тільки найслабший, але попросту ганебний […]...
- Міфологічна основа комедії “Пігмаліон” Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон. З міфу “Пігмаліон” “Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон” – так розпочинається давньогрецький міф про Пігмаліона. Цей відомий цар Кіпру славився також тим, що страшенно не любив жінок і був запеклим холостяком. Усього себе він віддавав керуванню державою і своєму захопленню – різьбярству. Пігмаліон вирізьблював […]...
- Творчі особливості п’єси “Життя – це сон” Кальдерона Кальдерон не розглядає долю героя як безглуздо визначену, він схильний убачати строгу закономірну обумовленість у логіці буття людини вже не в реально-побутовому світі, а в системі макрокосму. Письменник відкидає ідею абсолютної залежності особистості від контексту буття. Теза про людину – драматична в п’єсі Кальдерона. Ідея позаособистісної зумовленості буття людини у Кальдерона тяжіє до морально-філософської позиції […]...
- Твір на тему: Міфологічна основа комедії Б. Шоу “Пігмаліон” Творча спадщина найвидатнішого англійського драматурга кінця XІX – початку XX ст., лауреата Нобелівської премії в галузі літератури за 1925 р. Бернар-да Шоу налічує понад п’ятдесят п’єс. Ці твори різноманітні за жанрами й тематикою, але всі вони об’єднані новаторським методом,’ що дає підставу називати Шоу реформатором англійського театру. Наприкінці XІX ст. в Англії театральний репертуар заполонили […]...
- Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості Святкування весняного періоду є продовженням зимових містерій. Від часу зимового сонцестояння, коли день починає збільшуватись, із святкуванням народження сонця (Коляди) у давніх слов´ян відбувались обряди, в яких центральне місце відводилось імітації процесів оранки та сіяння, оспівуванню польових робіт. Метою таких обрядів було накликати швидкий прихід весни і тепла, задобрити духів поля та дому, від яких, […]...
- Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії “Пігмаліон” “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить щастя. Назва твору нагадує античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його палке кохання до мармурової статуї чарівної Галатеї. Богиня […]...
- Життя – це тільки сон? (За драмою Кальдерона “Життя – це сон”) Кальдерон був творцем нового жанру – релігійно-філософської драми. Як ревний католик він у своїй п’єсі наголошував на необхідності упокорення людиною своєї гордині і зверненні своїх прагнень та бажань до Бога. Не варто, уважав він, впадати у відчай через те, що життя неможливо змінити, адже воно є лише сон. Уже в назві п’єси утілено сенс барокової […]...
- Життя й творчість Педро Кальдерона Педро Кальдерон де ла Барка (1600 – 1681) – іспанський драматург, з ім’ям якого зв’язаний другий етап розвитку іспанського театру “золотого століття”. Учився в коледжі й у Саламанкском університеті. З початку 1620-х років у Мадриді став відомий як автор п’єс для театрів, епізодично брав участь у воєнних діях, які вела Іспанія. В 1651 році прийняв […]...
- Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії Бернарда Шоу “Пігмаліон” Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір, І серце йому завмирає Від незнаного щастя, О, якби боги вселили в камінь Людську душу!” (З міфу про Пігмаліона і Галатею) “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі […]...
- Роздум за твором П. Кальдерона “Життя є сон” Іспанський драматург XVІІ ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” (“священнодійство”) та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був придворним капеланом, і […]...
- Філософсько-моральний конфлікт драми “Життя – це сон” Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза зовнішнім світом – запозичений з легенди про Варлаама і Йоасафа, своєрідної інтерпретації давньосхідної легенди про життя Будди. Ця історія була надзвичайно популярна в середньовічній Європі. Про популярність цього сюжету в іспанській літературі свідчать твори, які з’явилися ще до Каль-дерона. Цеп’єсиЛопедеВеги, ЕнрікеСуаресатаін. Вони були абсолютними сюжетними аналогіями […]...
- Тематика і проблематика драми – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 4. П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО Ох, я нещасний! Ох, я безталанний! Боже правий, змилостився, Заміни на ласку гнів! Чим тобі я завинив – Тим хіба, що народився? П. Кальдерон Тематика і проблематика драми “Життя – це сон” – […]...
- Роль образу Сехісмундо у п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон” – Бароко як синтез традицій 9 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО Роль образу Сехісмундо у п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон” Образ Сехісмундо у п’єсі несе в собі велике ідейне навантаження. По-перше, в цьому образі міститься концепція життя-в’язниці, у якій людина прикута ланцюгами до власної долі. По-друге, цей образ у п’єсі розкриває її провідний мотив життя-сну. По-третє, на прикладі […]...
- Поетична мова твору – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 4. П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО Поетична мова твору Драма “Життя – це сон” яскраво відображає естетику бароко. Тут можна знайти чимало специфічних прийомів письма, характерних для барокової літератури. У п’єсі велику роль відіграють символи й алегорії. Так, на […]...
- Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема 34. Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема. Історія польського принца Сигізмунда, коли народився батькові пророкували – син буде тираном. З дитинства заточив сина, був у нього лише вчитель. Проходить час, батько вирішує перевірити пророкування. Потрапляє на бал, проявляє свою вдачу.(чяється до Росаури, […]...
- Філософія баром – у філософській драні Кальдерона “Життя – це сон” Стиль європейського мистецтва та архітектури XVII-XVIII століть мав назву бароко. У різні часи в цей термін вкладали різний зміст. У літературі бароко став першим загальноєвропейським художнім напрямом. Від попередніх стилів він відрізнявся динамічністю, глибокою емоційністю, словесною пишністю. Яскравим представником доби європейського бароко був Педро Кальдерон. Блискучий іспанський драматург, автор сценічних ефектів на схилі літ віддавав […]...
- Сюжет п’єси Кальдерона “Життя це сон” Якщо виводити походження терміна “бароко” від слова “перлина”, то п’єса “Життя – це сон” є чи не найкоштовнішою перлиною як за місцем у творчому доробку П. Кальдерона, так і в ролі ілюстрації основоположних принципів і поетики бароко. Від часу її створення минули сотні літ, а знаменитий монолог Сехисмундо (“Ох, горе тут мені…”) до цього часу […]...
- Образ ідеального правителя за філософською драмою Педро Кальдерона “Життя це сон” У багатьох творах світової літератури створені образи правителів – вождів народів і держав. Це або сильні, справедливі, добрі володарі або жадібні, жорстокі, злостиві, огидні, владолюбні тирани, або слабкі, сластолюбні боягузи. Усі вони визначають долю своїх народів, усіх, хт. о їм підвладний. Жорстокі війни і смерть, голод, насильство і безладдя в державі найчастіше є результатом бездарних, […]...
- “Шлях Сехисмундо до духовного буття. За твором Кальдерона “Життя – це сон” Людина ні в якому разі не може вважатися виключно матеріальною істотою, яка позбавлена всього духовного. Слід пам’ятати, що всі ми створені за подобою Божою, отже, у кожному з нас є щось цінне, щось від Бога. Але для того, щоб відкрити в своєму житті сторону буття, необхідно виконати деякі дію і мати певний життєвий досвід. І […]...
- Сонце як основа життя прадавніх українців До Сонця завжди була прикута увага наших пращурів. Без сонця погано, сумно, прохолодно. Сходу сонця чекали, раділи його появі на небі. Образ Сонця наділяли людськими рисами і людськими звичками. У деяких легендах Сонце, Місяць і зірки були однією великою родиною. Ясен Місяць – пан господар, красне Сонце – дружина його, дрібні зірки – діточки. Про […]...
- Особливості композиції драми – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 4. П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО Особливості композиції драми Згідно з традиціями іспанської драми, п’єса Кальдерона складається з трьох хорнад. Хорнада (jornada) – давнє іспанське слово, що означає “шлях, пройдений людиною за день”. Дія у п’єсі охоплює три дні. […]...
- Скорочено “Життя – це сон” Кальдерона У безлюдній гірській місцевості, неподалік від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна дама, переодягнена в чоловічий одяг, і її слуга. Наближається ніч, а навколо ні вогника. Раптом подорожні розрізняють в напівтемряві якусь вежу, з-за стін якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий у ланцюги Сехізмундо. Він нарікає на те, що позбавлений […]...
- Жанрова своєрідність п’єс Кальдерона Драма (як жанр, не плутати з драмою як із родом літератури!) – це п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійному напруженні. Автор прагне розкрити психологію персонажів, дослідити еволюцію їхніх характерів, мотивацію вчинків і дій. Щодо п’єс Кальдерона, то їхня “жанрова класифікація проводиться залежно від того, до якого з полюсів, трагедійного […]...
- “Рідна мова – життя духовного основа” Мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, […]...
- Моє відкриття Кальдерона Якось прочитав фразу, яка мені дуже сподобалася: “Є люди, які отримують таке задоволення постійно скаржитися і скиглити, що аби не втратити його, здається; готові шукати нещастя”. Тож зацікавився автором цих золотих слів. Виявилося, що фраза діро знайомий і нині тип людей належить іспанському драматургові Педро Кальдерону і написав він її щонайменше три з половиною століття […]...
- Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Педро Кальдерон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на […]...
- Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за пєсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Педро Кальдсрон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на […]...
- Визначте філософсько-моральний конфлікт драми Педро Кальдерона “Життя – це сон” Конфлікт драми “Життя – це сон” розгортається навколо принца Сехисмундо. Цей хлопець відчув на собі жорстокість свого батька. З дитинства принц був закутий у вежі, адже гороскопи передбачили його батькові, що син відбере в нього престол та буде жорстоким правителем. Але тепер в принца є шанс показати: чи буде він таким поганим, як предбачили зірки. […]...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за пєсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерой у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. КоЬоль нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, За […]...
- Драматургічна творчість Кальдерона У XVI ст. Іспанія була “хвора театром”. Ця “недуга” дуже швидко перетворилася на “епідемію”, яка охопила всі прошарки суспільства: від бідноти до аристократії. На сільських і міських площах виступали мандрівні трупи, а при дворі короля ставили вишукані спектаклі, на які бувало витрачали більше грошей, аніж, як тепер би сказали, на першочергові соціальні програми. Театр супроводжував […]...