Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко
Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів:
Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя,
Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке село під горою,
Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою. Попереду славні старші отамани, Хто охоту має, най іде із нами! (Приспів) Гей, видно село, широке село під горою,
Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою. А хто піде з нами, буде славу мати, Йдем за Україну воювати!
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Підтримка Січових стрільців була всенародною. Тому в пісні “Гей, видно село” вони названі соколами, їх іде вітати все село, виглядають дівчата. Боротьба за волю батьківщини – священна справа, тому поезія й закликає: “Хто охоту має, най іде із нами!” Це маршова пісня з приспівом, яка покликана бадьорити бійців під час походу, уславити мужніх захисників вітчизни.
Related posts:
- Гей, видно село Скорочено Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Гей, видно село – пісні січових стрільців Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою, Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха, Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино-рибчино, чорнобривко моя, Вийди-вийди, подивися Чим скоріше до вікна, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке […]...
- Скорочено ГЕЙ, ВИДНО СЕЛО Слова Л. Лепкого Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть Стрільці, Січовії Стрільці до бою… Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино-рибчино, чорнобривко моя, Вийди-вийди, вийди-вийди чимскоріше до вікна! Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Ой та зажурились стрільці січовії – Народна лірика ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку1 переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії […]...
- “Гей, ви стрільці січовії… ” (За стрілецькими піснями) Українське січове стрілецтво, яке зародилося перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях, вписало героїчну сторінку в історію України. Разом із січовими стрільцями з’явився цілий пласт української пісенної культури. Характерна ознака стрілецьких пісень – їх патріотичність. Ой у лузі червона калина похилилася Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу […]...
- Гей, ви, стрільці січові! – пісні січових стрільців Гей, ви, стрільці січовії, раз, два, три, В ваших дівчат серце мліє, раз, два, три, Ви вперед все поступайтесь, ні на що не оглядайтесь, Раз, два, раз, два, раз, два, три. Попереду сотник їде, раз, два, три, Він до пекла з нами піде, раз, два, три, Сам із себе хлопець бравий, під ним коник дуже […]...
- Село – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Із книги “Крилатий чоловік” Село Небо, мов душа праведника. Хати посеред себе в оберемках Квітники тримають, Кожна квітка на вагу картоплі, Але картоплю свині з їдять, І хоч і без користі – І тільки ті, у котрих чоловіки Трактористи – милом туалетним. У крамниці пляшки приймають, Кури межі переступають… Від зими до зими […]...
- Слава стрільців (наші духовні провідники) Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
- Мишка – БОГДАН ЛЕПКИЙ скорочено БОГДАН ЛЕПКИЙ Мишка (Казка для дітей; для малих і великих) Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже […]...
- Мишка (казка для дітей; для малих і великих) скорочено – Богдан Лепкий Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей. Коли на хаті не видно […]...
- Скорочено “Село” Буніна Росія. Кінець XIX – початок XX ст. Брати Красова, Тихон і Кузьма, народилися в невеликому селі Дурновка. У молодості вони разом займалися дрібною торгівлею, потім посварились, і дороги розійшлися. Кузьма пішов працювати за наймом. Тихон зняв заїжджий дворішко, відкрив шинок і лавочку, почав скуповувати у поміщиків хліб на корені, придбавати за безцінь землю і, ставши […]...
- Скорочено МИШКА – БОГДАН ЛЕПКИЙ Казка для дітей: для малих і великих (Стислий виклад) Була собі мишка. Така, як і інші: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала вона не розкішну, але безпечну нору. Ніхто з людей не заглядав туди. Люди – це дуже цікаві сотворіння! Мишка […]...
- Цвіт щастя – БОГДАН ЛЕПКИЙ скорочено БОГДАН ЛЕПКИЙ Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – […]...
- Цвіт щастя скорочено – Богдан Лепкий Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, то такий […]...
- Орли (скорочено) – Лепкий Богдан Після розгрому військ гетьмана Мазепи під Полтавою уряд Петра І, боячись втратити Україну, вживав жорстоких заходів, щоб перетворити її на колонію. Царські урядовці нещадно грабували населення. Щоб позбавити українців будь-яких привілеїв, вони наказали здати всім, хто мав, дарчі грамоти. Український шляхтич Судима, його син Петро та сотник Тригуб, знаючи, що їх грамоти хочуть знищити, сховали […]...
- Левко Боровиковський – Бандурист БАНДУРИСТ На дереві жовкне по осені лист. Свій вік переживши, сідий бандурист Підвіконню пісні співає. Біжить чередою за ним дітвора, Сідого проводять з двора до двора, А дід на бандуру їм грає: Під звонкії струни гетьмани встають, І прадіди в струнах бандури живуть, І дишуть холодні могили: Бринчать,- як козаки боролись з врагом. І як […]...
- Лепкий Богдан Орли (скорочено) Після розгрому військ гетьмана Мазепи під Полтавою уряд Петра І, боячись втратити Україну, вживав жорстоких заходів, щоб перетворити її на колонію. Царські урядовці нещадно грабували населення. Щоб позбавити українців будь-яких привілеїв, вони наказали здати всім, хто мав, дарчі грамоти. Український шляхтич Судима, його син Петро та сотник Тригуб, знаючи, що їх грамоти хочуть знищити, сховали […]...
- Цвіт щастя (скорочено) – Лепкий Богдан Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Цвіт щастя – Богдан Лепкий – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Мишка (Казка для дітей; для малих і великих) – Богдан Лепкий – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Була собі маленька сіренька мишка. Вона жила в хаті, у нірці під ліжком. Боялася людей. Коли нікого не було, мишка вибігала на подвір’я, потім у поле до своїх міських подруг. Сестриці з міста були худі, голодні, миршаві, розказували, що в людей тепер голод, а про мишей і говорити нічого. Мишка ж говорила, що її господар […]...
- Твір на тему: Моє село Моє село Маленька крапелька величної держави Моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна […]...
- Порівняльний аналіз віршів А. С. Пушкіна “Село” і “…знову я відвідав…” В одному й іншому віршах описується той же пейзаж, і в обох віршах цей пейзаж народжує глибокі міркування в ліричного героя. Вірш “Село” буяє яскравими епітетами (“пустельний, невидимий, блакитний, вільний”). Зрівняємо їх із численними епітетами з “…Знову я відвідав…” (“лісистий, непомітний, убогий, поритий, похмурий”). Метафори у вірші “Село” також говорять про особливий пафос поета (“ідейні […]...
- Ой у полі верба, під вербою вода – пісні січових стрільців Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там дівчина пізно воду брала, Дівчина молода. На доріжку глядить, а доріжка коптить. Гей, там їдуть стрільці січовії На конях вороних. Аж один під’їжджа, на дівчину гука: “Гей, ти, дівчино мила, чорнобрива, Напій же мені коня”. – “Не великий ти пан та напій собі сам, Гей, зимна […]...
- Переказ – СЕЛО ДАВНЬОЇ ГУЦУЛЬСЬКОЇ СЛАВИ Сторонець-Путилів – Село давньої гуцульської слави. Тут подавали свої кличі опришки, а легенди оповідають про Довбуїпеві печери та стежки, якими ходив. Розкидане по узгір’ях та в долині Путилівки, село увібрало до себе окремі підсілки – Сергії, Тороки, Киселиці, Сторонець, ставши найпомітнішим у Русько-Кимполунзькій окрузі, обпіири якої сягають аж Білого Черемошу. Велике подвір’я Федьковичів упирається в […]...
- “Моє село в майбутньому” Моє рідне село, село, де народилися мої батьки і живуть мої бабуся та дідусь, має цікаву назву – Паланка. Воно розташоване в Черкаській області, в Уманському районі. Село розкинулося на одній з погордованих рівнин Придніпровської височини і взяло свою назву від назви річки, понад якою і були вибудувані хати перших поселенців. Село знаходиться неподалік від […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- Твір на тему: “Моє село в майбутньому” Моє рідне село, село, де народилися мої батьки і живуть мої бабуся та дідусь, має цікаву назву – Паланка. Воно розташоване в Черкаській області, в Уманському районі. Село розкинулося на одній з погордованих рівнин Придніпровської височини і взяло свою назву від назви річки, понад якою і були вибудувані хати перших поселенців. Село знаходиться неподалік від […]...
- Моє рідне село Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі […]...
- Твір Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша. Постать Миколи Куліша повеpнулася до нас із забуття. Лише заpаз ми відкpиваємо для себе спадщину письменника, який за тоталітаpного pежиму був викpеслений з національного і культуpного життя нашого наpоду. Саме сьогодні ми намагаємося віднайти пеpшопpичини його тpагедії та помилок, усвідомити сутність митця. Куліш був талановитим дpаматуpгом світового […]...
- Твір на тему “Моє рідне село” Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі […]...
- Володимир Сосюра – Знов село ЗНОВ СЕЛО Знов село. По блакитному трапу сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа одягнув я, смуглявий юнак, коли став на заводі робити, не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, що минали на фоні заграв, коли я гострооким повстанцем […]...
- Лепкий Лев – Біографія Лепкий Лев (псевда: Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз та інші) народився 7 грудня 1888 р., у с. Поручин тепер Бережанського району Тернопільської області. Навчаючись у славнозвісній Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, він поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. […]...
- Лев Лепкий Лепкий Лев (псевда: Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз та інші) народився 7 грудня 1888 р., у с. Поручин тепер Бережанського району Тернопільської області. Навчаючись у славнозвісній Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, він поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. […]...
- Левко Боровиковський – Ледащо ЛЕДАЩО (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у […]...
- Боровиковський Левко Іванович Ледащо (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у внука […]...
- Переказ повести Буніна “Село” Росія. Кінець XIX – нач. XX в. Брати Красовы, Тихін і Кузьма, народилися в невеликому селі Дурновка. У молодості вони разом займалися дрібною торгівлею, потім рассорились, і дороги їх розійшлися. Кузьма пішов працювати за наймом. Тихін зняв постоялий подвір’ячко, відкрив шинок і крамничку, початків скуповувати в поміщиків хліб на корені, здобувати за безцінь землю й, […]...
- Переказ трилогії М. Куліша Українське село Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Т. Шевченко. Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років XX ст., змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга нинішнього віку Миколи Куліша. Гостра, неприхована […]...
- Левко Боровиковський – Козак КОЗАК Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, […]...
- Боровиковський Левко Іванович Козак Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, Побить, […]...
- Лист до Юрка (за оповіданням Е. Гуцала “Сім’я дикої качки”) О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” 7 КЛАС “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Лист до Юрка (за оповіданням Е. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Доброго дня, Юрко! Прочитав оповідання Євгена Гуцала “Сім’я дикої качки” і вирішив тобі написати. Знаю, що пишуть завжди позитивним головним героям. Чесно кажучи, тебе не можна […]...