Левко Боровиковський – Ледащо
ЛЕДАЩО (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала.
Коник – соколом літав… А у внука над стіною Шабля вищербилась – ржою. Кінь – на стійлі задрімав, Замість шаблі та рушниці Брязка чарка по полиці, Ляха – в пляшці воював. Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили
Він душею – І без праці, без трудів – Поєднать схотів чортів; І північною добою Із руки своєю кров’ю Лист лукавим написав, І зжидав гостей на лаві… (Зле задумав – а лукавий Мов над шиєю стояв). Жде та жде їх…
Під полою Поле й ліс приспала ніч; Вже понурою порою Півень проспівав північ; Світло в небі догоряло: Все, як в кладбищі, мовчало – Не шархне на гілці лист… К світу – вихрі закрутили, Писк піднявши, пси завили: Бризки, регіт, гомін, свист! Вся земля заколихалась, Стая пугачів
Та людська хата Не для нас… – Чорти! Беріть! Будем в пеклі душу гріть!.” І з громовими словами Двірня,- в пір’ї, в ковтунах, Ланцюгами, кайданами На руках і на ногах,- Козака кругом вмотали; Як листок, козак трусивсь!
(Чорт на страхи не дививсь). Грім креснув, і дощ полився… В ад тягли… Козак моливсь…
І аж в пеклі б опинився – Якби не… – пробудивсь. Село Милюшки, 1830.
Related posts:
- Боровиковський Левко Іванович Ледащо (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у внука […]...
- Левко Боровиковський – Козак КОЗАК Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, […]...
- Левко Боровиковський – Чарівниця ЧАРІВНИЦЯ Баллада малороссийская Посвящается брату Ивану Hanc ego de caelo ducentem sidera vidi, Fluminis haec rapidi carmine vertit iter, Haec cantu finditque solum Manesque sepulcris, Elicit et tepido devocat ossa rogo. Tibullus, 1, 2, 43-46.*. *Її я бачив, як вона з неба знімала зірки, Вона чарами повертає шлях бистрої річки, Вона чарами розколює землю і […]...
- Левко Боровиковський – Дін ДІН Питається море в Дону: “Відкіль гониш води? Яку росиш ти сторону І поїш народи?” “Біжать мої світлі води З далекого краю: Славні сторони й народи Рошу й напуваю. Сто станиць на моїх кручах Мене поважають; Сто полків-орлів літучих Коней напувають. Їх воєнна слава давня, Як сам я, без краю! Я їх щастя, я їх […]...
- Левко Боровиковський – Дніпр ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже […]...
- Левко Боровиковський – Вивідка ВИВІДКА 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе […]...
- Левко Боровиковський – Молодиця МОЛОДИЦЯ Предание ОТРЫВОК Imbore amor? quid non mortalia pectora cogis? Virgil., Aen., IV* * Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце? Вергілій, Енеїда, IV Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби… рвалось листя; Гули вітри попід мостом… На пні сиділа молодиця, […]...
- Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
- Левко Боровиковський – Чорноморець ЧОРНОМОРЕЦЬ То не сірий туман З Чорномор’я підняв – Піднімаються гуси то сірії; То не хмару снігів Буйний вітер навів – Піднімаються лебеді білії. Кричать гуси: гел! гел!. А за ними орел Іспускається з хмари високої: “Не тікайте вгорі, Гуси сірі мої! Підождіте орла, мої любії! Я не бити лечу, Розпитати хочу: Чи не бачили […]...
- Левко Боровиковський – Журба ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль в хвилях потопається, Куди гляне сиротина – Слізоньками обливається! Ніхто з моря кораблика До берега не привертає; Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає. Горе ж мені на чужині, Ніхто мною не кохається; […]...
- Боровиковський Левко Іванович Козак Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, Побить, […]...
- Левко Боровиковський – Материна стріча МАТЕРИНА СТРІЧА (Пісня) Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок – І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок – Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося […]...
- Левко Боровиковський – Подражаніє Горацію ПОДРАЖАНІЄ ГОРАЦІЮ Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, […]...
- Левко Боровиковський – Біографія Левко Іванович Боровиковський (*22 лютого 1806, (за іншими відомостями – 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині – †26 грудня 1889 , там само) – український поет, фольклорист, етнограф. Біографія Народився у с. Мелюшках Хорольського повіту (тепер Хорольський район) в родині козака. Читати й писати Боровиковський навчився вдома, у 1819-1822 рр. навчався в Хорольському повітовому […]...
- Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Левко Іванович Боровиковський (1808-1889 pp.) Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів (О. Пушкіна, А. Міцкевича, І. Красіцького). Злет творчості Л. Боровиковського припадає на […]...
- Боровиковський Левко Іванович Вивідка 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе сватать”.- […]...
- Боровиковський Левко Іванович Подражаніє Горацію Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком […]...
- Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...
- Віктор Забіла – Голуб ГОЛУБ Ой застогнав голуб У темній дуброві На гольї сухенькій; Ой заплакав тяжко Гіркими сльозами Козак молоденький. Ой застогнав голуб У темній дуброві, Неначе в неволі; Ой плакав тяжко Козак молоденький По нещасній долі. Ой застогнав голуб Аж лунь застогнала У темній дуброві; Ой заплакав тяжко Козак молоденький Да ще й кучерявий. \”Ой чого ж […]...
- Стоїть явір над водою – пісні та романси невідомих авторів Стоїть явір над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, Ще й кінь вороненький. Ой […]...
- Забіла Віктор Миколайович Голуб Ой застогнав голуб У темній дуброві На гольї сухенькій; Ой заплакав тяжко Гіркими сльозами Козак молоденький. Ой застогнав голуб У темній дуброві, Неначе в неволі; Ой плакав тяжко Козак молоденький По нещасній долі. Ой застогнав голуб Аж лунь застогнала У темній дуброві; Ой заплакав тяжко Козак молоденький Да ще й кучерявий. “Ой чого ж ти, […]...
- Марко Проклятий – крилаті вирази Марко Проклятий Персонаж українських народних казок та легенд, ім’я якого увійшло навіть у приказку (“товчеться, як Марко по пеклу”). Марко закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю і був за свої тяжкі злочини засуджений на вічне блукання. На основі фольклорних творів О. П. Стрроженко написав повість (“поему”) “Марко Проклятий” (1870-1874). У переносному […]...
- Стоїть явор над водою – Народні пісні СТОЇТЬ ЯВОР НАД ВОДОЮ Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, […]...
- ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ – СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Історично-мемуарна література ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси да гуляй. -Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче; З ким ти мене покидаєш – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зо славою К […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тече вода в сине море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
- Скорочено – ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Нас також не було. А десь, хтозна-де, жив собі чорт. Одного разу Бог прийшов до чорта та й повів його до Дніпра, щоб той пірнув і виніс піску в руді. Пірнув чорт, але не може винести піску – усе, що набере, вода одразу вимиває з руки. […]...
- Ой дівчина по гриби ходила – пісні-балади Ой дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила, Приблудила к зеленому дубу: – Ой тут же я ночувати буду. – Ой думала, що дуб зелененький, – Аж то козак – козак молоденький! – Помагай Біг, козаче-гультяю! Виведь мене на дорогу з гаю. – Ой коли б ти дороги не знала, – То ти б […]...
- Зажурилась Україна, бо нічим прожити – Народний епос ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії – у полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу. Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А в закаулку Дамо тому стиха лиха Та […]...
- Козацька битва з турками – народні перекази та легенди Поле між Незвиськом і Герасимовом, як на Чортовець їхати, називається Таборище. Там колись стояв козацький табір: вози, коні, худоба. Недалеко від табору козаки пекли собі хліб, і тому поле дотепер називається – Печирки. Козацьким військом командував отаман Сірко. Крім нього, були ще нижчі командири. Один з них, отаман Сивулька, щодня вчив молодих козаків битися, так […]...
- Прислів’я та приказки про військо, війну Терпи козак – отаманом будеш. Хочеш миру – готуйся до війни. Не хвались ідучи в бій, а хвались ідучи з бою. Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. Куля хоч і мала, а повалить і слона. Рана від кулі глибока, а від шаблі широка. Одна куля по кістках, а десять по кущах. Хоробрий солдат – […]...
- КАПУСТНЫЙ ЛИСТ – Приходи, сказка! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Приходи, сказка! КАПУСТНЫЙ ЛИСТ Нес зайчик лист капусты. Лист был большой, круглый, и зайчик шел и радовался: – Ну и позавтракаю же я на славу! Вдруг он услышал жалобный писк. Это воробышек лежал под кустом: злой мальчишка подшиб его камнем. – Пить, пить, – стал […]...
- ДУМКА – Тарас Шевченко (1814-1861) Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Тарас Шевченко (1814-1861) ДУМКА Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду […]...
- Тече річка невеличка – пісні про кохання Тече річка невеличка З вишневого саду… Кличе козак дівчиноньку Собі на пораду. Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей! Кличе козак дівчиноньку Собі на пораду. “Порадь мене, дівчинонько, Як рідная мати, А чи мені женитися, А чи тебе ждати? Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей! А чи мені женитися, А чи тебе ждати?” “Ой я тебе, козаченьку, І раджу, й […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – І варіант 6 клас І варіант В українському фольклорі жанр історичної пісні з’явився близько восьмисот років тому. Одним з перших письменників, який почав вживати цей термін, був М. В. Гоголь. Козак Морозенко – це не тільки герой історичної пісні. “Ой Морозе, Морозенку”, але й народний герой, який став на захист рідної землі. А сталося це в сімнадцятому […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без […]...
- Ой з-за гори високої – Веснянки ОЙ З-ЗА ГОРИ ВИСОКОЇ (Пісня про Данила Нечая) Ой з-за гори високої, З-під чорного гаю, Ой крикнули козаченьки: “Утікай, Нечаю!” “Не бійтеся, не бійтеся, Пани отамани, – Поставив я стороженьку Усіма шляхами. Як я маю, козак Нечай, Звідси утікати, Славу мою козацькую Марно потеряти?” “А я тебе, мій Нечаю, Не убезпечаю: Держи собі коня в […]...
- Мій улюблений твір – “Ніч перед Різдвом” Своїм улюбленим твором я б назвав “Ніч перед Різдвом”, що його написав письменник-класик Микола Гоголь. Мені взагалі до вподоби книжки кумедні, але не дурні. А цей твір якраз водночас смішний, пригодницький, фантастичний та змушує замислитися. При цьому події не втрачають правдивості. Головний герой твору – коваль Вакула. Він закоханий в гонорову красуню Оксану. Примхлива дівчина […]...
- Прислів’я та приказки про упертих, вередливих, задерикуватих, нахабних Уперся, як кілок у тин. Хоч кіл на голові теши, а він своє. Кого слово не бере, то хоч шкуру здери, а він своє. Він уже сім літ на одній дудці грає. Не такі його гладили, та й то не поладили. Кругом їздили: саньми й возом зачіпали, а він – як пень. Посадить його на […]...
- Кріпак і чорт – народні казки Колись, як ще була кріпаччина, в одного пана служив чоловік. От пан йому каже: – Дай мені дві жмені срібла або вижени он з того б, олота чортів, то я тебе на волю випущу. Чоловік дума собі: срібла трудно дістати, а чортів можна вигнать. Пішов він до коваля, щоб йому зробив дротяну нагайку. Коваль зробив. […]...