Гумореска

Related posts:

1. Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже, незважаючи на проголошення української мови […]...
2. Гумореска “Моя автобіографія” – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Гумореска “Моя автобіографія” Твір вперше надруковано окремим виданням у 1927 р. (Харків, “Книгоспілка”). За жанром це гумористичне оповідання, або гумореска. Хоча тут є одна особливість. Взагалі-то автобіографія – один з видів ділових, паперів. А це дійсно автобіографія, бо у творі присутні всі дані, властиві цьому документу: місце і дата народження, відомості […]...
3. Гумореска “Хімічка” Мої батьки отримали квартиру в сусідньому районі і мене перевели в іншу школу. Школа як школа, але найбільш усього мені сподобався урок хімії. А вся справа була в тому, що вчителька по хімії майже не чула. З двох кроків чує, а як далі відійде, так робить вигляд, що чує. Над нещастям, знаю, грішно сміятися, та […]...
4. Гей, ви, стрільці січові! – пісні січових стрільців Гей, ви, стрільці січовії, раз, два, три, В ваших дівчат серце мліє, раз, два, три, Ви вперед все поступайтесь, ні на що не оглядайтесь, Раз, два, раз, два, раз, два, три. Попереду сотник їде, раз, два, три, Він до пекла з нами піде, раз, два, три, Сам із себе хлопець бравий, під ним коник дуже […]...
5. Катерина скорочено – Леонід Кисельов Доки буде жити Україна, білим полем йтиме Катерина з немовлям біля грудей, а навздогін їй летить біле небо. Про дівочу цноту, про калину Не співай, поете, не квили, Бо іде сьогодні Катерина Тим шляхом, що наші кревні йшли. Вилами розхитували трони, Руйнували все старе дотла, Тільки би Шевченкова Мадонна В сніжне небуття не полягла! Тільки […]...
6. Катерина Леонід Кисельов Катерина Доки буде жити Україна, білим полем йтиме Катерина з немовлям біля грудей, а навздогін їй летить біле небо. Про дівочу цноту, про калину Не співай, поете, не квили, Бо іде сьогодні Катерина Тим шляхом, що наші кревні йшли. Вилами розхитували трони, Руйнували все старе дотла, Тільки би Шевченкова Мадонна В сніжне небуття не полягла! […]...
7. Катерина – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ скорочено ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ Катерина Доки буде жити Україна, білим полем йтиме Катерина з немовлям біля грудей, а навздогін їй летить біле небо. Про дівочу цноту, про калину Не співай, поете, не квили, Бо іде сьогодні Катерина Тим шляхом, що наші кревні йшли. Вилами розхитували трони, Руйнували все старе дотла, Тільки би Шевченкова Мадонна В сніжне небуття […]...
8. Скорочено – КАТЕРИНА – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей – Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. Освятивши невимовним болем Все прийдешнє, кожну нашу мить, Йде вона і мов велике коло, Біле небо навздогін летить. Про дівочу цноту, про калину Не співай, поете, не квили, Бо іде сьогодні Катерина Тим шляхом, […]...
9. Купчинський Роман Григорович “Накрила нічка, та й тихесенька…” Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей. “Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни”. А […]...
10. Байка Байка – коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання, в якому закладено дидактичний зміст,- один з різновидів ліро-епічного жанру. Складається з оповідної частини та висновку-повчання. У вчинках персонажів Б. – звірів, птахів, рослин – вбачаються і висміюються людські вади. Засновником Б. вважається легендарний еллін Езоп (VI-V ст. до н. е.), іменем якого (езопівською мовою) називають інколи підтекст […]...
11. Аналіз “Катерина” Шевченко ” Катерина ” Шевченко Аналіз – визначення теми, ідеї, жанру, головних героїв, розкриття сюжету, критика. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Катерина”: Ліро-епос. Жанр “Катерина”: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики, Тема “Катерина”: Зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства. Ідея “Катерина”: Висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів. Герої […]...
12. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” I. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVIII століття). II. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк). 1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість). 2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика […]...
13. Персоніфікація Персоніфікація (лат. persona – особа та facerе – роблю) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу: Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в тузі за літом, у тузі… (П. Тичина). П., передовсім п істотна частина – антропоморфізм, має велику традицію, вона закорінена у […]...
14. Руська хата “Руська хата” – український літературний альманах, виданий на громадських засадах у Чернівцях 1877 заходами С. Воробкевича (літературний псевдонім Данило Млака). Репрезентував насамперед твори українських письменників Буковини: Ю. Федьковича (написані в народнопісенному ключі вірші “Явір”, “Де доля?”, “О чом Дунай!”, “Волошин”, романтична, з елементами містики драма-трагедія “Довбуш”), С. Воробкевича (“Для мене однаково”, “У степу”, романтично-історична поема […]...
15. Твір за картиною Білокур “Цар-колос” Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені […]...
16. Вдячність хлібові Вдячність хлібові Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми […]...
17. “Маруся Чурай” Ліни Костенко – історичний роман у віршах (ІI варіант) Все, що буде, було і що є на Землі, І сто тисяч разів уже бачене й чуте, Сірі вузлики ранку – твої солов’ї, Все це тільки одне нерозгадане чудо. Знаю склад біосфери, структури кислот, Все, що є у природі, приймаю як даність. Я, людина двадцятого віку, – і от, Зачудована, бачу лише первозданність! Історична тематика […]...
18. Парадокс Парадокс (грецьк. paradoxon – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові) – у логіці – міркування, – яке не належить до ряду істинних чи хибних. Трапляється П. у філософії (пойменований Е. Кантом антиномією), у математиці та в лінгвістиці (семантичний та синтаксичний П.), а також у художній літературі, де вживається як художній засіб, відіграючи відмінну за […]...
19. Образ юної українки (за повістю “Орли”) – IV варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Образ юної українки (за повістю “Орли”) IV варіант В повісті Богдана Лепкого “Орли” змальовуються часи, коли Москва посилювала притискання України, коли російський цар Петро І намагався міцно і надовго приєднати Україну до Росії. Посилювалось гноблення нашого народу, знищувалась його історія, пам’ять, мова. “Часи були страшні: за одне слово можна було заплатити […]...
20. Тема твору Образи сотнина та писаря у повісті “Конотопська відьма” Сотник Микита Уласович Забрьоха та писар Прокіп Ригорович Пістряк – головні герої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Микита Забрьоха сотенство своє не заслужив, а успадкував. У Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Двадцятип’ятирічним, як помер його батько, Микита Уласович став […]...
21. Небилиця Небилиця – невелике оповідання розважального змісту, комізм якого будується на дотепно скомпонованих алогізмах та каламбурі. Інколи має форму розмовного вірша. Прийоми творення комічного в Н. дали підставу для народних назв “побрехенька”, “нісенітниця”. Входить до репертуару виконавців, які володіють артизмом розповіді, анекдотистів. Н. розважали молодь на вечорницях, на різних забавах. Комізм своєї оповіді виконавець підсилював традиційним […]...
22. Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла самотньо Вона тихо переступила через поріг будинку й задумалася. Спустілий будинок, зблякли фіранки на вікнах, вся кімната в чорному кольорі. Катерина думала про своєму улюбленому, збіглому на війну, без нього будинок став похмурим, якимось незатишним, і заходити в нього було боязно. Котячи зайшла в передню й запалила свічу. Вогник став розпалюватися, і відблиски променів стали рухатися […]...
23. Аналіз “Катерина” “Катерина” – типовий український сюжет. Назвали “байроновою поемою” за раптовий початок і кінець. Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання. Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів. Катерина – образ України. Іван – образ байстрюка. Офіцер – негідник (в кульмінації). Колізія: трагічна (відцурався коханий, родина, […]...
24. Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина” Кожна країна має своєрідні народні символи. Цікаво, що ж є символом України. Напевно, Дніпро, калина, образ козака, Запорозька Січ – невід’ємні частини фольклору. Якщо говорити про літературу, то у Петрарки муза-натхненниця – Лаура, у Пушкіна – ціла галерея північних красунь, муза Катерина – у Шевченка та Л. Кисельова. Важливості і вічності образу Катерини присвячена його […]...
25. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, […]...
26. Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
27. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, […]...
28. Буде жити села (добуток у публіцистичному стилі) Зимові канікули я провів у селі Снежковое. Там живуть родичі мого батька, які запросили нас у гості. У цьому селі я неодноразово бував улітку, а от узимку – уперше. Коли ми приїхали сюди зараз, я навіть розгубився: я не довідався знайомого села. Улітку воно потопає в зелені. Дерева начебто тіснять будинку. Зараз ріденькі крони дерев […]...
29. Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і […]...
30. Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала […]...
31. Доля української жінки – (твір-опис за картиною Т. Шевченка Катерина) (твір-опис за картиною Т. Шевченка “Катерина”) У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, втілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку […]...
32. Памфлет Памфлет (англ. pamphlet від грецьк. pan – ycе, ihlego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. П. оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації (дав.: Ораторська проза), експресивність, іронія, згущена до сарказму. Образливий П., що спотворює факти, окарикатурює дійсність та […]...
33. Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
34. Короткий життєпис Миколи Кагарлицького КАГАРЛИЦЬКИЙ Микола Федосійович народився 6 січня 1937 р. в с. Черняхів Кагарлицького району Київської обл. У 1961 р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Учителював, працював завлітом Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, був кореспондентом газети “Літературна Україна”. З 1988 р. – на творчій роботі. Опублікував […]...
35. МАЙСТЕРНІСТЬ МОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ДРАМІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” В 1845 році Островський працював у Московському комерційному суді канцелярським чиновником стола “для справ словесної розправи”. Перед ним розкривався цілий мир драматичних конфліктів, звучало все різноголосе багатство живої великоросійської мови. Доводилося вгадувати характер людини по його мовному складі, по особливостях інтонації. Виховувався й вигострювався талант майбутнього майстра мовної характеристики персонажів у своїх п’єсах. Островський у […]...
36. Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, […]...
37. На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
38. Аналіз уривка з поеми “Полтава”, “Полтавський бій” * Швед, росіянин – коле, рубає, ріже, * Бій барабанний, кличі, скрегіт, * Грім гармат, тупіт, ржанье, стогін, * И смерть, і пекло з усіх боків. Що тут чується? Стих звучить трохи уривчасто, у такт бою: кожний рядок рветься від достатку слів. Тверді чоловічі рими підтримують це враження (стогін, сторін). Крім того, сполучення звуків р, […]...
39. Ампліфікація Ампліфікація (лат. amplificatio – збільшення, розширення) – стилістичний прийом у художній літературі для підсилення характеристики, доповнення і збагачення думки за допомогою нагромадження однорідних мовних засобів – синонімів, епітетів, порівнянь, антонімічних протиставлень тощо. Наприклад, А. у творах У. Самчука: “Насторожена, трохи перелякана. Пригорталась ціла – гаряча, гнучка, тріпотлива… “; “Зовсім темно, хоч око виколи… “; “Жолобецький […]...
40. Тема. Г. Квітка-Основ’яненко “конотопська відьма”. Поєднання реалізму і фантастики 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого Олені. 3. Що розшукував М. […]...