Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей
Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей
“Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно подасть”, “Закоханий чорт”), драматичні твори І. Котляревського (“Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”), М. Кропивницького (“По ревізії”), а також українські народні казки у записах О. Грабини тощо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- “Вечера на хуторе близ Диканьки” – первый сборник повестей Н. В. Гоголя Не потому, что особой причуде Дань отдаю в этом тихом краю. Просто – мне дорого все, что и людям, Все, что мне дорого, то и пою. А. Твардовский Творчество Николая Васильевича Гоголя – одно из самых вершинных явлений русской художественной культуры прошлого. В течение двух десятилетий своей подвижнической литературной деятельности Гоголь создал такие шедевры, которые […]...
- Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рідними. Чоловік письменниці Опанас Маркович дуже захоплювався українськими звичаями та народною творчістю. Молоде подружжя здебільшого жило в Україні. Збираючи по українських селах фольклор, […]...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
- Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
- Образ матери в творчестве писателей Мама… Закрой глаза, прислушайся. И ты услышишь мамин голос. Он живет в тебе, такой знакомый, родной. Его не спутаешь ни с одним другим! Даже когда станешь взрослым, всегда будешь помнить ее нежный голос, ласковые руки, кроткие глаза. Мама подарила нам жизнь, научила говорить и зажгла в сердце вечный свет песни. Поэтому с этим образом связано […]...
- “Незабываемое” в цикле рассказов И. А. Бунина “Темные аллеи” Писательская судьба Ивана Алексеевича Бунина – судьба удивительная. При жизни он не был столь славен, как Горький, о нем не спорили, как о Л. Андрееве, не вызывал он столь разноречивых – где шумно-восторженных, а где безоговорочно осуждающих – оценок, как символисты. В литературных и читательских кругах с необычным единодушием он был признан Мастером. Вторая мировая […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Опис сцен боїв у романі “Війна й мир”: Шенграбен, Аустерлиц і Бородіно ” Війна й мир” – роман, що відрізняється різноманіттям мотивів і складністю жанрової структури. Не випадковий добуток називають романом-епопеєю. Тут одночасно зображуються долі народу й окремої особистості, що перебувають у тісному взаємозв’язку. Роман являє собою складний філолофсько-історичний синтез. Роль кожного героя в добутку визначається не тільки його особистою долею, взаєминами в сім’ї й суспільстві; ця […]...
- Герой “сцен із сільського життя” А. П. Чехова “Дядько Ваня” Іван Петрович Войницкий, “витончена, культурна людина”. Колись заради сестри, нині покійної, Дядько Ваня відмовився від своєї частки спадщини, потім на зароблені важкою одноманітною працею засобу викупила маєток, розплатився з боргами й все своє подальше життя присвятив служінню чоловікові сестри – світилу науки, професорові Серебрякову. З виходом професора у відставку й приїздом його в Село життя […]...
- Астров – центральний персонаж “сцен із сільського життя” А. П. Чехова “Дядя Ваня” Образ А. відзначений у п’єсі особливим авторським ставленням, пов’язаних з професією героя: лікар в творах Чехова завжди виділений в особливу “касту”, до якої належав і сам Чехов. Повітовий лікар А. не з чуток знає російську провінцію. Він стикається з нею в повсякденному лікарській практиці: “У хатах народ покотом Бруд, сморід, дим, телята на підлозі, з […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року (І том, 1857), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний […]...
- Сборник стихотворений Шарля Кро (1842-1888) Свобода Всей землей, неся унынье, Смрадный ветер завладел. Мы мертвы, без нас отныне Пир счастливых опустел. Нас принцессы, как рабыни, Манят негой стройных тел, Но презренье и гордыня Прочь влекут того, кто смел. Тьма окутывает дали, Мы любуемся луной… А мораль? – Да нет морали… Я целую в час ночной Темный локон. Ты со мной, […]...
- Сборник стихотворений Анри де Ренье (1864-1936) Приляг на отмели. Обеими руками Горсть русого песку, зажженного лучами. Возьми… и дай ему меж пальцев тихо стечь. Потом закрой глаза и долго слушай речь Журчащих вод морских и ветра трепет пленный, И ты почувствуешь, как тает постепенно Песок в твоих руках… и вот они пусты. Тогда, не раскрывая глаз, подумай, что и ты Лишь […]...
- Сборник стихотворений Тристана Корбьера (1845-1875) Помимо начинающих или подходящих к концу влюбленных, желающих начать с конца, есть столько вещей, кончающихся вначале, что начало начинает кончаться с того, что становится концом, в конце которого влюбленные и другие кончат тем, что начнут, начав с начала, которое в конце концов станет концом наизнанку, а напнется это с того, что станет во всем равно […]...
- Сборник стихотворений Жермена Нуво (1851-1920) Душа Как бедняга-изгнанник из светлого рая, Я ушел от тебя в одиночество, в ночь, Но ведь то, что любовь сотворила былая, Даже времени бегу разрушить невмочь. Каждый вечер, когда засыпаешь ты, лежа В одинокой постели, теперь мне чужой, Наши губы вдали друг от друга – и все же Провожу свои ночи я рядом с тобой. […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда життя тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
- Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856 p., а закінчила вже наступного […]...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
- Коротка Біографія Івана Котляревського ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 р. Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтавській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщицьких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І. Котляревський перебував […]...
- МАРКО ВОВЧОК – Марія Олександрівна Вілінська Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10(22) грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарєва (пізніше – видатного критика й близького друга письменниці). У салоні її […]...
- Весільні пісні Весільні пісні – вид традиційної родинно-обрядової народної пісенності, який є органічним складником весільних обрядових дій. Саме зв’язок з обрядовими весільними діями (заручини, плетення вінка, убирання гільця, випікання короваю, посад, розплітання коси молодої, її викуп і прощання з родиною, переїзд до молодого тощо) відрізняє В. п. як змістом, так і способом виконанння від інших ліричних пісень, […]...
- Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: …Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, Обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите… Ці рядки створені 1859 року, коли Т. Шевченко повернувся до Петербурга після заслання. Вони […]...
- Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” I. П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XIX століття. II. Наталка – типовий образ української дівчини-селянки. 1. Типові моменти дійсності в основі сюжету (віддання дівчини заміж за багатого нелюба […]...
- “Життя без любові не життя” за твором “Наталка Полтавка” Найпоширенішими серед жіночих імен в Україні стали імена Наталка, Оксана, Марічка. Можливо це, через те, що в українській літературі дівчата з такими іменами були особливими. П’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка” сприяла поширенню імені Наталка. Образ Наталки з п’єси І. П. Котляревського – дівчини вірної, чесної, рішучої, працьовитої, красивої, не може нікого залишити байдужим. Не […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Івана Котляревського Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! ( Т. Шевченко ). “Енеїда” – перша ластівка українського національного відродження” ( С. Єфремов ). “Наталка Полтавка” – праматір українського народного театру” ( І. Карпенко-Карий ). “Драматичний витвір І. Котляревського – найкраща оздоба української сцени” ( Анджело де Губернатіс, італійський учений […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- Образ Наталки Полтавки з однойменної п’єси Івана Котляревського Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори – поема “Енеїда” і п’єса “Наталка Полтавка” здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії […]...
- Марко Вовчок – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Марко Вовчок (1833-1907) Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, […]...
- Марко Вовчок (1833-1907) Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
- НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському університеті (1848), працював учителем словесності у Ніжинській і Немирівській гімназіях. Служив чиновником у Петербурзі, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. – […]...
- Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Твори американського письменника Марка Твена полюбляють дорослі й діти. Стільки світла, доброго гумору, дотепних жартів єна кожній сторінці книги цього автора! Найвідоміші його герої – Том Сойєр та Гекльберрі Фіни. Том – звичайний хлопчина, пустун, бешкетник. Його життя сповнене пригод, світла і радощів. Не всім дано у буденному бачити незвичайне. А Том уміє і сам […]...
- Вовчок Марко – Біографія Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків д. І. Писарєва (пізніше – видатного критика й близького друга письменниці). В салоні […]...
- Твір Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” була новим словом, першим драматичним твором в українській літературі. Кінець XVIII сторіччя став добою складних змін у суспільствах європейських держав, добою зародження капіталістичних відносин, під впливом яких бурхливо розвивались ідеї Просвітництва. Нова українська література формувалася як ідейно-естетичне явище […]...
- Марко Вовчок – Біографія МАРКО ВОВЧОК (1833-1907) Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Д. І. Писарєва (пізніше – видатного критика й близького друга […]...
- СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО (псевд. – К. Вікторин, І. Лаврін, К. Зорян, 04.10.1868, с. Кип’ячка, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. -1941) – літературознавець, фольклорист, мовознавець, письменник, громадський діяч. Народився в сім’ї священика. Навчався у Львівському та Віденському університетах, був учнем відомого славіста В. Ягича. Після закінчення Віденського університету (1894) деякий час під керівництвом А. Брукнера стажувався в […]...
- Твір на тему: Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського Коли ми вибралися до Полтави, стояв прекрасний осінній день. За вікном автобуса пролітали гаї і поля, села і селища. Ми їхали в гості до Котляревського: наш учитель організував екскурсію, щоб провести урок літератури в Полтаві – у хаті-музеї І. П. Котляревського. Це був незабутній урок. Як тільки ми ступили […]...
- Що ж таке щастя? (за оповіданням “Скарб”) Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. […]...