МАРКОВИЧ ОПАНАС
МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф.
Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян 24 и 30 ноября”.
Студентом зустрічався з Т. Шевченком, став членом Кирило-Мефодіївського братства. 1847 р. заарештований “за
1851 р. з дружиною М. Вілінською (Марко Вовчок) повернувся в Україну. Діставши посаду коректора “Черниговских губернских ведомостей”, фактично вів неофіційну частину, друкував там чимало історично-етнографічних і літературних матеріалів. З березня 1853 р. працював бухгалтером Київської палати державного майна, продовжував разом з дружиною записувати фольклорний матеріал, брав активну участь у підготовці
З 1855 р. – викладач географії Немирівської гімназії, де 1857 р. влаштовується аматорська вистава “Наталка Полтавка” L Котляревського, до якої у співпраці з Йоганном Лангером (капельмейстер графа Б. Потоцького) О. Маркович написав партитуру. У такому музичному супроводі “Наталку Полтавку” було поставлено й у Чернігові (1862). Музичні здобутки О. Марковича грунтувалися на власному практичному досвіді збирача й записувача народних мелодій.
За вплив на розвиток музичної фольклористики в Україні І. Франко поставив О. Марковича в ряд творців “окремої школи національної української музики”.
У 1859 – 1861 рр. фольклорист перебував у Петербурзі, зустрічався з Т. Шевченком, іншими літераторами, брав участь у виданні журналу “Основа”. У квітні 1861 р. він організував концерт, присвячений пам’яті Шевченка, кошти від якого були передані родичам поета. О. Маркович багато сприяв літературній творчості Марка Вовчка, орієнтуючи письменницю на моделювання народного життя, творче опрацювання усної поезії українців.
З 1861 р. вчений жив у Чернігові, служив мировим посередником, захоплювався фольклористикою та етнографією. Зібраний ним фольклорний матеріал було опубліковано у виданні “Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других.
Спорудив М. Номис” (СПб., 1864), а також у збірниках П. Чубинського, І. Рудченка, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Гнатюка та ін.
Літ.: Чалий М. К биографии А. В. Марковича //Киев. старина. 1894. Кн. 5 ;М.
З. (Марія Загірня). Афанасий Васильевич Маркович. Чернигов, 1896; Коцюба О. Робота О. В. Марковича над збірником прислів ‘їв і приказок // Наук. зап. Ніжин, пед. ін-ту ім. М. В. Гоголя.
Сер. філол. наук. Ніжин, 1962. Т. 13; Дей О. Фолькористачно-збирацька діяльність Опанаса Марковича та Марка Вовчка // Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича.
К., 1983.
Ж. Ляхова
Related posts:
- Опанас Маркевич Опанас Маркевич В історію української культури Опанас Маркевич увійшов як фольклорист, етнограф та музикознавець. І хоча доля відміряла йому недовгий вік – усього 55 років, на теренах україністики він встиг зробити чимало. Його перу належать праці “Описание Малоросами” та “Записки о дворянском сословии Черниговской губернии”, які свого наукового значення не втратили й до сьогодні. Фольклорно-етнографічні […]...
- Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рідними. Чоловік письменниці Опанас Маркович дуже захоплювався українськими звичаями та народною творчістю. Молоде подружжя здебільшого жило в Україні. Збираючи по українських селах фольклор, […]...
- МАРКОВИЧ ДМИТРО МАРКОВИЧ ДМИТРО (04.11.1848, Полтава – 04.12.1920, Вінниця) – письменник. Дитинство пройшло в Острозькому та інших повітах Чернігівської губернії, де батько служив лісником у казенному відомстві. 1859 р. вступив у Новгород-Сіверську гімназію, закінчувати середню освіту довелося у Вологді (куди перевели на службу батька). Там познайомився з засланцем О. Кониським. З 1865 р. працював акцизним наглядачем у […]...
- ШПИГОЦЬКИЙ ОПАНАС ШПИГОЦЬКИЙ ОПАНАС (рр. нар. і см. невід.) – поет харківської романтичної школи, перекладач і фольклорист. Із вельми скупих біографічних даних відомо, що народився на Полтавщині в родині дрібного поміщика Григорія Шпигоцького. Навчався в Харківському університеті, входив до гуртка І. Срезневського. Збирав і досліджував український фольклор. Був коректором у друкарні Московського університету, з 1843 р. – […]...
- МАРIЯ МАРКОВИЧ (МАРКО ВОВЧОК) Посмертна згадка Зламалася велика сила. Закотилася ясна зоря нашого письменства. Умерла Марiя Маркович, по другому мужу Лобач. Дехто здивувався на сю вiсть. Як-то, ” Марко Вовчок ” ще й досi була жива? Здавна ми привикли вважати її якоюсь кометою, що з великим блиском явилася на нашiм духовнiм обрiї, щоб швидко вiдвернутися вiд нас i тiльки десь-колись, мов […]...
- Вілінська Марія Олександрівна (Марко Вовчок) Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок) народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатеринівка Єлецького повіту в родині збіднілого дворянина, капітана у відставці. Першою її батьківщиною стала Росія, хоч рід за переказами веде свою історію з Чернігівщини. Мати володіла кількома мовами, любила музику, співала українських пісень. Батько помер, коли Марії було 6 років, мати вийшла заміж […]...
- Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано […]...
- НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському університеті (1848), працював учителем словесності у Ніжинській і Немирівській гімназіях. Служив чиновником у Петербурзі, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. – […]...
- Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: …Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, Обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите… Ці рядки створені 1859 року, коли Т. Шевченко повернувся до Петербурга після заслання. Вони […]...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
- ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф, археолог, перекладач, редактор, видавець. Народився в сім’ї священика. Навчався в київській гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1900). Вчителював. Працював […]...
- Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
- Коментар Коментар (лат. commentarium – нотатки, тлумачення) – пояснення до тексту, тлумачення твору. При великому обсязі пояснень К. виноситься в кінець твору, книги. Всебічний К. твору може бути самостійним окремим виданням. Грунтовний К. вміщують серійні видання, наприклад “Бібліотека української літератури” (“БУЛ”), академічні видання творів класиків літератури. Прикладом окремого видання К. е праці Ю. Івакіна “Коментар до […]...
- Хата “Хата” – український літературний альманах, виданий двома випусками 1860 у Петербурзі П. Кулішем за допомогою Т. Шевченка. Відкривався великою програмною статтею П. Куліша “Переднє слово до громади” з оглядом тодішнього стану, визначенням перспектив розвитку української літератури. Тут надруковано добірку поезій Т. Шевченка під загальною назвою “Кобзарський гостинець” (“Калина”, “Пустка”, “Наріздво”, “Козацька доля” ,”На Вкраїну”, “Хатина”, […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року (І том, 1857), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Марко Вовчок (1833-1907) Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість […]...
- Марко Вовчок – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Марко Вовчок (1833-1907) Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, […]...
- Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних рецензій, передових статей та ін. Серед найдіяльніших авторів були П. Куліш (поезія, проза, наукові розвідки), О. Кониський (поезія, статті, нариси, […]...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (09.08.1823, с. Антипівка, тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.10.1892, м. Темір-Хан-Шура, тепер Буйнакськ, Дагестан) – поет, перекладач. Навчався в Полтавській гімназії, закінчив філософський факультет Київського університету (1847). Студентом брав участь у Кирило-Мефодіївському братстві, поділяв радикально-демократичні погляди його засновника М. Гулака (свого родича), підтримував стосунки з М. Костомаровим, В. Білозерським. Після розгрому братства […]...
- Біографія Вовчок Марко Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 (22) грудня 1833 p. у маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у родині збіднілого дворянина, майора у відставці. Першою вчителькою майбутньої письменниці стала її мати, яка володіла кількома мовами, зналася на музиці і дуже любила українські пісні. Через шість років помер батько Марії Олександрівни. Згодом […]...
- Біографія Марко Вовчка Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
- Доповідь про письменницю Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- Мета “Мета” – літературно-політичний вісник, що виходив за редакцією К. Климковича у Львові з вересня 1863 до грудня 1865 як продовження тижневика “Вечерниці”. Літературне обличчя журналу визначали вміщені в перших номерах твори Т. Шевченка (“Заповіт”, “Н. Костомарову”, “Мені однаково”), П. Куліша (роман “Брати”, оповідання “Мартин Гак”, поема “Могилині родини”, історична розвідка “Руїна”, публікація “Дума про Саву […]...
- ГРІНЧЕНКО МАРІЯ ГРІНЧЕНКО МАРІЯ (псевд. – М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко та ін.; 13.06.1863, м. Богодухів, тепер Харківської обл. – 15.07.1928, Київ). Дружина й соратниця Б. Грінченка. По закінченні Богодухівської гімназії (1881) вчителювала (спочатку на Богодухівщині, потім – у місцях праці чоловіка). Почала друкуватися 1884 р. Це – поезії, надруковані в журналах “Зоря”, “Правда”, “Дзвінок” та […]...
- Чим подобається мені оповідання Марка Вовчка Найвизначнішим співцем знедоленого нарду, виразником його мрій і сподівань був Т. Г. Шевченко. Продовжувачем традицій Кобзаря стала Марко Вовчок. У 1857 році з’являються її “Народні оповідання”, в яких виразно зазвучав голос борця проти неправди, сміливого викривача сваволі кріпосників. Росіянка за походженням, Марко Вовчок любила, добре знала українську мову і писала нею свої твори. Т. Г. […]...
- Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери до нових форм і методів художнього зображення, коли українське письменство вписувалося у європейський контекст. Тоді ж продовжувала працювати старша генерація (П. Куліш, Ганна Барвінок, Панас […]...
- Образ панночки-інститутки (За повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Марко Вовчок – таке ім’я з’явилося в українській літературі в 1857 році, коли вийшли “Народні оповідання”. Великий Кобзар одразу ж звернув увагу на авторку цих творів і навіть назвав її своєю “донею”. Так за чотири роки до смерті Тараса Григоровича з’явилася людина, яка спромоглася прийняти з Кобзаревих рук прапор дємократично-гуманістичної традиції у вітчизняній літературі. Повість […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (спр. прізв. Афанасьєв, псевд. – Невідомий, Лубсиц, Пустинник, Недолин та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 18.09.1875, Петербург) – український і російський письменник, етнограф, історик, мовознавець. Народився в родині поміщика, батько – росіянин, мати – українка. У 1829 – рр. навчався в Ніжинському ліцеї, в 1836 – 1843 рр. […]...
- Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856 p., а закінчила вже наступного […]...
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
- МАРКО ВОВЧОК – Марія Олександрівна Вілінська Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10(22) грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарєва (пізніше – видатного критика й близького друга письменниці). У салоні її […]...
- КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН (псевд – Белебень, Т. Вешняк, Гладкий, Гургурдядько, Данило Юс, Денис Федоренко, Євгеній Горницький, Іван Горза, Іродчук, Ломус, Макаров, Макогон, Необачний, Николай М., Опанас Прач, Йанько Нєбреха, Петро Забоцень, Ратай Павло, Панько Казюка, Панько Олелькович, Ф. П. Хорчечко, Хуторянин, Kulesz Pantaleon, К, ПК, Н. М. та ін.; 07.08.1819, м. Воронеж, тепер Шосткінського р-ну Сумської […]...