Мета
“Мета” – літературно-політичний вісник, що виходив за редакцією К. Климковича у Львові з вересня 1863 до грудня 1865 як продовження тижневика “Вечерниці”. Літературне обличчя журналу визначали вміщені в перших номерах твори Т. Шевченка (“Заповіт”, “Н. Костомарову”, “Мені однаково”), П. Куліша (роман “Брати”, оповідання “Мартин Гак”, поема “Могилині родини”, історична розвідка “Руїна”, публікація “Дума про Саву Кононенка”), Д. Мордовцева (поема “Козаки і море”), Ю. Федьковича (оповідання
Спеціальна рубрика “Жива словесність” містила різножанрові зразки народної творчості, зокрема “Колядки гуцулів”. У другий період свого існування, після річної перерви, з лютого 1865 журнал припинив публікацію художніх творів і набув переважно політичного, публіцистично-полемічного
Прогресивне значення журналу пов’язане і з виступами за розвиток національної літератури та театру на народній основі, ставлячи за зразок мову Т. Шевченка, Марка Вовчка (тут були опубліковані її два “Листи з Парижа”) і правопис П. Куліша.
Related posts:
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи (твір-розповідь) 9 клас Гляньте, друзі, сонце грає, Мужньо в душу лине. Будь могутня, Україно. Вічна! Незборима! П. Ткачук Людина починається з любові до матері, з уміння любити й шанувати людей. Рідна мама й рідний тато, рідна земля й рідна Україна, рідна мова… Рідний, рідне, народ, рід – однокореневі слова. Ці слова святі. Вони тримають нас на […]...
- Хата “Хата” – український літературний альманах, виданий двома випусками 1860 у Петербурзі П. Кулішем за допомогою Т. Шевченка. Відкривався великою програмною статтею П. Куліша “Переднє слово до громади” з оглядом тодішнього стану, визначенням перспектив розвитку української літератури. Тут надруковано добірку поезій Т. Шевченка під загальною назвою “Кобзарський гостинець” (“Калина”, “Пустка”, “Наріздво”, “Козацька доля” ,”На Вкраїну”, “Хатина”, […]...
- Твір на тему: “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Щасливі ми, що народилися й живемо на чудовій, багатій землі, у славній Україні. Тут жили ще наші прадіди. Тут – корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій, які ми сьогодні відроджуємо. Україна – це держава, яка багато чого зазнала на своєму віку: татаро-монгольську неволю, панування польської шляхти, царський режим та кріпацтво, німецько-фашистську […]...
- Твір на тему: В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи (Твір-розповідь) Гляньте, друзі, сонце грає, Мужньо в душу лине. Будь могутня, Україно. Вічна! Незборима! П. Ткачук Людина починається з любові до матері, з уміння любити й шанувати людей. Рідна мама й рідний тато, рідна земля й рідна Україна, рідна мова… Рідний, рідне, народ, рід – однокореневі слова. Ці слова святі. Вони тримають нас на світі й […]...
- Записки о Южной Руси “Записки о Южной Руси” – збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий П. Кулішем 1856-57 у Петербурзі в двох томах. У першому томі вміщені й прокоментовані П. Кулішем народні легенди, перекази, думи і пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар і унії, про походи запорожців, Б. Хмельницького, розповіді про народних […]...
- Твір на тему: В вас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи Україна… І перед нами постає безліч найрізноманітніших образів. Хто згадує безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо, перед ким постане прекрасна Либідь або безстрашний Святослав, комусь будуть вчуватися пісні Марусі Чурай. А хто побачить перед собою козацькі полки, що виступають у похід. Усе це – українські образи, створювані віками. Рідну нашу Батьківщину оспівувало не одне […]...
- “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” “Усе своє життя я мріяв зробити щось велике і надзвичайно потрібне, і радісне для людей”, – у цих рядках сповіді Олександра Довженка ключ до розуміння його творчості й навіть усього життя. Усе, найпотаємніше, передумане, виболіле, що створив митець, адресується багатостраждальному українському народу. Це прихований заклик не відступати від своєї історії, не позбавляти себе самостійного шляху […]...
- Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
- В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи Україна Хтось згадає безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо – і перед ним постане прекрасна Либідь або безстрашний Святослав. Комусь будуть вчуватися пісні Марусі Чурай. А хтось побачить перед собою козацькі полки, що виступають у похід. Рідну Батьківщину оспівувало не одне покоління поетів і прозаїків. їй присвячували свої картини художники. Україно, ти для мене диво, […]...
- “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радісну мить, Любіть у годину негоди. (В. Сосюра, “Любіть Україну”) Серед найсвітліших людських почуттів – любов до неньки, що дала життя, і до Вітчизни-матері. Україна… Край невимовної краси і тяжкої недолі, неповторної пісні і волелюбного лицарства, край з багатою […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- У нас єдина мета – Україна свята – нездоланна ніким і ніколи 11 клас “У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її. І я вірю, що ця любов не […]...
- Що розвивається в трагедії? Яка мета її? Ми занадто мало знаємо не тільки про самих героїв, але й про їх “справу”, їхніх відносинах з Великою Землею, з усім тим миром, від якого вони фізично відірвані, але з яким вони в той же час не можуть бути не зв’язані духовно тисячами різних ниток. Тому в їхній загибелі майже так само мало повчального, як […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- Твір В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи Сувеpенна… Вільна… Така наша Укpаїна нині. Саме за нашої пам’яті з Укpаїни-колонії наpодилася Кpаїна. Складним, довгим, теpнистим виявився шлях нашої Батьківщини до деожавності. Минуле нашої деpжави – тяжке, кpиваве й тpагічне… Київська Русь…Hезpівнянні pядки “Слова о полку Ігоpевім…” pозповідають нам пpо неспокій на землі […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
- Хоч розповідь коротка й жартівлива, мета її ясна й правдива. Позакласне читання Матеріал уроку. Марія Чумарна “Про хвалькуватого Горобця”. Підсумок за темою. Мета. Перевірити засвоєння учнями знань про байку. Вдосконалювати вміння виразно читати байку в особах. Вчити характеризувати дійових осіб, знаходити головну думку, визначати суттєві ознаки байки. Виховувати негативне ставлення до брехливості в людях. Обладнання. Збірка байок М. Чумарної “Так чи не так?”, малюнок горобця. Хіт уроку […]...
- Твір до ЗНО “Мета – ніщо, рух до мети – все” Життя кожної людини підпорядковано Великій Меті. В кожного вона своя. На шляху до неї люди долають багато перешкод та переживають нескінченну череду різноманітних події, як позитивних, так і драматичних. Для багатьох досягнення мети триває майже все життя. Тому доцільним постає питання: чи доцільним є підпорядковувати все життя їй? Можливо, саме рух до мети і є […]...
- “Мета – ніщо, рух до мети – все” Часто у нас виникають грандіозні ідеї та плани. Ми це барвисто малюємо у себе в голові, уявляючи подальший успіх. Та надалі забуваємо про свої плани і так ніколи й не реалізовуємо їх. Чому так відбувається? Чому ми застопорилися лиш на роздумах? Чому не перейшли до дій? Відповідь проста. Ми просто вже утішили себе такими яскравими […]...
- В нас єдина мета – Україна свята Навiть коли стало ясно, що незалежнiсть України – реальнiсть, ще знаходяться люди з високою формальною освiтою, якi заперечують давню iсторiю української мови, державностi, культури. Жаль, звiсно, що для цих людей полiтика важливiша за факти. Саме з фактами ми й матимемо справу. Ми лише побiжно згадаємо декiлькох вiтчизняних громадських дiячiв рiзних часiв i оцiнимо їхнiй внесок […]...
- Літературний ярмарок “Літературний ярмарок” – щомісячний гумористично-сатиричний журнал-альманах, який виходив у Харкові 1928-29 (13 книг). Припинив існування внаслідок компартійної критики. “Л. я.” тільки формально декларував себе “позагруповим”, насправді ж навколо нього гуртувалися колишні учасники ВАПЛІТЕ, ліквідованої 1928: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол (Михайло Яловий), М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, Арк. Любченко, […]...
- “Кому дозволена мета, дозволені і засоби” Ми живемо у матеріальному світі, де добування ресурсів є запорукою успіху. Колись ресурсами могло вважатися, що завгодно. Сьогодні ж головним ресурсом є грошовий еквівалент, який можна обміняти на практично будь що. Тому очевидно що усі цілі людей рано чи пізно сходяться у добування цього ресурсу. Звичайно бувають винятки, коли люди працюють для ідеї та задоволення […]...
- Твір на тему “будь-яка мета виправдовує засоби” Діяльність – це всі форми людської активності, які відрізняють людей від тварин і є способом їх існування. Відмінні риси людської діяльності – усвідомленість, цілеспрямованість і перетворюючий характер. Саме в діяльності відбувається формування і розвиток людини, її самореалізація. Тому без аналізу й розуміння діяльності не можна по-справжньому зрозуміти і саму людину. Потреби – рушійна сила людської […]...
- “Ти кермуй туди спокійно, де горить мета твоя” У житті кожної людини існує багато найрізноманітніших цілей. Для початку кожний вчиться і отримує настільки важливі в сучасному світі знання, потім шукає і знаходить улюблену справу, створює сім’ю і щасливо проживає залишок свого життя. Здавалося б, план цей простий і невигадливий, але на практиці кожна людина стикається з безліччю проблем і необхідністю приймати іноді навіть […]...
- Твір на тему: В нас єдина мета – Укpаїна свята (твір про любов до Батьківщини) В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи Сувеpенна… Вільна… Така наша Укpаїна нині. Саме за нашої пам’яті з Укpаїни-колонії наpодилася Кpаїна. Складним, довгим, теpнистим виявився шлях нашої Батьківщини до деожавності. Минуле нашої деpжави – тяжке, кpиваве й тpагічне… Київська Русь… Hезpівнянні pядки “Слова о полку Ігоpевім… ” pозповідають нам пpо неспокій […]...
- Твір до ЗНО “Кому дозволена мета, дозволені і засоби” На мою думку, вислів “Кому дозволена мета, дозволені і засоби” звучить неоднозначно. Автор може мати на увазі не просто різні, а взагалі діаметрально протилежні речі. Можна зрозуміти ці слова так: хто справді поставив перед собою мету, той обов’язково знайде засоби для її досягнення. І з цим трактуванням я повністю погоджуюсь. Адже якщо для людини досягти […]...
- Мета. Ознайомити учнів з картинами художника Айвазовського Мета. Ознайомити учнів з картинами художника Айвазовського. Збагатити знання учнів про світ моря. Вчити передавати за допомогою фарб життя підводного царства. Розвивати навички роботи акварельними фарбами, уяву, творчу фантазію. Виховувати допитливість, любов, бережливе ставлення до природи, естетичний смак. Завдання, що закладені в основний зміст уроку. Активізувати знання дітей про життя моря. Ознайомити з художніми і […]...
- Мета. Ознайомити учнів з декоративно-ужитковим мистецтвом Мета. Ознайомити учнів з декоративно-ужитковим мистецтвом, народною іграшкою. Вчити дітей перетворювати, стилізувати реальну форму в декоративну, використовувати народний візерунок в оформленні ескізу народної іграшки, вдало підбирати кольори, точно передавати форму. Розвивати творчість. Виховувати естетичний смак любов до народних іграшок. Завдання, шо закладені в основний зміст уроку. Вчити учнів бачити спільне і відмінне у реальній і […]...
- Голос друку “Голос друку” – книгознавчий і літературно-критичний журнал, що з’явився у Харкові (1921, всього одне число), містив матеріали з книгознавства, бібліографії, мистецтвознавства, методології та історії літератури і т. п, зокрема, фахові рецензії М. Зерова, М. Плевако, О. Дорошкевича, Г. Іванця на видання творів І. Франка, Т. Шевченка, “Антологію римської поезії” тощо. В окремому розділі опубліковано хроніку […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- Мета. Ознайомити учнів з картиною І. Левітана “Золота осінь” Мета. Ознайомити учнів з картиною І. Левітана “Золота осінь”, з художньою технікою коллаж. Вчити передавати спостереження за допомогою різноман’ггних матеріалів, вчити працювати групами над однією роботою. Розвивати навички роботи з природним матеріалом, тканиною, папером, соломкою. Виховувати допитливість, бережливе ставлення до природи, почуття міри. Завдання, що закладені в основний зміст уроку. Ознайомити дітей з картиною художника […]...
- Твір-роздум: “Ти кермуй туди спокійно, де горить мета твоя” У тлумачному словнику Ожегова ми читаємо сухе і лаконічне визначення життя: “Фізіологічне існування людини, тварини, всього живого”. А також – “час такого існування від його виникнення до кінця”. Але це лише формальні слова, які ні на йоту не передають справжнього змісту людського життя. А вірніше, не передають очікувань людини, того значення, яке вона вкладає в […]...
- Мета. Закріплювати знання дітей про пейзаж, про холодні кольори в пейзажі Мета. Закріплювати знання дітей про пейзаж, про холодні кольори в пейзажі. Вдосконалювати навички роботи гуашевими фарбами. Вчити створювати образи Зими, Морозу, Весни у вигляді характерних живих істот; вчити зображати свій настрій і задум на папері, правильно вибирати формат, колорит малюнку. Знайомити з художніми творами про зиму. Розвивати естетичний смак відчуття міри, любов до рідного народу […]...
- Твір роздум на тему “Вчому мета життя людини?” Наше життя подібне до подорожі – шляху, який судилося зробити людині від народження і до останнього дня перед порогом вічності. Упродовж всього життя людина постійно ставить собі запитання: ” А в чому сенс життя? Для чого я живу”? І жоден з нас до кінця не може знайти відповідь на нього. Сенс життя – тема така […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...