Записки о Южной Руси
“Записки о Южной Руси” – збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий П. Кулішем 1856-57 у Петербурзі в двох томах. У першому томі вміщені й прокоментовані П. Кулішем народні легенди, перекази, думи і пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар і унії, про походи запорожців, Б. Хмельницького, розповіді про народних кобзарів, лірників. До другого ввійшли зібрані й пояснені Л. Жемчужниковим казки, легенди й повір’я, демонологічні оповідання, анекдоти, народні пісні, покладені на
Сюди ж можна віднести і передрук розвідки І. Могильницького “О древности и самобытности южно-русского языка”. Окрасою другого тому була поема Т. Шевченка “Наймичка” (без зазначення прізвища автора) з передмовою П. Куліша та оповідання Куліша “Орися”. Появу “Записок…” палко привітав Т. Шевченко, пропонуючи Кулішеві перетворити їх на періодичне видання.
1993 з’явилося репринтне перевидання “Записок…”.





Related posts:
- Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
- “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому вивченні щирий її масштаб, чи […]...
- Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря” З найбільшої виразністю особливості прози автора виявилися в “Записках лікаря” – добутку, над яким Вересаєв працював з 1892 по 1900 рік. У літературі того років, мабуть, жодне добуток не викликав такий жаркої полеміки. Офіційна медична преса дорікала автора в тім, що його правдиве оповідання про сучасний стан охорони здоров’я нібито підриває авторитет медицини. Для передової […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- ЕТРУСКИ (РУСИНИ, РУСИ, “З РУСИНІВ”) ЕТРУСКИ (РУСИНИ, РУСИ, “З РУСИНІВ”)- давньоукраїнське плем’я, що переселилося з Прикарпаття та Галичини до Північної Італії й утворило державу Етрурію за 1300 років до н. є. За свідченням античних авторів (Схимн Хіоський, Страбон, Плутарх, Юстин та ін.), в творенні високоцивілізованої Етрурії значну роль відіграли дванадцять племен ЛІДІВ, що їх об’єднав воєвода Лід. На думку сучасних […]...
- Записки Мальте Лауридса Бригге (краткое содержание) – Рильке Герой повествования, двадцативосьмилетний датчанин Мальте Лауридс Бригге, последний представитель знатного рода, оказывается в Париже в полном одиночестве и на грани нищеты. Его наблюдения отныне сосредоточиваются на том, как живут в Париже отверженные: ночлежки, вонь хлороформа в больнице для бедных, грохот трамваев, нищие, продающие что-то или пытающиеся всучить прохожему какую-нибудь ерунду за бесценок, – в унизительной […]...
- Тема Руси, що йде, у добутках И. А. Буніна Тема дворянсько-кріпосницької России, що йде, знайшла відбиття в добутках багатьох російських письменників. Її літературні джерела ми знаходимо в добутках, написаних ще до скасування кріпосного права. Так, И. А. Гончарів описує в “Обломове”, як мірний хід життя в Обломовке перетворюється в кипучу діяльність маєтку Штольца. Барство йде в минуле, але з ним зв’язана культура й традиції […]...
- Образ Росії в циклі оповідань Тургенєва “Записки мисливця” У “Записках мисливця” Тургенєв вперше вийшов до єдиного образу Росії, увінчували який російська природа. У ставленні до нього, до його внутрішньої гармонії буде відтепер оцінюватися у письменника життєздатність кращих його героїв. У цьому сенсі без “Записок мисливця” не було б і тургеневского роману, в тому числі “Батьків і дітей”. Російська тема є постійним предметом суперечок […]...
- Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось на загальне висміювання, ненависть і […]...
- Хата “Хата” – український літературний альманах, виданий двома випусками 1860 у Петербурзі П. Кулішем за допомогою Т. Шевченка. Відкривався великою програмною статтею П. Куліша “Переднє слово до громади” з оглядом тодішнього стану, визначенням перспектив розвитку української літератури. Тут надруковано добірку поезій Т. Шевченка під загальною назвою “Кобзарський гостинець” (“Калина”, “Пустка”, “Наріздво”, “Козацька доля” ,”На Вкраїну”, “Хатина”, […]...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. […]...
- Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою кристалізацією. Вони не приходять, як […]...
- Природа як головний герой повістей циклу “Записки мисливця” Росіянин письменник И. С. Тургенєв – автор замечатель-ных романів і оповідань – провів своє дитинство в име-нии матері Спасском-Лутовинове, що располага-лось у живописнейшем місці Орловської губернії. “Я народився й виріс в атмосфері, де панували подзатыльни-ки, щипки, стукалки, ляпаси та інше, – вспоми-нал письменник. – Ненависть до кріпосного права вже тог-так жила в мені”. І дійсно, […]...
- Образи кріпаків у збірнику “Записки мисливця” Тургенєва І. С Тема “Записок мисливця” – зображення російської провінції кінця 40-х років XІX століття. У збірнику надзвичайно широко описується сучасна російська дійсність: автор включає в оповідання етнографічні подробиці селянського побуту Орловської губернії, картини природи, різноманітні характери кріпаків, поміщиків, однодворців. Ідея “Записок…” – осуд кріпосного права, що суперечить природним законам природи. Головна увага автор приділяє зображенню різних представників […]...
- Записки небіжчика (переказ) Дія відбувається в Москві в середині 20-х рр.. У передмові автор повідомляє читачеві, що записки ці належать перу його друга Максудова, який покінчив з собою і заповів йому їх виправити, підписати своїм іменем і випустити у світ. Автор попереджає, що самовбивця не мав ніякого відношення до театру, так що записки ці є плодом його хворої […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ ( Фрагмент) В ЛІТО 1051. Поставив князь Ярослав Ларіона, русина родом, митрополитом у Святій Софії. А тепер розкажемо, чому так названо Печерський монастир. Князь Ярослав любив село Берестове і церкву, яка була там, і допомагав багатьом священикам, серед яких був і Ларіон, муж книжний і посник. […]...
- Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”. З великою […]...
- Записки з підпілля (стисло) Герой “підпілля”, автор записок, – колезький асесор, що недавно вийшов у відставку після отримання невеликого спадщини. Зараз йому сорок. Він живе “в кутку” – “паскудної, поганій” кімнаті на краю Петербурга. У “підпіллі” він і психологічно: майже завжди один, віддається нестримного “мечтательству”, мотиви і образи якого взяті з “книжок”. Крім того, безіменний герой, виявляючи неабиякий розум […]...