Записки Українського наукового товариства в Києві

Related posts:

1. Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
2. 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
3. Бібліографічні товариства Бібліографічні товариства – громадські добровільні організації, покликані сприяти розвитку бібліографії та книголюбства. Таке завдання виконувала Бібліографічна комісія (у 1934-39 – Бібліологічна комісія), створена у Львові 1909 при Науковому товаристві імені Шевченка на чолі з І. Левицьким, у складі відомих учених – М. Возняка, В. Гнатюка, Ф. Колесси, М. Комарова, В. Перетца та ін. Почесним членом […]...
4. Записки о Южной Руси “Записки о Южной Руси” – збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий П. Кулішем 1856-57 у Петербурзі в двох томах. У першому томі вміщені й прокоментовані П. Кулішем народні легенди, перекази, думи і пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар і унії, про походи запорожців, Б. Хмельницького, розповіді про народних […]...
5. Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
6. Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
7. Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – […]...
8. Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ скорочено ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней […]...
9. ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без […]...
10. Скорочено – У КИЄВІ – ТАРАС БУЛЬБА В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
11. Тарас Бульба у Києві скорочено – Павло Глазовий В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой, не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
12. Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, А закінчив […]...
13. Тема дружби й товариства у творчості А. С. Пушкіна Чарівність ім’я Пушкіна невичерпно. Одна з найважливіших тем його поезії – тема дружби, товариства, вселюдської доброти. Друзі значили для Пушкіна багато. У ліцейські роки це були студенти, охоплені як і сам майбутній поет, вільнолюбними настроями. Серед них И. И. Пущин, В. К. Кюхельбекер, А. А. Дельвиг. Шість років друзі провели в Царському Селі, ділилися радісними […]...
14. Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря” З найбільшої виразністю особливості прози автора виявилися в “Записках лікаря” – добутку, над яким Вересаєв працював з 1892 по 1900 рік. У літературі того років, мабуть, жодне добуток не викликав такий жаркої полеміки. Офіційна медична преса дорікала автора в тім, що його правдиве оповідання про сучасний стан охорони здоров’я нібито підриває авторитет медицини. Для передової […]...
15. Над могилою Бориса Грінченка “Над могилою Бориса Грінченка” – літературно-публіцистичний збірник, присвячений пам’яті письменника, упорядкований і виданий у Києві 1910 С Єфремовим. Містить вступне слово С. Єфремова, його статтю “Людина повинності”, опис похорону та ін. матеріали про Б. Грінченка. До збірника увійшли студії та спогади Д. Пісочниця (псевдонім Д. Ткаченка) “На дружню могилу”, В. Доманицького “Пам’яті Б. Д. Грінченка”, […]...
16. ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX – початку XX століть Підручник Українська література 10 клас ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX – початку XX століть 1798 Вихід у світ перших трьох частин “Енеїди” Івана Котляревського. 1805 Відкриття Харківського університету. 1812 Перші вистави Харківського професійного театру. 1816-1819 Видання у Харкові журналу “Украинский вестник”, в якому були надруковані твори Петра Гулака – Артемовського та Григорія Квітки-Основ’яненка. 1817 […]...
17. Музей гетьманства в Києві У столичному Музеї гетьманства, що на Подолі, зберігаються речі та документи, пов’язані з українськими гетьманами. Серед постійних експозицій – зали Мазепи, Орлика, Хмельницького та Скоропадського. Нині в музеї – понад шість тисяч експонатів, кожен з яких так чи інакше стосується гетьманської доби. Постійних експозицій – чотири, проте для екскурсійних груп, охочих дізнатися більше про інших […]...
18. ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ) ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ) (1729, С. Мачухи, тепер Полтавської обл. (за іншими даними – Золотоноша) – 1807 р.) – давньоукраїнський письменник. Освіту здобув у домашніх умовах. 19-літнім юнаком постригся в ченці, був намісником полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. 1764 р. вирушив до Святих місць, побував на Афоні, Синаї та в Єрусалимі. Деякий час був священиком посольської церкви у […]...
19. Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось на загальне висміювання, ненависть і […]...
20. Приклад тексту наукового стилю Капуста білоголова – рослина родини хрестоцвітих (або капустяних). Рослина дворічна: в перший рік формується качан. Згодом наростає стебло, на якому з’являється листя. Основний колір – зелено-білий. Листя має овальну форму, в розмірах досягає від 10 до 60 см. На одному качані росте від 25 до 100 листків. Висота деяких сортів капусти білоголової може бути до […]...
21. Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”. З великою […]...
22. Записки небіжчика (переказ) Дія відбувається в Москві в середині 20-х рр.. У передмові автор повідомляє читачеві, що записки ці належать перу його друга Максудова, який покінчив з собою і заповів йому їх виправити, підписати своїм іменем і випустити у світ. Автор попереджає, що самовбивця не мав ніякого відношення до театру, так що записки ці є плодом його хворої […]...
23. Записки божевільного (стисло) Титулярний радник Аксентіп Іванович Поприщін, 42 роки, веде записи протягом 4 з гаком місяців. У день вівторка 3 жовтня 1833 Поприщін відправився на службу в одне з відділень Петербурзького департаментомта, в надії отримати від скарбника вперед грошей з платні. По дорозі бачить чарівну дочку директора департаменту. Ненароком підслуховує розмову двох собачонок Меджіа і Фідедькі, що […]...
24. Біографія Володимира Перетця Перетц Володимир Миколайович (1870-1935) Літературознавець Народився 1870 р. у Петербурзі. Після закінчення Петербурзького університету (1893 р.) був залишений на посаді приват-доцента на кафедрі російської мови і словесності. У 1900 р. захистив дисертацію на ступінь магістра, 1902 р. – доктора російської словесності. У 1903-1914 рр. – професор Київського університету, голова філологічної секції Українського наукового товариства, редактор […]...
25. “Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам” скорочено – літописні оповіді Коли Ярослав був у Новгороді, йому повідомили, що печеніги взяли в облогу Київ. Князь зібрав військо й пішов визволяти місто. Відбулася велика січа на тому місці, де тепер собор Святої Софії. 1037 року заклав Ярослав велике місто із Золотими Воротами, церквою Святої Софії та іншими церквами й монастирями. Стала при Ярославові поширюватися християнська віра. “Любив […]...
26. Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою кристалізацією. Вони не приходять, як […]...
27. “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому вивченні щирий її масштаб, чи […]...
28. Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
29. Лицарське служіння людям по повісті “Записки юного лікаря” Перед нами один з ранніх творів Михайла Опанасовича Булгакова – “Записки юного лікаря”. Уже на сторінках цього добутку проявляються риси письменника, які згодом стануть його авторською індивідуальністю. Це Я незвичайна щирість, теплота й безпосередність, з якими він звертається до свого читача, поблажливість і гумор у його відношенні до свого героя – спочатку досить самовпевненому, а […]...
30. Записки Мальте Лауридса Бригге (краткое содержание) – Рильке Герой повествования, двадцативосьмилетний датчанин Мальте Лауридс Бригге, последний представитель знатного рода, оказывается в Париже в полном одиночестве и на грани нищеты. Его наблюдения отныне сосредоточиваются на том, как живут в Париже отверженные: ночлежки, вонь хлороформа в больнице для бедных, грохот трамваев, нищие, продающие что-то или пытающиеся всучить прохожему какую-нибудь ерунду за бесценок, – в унизительной […]...
31. Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
32. Запорожці в Києві – народні перекази та легенди Запорожці приїдуть було з Січі в Київ, чоловік їх десять, двадцять, та й зачнуть гулять. Оце одкуплять бочки з дьогтем та й розіллють по базару, одкуплять, скільки є, горшків на торгу та й порозбивають на череп’я, одкуплять, скільки є, маж із рибою та й розкидають по всьому місту. – Їжте, люди добрі! А далі сідають […]...
33. Записки моего прадеда (краткое содержание) – Штифтер Герой, описывая старый дом, принадлежавший еще его прадеду – сельскому врачу, вспоминает: “старинная утварь окружала нас несмываемой летописью, и мы, дети, вживались в нее, словно в старую книжку с картинками, ключом к которой обладал только дедушка, он, единственно живой жизнеописатель доктора, своего отца”, в сундуке хранилось много заветных вещиц, единственным назначением которых было там храниться. […]...
34. Виклад сюжету повести Штифтера “Записки мого прадіда” Герой, описуючи старий будинок, що належав ще його прадідові – сільському лікареві, згадує: “стародавнє начиння оточувала нас незмивним літописом, і ми, діти, уживалися в неї, немов у стару книжку з картинками, ключем до якої володів тільки дідусь, він, єдино живий жизнеописатель доктори, свого батька”, у скрині зберігалося багато заповітних штучок, єдиним призначенням яких було там […]...
35. М. П. Старицький – “батько українського театру” (1849-1904) Народився у с Кліщинці на Черкащині в дрібномаєтній поміщицькій родині. Рано залишився сиротою, виховувався в родині відомого композитора М. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах. Працював у недільних школах, театральних та народознавчих гуртках. Оселившись з 1871 р. в Києві, поєднує літературну творчість з театральною діяльністю (був одним із засновників і керівників […]...
36. Нечуй-Левицький Іван Семенович Апокаліпсична картина в Києві Саме на покрову ввечері в дев’ятій годині сиджу я край вікна й п’ю чай. Коли чую, по Владимирській вулиці загуркотіли вози пожежної команди. Гуркіт був такий здоровий, що аж поміст двигтів під ногами. В темному вікні блискали й миготіли мідні лиснючі каски на головах пожежних, котрі стояли рядками зверху на платформах, де лисніли сикавки й […]...
37. Винниченко Володимир Кирилович Записки Кирпатого Мефістофеля Володимир Винниченко. Записки Кирпатого Мефістофеля. Київ – Ляйпціг, Українська накладня, 1923. В розчинене вікно потягає розталою корою дерева й кислим вохким духом водянистого, весняного снігу, що ріденько чвакає під ногами. Тютюновий дим, розділений течією повітря, незадоволено клублячись, розріджується. Чути, як дзвонять у Софійському Соборі великопосним, задумливим дзвоном. Там, у Соборі тихо тріскотять свічки, пахтить вільгостю […]...
38. Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
39. Записки мисливця: Бежін луг Розповідь починається описом чудового літнього ранку. Автор полює в лісах. Настріляв дичини, він до вечора вирішує повертатися додому, але в наступила темряві втрачає дорогу і виходить до Бежина лузі, де вбачає багаття, а навколо нього селянських дітей, які прийшли в нічний. г Виганяти перед вечором і приганяти на ранковій зорі табун – велике свято для […]...
40. Переказ добутку Записки божевільного Гоголя Н. В План переказу І. Чиновник збирається в департамент. 2. Перші ознаки божевілля: по шляху він чує розмову двох собачок. 2. Спогаду чиновника про зустріч із директором департаменту і його дочкою. 3. Поприщин знаходить листи собачок Фиделя й Меджи й читає їх. 4. Він остаточно божеволіє. Через три тижні з’являється в департаменті, де всіх лякає 5. Герой […]...