Ігор Костецький
Постать І. Костецького ніби відсторонена од магістральних шляхів розвитку української літератури. І не тільки материкової, а й діаспорної, до якої він перебував у постійній опозиції. І в цьому полягала суть його парадоксального становища: один з енергійних організаторів, творців, ідеологів українського культурного процесу в умовах повоєнної еміграції, а водночас її серйозний критик.
І. Костецький був, перш за все, частиною того загальноєвропейського літературного процесу, до якого не прилучилася основна маса українських письменників
Ігор Вячеславович Мерзляков народився 14 травня 1913 р. в Києві, і сам цей факт відіграв певну роль у його майбутньому творчому виборі. Він був людиною міста – урбаністом з усіма атрибутами міського життя, світосприйняття й міської культури. (Урбаніст Еліот пізніше йому глибоко імпонуватиме і в тому сенсі.)
Середовище, з якого він походив, було змішане – російсько-українсько-польське. Батько, педагог вокалу В’ячеслав Мерзляков, за свідченням самого письменника, народився у Башкирі! і згодом став українізованим росіянином. Прізвище матері він обрав своїм літературним псевдонімом.
Вибір українського як головного свого начала уже був своєрідним ексцентризмом, хоча певний модерністський космополітизм завжди лишався неодмінною рисою Костецького, .котрий вважав себе, насамперед, людиною культури, а вже на другому місці стояла “українськість” і його національна культура, яка мала сенс тільки тоді, коли була відкрита до всіх інших культур світу і становила разом з ними єдиний рухливий живий організм.
І. Костецький не любив патріархального, архаїчного, відсталого, йому не подобалося власне старослов’янське ім’я, хоча він якось зауважив з цього приводу: “Мене мама так назвала не з патріотичних міркувань, а з мотивів екзотики” 1. Далі: “Мене справді звуть Ігор,- а мого батька до того ж, як на злість, В’ячеслав…” (С. 151).
У Києві він закінчив семирічку (1928). Здобувши театральну освіту, в тридцяті роки працював режисером у Ленінграді, Москві та на Уралі. Любов до театру і широка обізнаність із його історією, зокрема й історією російського театру, відчуватиметься в критиці пізніших років.
У 1956 р. в Мюнхені вийшла його невелика розвідка про К. Станіславського, написана російською мовою.
Однак головна ланка його багатогранної діяльності припадає на повоєнні роки, вона почалася в таборах для переміщених осіб, передовсім в організації МУРу. Він був в ініціативній групі і в першому правлінні МУРу, виголошував програмні доповіді на всіх його з’їздах та конференціях (“Український реалізм XX сторіччя”, доповідь на Першому з’їзді МУРу, грудень 1945, “Суб’єктивізм у літературній критиці”, доповідь на конференції в Байройті, жовтень 1946), під рубрикою МУРу в жовтні 1946 р. вида, в альманах “Хоре”.
І. Костецький залишився в Німеччині і після від’їзду переважної частини української еміграції, друкувався в німецьких та американських україномовних періодичних виданнях 40-60-х років (“Заграва”, Авгсбург; “Арка”, Мюнхен; “Україна і світ”, Ганновер; “Київ”, Філадельфія), а також працював на німецькому радіо. Він одружився з письменницею Елізабет Котмаєр (1902-1983) і разом з нею впродовж багатьох років керував власним видавництвом “На горі”, котре публікувало українських авторів, але головним чином переклади європейської літератури українською мовою. Останні двадцять років він прожив з дружиною у невеликому містечку Швайкгайм неподалік від Штутгарта, де їх обох і поховано.
Твори І. Костецького ніколи не виходили більш-менш повним зібранням, їхня бібліографія відсутня. Хаотичне приватне життя письменника було загадкою для його оточення, його біографія відома лише пунктирно, а приватний архів зберігається у Німеччині.
Спочатку творча діяльність І. Костецького вражає його багатоликістю. Переповнений енергією, амбітними й іноді фантастичними творчими планами (один час він працював над великим німецькомовним романом, якому належало перевернути німецьку літературу), мав серйозні міжнародні творчі контакти, був новатором у сфері стилю, українською літературою не засвоєного (потік свідомості, театр абсурду тощо), був не тільки оригінальним письменником, котрий апробував усі жанри, а й невтомним видавцем та редактором. В останній галузі його можна згадати хоча б редакцію “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича (Мюнхен, 1947), здійснену ним під псевдонімом Юрія Корибута, або “старого” (1919) перекладу Богдана Лепкого драми Оскара Вайлда “Саломея” (Новий Ульм, 1957), і, нарешті, найвідоміша його праця – літературне редагування Біблії, виданої василіянами (Рим, 1963).
Остання праця, крім усього іншого, натхнена його тривалим, захопленим інтересом до католицизму.
Він мав окреслену візію про той шлях, яким мала розвиватись українська література й культура. 1 власне вся його хаотична, на перший погляд, діяльність підпорядковувалася цій думці. Головна П суть зводилася до наміру революціонізувати, інтелектуалізувати, модернізувати українську літературу – її мислення і стиль письма, підтягнути її до домінуючого в XX столітті напряму – модернізму, назавжди покінчивши з ненависним для І. Костецького народництвом.
Ця настанова єднає його з такими мало схожими на нього колегами, як Михайло Орест чи Віктор Петров (Домонтович).
І. Костецький поступово розробив своє розуміння модерного мистецтва (не просто сучасного чи новочасного, а такого, що відображає окреслену філософію модернізму). Модернізм, звичайно, має своїх патріархів. Двох із них – Езру Павнда та Т. С Еліота – саме І. Костецький відкрив українським читачам. (Збереглося його листування з обома.) Г його концепція модернізму так само виходила в головних своїх засадах із загальноєвропейських, сформованих у міжвоєнний час ідей, концепцій і мистецької практики.
Його погляди здобули відображення уже в ранніх критичних творах, зокрема у рецензії “Свій білий світ” на нову книжку поезій Василя Барки (Арка. 1948. № 3-4) чи у Відкритому листі до доктора філософії та визнаного майстра поезії Ол. Бабія, де він закликає; “Не шукайте втіхи в позавчорашніх піснях, не заспокоюйтеся в милуванні заскорузлим побутом…” 1 і різного роду патріархальщиною, що є найбільшим злом для літератури. Для І. Костецького “модерне мистецтво” мало бути нереалістичним, надчасовим, понаднаціональним, синтетичним, новим за “художньо-технічними термінами”. Його концепція модерного мистецтва найповніше викладена в статті “Тло поетичної місії Езри Павнда”, яка правила за передмову до єдиного на наш час українського видання найбільш контроверсійного поета XX ст. (Мюнхен, 1960).
Саме такі думки лягли в основу його власної творчості, дуже часто шкодячи їй своїми заздалегідь сформованими приписами й часом абсурдними теоретичними настановами.
Поезія становить чи не найслабшу частину спадщини І. Костецького. Вірші його експериментальні, лабораторні, але по суті вторинні. Як поет він так і не знайшов свого голосу, хоча, безперечно, знайшов його як перекладач поетичних творів.
Свою першу п’єсу “Спокуси несвятого Антона” писав з листопада 1945 по березень 1948 p., надіслав її на конкурс, оголошений мюнхенським журналом “Рідне слово”, і п’єса справила на членів журі (В. Дорошенка, В. Радзикевича і О. Грицая) шокуюче враження. Останній у своєму критичному відгуку порівнював її буквально з маячнею божевільного.
Насправді це був експериментальний твір у дусі театру абсурду, де світ розщепився на химерні уламки, а люди в ньому – дійові особи якогось незрозумілого й нерозумного спектаклю, що розігрується групкою лицедіїв.
На конференції МУРу в Майнц-Кастелі в листопаді 1947 р. І. Костецький зачитав свою наступну драму “Близнята ще зустрінуться”. (Вона була опублікована 1948 р. в другому числі журналу “Арка”.) У п’єсі тема “театральності” як головного філософського принципу життя кристалізувалася в дійстві, названому в пролозі “маскований баль під новий рік під час окупації”. Пізніше Ю. Шевельов зауважив, що тут майстерність драматичного сюжету “доведена мало не до віртуозности”. І. Костецький опублікував ці два драматичні твори, а також одну велику п’єсу “Дійство про велику людину” (1948) у збірці “Театр перед твоїм порогом” (Мюнхен, 1963).
Під час війни письменник захопився прозою, друкуючи її в табірній періодиці2. Проза входила також в збірки “Оповідання про переможців” (1946), “Там, де початок чуда” (1948). І. Костецький прагнув прикласти і в цьому жанрі загальноєвропейські естетичні пошуки і новації. Звичайно, він не міг писати так, як Панас Мирний, але не міг і так, як Джойс, не ризикуючи збитись на копіювання. ‘І його прозу іноді псувало саме те, що виявлялося згодом її здобутком.
Ось як автор інтерпретує свою повість “День святого”: “У повісті є мимовільні літературні впливи і є свідомі ремінісценції.
До перших явно належить будова інтермедій. Тут чути техніку подібних інтермедій у ранніх творах Дос Пассоса та Гемінгвея. Не виключено, що на повість вплинула “Смерть Вергілія” Германа Броха…
Сновидні впливи Джойса варт брати з застереженням. Це Джойс не достотний, а “пародійований”…” (С. 43).
Повість “День святого” – твір за мотивами ранньохристиянської історії. її головні герої – євангеліст Йо-ан та римський патрицій Теофіл, той самий “новонавернений патрицій”, про якого мовиться в Євангелії від Луки. Цікавий твір, передовсім за психологічною колізією, він засвідчує очевидне авторське роздвоєння. (І. Костецький – і письменник, і аналітик власноруч написаного.) І тут починається досить небезпечна інтелектуальна гра самого з собою. “Аналітик” чітко запрограмовує “письменника” на певні відомі стилі а Іа Брох чи а Іа Джойс.
Це, з одного боку, збагачує палітру українських літературних стилів XX ст., з іншого – обмежує свободу митця, підсвідому, інтуїтивну частину творчого процесу.
У статті “Експресіоністична проза Ігоря Костецького”, аналізуючи повісті “День святого” та “Історія ченця Гайнріха”, В. Барка відзначав “психологічну екзотику” цієї прози, її експресіоністичність, маючи на увазі “відмову від описів матеріальності в її щоденному вигляді. Замість того подано одухотворені вираження самого життя, в найсуттєвіших духовних темах” (С. 202).
Це – влучне спостереження, хоча його можна сприймати в найширшому розумінні, адже “експресіонізм” письменника поєднувався з осмисленням досвіду міжвоєнного модернізму і нестримним експериментаторством.
Серед прози Костецького виділяється повість “Мій третій Рим” (1962-1964). Підзаголовок з “Книги подорожей” настроює на дорожній щоденник, спогади, але вже в парадоксальному першому реченні автор дає зрозуміти, що читача чекає щось більше, ніж спогади туриста. Отже, “якщо ви виряджаєтесь до незнаної вам країни, не знавши наперед, як ви про неї писатимете, значить ви не справжній мандрівник.
Ви тоді слабенький додаток до подорожнього довідника” (С. 114). Але кому-кому, а I. Костецькому така роль і завузька, і нецікава.
Тому в його “третьому Римі” не так уже й багато самого Риму. Хаотичні враження про Італію, її буденне життя і старе мистецтво перемішані з асоціаціями автора на найрізноманітніші теми – від фонетичних правил вимови у різних мовах до медитацій про столиці держав та імперій у їх стосунках із самими державами, від оперних вистав до “блудодіянь” української еміграційної культури. Манера викладу – егоцентрично-парадоксальна (часто ці парадокси зумисні), іронічна, саркастична.
З одного боку, це – інтелектуальна лектура ні про що; однак, з іншого – цікаве чтиво. І. Костецький випліскує на читача масу різноманітних фактів і щедро ділиться (не без хизування) своєю феноменальною ерудицією, не біда, що часто його міркування позбавлені елементарної логіки, а факти перемішані з інтелектуальними фантазіями й екстравагантними гіпотезами, що розсипаються від аргументованої критики.
Відсутність системи гуманітарної освіти (відповідно академічних титулів) і неодмінних логічних шор, які б обмежували й дисциплінували творче мислення (це виявлялося в дещо авантюристичному небажанні приймати загальновизнані істини чи усталені періодизації), плюс уже згадувана феноменальна ерудиція й фантазія витворили стиль статей І. Костецького, в яких він розкрився найбільш глибоко й повно. Крім української, він писав їх ще й німецькою та англійською мовами. Як правило, це були розлогі передмови до редагованих ним збірок перекладів (передмова до Стефана Георге – близько 200 сторінок).
Перекладацтво було улюбленою галуззю письменника, в якій зроблено дуже багато. Тут є видатні досягнення і досі не оцінені творчі відкриття та майже геніальні невдачі. Найбільше він любив перекладати модерну поезію, і вона найкраще йому вдавалася.
Вірші Павнда й Еліота – головні його досягнення.
Уперше в українській літературі (другим це зробив Д. Паламарчук) І. Костецький видав окремою книжкою переклади усіх 154-х сонетів Шекспіра (Мюнхен, 1958) та “Ромео і Джульєту” (Мюнхен, 1957). Інтерпретація п’ятьох віршів Верлена (Штутгарт, 1979) була його невдачею, однак безперечним успіхом стали підготовані разом з О. Зуєвським два томи Стефана Георге (Мюнхен, 1968-1973). Тут він переклав частину творів (інші перекладачі – М. Орест, О. Зуевський), а також виступав одним з упорядників, автором передмови та грунтовних коментарів.
Крім того, він переклав окремі твори Федеріко Гарсія Лорки (Вибраний Гарсія Льорка. Новий Ульм, 1958), Нова-ліса (“Пісні Гільдербрандта”; “Гімни до Ночі”), Казиміра Едшміда (повість “Упокоритель”), Станіслава Єжи Леца. Планував взятися (і анонсував ці книжки) за трактат єврейського середньовічного мислителя Мойсея Маймоніда “Поводар заблуканих” (правда, це мав бути переклад з німецької версії) і за розвідку сучасного єврейського філософа Мартіна Бубера “Путь” (хасидське вчення).
Наведений перелік творів, очевидно, не повний, але він дає можливість збагнути масштаби як інтелектуальних зацікавлень І. Костецького, так і параметри його працездатності та творчої індивідуальності.
Ігор Костецький не сприймав українську дійсність, але це не зробило його похмурим песимістом. Він з упертою енергією і одночасно з театральністю будував культуру (з листа: “Я простий робітник слова і ярмарковий актор”). Гармонія не була його мистецькою заповіддю, а навпаки – вабило все, що драматичне, хаотичне, надмірне (так само з листа: “Моє завдання – дратувати і збуджувати, а не заспокоювати чи проводити”).
Він, звичайно, іноді шокував “нереалізмом” творчої манери і не завжди вдалим експериментом (особливо тих, для кого взірцем лишалися естетичні канони вікової давнини), але водночас – і це найважливіше – відкривав нові шари українського художнього мислення у XX ст.
Related posts:
- ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА – АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ Анатолій Костецький – щирий друг дітей. Його поетичні твори навчають бути добрими, відкритими, чесними. Герої книжок Анатолія Костецького активні, допитливі, веселі. Про них письменник розповідає з гумором, бо там, де доброзичливий сміх, – там і справжній розум. ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА Знов […]...
- АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики…”,__ Цими словами майже кожного ранку упродовж кількох років вітав, як ніхто по своєму, слухачів популярної радіопередачі “Пригоди славнозвісних книг” Анатолій Георгійович Костецький. Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький вмів ніби […]...
- Костецький Анатолій – Біографія (1948-2005) “Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики… “, цими словами майже кожного ранку упродовж кількох років вітав, як ніхто по своєму, слухачів популярної радіопередачі “Пригоди славнозвісних книг” Анатолій Георгійович Костецький. Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький […]...
- А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА… АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 85. А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА… АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА” Мета: почати ознайомлення учнів з творами Анатолія Костецького; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА […]...
- ПРИНАДИ ЛІТНЬОГО РАНКУ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “РИБАЛКА-ДИВАК” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 86. ПРИНАДИ ЛІТНЬОГО РАНКУ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “РИБАЛКА-ДИВАК” Мета: вдосконалювати техніку свідомого, виразного читання віршованих творів, вмілого використання інтонацій у мовленні; формувати оцінні судження, навчати виділяти головне; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Хоче […]...
- БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “НЕ ХОЧУ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 87. БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “НЕ ХОЧУ” Мета: навчати учнів інтонувати вірші за розділовими знаками, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв’язне мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ – Для того щоб […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. ДИВНА ЗВИЧКА І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 44. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. ДИВНА ЗВИЧКА Мета: удосконалювати навички свідомого читання віршованих творів; учити сприймати зміст поезії на слух, добирати риму; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати любов до художнього слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Рі-рі-рі – що ти бачиш угорі? Рю-рю-рю – бачу ясную зорю. Рі-рі-рі – ще що […]...
- АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. СПІШУ ДОДОМУ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Анатолія Костецького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Учитель посміхається. Урок наш починається. Голівки всі схиляються. Школярики стараються. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою […]...
- КАНІКУЛИ! КАНІКУЛИ! БАЙДИКУВАТИ НІКОЛИ! А. КОСТЕЦЬКИЙ “КАНІКУЛИ” Мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати усне мовлення, спостережливість, вміння зв’язно відповідати на запитання; виховувати бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Дзижчить над жимолостю жук. Важкенький на жуку кожух. 2) Робота над чистомовкою. Рі-рі-рі – що […]...
- КОЛЬОРОВІ ВІРШИКИ. А. КОСТЕЦЬКИЙ “КВІТКОВІ СНИ”. Є. ГОРЄВА “КОЛЬОРОВИЙ ВІРШИК” Мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; розвивати усне мовлення, пам’ять, фантазію; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. У нашого діда капелюх Не по капелюхівськи. 2) Робота над закличкою. Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику, В череп’янім горщику. […]...
- ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РІК. КАНІКУЛИ (Анатолій Костецький) Мета: систематизувати знання учнів, здобуті протягом року; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння сприймати зміст вірша, образність мови; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Прочитай виразно! Мати просить в Саші: “Син! Ти сходи у магазин! Купиш сир, ситро, сирок, […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ. ІГРАШКИ. ВІКТОР ТЕРЕН. ОСІНЬ. ІГОР СІЧОВИК. НЕСЛУХНЯНИЙ ЯЗИЧОК І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 45. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ. ІГРАШКИ. ВІКТОР ТЕРЕН. ОСІНЬ. ІГОР СІЧОВИК. НЕСЛУХНЯНИЙ ЯЗИЧОК Мета: удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; навчати аналізувати прочитане, добирати риму; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА – Як капає дощ? (Кап-кап-кап) – Як […]...
- НАДІЙШЛА ВЕСНА ПРЕКРАСНА. Л. САВЧУК “ПРИНЕСЛИ ВЕСНУ ЛЕЛЕКИ”. А. КОСТЕЦЬКИЙ “ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА” Мета: вчити учнів правильно й виразно читати вірші; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього світу; збагачувати активний словник учнів; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ма-ма-ма – минула вже зима. Оз-оз-оз – утіка від нас мороз. На-на-на – надійшла весна. Ки-ки-ки – дзюркотять […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Біографія (СКОРОЧЕНО) Богдан-Ігор Васильович Антонич (1909-1937) Поет-символіст Народився 5 жовтня 1909р. на Лемківщині в с. Новиці (Західна Україна). Навчався у польській гімназії в м. Сянок. У 1928р. студіював у Львівському університеті. З 1929р. прилюдно виступає з віршами. Перший свій твір опублікував 1931р. у журналі “Вогні”. 1931р. – перша збірка “Привітання життя”. У 1934р. закінчив університет з дипломом […]...
- ІГОР СІЧОВИК Ігор Січовик народився 17 червня 1945 р. на Волині у родині сільських Вчителів. Виріс на Херсонщині, де й закінчив середню школу. Робітничу спеціальність здобув у Кривому Розі. Пройшов армійську службу. Навчався у Дніпропетровському держуніверситеті та на Вищих літературних курсах у Москві. Член Національної Спілки письменників України. Нині мешкає в Києві. Пише з 12 років. Видав […]...
- ІГОР КАЛИНЕЦЬ До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 […]...
- Павлюк Ігор – Біографія Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Народився 1 січня 1967 року на Волині. Доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя “Тріумф”, лауреат премії британського ПЕН-клубу. Вчився в Ленінградському вищому військовому […]...
- Калинець Ігор – Біографія І́гор Миронович Калине́ць (нар. 9 липня 1939 в Ходорові) – поет і прозаїк, один із чільних представників так званої “пізньошістдесятницької” генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Поетичну творчість […]...
- Ігор Зиновійович Павлюк Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, Міжнародної літературної премії “Тріумф”. Доктор наук із соціальних комунікацій. Народився в селі Ужова Рожищенського району на Волині 1 січня 1967 року. Через десять днів після народження мама померла. Ріс і […]...
- Січовик Ігор – Біографія Ігор Прокопович Січовик (17 червня 1945, Велицьк) – український письменник. Народився 17 червня 1945 р. на Волині у селі Велицьку Ковельського району в родині сільських вчителів. Виріс на Херсонщині, де й закінчив середню школу. Робітничу спеціальність здобув у Кривому Розі. Пройшов армійську службу. Навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті в Москві. Член Національної […]...
- ПИСАНКИ – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Українська література 6 клас ІГОР КАЛИНЕЦЬ ПИСАНКИ Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори, Мандрує, писанка по мисочках Із цибулиним золотим узваром, З настоями на травах і корі, На веснянім і на осіннім зіллі – І писанка оранжево горить У філіграннім1 сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, То вже дзвенить, як […]...
- ЗІРКА – Ігор Калинець Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Ігор Калинець ЗІРКА Заслухалась зірка цвіркуна, Вихилилась через віконце – Хотіла ружечку1 кинути Та й сама впала. Підібрав її лопух, Думав, що світлячок. Сидить зірка на листкові, До неба високо, До землі чужинно. Ще й очі – Як ти називаєшся? А вона: – А я цвіркуна слухала. – […]...
- ВІДДЯЧИЛА – ІГОР СІЧОВИК Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ІГОР СІЧОВИК Ігор Січовик народився на Волині в сім’ї сільських учителів. Писати почав з дванадцяти років. Для дітей митець створив віршовані казки, сотні загадок, тисячі скоромовок. Багато віршів Ігоря Січовика випромінюють гумор. Він пише про цікавинки із життя дітей і тварин. Гумористичний […]...
- Ігор Житель півночі незвичайний поет Ігор Житель півночі незвичайний поет, творчість якого сполучило “класичну банальність і мелодійну музикальність”. Його вірші, насичені музикою, запалювали вогник щастя в серцях читачів. Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через […]...
- Скорочено – ВЕСНА – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
- Писанки (скорочено) – Калинець Ігор Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках Із цибулиним золотим узваром, З настоями на травах і корі, На веснянім і на осіннім зіллі – І писанка оранжево горить У філіграннім (1) сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, То вже дзвенить, як згусток сонця, Буяють буйно квіти у […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Концерт Горлянки соловейків плещуть, мов гобої, У димі пахощів, в чаду лілейних куряв, Аж спів змінився в запах, мов за ворожбою, Розплився в квітний пил. Це тільки увертюра. На солов’їне гасло дружні перемови Усіх музичнодзьобих ста племен пташиних, І ллється звук на звук, лиш у зозуль прамові Прадавній корінь “ку” у горде соло лине. Самці й […]...
- Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН скорочено БОГДАН-ІГОР АНТОНИН Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки […]...
- ЗНО – Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Література XX ст. Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато […]...
- Дивосвіт – ІГОР КАЛИНЕЦЬ скорочено ІГОР КАЛИНЕЦЬ Дивосвіт (фрагменти) Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії. Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу а там За городом Ого […]...
- Дороги скорочено – Богдан-Ігор Антонич Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
- Зірка – ІГОР РИМАРУК Скорочено Може, так би невидимо й жив – та котроїсь липневої ночі Впала зірка з високих верхів у дитячі незамкнені очі, пропекла борозну межи брів і засіяла пам’ять золою… Затулитись од неї хотів – та долоня була замалою. Коментар Дитинство – пора мрій, фантазій, сподівань. І як добре, що дитяча душа відкрита, готова до сприйняття добра […]...
- На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя, з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, хвилясто хльостають вітри, і день ховає місяць в кручу, мов у кишеню гріш старий. Клюють ліщину співом коси, дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Коментар […]...
- Антонич Богдан-Ігор – На шляху (скорочено) Обплетений вітрами ранок Шугне, мов циганя, з води І на піску кричить з нестями, Обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, Хвилясто хльостають вітри, І день ховає місяць в кручу, Мов у кишеню гріш старий. Клюють ліщину співом коси, Дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий Хлопчина з сонцем на плечах. Критика, […]...
- ЗАХОПЛЕННЯ. ІГОР КАЛИНЕЦЬ ЗІРКА Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над загадкою. вправа для розвитку мовної догадки – Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви. От пярма, от ірвна, от укрта, […]...
- ВЕСЕЛКА – Ігор Калинець (1939) Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Ігор Калинець (1939) ВЕСЕЛКА Надягла веселка Стрічок – стрічок, Як у свято. Взяла коромисло І пішла до річки. Дорогою перестрів1 її Князенко2 соняшник Із золотим черевичком У руці. Поміряла веселка – Якраз на ніжку! От вони й побралися. 1 Перестріти – зустрітися. 2 Князенко – син князя. Що? Коли? […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Дороги ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці […]...
- СТЕЖЕЧКА – Ігор Калинець (1939) Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Ігор Калинець (1939) СТЕЖЕЧКА Ходім зі мною, стежечко. Обережно, Не зачепися за камінець, Переступи соломку І під спорит не ховайся, – Все одно бачу. А там, За городом, Ого як ти виросла! Сама біжиш, Через струмок перескакуєш, Батіжком по пилюці цвьохаєш, За суницею збочуєш1, Топчеш горох при дорозі. Коли […]...
- БЛИСКАВКА – Ігор Калинець (1939) Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Ігор Калинець (1939) БЛИСКАВКА Пливе собі королева – Королева темряви. Кортить1 їй зазирнути У дзеркало – А темно. Зблисне На мить світлом – зазирне: Хто на світі найгарніший? – Ви, Ваша темність, – Відкаже дзеркало Похапцем. Заспокоїться королева На часину. Сказано2, писана красуня3. 1 Кортить – дуже хочеться. 2 […]...
- ХИТРА КИЦЯ – ІГОР СІЧОВИК Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ІГОР СІЧОВИК ХИТРА КИЦЯ У вишневому садочку, На зеленому горбочку Жила собі Киця, Киця-трудівниця. Мала хатку чепурненьку, Двійко діток, стару неньку Й господарство невелике – Курку, Гуску та Індика. В Киці клопотів багато: Треба всіх нагодувати, Ще й водою напоїти Та полити […]...