Історико-біографічна література
Історико-біографічна література – сукупність художньо-наукових творів, об’єднаних наявністю в них героя, котрий залишив помітний слід у суспільно-політичному, науковому, мистецькому, літературному житті. Це один із найдавніших видів літератури, його витоки сягають античних часів. Основою еллінської біографії вважають енкомій – громадянську надгробну поминальну промову, яка, в свою чергу, походила з іще давніших “заплачок”. Перші біографічно оформлені енкомії з’явилися в IV ст. до н. е. Визначну роль у розвитку біографічної
Біографічна література часів середньовіччя представлена “житіями святих”. Широкого розвитку набула вона в епоху Відродження. Найвагомішим її набутком стала книга Дж. Вазарі (1511-74) “Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів”,
Босуелл, чиє “Життя Семюеля Джонсона” вважається найповнішою з усіх англомовних біографій. Ряд створених у XIX ст. життєписів продовжив започатковану цим твором традицію: семитомна біографія “Життя Вальтера Скотта”, написана його зятем Д, Локхартом, шеститомник Дж. Мессона “Життя Дж.
Мільтона”, тритомник “Життя Чарлза Діккенса”. Видатними майстрами І.-б. л. XX ст. стали Р. Роллан, А. Моруа, А. Лану, Ю. Тинянов, С. Цвейг, І. Стоун. Давню традицію має І.-б. л. в українській літературі. Найперші твори з’явилися ще в часи Київської Русі і мали житійний характер.
Тоді зародилися і стали поширеними “княжі житія”. Згодом героями життєписів усе частіше стають світські діячі – полководці, політики, письменники. Цілко-вито світський характер мала в XIX – на початку XX ст. віршована І.-б. л. Залежно від співвідношення наукового і художнього складників І.-б. л. поділяють на біографію наукову (науково-популярну), біографію науково-художню (белетризовану, романізовану, есеїстичну) Та біографію художню.
Наукова (науково-популярна) біографія перебуває за межами художньої літератури: в ній немає місця художньому вимислу й художньому домислу. Зразками такої біографії є книги: “Житєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича” О. Маковея; “Тарас Шевченко” Маріетти Шагі-нян, “Тарас Шевченко – поет, борець, людина” Л. Новиченка та ін. Науково-художня (белетризована, романізована, есеїстична) біографія також грунтується на документально підтвердженому фактажі, але вона не обходиться без художнього домислу і вимислу. Чимало творів подібного характеру побачило світ у серіях “Жизнь замечательных людей” (видається з 1933), “Життя славетних” (видається з 1966, після 1972 – “Уславлені імена”). Художня біографія існує в жанрових різновидах історико-біографічного роману, повісті, оповідання, драми, поеми, циклу поезій, окремого вірша; тут міра художнього вимислу та домислу порівняно з біографією науково-художньою значно зростає.
Приклади: “Співець Митуса” М. Костомарова, “Смерть Олега” Олександра Олеся, “Іван Вишенський” І. Франка, “Мазепа” В. Сосюри, “Його дорога” П. Карманського, “Луїза Мішель” Христі Алчевської, “Пророк” І. Кочерги, “Тарас Шевченко” А. Малишка, цикли Т. Франка “Оповідання” в збірці “Про батька” і В. Шевчука “Мандрівка в гори” у книзі “Долина джерел”, збірки М. Хазана “Вічна зірка”, І. Кирія “Ключі до щастя”, Б. Гончаренка “Гості буковинської орлиці”; “Поетова молодість” Л. Смілянського, “В степу безкраїм за Уралом” Зінаїди Тулуб, “Помилка Оноре де Бальзака” Н. Рибака, “Марія” Оксани Іваненко, “Четвертий вимір” та “Шрами на скалі” Р. Іваничука, “Син волі” та “Терновий світ” Вас. Шевчука.
Related posts:
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. […]...
- Науково-фантастична література Науково-фантастична література – напрям у художній творчості, який формується наприкінці XIX століття творами Ж – Верна і Г. Уеллса і найвищого розвитку досягає у XX ст. Відмітними рисами науково-фантастичної літератури є розгортання подій в близькому або далекому майбутньому, найчастіше в космічному просторі з: використанням апаратів і артефактів науково-технічного прогресу, подорож у часі, зустрічі з представниками […]...
- Художня література в ХІХ столітті – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Художня література в ХІХ столітті У ХІХ ст. художня література стала загальновизнаною королевою мистецтв. Однак не всі її роди й жанри були в однаковому становищі. Якщо доба романтизму (1820-1830-і роки) позначена пануванням лірики, то для доби реалізму (1830-1860-і роки) характерне домінування епосу, особливо соціального роману. Звичайно, були спроби […]...
- Біографічна основа поезії Лі Бо і Ду Фу Бувають такі письменники, біографія яких говорить про них навіть більше, ніж їхні твори. Бувають і такі, чия біографія не менш цікава і повчальна, ніж іх поезії. На жаль, ми дуже мало знаємо про історію, звичаї, культуру Китаю, тим більш про культуру Китаю тих далеких часів, коли жили поети Лі Бо та Ду Фу. Щоб краще […]...
- “Роль держави, місцевої влади та людини у відродженні та реставрації національних історико-культурних заповідників” Історико-культурні заповідники – вкрай важливі місця кожної країни і навіть людства. Як відомо, світ навколо підлягає великим змінам – те, що було раніше, якусь кількість років тому, набагато відрізняється від того, що є зараз. Це можна сказати в тому числі і про культуру, яка постійно розвивається. Історико-культурні заповідники зберігають у собі чіткі образи та історичну […]...
- Літописи як історико-літературні твори Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” (в лето), якими починався опис подій певного року. Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного і життя народу. У них ідеться про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про взаємини (економічні, політичні, культурні) між […]...
- Біографічна основа новели Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Найдорожчими темами, а отже, й ідеалом Григора Тютюнника були і залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі. Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив рідний брат Григора Тютюнника – Григорій. Уже відтоді поступово формувалися характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: наполегливі пошуки точного слова – найпотрібнішого, найвиразнішого. Є в […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Національне і загальнолюдське у світовому культурному процесі – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Національне і загальнолюдське у світовому культурному процесі Саме ХІХ ст. чи не найповніше стосується думка відомого англійського історика Арнольда Тойнбі про те, що центральним явищем Нової історії стала “драматична й багатозначна” зустріч Заходу з усім іншим світом. Звісно, євразійські Захід і Схід контактували й раніше. Форми їх контактів […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Історико-літературний процес кінця XIX – початку XX століття XIX СТОЛІТТЯ Історико-літературний процес кінця XIX – початку XX століття Розвиток літератури невід’ємний від розвитку суспільства. Література на межі ХІХ-ХХ століть була тісно пов’язана з усіма перипетіями свого часу. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу. З числа найбільш прикметних рис, що формували “обличчя” людської цивілізації у першій пол. XX […]...
- Біографічна довідка Миколи Куліша Микола Гурович Куліш – український драматург, публіцист, театральний, громадський та культурний діяч. Народився в с. Чаплинка (нині смт Херсонської обл.) в родині селянина-бідняка. З раннього дитинства наймитував. Закінчив сільську школу, з 1905 р. навчався в Олешківській чотирикласній школі. З 1908 р. – в місцевій приватній гімназії, де почав писати сатиричні вірші і п’єсу “На рыбной […]...
- Біографічна довідка Тодося Осьмачки Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене символістською поетикою самовираження. Він – […]...
- Ренесансний реалізм у літературі XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 2. Ренесансний реалізм у літературі XVII століття Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження. Сам термін “ренесансний реалізм” було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані до бароко і безпосередньо була пов’язана з ідеями […]...
- Біографічний метод у літературознавстві Біографічний метод у літературознавстві (грецьк, bios – життя, grаpho – пишу, metodos – шлях пізнання) – спосіб вивчення літератури, при якому біографія і особистість письменника розглядаються як визначальний момент творчості. Б. м. у л. вперше широко використаний французьким ученим Ш. Сент-Бевом у праці “Літературно-критичні портрети” (1836-39), котрий вважав за потрібне вивчати біографії великих людей, навіть […]...
- Система мистецтв – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Система мистецтв Надзвичайно важливо, що в ХІХ ст. остаточно утвердилося осмислення сукупності різних видів мистецтв саме як системи. До того ж відтоді культура й література дають змогу впевнено говорити про них як про процес (культурний і літературний), адже вони чи не вперше саме так усвідомлюються їхніми творцями. Звісно, […]...
- Твір на тему: Наша історико-культурна спадщина Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже […]...
- Біографізм Біографізм (грецьк. bios – життя і grаpho – пишу, зображаю) – комплекс літературнознавчих понять, що мають відношення до життєвого шляху письменника та його творчості. Включає власне біографію (життєпис), автобіографію (життєпис, належний самому автору), біобібліографію (поєднання біографії з бібліографією творів митця). Як методологічний інструмент науки про літературу та критику, Б. має давню історію, чи не найвиразнішою […]...
- Ансамбль книги Ансамбль книги (фр. ensemble – разом) – певна сукупність результатів літературно-художньої, історико-філологічної, науково-публіцистичної, образотворчої і художньо-промислової діяльності, що утворюють ідейно-естетичну єдність. Означаються три типи ансамблів книги: 1 – містить тільки твори художньої літератури, функціонально зорієнтований на максимальний ідейно-емоційний вплив самого тексту художнього твору і оперативність включення його в актуальний контекст; 2 – ілюстровані видання художніх […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Літописи як історико-художні твори монументального стилю Літописання займає особливе місце в літературі Київської Русі. Літописи – це історичні твори, в яких розповідь велася за роками (“літами”). Кожен народ пам’ятає свою історію. Багато відомостей і спогадів про минуле знаходимо в народних переказах, легендах, піснях, що передавалися з покоління в покоління. Літопис як своєрідна форма літературного твору виріс на основі усного історичного епосу. […]...
- Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери до нових форм і методів художнього зображення, коли українське письменство вписувалося у європейський контекст. Тоді ж продовжувала працювати старша генерація (П. Куліш, Ганна Барвінок, Панас […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Життя коротке, мистецтво вічне. Гіппократ Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Л. Костенко Література другої половини XX ст. відчула вплив двох тонно завершених світових воєн. Півсвіту лежало в руїнах, кількість людських жертв вимірялася мільйонами. Людство не могло оговтатися від шоку злочинів німецького нацизму […]...
- Бароко, його філософські основи – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 3. Бароко, його філософські основи Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI – XVII століть. Термін “бароко” був введений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками – класицистами, які вбачали […]...
- Нова українська література Історичне підгрунтя розвитку української літератури 1764 р. – скасування гетьманства; 1773 р. – скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних (1720), наказ Петра II про […]...
- НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Генеза новолатинської літератури в Україні пов’язана із західними культурними впливами і з переорієнтацією шкільництва на гуманістичну модель західноєвропейських навчальних закладів. Велику роль у цьому відіграв факт перебування українських земель у складі Речі Посполитої. У XVI ст. латиною писали українські уніати й протестанти. З’являється група письменників – вихідців з Руського воєводства Польського королівства, […]...
- Жанрова специфіка літературної біографії Плутарха Лояльний громадянин імперії, людина помірних і консервативних поглядів. Поза сферою нових літературних віянь, примикає до елліністичної манери викладу. “Паралельні життєписи” – серія парних біографій, причому щораз поруч поставлені грецькі й римський історичний діячі. Заключитальная частина – порівняння. Є й окремі біографії, видимо, більше ранні. Сильний романофильский ухил; часто штучний підбор пар. Кожна біографія – окреме […]...
- Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче […]...
- ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ ВИМОГИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ Іван Котляревський. “Енеїда”, “Наталка Полтавка”. Григорій Квітка-Основ’яненко. “Маруся”. Тарас Шевченко. “Катерина”, “Гайдамаки”, “Сон” (“У всякого своя доля”), “Кавказ”, “До Основ’яненка”, “І мертвим, і живим…”, “Заповіт”, “Мені однаково”, “Ісаія. Глава 35”. Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”. Марко Вовчок. “Інститутка”. Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”. Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Українська драматургія другої […]...
- III. Нова українська література 9 клас III. Нова українська література Загальний огляд Історичне підгрунтя розвитку української літератури – 1764 р.- скасування гетьманства; – 1773 р.- скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які […]...
- ХІХ це солодке слово “свобода” – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Від усіх попередніх ХІХ століття відрізнятиметься точним і проникливим зображенням людського серця. Стендаль ХІХ це солодке слово “свобода” В історії людства ХІХ ст. було епохою настільки ж доленосною, наскільки динамічною та суперечливою. Починалося воно під гуркіт артилерії Наполеона, який чули Африка і Європа, Берлін і Москва, Аустерліц і […]...
- Українська література XX ст., або Новітня українська література Українська література XX ст., або Новітня українська література – література, формування якої починається з помежів’я ХІХ-ХХ ст. зумовлена появою письменника нового типу естетичної свідомості, котрий згармоніював критерій краси з критерієм правди (М. Коцюбинський, В. Стефаник, Леся Українка, Ольга Кобилянська, М. Вороний, “молодомузівці” та ін.). Освіжувальні творчі пошуки супроводжувалися бурхливими дискусіями про шляхи розвитку українського мистецтва, […]...
- Заангажована література Заангажована література (фр. litterature engagee, від engager – запрошувати, наймати) – література, перейнята пафосом суспільно-політичної, громадянської чи національної проблематики. З. л. – прояв соціальної відповідальності митця за результати своєї творчості. Ідею заангажованості особи в суспільстві висунули персоналісти ще в 20-30-х XX ст., щодо художньої літератури її застосували екзистенціалісти після 2-ої світової війни (зокрема Ж.-П. Сартр). […]...
- НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (кінець XVIII – початок XX ст.) УКРАЇНСЬКУ літературу від кінця XVIII ст. і до початку XX ст. називають “новою”. Поряд із назвою “нова література” вживається й назва “література XIX-початку XX ст.”, бо саме цю епоху вона охоплює. Зрозуміло, що з погляду сучасних естетичних критеріїв і уявлень література цього періоду вже втратила новизну, і назва залишилася традиційною, як, наприклад, “нова історія” чи […]...
- Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 4. Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. Етапи його розвитку Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності, він намагався поєднати із розумним. У своїх […]...
- ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА Мистецтво слова якісно відрізняється від інших видів мистецтва – малярства, скульптури, музики та інших, передусім тим, що його матеріалом є художнє слово, поетичний образ, створений письменником, а не палітра фарб, камінь чи звуки музики. Живописне мистецтво і мистецтво словесне дуже тісно […]...
- ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (від часів Київської Русі до XVIII ст.) ДАВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави – Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший – становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на грунті усної народної словесності, слов’янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До […]...
- Сучасна українська література, її особливості Сучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій і водночас це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подолати “провінційність”, “окремішність” нашої літератури. Тому оцінки художніх творів українських митців слова часто неоднозначні, іноді діаметрально […]...
- Література в Західній Україні (до 1939 року) – Українська література за межами України Підручник Українська література 11 клас Сучасна українська література Українська література за межами України Література в Західній Україні (до 1939 року) За підтримки Антанти в 1919 році Польща окупувала Західну Україну, Румунія – Буковину і Бессарабію, Чехо – Словаччина – Закарпатську Україну. Уряд Речі Посполитої прагнув асимілювати українців: закривалися українські школи, у Львівському університеті були ліквідовані […]...