Калька
Калька (фр. caique – копія) – запозичення слів та виразів з іншої мови шляхом їх буквального перекладу, поширене у книжному та розмовному мовленні. Досить часто виникає за двомовності та багатомовності; наприклад: “відмінник” – від російського “отличник”, “льотчик” – від російського “летчик”, витіснивши українське слово “літун”, тощо. Подеколи калькуються і фразеологічні звороти: “через терни до зірок” – від лат. “per aspera ad astra”, “присутність духу” – від фр. “presence d’esprit” і т. п. Механічна К. збіднює, часом спотворює мову (слово “рожа” витіснене з українського активного словника, тому що його зміст нівелювався під впливом російського слова однакового звучання, але з відмінним вульгарним лексичним значенням), засмічує її лексичний склад, призводить до втрати її національної специфіки.
Related posts:
- Гетерофемія Гетерофемія (грецьк. heteros – інший, означає різнорідність; друга частина терміну походить від імені давньогрецької богині правосуддя Феміди) – помилкова заміна певного слова близьким йому за звучанням, але не за змістом. Так, словосполучення “духовне явище” стосується духівництва, хоч часто воно вживається у розумінні причетності до Духу, що у цьому випадку мусило б мати відповідний вигляд: “духове […]...
- Лінгвістичні запозичення Лінгвістичні запозичення – слова (рідше морфеми, синтаксичні конструкції) чи стійкі словосполучення, засвоєні одними мовами з інших унаслідок географічних, економічних, політичних, культурних зв’язків між народами. Своєрідним різновидом Л. з. є калька – слово чи мовний зворот, повністю або частинами перекладений з іншої мови, наприклад, українське слово “півострів” – калька з німецької Halbinsel, “медовий місяць” – калька […]...
- Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
- Чи ти, рожа, сама у городі – колядки і щедрівки – Чи ти, рожа, сама у городі, Приспів: Святий вечір, добрий вечір! Рожа моя, повна, червона? Приспів – А я не сама та ще й не одна: Приспів Є коло мене рута-м’ята, Приспів Хрещен барвінок, пахуч васильок. Приспів – Чи ти, сонечко, сама у матері? Приспів – Я не сама та ще й не одна: […]...
- Ой зацвіла рожа край вікна – Соціально-побутові пісні ОЙ ЗАЦВІЛА РОЖА КРАЙ ВІКНА Ой, зацвіла рожа край вікна… (2) Ой, мала я мужа, Ой, мужа я мала, Ой, мала я мужа Пияка. Нічого не робить, тільки п’є, (2) Як прийде додому, Як додому прийде, Як прийде додому, Жінку б’є. – Не бий мене, мужу, не карай, (2) Бо покину діти, Бо покину дрібні, […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Романтика вітаїзму “Романтика вітаїзму” (лат. vita – життя) – своєрідний прояв в українській літературі 20-х XX ст. європейської літературної течії віталізму. Письменники, які входили до ВАПЛІТЕ, передусім М. Хвильовий, А. Любченко, творили літературу активного романтизму (“романтику вітаїзму”), в якій виражали концепцію повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювали ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. Це зумовлювало експресивний, […]...
- Елітарне мистецтво Елітарне мистецтво (фр. elite – краще, добірне, вибране) – художня творчість духовного авангарду суспільства, нації, розрахована на витончене естетичне сприйняття. Е. м. далеко випереджує рівень художнього розвитку широких верств публіки, не визнає утилітаризму в мистецтві, відбиває. прагнення людини до духовного вдосконалення, активізує художнє життя, задаючи високі взірці для наслідування, спонукає змагальність талантів. Елітарні тенденції в […]...
- Аналіз вірша Олександра Олеся “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
- Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (Характеристика твору) Характеристика твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, […]...
- Максим козак Залізняк Скорочено Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
- Памфлет Памфлет (англ. pamphlet від грецьк. pan – ycе, ihlego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. П. оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації (дав.: Ораторська проза), експресивність, іронія, згущена до сарказму. Образливий П., що спотворює факти, окарикатурює дійсність та […]...
- Максим козак Залізняк скорочено – Історичні пісні Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
- Москвофільство “Москвофільство” – мовно-літературна, а пізніше суспільно-політична течія у Галичині, Закарпатті, на Буковині у XIX ст., стрижнем програми якої було єднання з Російською імперією. “М.” найбільше проявлялося у Закарпатті як пропаганда російської мови, заохочування талановитої закарпатської молоді до переїзду на навчання і працю в Росію та визнання закарпатських українців “общерусами”. Його ідейні керівники – А. Добрянський, […]...
- Українське слово “Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку українського національно-визвольного руху німецьким урядом. Публікував хроніку українського життя у Німеччині, діяльності державних установ, товариств в еміграції, інформував про події […]...
- Що для мене українська мова (замітка до газети) Мова – це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр […]...
- РОЗКАЗАВ МИРОН РЯБОЇ КОБИЛИ СОН (каламбури та приповістки) Майже в усіх художніх творах української літератури можна зустріти образи справжніх українців, мова яких колоритна, наскрізь просякнута гумором та пересипана численними дотепами. Так, українець гострий на язичок, уява його багата, не позичати йому й почуття гумору. Тому й народжуються часом в розмовній мові такі собі каламбурчики й різного роду приповістки, що вживають їх як щодня, […]...
- Валуєвський циркуляр Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження Російського уряду від 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуев, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. В. ц. значною мірою інспірований російськими політичними колами, публіцистами, які звинувачували (часто під впливом польської шовіністичної преси) українські національно-культурні сили у революційній пропаганді, політичному сепаратизмі, […]...
- Твір на тему: Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- В гостях хорошо, а дома лучше – East or West, Home is best According to the definition of the dictionary, “East or West, Home is best” is a proverb that means “Home is the best place to be no matter where it is”. I like to travel and spend my free time outdoors but anyway I will certainly come back home. “My home is my castle”, that is […]...
- Рідна мова у творчості українських письменників Немає народу, байдужого до рідної мови. Мотиви звеличення рідного українського слова звучать у творах найвизначніших синів України. Поетичне слово закликало народ берегти мову, бо, як писав С. Воробкевич у вірші “Мово рідна”, хто забуває рідне слово, “той у грудях не серденько, тілько камінь має”. У кріпацькій поневоленій Україні лунало застереження Тараса Шевченка: Хто матір забуває, […]...
- А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛІТАЄ – Українське весілля УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛІТАЄ А брат сестрицю та й розплітає, Як рожа процвітає. – Он не йди, сестро1, восени заміж, Як цвіток процвітає, А хрещатий барвінок Устиляє садочок, А запашний василенько Із тином рівняється. – Вже тобі, сестро, вже, ріднесенька, Ягідок не щипати, А […]...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- Мово рідна, світи в ріднім домі! Для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що нам дає можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що наша земля – Україна. Так вже сталося в історії нашої […]...
- Краще всіх багатств – рідна мова Мова – це найважливіший засіб спілкування між людьми. Всі сторони громадського життя, всі процеси пізнавальної й творчої діяльності людини, кожна мить її свідомості супроводжується мовою. Чиста, добра Мова – це найважливіше багатство кожного людини Багато письменників висловлювали свою любов і повагу до рідної мови. Владимир Сосюра у вірші “Любите Україну” писав: Любите Україну в сні […]...
- ДЗЮБАРЕВИЧ ЗАХАРІЯ ДЗЮБАРЕВИЧ ЗАХАРІЯ (рр. нар. і см. невід.) – поет і композитор. Очевидно, мав академічну освіту. Був козаком Гадяцького полку, брав участь у Дербентському поході (1722). Десь між 1728 – 1730 рр. склав рукописний збірник пісень, до якого ввійшли твори інших авторів і власні духовні й ліричні вірші, псальма “Приближися конец света”. Псальма описує похід українського […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Рильського та Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про Це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів, гарячу, і осліпити, […]...
- Твір мініатюра “У словник російської мови прибуло Іноземне Слово” Зразок твору – викладу для молодших класів. Про російську мову як мові народу писалося багато. Це один із совершеннейших мов миру, Мова, що розвивався плин більше тисячоріччя, що дав у дев’ятнадцятому сторіччі кращу у світі літературу й поезію. Тургенєв говорив про російську мову: “…не можна не вірити, щоб такий склад даний великому народу!” Російська мова […]...
- Критика “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь Громадянська лірика Олександра Олеся – це відображення особистої позиції поета в суспільстві, його переконань, ідеалів, урешті-решт, це свідчення часу, доби, у яку він жив. Вірш ” О слово рідне! Орле скутий!.. ” (1907 р.) зображує тяжке становище української мови в перші десятиліття XX ст., а також розуміння автором ролі поетичного слова, справжньої поезії в житті […]...
- Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
- Українська література в інтернеті Дев’яності роки минулого століття принесли з собою чергову технологічну революцію: стільникову телефонію й інтернет. Віртуальні простори останнього, як з’ясувалося, мають потужний потенціал до надання потрібної інформації й тепер виступають як новий особливий жанр чи, радше, вид чи вимір літератури. Одна з неусталених його назв – мережетура – це калька від російського сетература – слова, яке […]...
- Твір на тему: Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – ІІ варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) II варіант Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, […]...
- Ukraine Ukraine is a rich farming, industrial and mining region in south-eastern Europe. It is an independent democratic state. Its population is about 52 mln people. The capital of Ukraine is Kiev. Ukraine have its own-armed forces, and maintain its own diplomatic relations with foreign countries. Ukraine covers about 603.700 sq. km being larger than any […]...
- А брат сестрицю та й розплітає скорочено – Весільні пісні А брат сестрицю та й розплітає. Все рожу споминає. – Не іди, сестрице молода, замуж, Ще й рожа процвітає. -Вже ж мені, брате, рожі не рвати, Барвінку не щипати. А запашного та васильочка В ручках не в’ялити. А з хрещатого та й барвіночку Не ходити у віночку. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Тільки до […]...
- А брат сестрицю та й розплітає Скорочено А брат сестрицю та й розплітає. Все рожу споминає. – Не іди, сестрице молода, замуж, Ще й рожа процвітає. -Вже ж мені, брате, рожі не рвати, Барвінку не щипати. А запашного та васильочка В ручках не в’ялити. А з хрещатого та й барвіночку Не ходити у віночку. Коментар Тільки до заміжжя дівчина могла ходити без […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.1. Неологізми Неологізми (від грец. – новий і? – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...