РОЗКАЗАВ МИРОН РЯБОЇ КОБИЛИ СОН (каламбури та приповістки)
Майже в усіх художніх творах української літератури можна зустріти образи справжніх українців, мова яких колоритна, наскрізь просякнута гумором та пересипана численними дотепами. Так, українець гострий на язичок, уява його багата, не позичати йому й почуття гумору. Тому й народжуються часом в розмовній мові такі собі каламбурчики й різного роду приповістки, що вживають їх як щодня, так і з нагоди якоїсь оказії: родин, весілля тощо.
Або ти бери дві подушки, а я візьму перину з подушкою, або я візьму перину з подушкою, а ти бери дві подушки.
Або
Дома, а ти їдь у ліс.
“Побачимо”, – сказав сліпий; “Почуємо”, – сказав глухий; “Закріпимо”, – сказав німий.
Полетіла б наша ковбаса попід небеса, а не в наші роти.
Кажуть, по старовинному звичаю п’ють горілку до чаю.
Пошли, Боже, з неба, чого нам треба.
Будь же здорова, як риба, гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля.
Пошли, Боже, нам щастя й здоров’я!
Помершим чарка, а нам горілка!
Нехай нашим ворогам легенько тикнеться, як собака з тину ввірветься.
Просив батько, просила мати і я просю на весілля.
Сідайте в моїй хаті, щоб старости сідали.
Трапилася мені куниця, красна дівиця.
Слихом слихати, у вічі видати.
Чим багаті, тим і раді.
Related posts:
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського, роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- Яку правду розказав Ж. де Лафонтен у байці “Зачумлені звірі”? 6 клас БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Яку правду розказав Ж. де Лафонтен у байці “Зачумлені звірі”? Твори французького байкаря Ж. де Лафонтена – філософські й політичні, народні за своїм гумором, по-французьки вишукані й галантні. Цікавою, на мою думку, є байка “Зачумлені звірі”. Дія байки відбувається в лісі. Тут вільно почувалися Лев, Лисиця, Вовк, Осел. Та […]...
- Іван Франко – Малий Мирон I Малий Мирон – дивна дитина. Батько втiшається ним i каже, що вiн чудово розумна дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя. Та й ще Миронiв батько – чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значиться, яка там будь собi дитина, все вона у нього золота, i розумна, i гарна. Сусiди тихо шептали собi, що […]...
- Іван Франко – Малий Мирон IV А вже найбiльша була бiда Мироновi з тим мисленням! Не вмiв мислити, та й годi. Що тiльки, бувало, скаже, все якесь не таке, як треба, все мати або хто-будь другий каже йому: – Та чому ти, тумане вiсiмнацятий, не помислиш уперед, що маєш казати, а так бовтаєш, як той рибак бовтом бовтає! I що вже […]...
- Іван Франко – Малий Мирон II Малий Мирон над усе любить бiгати сам по зелених, цвiтастих лугах, помiж широколистi лопухи та пахучий ромен, любить упиватися солодким запахом росистої конюшини та квiтчатися прилипчастими лопуховими гудзиками, яких так i насиляе * (* Насиляти – начiпляти.) на себе вiд нiг до голови. А ще рiчка, через котру з городу треба йти на пастiвник, невеличка […]...
- Скорочено “Малий Мирон” Франка Малий Мирон – дивна дитина. Батько втiшається ним i каже, що вiн чудово розумна дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя. Та й ще Миронiв батько – чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значиться, яка там будь собi дитина, все вона у нього золота, i розумна, i гарна. Сусiди тихо шептали собi, що […]...
- Іван Франко – Малий Мирон III А коли лiтом усi старшi з хати пiдуть у поле, Мирон лишається сам, але не в хатi. В хатi вiн боїться. Боїться “дiдiв у кутах”, тобто тiней, боїться череватого комина, чорного внутрi вiд сажi, боїться грубої деревяної клюки, вбитої в вiконце, що в повалi * (* Повала – стеля.) для пропускання диму вiд скiпок, якими […]...
- Іван Франко – Малий Мирон V Що з нього буде? Який цвiт розiвється з того пупянка? Се й проповiсти не тяжко. Лучаються по наших селах доволi часто такi дивовижнi появи. Все у них змаленьку не так, як у людей: i хiд, i обличчя, i волосся, i слова, i вчинки. А коли прийдеться такiй дитинi вiк жити пiд тiсною сiльською стрiхою, без […]...
- Пані Метелиця (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга – лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала. Але не втопилася, а потрапила до чудової країни. Пішла собі. По […]...
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не пусті словесні формули, що їх прийнято вимовляти під час зустрічі чи прощання. У них закладено добрі наміри, що мали повсякчасно […]...
- Чи дома, дома пан господар – колядки і щедрівки Чи дома, дома пан господар? Приспів: Щедрий вечір! Добрий вечір! Добрим людям на здоров’я2! А я знаю, що він дома, Приспів Сидить же він кінець стола. Приспів А на йому шуба люба, Приспів А на шубі поясочок, Приспів А на поясочку калиточка, Приспів А в тій калиточці сім шеляжечків. Приспів Сьому, тому – по шеляжечку, […]...
- Пісня в українському весільному обряді Одним із найвеличніших і найцікавіших українських обрядів є весільний. Таку важливу подію в житті людини обов’язково супроводжували пісні. Весільними піснями величали молодят, бажали молодій парі щасливого й заможного життя. У пісенній творчості розповідається про етапи весілля, підготовку до нього. Яскраво, в жартівливому дусі змальовано сватання в пісні “Котився місяць до зірки”. У пісні застосовано прийом […]...
- Звідки пішла назва “Україна” Україна – древня і водночас вічно юна держава. Уперше назва “Україна” зустрічається в літописах XII століття. Тоді так називали Переяславську землю й частину Галицької землі. Це історичні факти. Але мені подобається старовинна легенда про походження назви нашої країни. Колись дуже давно Бог ділив землі між різними народами, і кожному дісталося те, чого він бажав. Розійшлися […]...
- Ой на дубку, на дубку – обрядові пісні Ой на дубку, на дубку Колисочка на шнурку. Івашечко вихався: – Повихайте мене, братця, Вгору високо, Вгору високо, Нехай же я та побачу Та далеко, Та далеко. Ой моя дівчинонька Та гуляє, Та гуляє, Чохлатими рукавами Та махає, Та махає. Ой перестань, дівчинонько, Чохлами махати, Чохлами махати, Нехай же я перестану Важенько здихати, Важенько здихати. […]...
- Скорочено – МОЛИТВА Слова О. Кониського Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти, В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже єдиний: Нам Україну храни, Всі свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни! Дай йому волю, дай йому долю, Дай […]...
- Весільні пісні – Народна драма ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Виготовлення короваю 1. Івашкова мати по улоньці ходить І сусідочок просить: – Ви, сусідочки мої, Та ходім ік мені, До мого дитяти короваю бгати, Сиром, маслом та посипати. 2. Благослови, боже, Пречиста, госпоже, І отець, і мати, Своєму дитяти Сей коровай зібгати. 3. Не вій, вітре, вгору, Та повій по роздолу, Та на […]...
- Подоляночка – народна драма А Дівчата роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчина, ставши всередині, жестами показує те, що інші співають. Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона стояла, До землі припала, Личко не вмивала, Бо води не мала. Ой встань, ой встань, подоляночко, Обмий личко, як ту скляночку, Возьмися в боки за свої скоки, […]...
- Подоляночка – Народна драма ПОДОЛЯНОЧКА А Дівчата роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчина, Ставши всередині, жестами показує те, що інші співають. Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона стояла, До землі припала, Личко не вмивала, Бо води не мала. Ой встань, ой встань, подоляночко, Обмий личко, як ту скляночку, Возьмися в боки за свої […]...
- Ліна Костенко – Моя любове! Я перед тобою ЛІНА КОСТЕНКО Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни! Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не присни, для чого я живу. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву. Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на […]...
- То хто ж ми є? (переказ вірша Івана Малковича “Вшанування старовинних мотивів”) Перед вами схиляю свою голову, дорогі мої предки, та не можу змовчати, бо даремно ви мріяли, що ми матимемо нове життя, нову країну. Хоч вам і спала з очей полуда, та де взяти сили, щоб відвоювати втрачене? Ви ослабли, а ми ще такі малі, що годі мріяти про якісь зміни. Рідна земля нам стала чужою, […]...
- Євген Дудар – Еліксир молодості Євген ДУДАР ЕЛІКСИР МОЛОДОСТІ Приходжу до своїх ровесників. Сімдесятилітніх хлопців і дівчат. А вони заздрісно: – Щось ти, Ільку, все молодієш. Он Варвара з тобою до школи ходила, а поглянь на неї. Зігнулася в дві погибелі. Ти ж – ніби огірочок свіженький. – Еліксир молодості,- кажу.- У мене є онук. Чотири роки. Як ртуть. Всі […]...
- ХЛІБ І НА НОГИ СТАВИТЬ (хліб) Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша паляниця має круглу форму – символ життєдайного Сонця. У християнстві хліб символізує тіло Ісуса Христа. Під час останньої вечері з учнями він узяв хліб, розламавши його, дав кожному та сказав: “Це є тіло Моє, яке за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене”. Жодне свято, жоден […]...
- Андрій Малишко – Палають огні при долині АНДРІЙ МАЛИШКО Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи бери, на придачу Китайку червону з плеча. – Мені ж гривуна вороного. – Мені чорнокосе дівча. Китайка горить, як заграва, Ірже сумовито гривач, Оксана сльози не втирає,- Не плач, моя бідна, не плач. […]...
- Епіфора Епіфора (грецьк. epiphora – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого смислового значення Е. набуває у поєднанні з анафорою (див.: Симплока): – У тебе задовгі руки, […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- Прислів’я та приказки про надію, бажання Якби знаття, що в кума пиття, то й дітей би забрати. Дай тільки справиться, то й нам будуть кланяться. Нічого – ми підождем, а все-таки своє візьмем. Діждемо пори, що й ви злізете з гори. Діждемо пори, що й ми вилізем із нори. Коли ж той чорт помре, як він ще й не хворав. То […]...
- Готовий діалог українською мовою “В бібліотеці” – Привіт, Василю! Куди прямуєш? – Привіт, Антоне! Ось, бачиш, книжки несу до шкільної бібліотеки. – Здавати чи як? – Так, здавати. Це роман Панаса Мирного “Хіба невуть воли, як ясла повні?”. Нам задавали його читати. – Давай і я пройдуся з тобою. Візьму щось собі почитати. Давно не читав нічого новенького. – А ти […]...
- БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род. І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися. Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: “Зупиніться!” І […]...
- Улица моего детства Моя родная улица, на которой я живу уже четырнадцать лет, расположена в старой части города. На табличке написано: Краснооктябрьская, но ее часто называют постарому – Конторская. Труднее всего, наверное, описать то, что видишь каждый день, то, что стало привычным. Я стою в самом начале своей улицы и внимательно смотрю вдоль нее. Длинной серой лентой протянулась […]...
- Сочинение по картине Левитана “Март” Вариант 1. 3-4 класс На картине “Март” мы видим самое начало весны. Ярко светит солнце. Снег начинает таять. Он стал рыхлым и истоптанным. Кое-где на дороге уже проглядывает земля. Во дворе деревянного дома стоит лошадка с пустыми санями. Дом окружен деревьями. Это белые березки и вечнозеленые ели. Вариант 2. 6-7 класс На картине Исаака Левитана […]...
- Готовый диалог по русскому на тему “Природа”, “Берегите природу” – Катенька! – Да, мама? – Дочка, пожалуйста, прекрати разбрасывать по парку фантики! Смотри, как некрасиво – кругом зеленая травка, одуванчики, и тут твои бумажки валяются! – Ну, извини, мама… – Катя, разве я не учила тебя, что фантики нужно выбрасывать в урну?! – Да, конечно, но это невозможно! – Почему вдруг невозможно? – Мама, […]...
- Скорочено – ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН 11 КЛАС ПОЛЬ ВЕРЛЕН ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, […]...
- Літературний етикет Літературний етикет (фр. etiquette, від флам. steeken – вставляти ) – одна з головних особливостей поетики середньовічної літератури, вираз її нормативних настанов. Термін запропонований д. Лихачовим для визначення уявлень середньовічного письменника про своє станове місцезнаходження в соціальній ієрархії та світобудові, що зумовлювали його етикет поведінки, етикет мовлення. Найчастіше Л. е. з’являвся на початку певного твору: […]...
- Українська народна казка – Цап та баран ЦАП ТА БАРАН Був собі чоловік та жінка, мали вони Цапа й Барана. І були ті Цап та Баран великі приятелі – куди Цап, туди й Баран: Цап на город на капусту – і Баран туди, Цап у сад – і Баран за ним. – Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цього Барана […]...
- Драч Іван Федорович Свічка для Патріарха Боже це я Господи Це ми Господи ми українці Стаємо собою із малоросів Стадом ідемо гуртом Отарою за баранами Це ми повстаємо зі стада Стаємо людьми з овець Але ще надіємось на кожного Барана Дивний собор Володимирський Російська еліта старалась Врубелем Суриковим Васнецовим Йому гнути брови по-своєму А доля сучасна скрутнула І в’язи йому звернула […]...
- ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА Ой біжить, біжить мала дівчина, А за нею да русалочка: – Послухай мене, красная панно. Загадаю лиш три загадочки. Як угадаєш – до батька пущу, Не угадаєш – з собою візьму. – Ой що росте та […]...
- Дар (обдарованість) Дар (обдарованість) – система психо-фізіологічних якостей людини, які визначають її схильність до творчої діяльності в певній галузі. Різна міра обдарованості виявляється у поняттях талант і геній. Синонімом д. є “хист”. д. акцентує увагу на вроджених чи успадкованих якостях людини. Проблему д. досліджують психологи, естетики, філософи. для літературознавства вона має значення у зв’язку із вчасним виявленням […]...
- Зміст вірша Евтушенко Е. А. – Весілля ПРО, весілля в дні військові! Оманний затишок, Слова невідверті Про те, що не вб’ють… Дорогою зимової, снежною, Крізь вітер, що б’є зло, Лечу на весілля спішну У сусіднє сіло Походочкой розслабленої, Із челочкой на чолі Входжу, Танцюрист прославлений, У стугонливу хату Убраний, Схвильований, Серед друзів, Рідних, Сидить мобілізований Розгублений наречений Сидить З нареченою – Верою. […]...
- Прислів’я та приказки про сусідів, гостей Добрий сусіда – найкращий родич. Не купуй двору – купуй сусіду. Погано жить, як із сусідами не дружить. Ближні сусіди краще далеких родичів. Не треба й жита засік, коли є добрий сусід. Добрий сусіда кращий брата. Без брата проживу, а без сусідів ні. Пусти сусід у хату – сам підеш у сусіди. У гостях добре […]...