Павло Глазовий – Мова і язик
МОВА І ЯЗИК
Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,-
Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ.
Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя,
То чого ж російським діткам Шкодитиму я? І чого ворогувати Мові з Язиком? – Да пойми, – Язик говорить,- Речь же не о том.
Ты же знаешь, сколько русских В Украине есть. И других русскоязычных Всех не перечесть… – А вони,
Ми сюди їх вербували Чи за чуб тягли? Чом твої російськомовні Прагнуть увесь час, Щоб не стали їхні дітки Схожими на нас?
Від столиці України До найдальших сіл Все ставало менше й менше Українських шкіл… – Ну так что ж? – Язик питає. – Я для всех родной.
Я – Тургенев, Достоевский, Пушкин и Толстой. – Не хвилюйся, – каже Мова.- Ми шануєм їх.
Ти поглянь на руськомовних Діточок своїх. Подивися на сучасну Молодь у містах Та послухай краєм вуха, Що в них на вустах.
Що їм Пушкін? Що Тургенєв? Що для них Толстой? Та для них уже й Чапаєв Більше не герой.
Знаєш, скільки
Де ти бачиш їхні книги? Хто тут їх чита? Від еротики й порнухи
Аж тріщать ларки. Все ж то творять доморослі Наші “русаки”.
Ти у нас російськомовну Пресу переглянь. Чим натоптана й набита Та газетна дрянь? Уяви, що твій Тургенєв Прочитав би те,
Що братва російськомовна Про жінок плете, Як смакує походеньки Безсоромних дам. Він сказав би : – Это мерзость! Это стыд и срам.
– Ты права, – Язик промовив.- Слушай мой ответ. Мне от этих щелкоперов Тоже жизни нет. Прикрываясь русской речью,
Этот гнусный сброд Растлевает и позорит Мой и твой народ. Говорю тебе по-братски,
Истину любя: Ты, сестра, от этой мрази Береги себя. Защищайся, отбивайся,
А не то – капут: И тебя они угробят, И меня сожрут.
– Ну спасибі, – каже Мова, – За такі слова. Триста літ мене чавили, Але я – жива, Бо мене оберігає Божа благодать.
Є прислів’я : Бог не видасть – Свині не з’їдять.
Related posts:
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Заморські гості скорочено – Павло Глазовий Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у […]...
- Павло Глазовий – Козацький кандитат КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ Це вже вп’яте чи вдесяте Сон мені приснився, Що до мене Тарас Бульба В гості сам явився Зайшов такий зажурений, Аж мало не плаче. Я питаю: – Що стряслося, Дорогий козаче? – Україну, – каже Бульба, – Треба рятувати. Попросили запорожці: – Іди в кандидати. Там двадцятим чи тридцятим Будеш претендентом Переможеш супостатів, […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий (1922-2004) ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша […]...
- Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, А закінчив […]...
- Тарас Бульба у Києві скорочено – Павло Глазовий В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой, не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
- Павло Глазовий – Перевертні ПЕРЕВЕРТНІ Коли Партія Нами правила, Монументами Себе славила, Честю й совістю Називалася, Та прокралася І розпалася. Ті, що в Партії Були членами, Стали босами Й бізнесменами, Та багатство їх Мало радує: Знову хочеться Бути владою. Бувші практики Й теоретики Завели нові Партбілетики. Треба ж якось їм Називатися, Щоб до уряду Проштовхатися: Сперечаються Ліві з правими, […]...
- Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ скорочено ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней […]...
- Павло Глазовий – Приблудна культура ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА Зажурився український Письменник сучасний. Як же книжку видавати За рахунок власний? Щоб просунути до друку Хоч тонку книжчину, Треба мати грошей торбу Чи цiлу корзину… Не журися, побратиме, Кругом подивися. Кому вони, книжки твої, Сьогоднi здалися? Подивися на сучасну Панiвну культуру, То й побачиш не картину, А карикатуру. Живемо ми, пане-брате, В чудернацьку […]...
- Павло Глазовий – Наталка-скакалка НАТАЛКА-СКАКАЛКА Було колись – У театрах Біля каси давка: “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка-полтавка”. Панувала у мистецьтві Сила благородна. Куди ж вона поділася, Та краса народна? Телебачення шурує Ролики та кліпи: Якісь діви рахітичні, Кривопикі типи. Добирають їх, здається, Не за голосами, А за баньками дурними Й довгими носами. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів […]...
- Павло Глазовий – Вічна Україна ВІЧНА УКРАЇНА Дивлюся я телевізор. Виступа мужчина, А за ним – великі букви НОВА УКРАЇНА. Після нього другий, третій З жаром молодецьким Викладають кислі мислі Суржиком донецьким. Що ж це, браття, за країна – Нова Україна? Із якого вона роду, Племені й коліна? Чом про неї не чував я На школярській парті? Де вона, в […]...
- Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
- ПОХВАЛА – Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПОХВАЛА – Ахи! – гукнув старий павук, Зустрівши юну муху, – Ти так гудеш, що кожен звук Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти […]...
- Павло Глазовий – Про бідного Льову і Державну Мову ПРО БІДНОГО ЛЬОВУ I ДЕРЖАВНУ МОВУ Зустрілися на базарi Дамочки знайомі. – Як ваш Льова поживає? – Сидить у дурдомi. Він в Ізраїль перебрався До перебудови, А там бар’єр – бiда тобi, Як не знаєш мови. Вчився Льова так старанно, Що не бачив свiту, Але ідишу не вивчив, Не знає івриту. Як почина балакати, Ні […]...
- Глазовий Павло – Біографія Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелєватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав […]...
- ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане з мірою довжини […]...
- Павло Прокопович Глазовий Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного […]...
- Найважча роль (скорочено) – Глазовий Павло Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, […]...
- Найважча роль – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Коментар Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, яка бачить у синові талановитого […]...
- “Правду говорить язик, а не душа” Чи завжди ми говоримо те, про що думаємо? Інколи, на нашу думку, краще промовчати і тим самим стримати якісь негативні емоції чи враження. Адже буває, що зопалу ми ображаємо людину і потім довгий час караємось через свій язик. Тоді ж душа запитує: “Навіщо?”. Ось і звикли мовчки переносити якісь неприємності чи образи. І я вважаю, […]...
- Твір на тему: “Правду говорить язик, а не душа” Чи завжди ми говоримо те, про що думаємо? Інколи, на нашу думку, краще промовчати і тим самим стримати якісь негативні емоції чи враження. Адже буває, що зопалу ми ображаємо людину і потім довгий час караємось через свій язик. Тоді ж душа запитує: “Навіщо?”. Ось і звикли мовчки переносити якісь неприємності чи образи. І я вважаю, […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, […]...
- Олександр Олесь – Рідна мова в рідній школі! ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, […]...
- “Українська мова – державна мова України” Як це не дивно, але питання державної мови на території України стоїть досить гостро. Деякі люди вважають, що ніякої природної проблеми немає, що все це нав’язано безвідповідальними політиками, інші ж переконані, що питання державної мови в Україні дійсно має обговорюватися, і це має відбуватися досить серйозно. Ця тема викликає певний резонанс, а тому заслуговує на […]...
- Твір-роздум: Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...
- Олександр Підсуха – Мова МОВА Ой яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”. Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому […]...
- РІДНА МОВА – БАРВІНКОВА. Ю. КОСИНСЬКА “РІДНА МОВА” Мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку. 2. Читання вірша Л. Компанієць “Отак у нас – щодня” III. […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- Володимир Самійленко – Українська мова УКРАЇНСЬКА МОВА Пам’яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як […]...
- Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...
- Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – […]...
- “Рідна мова – це не полова, її за вітром не розвієш” Давним-давно люди стали замислюватися над загадкою мови, таємницею її походження. Існує безліч припущень про появу і призначення мови. Одні вважають, що мова – це безцінний дар Бога; інші переконані, що здатність до мовлення виникла сама по собі; треті розглядають мову, як результат багатовікового перетворення мавпи в людину, адже саме здатність мислити і говорити відрізняє нас […]...
- ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ПРОЗОВА І ВІРШОВАНА МОВА. РИМА Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, […]...
- Тарабарська мова Тарабарська мова (від рос. тарабарить – теревенити) – незрозуміла комусь мова; бурсацький, лірницький, єврейсько-купецький, злодійський жаргони. В Україні XVIII – початку XIX ст. Т. м. користувалися бурсаки. їхня мова створювалася на основі спеціальної перестановки (метатези) звуків, складів і коренів сусідніх або близьких одне від одного сліз з метою зробити висловлювання незрозумілим для сторонніх людей. Зразком […]...
- Мова чарівне знаряддя “У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів про долі моєї батьківщини, ти один мені підтримка й опора, об велику, могутню, правдиву й вільну російську мову” – так писав у своєму знаменитому вірші в прозі “Російська Мова ” И. С. Тургенєв. І, напевно, кожний з нас, до якої би язикової групи не належав, може т же […]...
- “Мова – першоелемент літератури” Слово є двигун думки, лише воно одне звертає поточне почуття в думку. (А. Платонов ) Сила слова, влада слова! Ці, вже усталені словосполучення часто зустрічаються і відомі практично всім. Але чи справді слово є таким сильним і владним, а мова являє собою першоелемент літератури? У російській мові існує величезна кількість приказок і прислів’їв про силу […]...