Павло Глазовий – Кошмарний сон
КОШМАРНИЙ СОН
Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на макітрі.
– Ти чого це серед ночі? – Питаю в прояви, А він каже: – Собираю Вещи русской славы, Откудова эта шуба? Кажу: – Із Полтави. Пхає в сумку. – Значит, это Шуба русской славы. А откуда
Кажу: – Зі Сваляви. Пхає в сумку. – Значит, єто Шапка русской славы. З шафи чоботи жіночі Тягне за халяви. – Итальянские? – питає, – Значит, русской славы..
А откудова иконы? Из какой державы? – Із Києва. – Киев тоже Город русской славы.
Впакувався, сів до столу Поїв “на халяву”. – Обожаю вареники – Всерусскую славу! – А откуда коньячишко? Кажу: – З Балаклави.. – Так это же Севастополь, – Город русской славы…
Видув пляшку. Лізе в ліжко… До дружини Клави. – Куди?! – кричу. Это, – каже, – Баба русской славы!..
Я злякався і проснувся. Звідки ця химера? Напевне я надивився Передач про мера, Який має біля моря Русской слави дачу, А ще хоче Севастополь І Крим – на додачу.
Related posts:
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Павло Глазовий – Вічна Україна ВІЧНА УКРАЇНА Дивлюся я телевізор. Виступа мужчина, А за ним – великі букви НОВА УКРАЇНА. Після нього другий, третій З жаром молодецьким Викладають кислі мислі Суржиком донецьким. Що ж це, браття, за країна – Нова Україна? Із якого вона роду, Племені й коліна? Чом про неї не чував я На школярській парті? Де вона, в […]...
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Павло Глазовий – Козацький кандитат КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ Це вже вп’яте чи вдесяте Сон мені приснився, Що до мене Тарас Бульба В гості сам явився Зайшов такий зажурений, Аж мало не плаче. Я питаю: – Що стряслося, Дорогий козаче? – Україну, – каже Бульба, – Треба рятувати. Попросили запорожці: – Іди в кандидати. Там двадцятим чи тридцятим Будеш претендентом Переможеш супостатів, […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий (1922-2004) ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – […]...
- Заморські гості скорочено – Павло Глазовий Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у […]...
- Павло Глазовий – Перевертні ПЕРЕВЕРТНІ Коли Партія Нами правила, Монументами Себе славила, Честю й совістю Називалася, Та прокралася І розпалася. Ті, що в Партії Були членами, Стали босами Й бізнесменами, Та багатство їх Мало радує: Знову хочеться Бути владою. Бувші практики Й теоретики Завели нові Партбілетики. Треба ж якось їм Називатися, Щоб до уряду Проштовхатися: Сперечаються Ліві з правими, […]...
- Тарас Бульба у Києві скорочено – Павло Глазовий В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой, не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
- Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ скорочено ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
- Павло Глазовий – Приблудна культура ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА Зажурився український Письменник сучасний. Як же книжку видавати За рахунок власний? Щоб просунути до друку Хоч тонку книжчину, Треба мати грошей торбу Чи цiлу корзину… Не журися, побратиме, Кругом подивися. Кому вони, книжки твої, Сьогоднi здалися? Подивися на сучасну Панiвну культуру, То й побачиш не картину, А карикатуру. Живемо ми, пане-брате, В чудернацьку […]...
- Павло Глазовий – Наталка-скакалка НАТАЛКА-СКАКАЛКА Було колись – У театрах Біля каси давка: “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка-полтавка”. Панувала у мистецьтві Сила благородна. Куди ж вона поділася, Та краса народна? Телебачення шурує Ролики та кліпи: Якісь діви рахітичні, Кривопикі типи. Добирають їх, здається, Не за голосами, А за баньками дурними Й довгими носами. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів […]...
- ПОХВАЛА – Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПОХВАЛА – Ахи! – гукнув старий павук, Зустрівши юну муху, – Ти так гудеш, що кожен звук Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти […]...
- Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, А закінчив […]...
- Павло Глазовий – Про бідного Льову і Державну Мову ПРО БІДНОГО ЛЬОВУ I ДЕРЖАВНУ МОВУ Зустрілися на базарi Дамочки знайомі. – Як ваш Льова поживає? – Сидить у дурдомi. Він в Ізраїль перебрався До перебудови, А там бар’єр – бiда тобi, Як не знаєш мови. Вчився Льова так старанно, Що не бачив свiту, Але ідишу не вивчив, Не знає івриту. Як почина балакати, Ні […]...
- ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане з мірою довжини […]...
- Глазовий Павло – Біографія Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелєватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав […]...
- Павло Прокопович Глазовий Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного […]...
- Найважча роль (скорочено) – Глазовий Павло Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, […]...
- Найважча роль – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Коментар Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, яка бачить у синові талановитого […]...
- Павло Тичина – Пісня трактористки ПІСНЯ ТРАКТОРИСТКИ ЯК ОЛЕСЯ КУЛИК ТІКАЛА НА КУРСИ 1930 Р. Дим-димок од машин, мов дівочі літа… Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль. Ой артіль моя “Трояндо”, маркізет, мадеполам! Вишивала я узори з тривогою пополам. З тривогою – ой же […]...
- Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть все люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, […]...
- Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – […]...
- Павло Тичина – Дума про трьох вітрів ДУМА ПРО ТРЬОХ ВІТРІВ На ранній весні-провесні, Гей, на світанню гук. Ой за горами, за високими, Там за морями та за глибокими, Ще Й за шляхами несходимими – Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило, Ясне Сонечко сходило, братів своїх, Вітрів, до себе іскликало, До них словами промовляло: “Брати мої! Вітри мої! Брати мої любі, милі, Вольні, прудкокрилі! […]...
- ПАСТЕЛІ – Павло Тичина Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники… – Читаючи вміщені далі поезії про вечір, зверни увагу: у всіх цих творах змальовано одну й ту саму картину природи, але кожен митець побачив її по-своєму. Пейзаж Павло Тичина ПАСТЕЛІ1 (Уривок) Коливалося флейтами2 Там, де сонце зайшло. Навшпиньках […]...
- Як козаки взяли Азов – народні перекази та легенди Ще як був Азов турецькою столицею, там стояло багато війська. От козаки і схотіли взять його. Отаман і каже: – Знаєте, братці, що? Силою, може, і не візьмемо, бо кріпость велика, а характерством та хитрощами візьмемо скоріше. Поробили козаки вози, поклали ружжя, понаряджались самі чумаками, а отаман – купцем, і махнули. Як стали уже під’їжджать […]...
- Павло Тичина – Самосуд Там, де вигін одгорождений од церкви штахетом, зібрався народ. Ларивон-штундист убив свою меншу дочку. Що це робиться? До чо’ це приведе? Всі хвилювались (жінки трохи далі), усі хвилювались; брали у доказ минулії роки – і спокій, і сталість, брали закон тут і совість і владу. – Гаду не жити! – всі хвилювались. – Це треба […]...
- ЛЕТО – Лето, лето к нам пришло! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Лето, лето к нам пришло!.. ЛЕТО Если в небе ходят грозы, Если травы расцвели, Если рано утром росы Гнут былинки до земли, Если в рощах над калиной Вплоть до ночи гул пчелиный, Если солнышком согрета Вся вода в реке до дна – Значит, это уже […]...
- СТЫДНО ПЕРЕД СОЛОВУШКОЙ – Лето, лето к нам пришло! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Лето, лето к нам пришло!.. СТЫДНО ПЕРЕД СОЛОВУШКОЙ Оля и Лида пошли в лес. Они устали и сели на траву отдохнуть и пообедать. Вынули из сумки хлеб, масло, яйца. Когда девочки поели, недалеко от них запел соловей. Очарованные прекрасной песней, Оля и Лида сидели, боясь […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
- Мелодія життя – Павло Загребельний (1924-2009) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Павло Загребельний (1924-2009) Наша проза немислима без романів Павла Загребельного. Страшно й подумати, наскільки б вона збідніла, коли б у ній не з’явилося того, що з’явилося з-під пера Загребельного. (Олександр Сизоненко) Письменницька доля Павла Загребельного дуже щаслива: з перших кроків у літературі до нього […]...
- Подарунки вітру – народні казки Були дід і баба і дуже вони бідно жили. Свариться баба з дідом: “Відколи я віддалася за тебе, то все бідуєм і бідуєм. І все через тебе”. Мав дід трохи грошей і взяв він собі за ті гроші гектар поля на рік. І посіяв на тім полі пшеницю. Ходить дід у поле, дивиться – файна […]...
- Каким я вижу Киев будущего Каждый город нашей прекрасной страны является своеобразной индивидуальностью. В каждом городе есть свои памятные знаки, свои архитектурные строения, которые подчеркивают особенности любого города. Жители любого города любят свой край именно за то, что живую в нем, за его красоту, за его уют и комфорт. Кроме своего города, мы хотя бы раз отправлялись в путешествие в […]...
- Павло Тичина – Осінь ОСІНЬ На культурах устього світу майові губки поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – електричні ліхтарі. А в селі ступнів щось у десять (тінь од чабана) додому отару женуть. Вони казали: можна ж купити старого камазину, сяк-так заслати смітник і посадовити культуру (тільки голову піддержувати треба!) – ачей вона ізнов до нас промовить. А […]...
- Павло Тичина – Енгармонійне ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде гнів!.. Чорний ворон враз кинувсь. Сизий ворон схопився. Очі виклював. Бог зна кому. ЕНГАРМОНІЙНЕ СОНЦЕ Десь клюють та й райські птиці Вино-зелено. Розпрозорились озера!.. Тінь. Давно. Косарі кують до сходу. Полум’я квіток! Перса […]...
- Павло Загребельний – Біографія ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (1924 – 2009 р.) Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений. Після госпіталю знову військове училище, знову […]...
- Павло Грабовський – Веснянки ВЕСНЯНКИ І Зійшли сніги, шумить вода, Весною повіва; Земля квіточки викида, Буяє травка молода; Все мертве ожива. Веселе сонечко блистить, Проміння щердо ллє; Гайок привітно шелестить, Неначе кличе пригостить; Струмочок виграє. Сіяють злотом небеса, Витьохкують пташки… А груди думонька стиса: Ховає зверхня ця краса Смердючі болячки. II Знову, ластівочко-серце, Ти вернулась, знов звила В нас […]...